Рішення № 74962624, 13.04.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/13097/17

Провадження № 2/200/3576/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.

за участю секретаря: Санжаровської Я.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакофарбовий завод «Аврора» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

04 серпня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначив, що він працює на посаді начальника відділу постачання ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора» з 01.09.2000 року по даний час. За весь час праці позивач не мав жодного зауваження. 06 лютого 2017 року на посаду менеджера відділу постачання була прийнята ОСОБА_2, яка ігнорувала роботу відділу та відмовлялась спілкуватися з позивачем, хоча останній був її безпосереднім керівником, уклала угоду із постачання сировини, яка нанесла підприємству значних збитків. У червні 2017 року ОСОБА_2 переведена на посаду заступника директора із закупівель. Наказом директора ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора» № 1-С від 27.07.2017 року позивачу оголошено догану за вчинення дисциплінарного проступку, нібито за недотримання правил ділового етикету під час виконання своїх посадових обов’язків. Підставою для видання наказу була службова записка ОСОБА_2, в якій остання стверджує, що позивач відмовляється виконувати її доручення або виконує їх не в повному обсязі, дозволяє хамство, порушення субординації та інше. Але фактичні дані у записці відсутні, а у останньому абзаці зазначено, що факти, які підтверджують дійсність викладеного, є у електронному листуванні, яке у разі потреби може надати. Позивачеві було запропоновано надати відповідь на службову записку ОСОБА_2, при цьому ніяких свідчень та фактів про вчинення дисциплінарного проступку надано не було. Позивач надав відповідь, де висловив прохання надати документально зафіксовані факти недотримання правил ділового етикету, тобто електронне листування, але відповіді не отримав. Позивач вважає оскаржуваний наказ незаконним і таким, що винесений з особистих мотивів заступника директора із закупівель та адміністрації, оскільки він не вчиняв жодних дисциплінарних проступків, не порушував трудової дисципліни та належним чином виконував посадові обов’язки, визначені посадовою інструкцією. Незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності завдано позивачу моральну шкоду, яка полягає у значних моральних стражданнях, втраті впевненості у завтрашньому дні та побоювання його незаконного звільнення, що призводить до необхідності прикладання позивачем додаткових зусиль по організації свого життя. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в 5000 грн.

З урахуванням викладеного, позивач просив суд скасувати наказ директора ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора» № 1-С від 27.07.2017 року «Щодо накладення дисциплінарного стягнення» про застосування до начальника відділу закупівель ОСОБА_1 заходів дисциплінарного стягнення у вигляді догани за вчинення дисциплінарного проступку, а саме недотримання правил ділового етикету під час виконання своїх посадових обов’язків. Стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Ухвалою суду від 14 лютого 2018 року визначено продовжити судовий розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакофарбовий завод «Аврора» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та відшкодування моральної шкоди, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено відповідачу п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що підставою для винесення наказу № 1-С від 27.07.2017 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за недотримання правил ділового етикету під час виконання своїх посадових обов’язків, послугувала службова записка заступника директора із закупівель ОСОБА_2 Відповідно до даної службової записки, позивач, який є підлеглим заступника директора по закупівлям, систематично відмовлявся виконувати службові доручення свого безпосереднього керівника або виконував їх не в повному обсязі та неякісно. В спілкуванні з безпосереднім керівником позивача за допомогою корпоративної електронної пошти позивач поводив себе неетично, використовував жаргонні слова та образливі вирази та відмовлявся виконувати вказівки свого безпосереднього керівника. Переписка з електронної пошти додавалася до службової записки. З аналізу вищевказаної службової переписки були підтверджені факти систематичного порушення трудової дисципліни позивачем, які полягали в неетичному спілкуванні із своїм безпосереднім керівником, а також у невиконанні своїх посадових обов’язків, визначених посадовою інструкцією, щодо надання інформації про постачальників сировини та матеріалів на вимогу заступника директора із закупівель, а також інші факти порушення трудової дисципліни. Вказує, що позивач був учасником переписки, і йому достеменно було відомо про зміст листів, які надіслані її учасниками. Доступ до корпоративної пошти у позивача не був обмежений і він мав можливість переглянути її знову у будь-який момент. Вказує також, що при доведеності порушення трудової дисципліни, не відібрання у працівника письмових пояснень з приводу допущених порушень, не може бути підставою для визнання наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконним. Зазначає, що позивач не надав доказів на обгрунтування розміру моральної шкоди. Крім того, оскільки позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності на законних підставах, відсутні протиправні дії з боку відповідача, тому вимоги про стягