Рішення № 74963188, 18.06.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 рокум. ПолтаваСправа № 816/1694/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /надалі - позивач/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області /надалі – відповідач, Лохвицьке ОУ ПФУ Полтавської області/ про визнання протиправними дій щодо відмови у поновлені виплати пенсії та зобов'язання провести нарахування та виплату пенсії з 01 березня 2018 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що з 06 листопада 2006 року вона отримувала пенсію за віком в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області. З 01 листопада 2015 року вона знаходиться на обліку та отримує пенсію в Лохвицькому об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області. Однак, з 01 березня 2018 року Лохвицьким ОУ ПФУ Полтавської області виплату пенсії їй припинено через неподання нею довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та не відкриття рахунку в ПАТ "Державний ощадний банк України" для виплати пенсії. З такими діями органу пенсійного фонду не згодна, оскільки вона не є внутрішньо переміщеною особою і з 30 вересня 2015 року зареєстрована у Полтавській області за адресою: Чорнухинський район, с.Пізники, пров. Сковороди, буд.1 - у будинку, придбаному за договором купівлі-продажу від 15 квітня 2015 року/а.с. 7-17/.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа з 01 листопада 2015 року та виплата пенсії Лохвицьким об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області здійснювалася позивачу до 01 березня 2018 року на підставі матеріалів електронної пенсійної справи. Листами Лохвицього ОУ ПФУ Полтавської області від 05 лютого 2018 року №102/05-08 та від 11 травня 2018 року №443/05-08 позивачу повідомлялось, що для подальшого отримання пенсії потрібно звернутися до Управління соціального захисту населення для реєстрації в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб та відкрити рахунок в ПАТ "Державний ощадний банк України" для отримання виплат. Оскільки довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи позивач до органу пенсійного фонду не надала, то виплату пенсії їй припинено відповідно до положень постанов Кабінету Міністрів України №365 від 08 червня 2016 року та №637 від 05 листопада 2014 року /а.с. 57-58/.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини 4 статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серії ААА №760384, виданим органом Пенсійного фонду України 20 лютого 2007 року /а.с. 22/.

Згідно з відміткою у паспорті позивача серії ЕМ №775001, виданого Червонопартизанським МВМ м. Свердловська Луганської області 13 листопада 2000 року, та Довідкою про реєстрацію місця проживання №317 від 27 квітня 2018 року, виданою Волоньківською сільською радою Чорнухинського району Полтавської області, адресою реєстрації місця проживання ОСОБА_1 з 30 вересня 2015 року є: пров. Сковороди, буд. 1, с. Пізники, Чорнухинський район, Полтавська область /а.с. 18-20, 23/.

Будинок за адресою реєстрації місця проживання позивача придбаний у власність чоловіком позивача - ОСОБА_2 (свідоцтво про шлюб серії І-ЕД №185100 від 01 жовтня 2014 року) за договором купівлі-продажу від 15 квітня 2015 року, посвідченим державним нотаріусом Чорнухинської державної нотаріальної контори Полтавської області ОСОБА_3 та внесеним до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 429 /а.с. 35, 40-41/.

З 16 жовтня 2015 року ОСОБА_1 знаходиться на обліку та отримує пенсію в Лохвицькому об’єднаному управлінні ПФУ Полтавської області (Чорнухинський сектор обслуговування громадян) /а.с. 76/.

З метою подальшої виплати пенсії ОСОБА_1 листом Лохвицького ОУ ПФУ Полтавської області №102/05-08 від 05 лютого 2018 року їй повідомлено про необхідність надати копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та відкрити рахунок ПАТ "Державний ощадний банк України" для отримання виплат відповідно до положень Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 01 жовтня 2014 року, та Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року №365 /а.с. 60/.

12 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Лохвицього ОУ ПФУ Полтавської області зі зверненням (вх. №282 від 12 лютого 2018 року), в якому просила роз’яснити правомірність припинення їй виплати пенсії та відновити виплату пенсії на загальних підставах за постійним місцем її проживання та реєстрації за адресою: пров. Сковороди, буд. 1, с.Пізники, Чорнухинський район /а.с.59/.

Листами № 167/05-08 від 16 лютого 2018 року, №269/05-08 від 23 березня 2018 року та №443/05-08 від 11 травня 2018 року Лохвицьким ОУ ПФУ Полтавської області ОСОБА_1 повідомлено, що при перевірці матеріалів її пенсійної справи виявлена відсутність довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та що виплату пенсії їй буде поновлено після подання до органу пенсійного фонду довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі такої довідки /а.с.61, 64, 66-68/.

У зв'язку з неподанням ОСОБА_1 до органу пенсійного фонду довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та не відкриття рахунку в ПАТ "Державний ощадний банк України" Лохвицьким об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області виплату пенсії ОСОБА_1 припинено з 01 березня 2018 року /а.с. 69/.

Не погодившись з діями відповідача щодо припинення виплати пенсії, позивач звернулася до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Частиною 3 статті 4 цього Закону передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 цього ж Закону встановлено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, серед іншого, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням та порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до статті 47 згаданого Закону пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1 та 2 статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачені підстави для припинення виплати пенсії, а саме: виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом /частина 1/.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону /частина 2/.

З аналізу наведених норм слідує, що припинення виплати пенсії повинно оформлюватися відповідним рішенням територіального органу Пенсійного фонду, проте у даному випадку таке рішення не приймалось, що свідчить про недотримання відповідачем встановленого частиною 1 статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" порядку вирішення цього питання.

Також рішення територіального органу Пенсійного фонду повинно містити підставу для припинення виплати пенсії, а оскільки вказане рішення відповідачем не приймалось, то встановити обставину, яка стала підставою для припинення виплати пенсії позивачу неможливо.

У листі від 05 лютого 2018 року №102/05-08 та відзиві на позовну заяву підставою для припинення виплати пенсії позивачу відповідач зазначив положення постанови Кабінету Міністрів України "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" від 05 листопада 2014 року № 637 та Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" від 08.06.2016 № 365. За змістом вказаних положень соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі: 1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати; 2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї; 3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат; 4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"; 5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Водночас, як свідчить аналіз положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", припинення виплати пенсії можливе лише з підстав, визначених у частині 1 статті 49 цього Закону.

Наведений у вказаній нормі перелік підстав для припинення виплати пенсії є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, про що неодноразово вказував Верховний Суд у своїх судових рішеннях, зокрема у постановах від 13 березня 2018 року у справі № 235/4162/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 72721615), від 14 березня 2018 року у справі № 243/6815/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 72791205) та від 24 квітня 2018 року у справі № 225/3766/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 73610990).

Перелік підстав для припинення виплати пенсії, що визначений частиною 1 статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

У преамбулі до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

За змістом конституційних норм Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, у тому числі і постанови Кабінету Міністрів України "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" від 05 листопада 2014 року № 637 та "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" від 08 червня 2016 року № 365, на які посилається відповідач, є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та будь-яким іншим законом з питань пенсійного забезпечення не передбачено такої підстави для припинення виплати пенсії як відсутність довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі такої довідки.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відсутність довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі такої довідки не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії позивачу.

До того ж судом встановлено, що припинення виплати пенсії позивачу з 01 березня 2018 року було пов'язане лише з ненаданням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі такої довідки, чим відповідачем фактично проігнороване право позивача на отримання пенсії в Лохвицькому об'єднаному управлінні ПФУ Полтавської області на загальних підставах у зв'язку з реєстрацією місця проживання позивача за адресою: пров. Сковороди, буд.1, с.Пізники, Чорнухинський район, Полтавська область, внаслідок придбання у власність будинку за цією адресою.

Відповідно до частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні у справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, Європейський суд з прав людини вказав, що право на отримання пенсії, яке стало залежним від місця проживання заявника, свідчить про різницю у поводженні, яка порушувала статтю 14 Конвенції у поєднанні зі статті 1 Першого протоколу /витяг з п. 25 цього рішення/.

У рішенні у справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності /витяг з п. 25 цього рішення/.

Тож, припиняючи нарахування та виплату позивачу пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об'єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 має бути здійснено з дати припинення такої виплати, тобто з 01 березня 2018 року.

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зважаючи на викладене, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Лохвицього об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2018 року та зобов'язати Лохвицьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області, окрім нарахування та виплати пенсії з 01 березня 2018 року, ще й поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2018 року.

Також суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у поновленні виплати пенсії, оскільки за відсутності підстав для припинення виплати пенсії, відсутні підстави і для відмови у поновленні цієї виплати.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Квитанцією № 2Р822292 від 17 травня 2018 року підтверджується, що позивачем понесені судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору, у сумі 704, 80 грн /а.с.6/.

Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 704,80 грн.

Керуючись статтями 6, 9, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місце знаходження: вул. Перемоги, буд. 15, м. Лохвиця, Полтавська область, 37200, ідентифікаційний код 40386115) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 01 березня 2018 року.

Визнати протиправними дії Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 01 березня 2018 року.

Зобов'язати Лохвицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місце знаходження: вул. Перемоги, буд. 15, м. Лохвиця, Полтавська область, 37200, ідентифікаційний код 40386115) поновити виплату пенсії, нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 01 березня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лохвицього об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місце знаходження: вул. Перемоги, буд. 15, м. Лохвиця, Полтавська область, 37200, ідентифікаційний код 40386115) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя ОСОБА_4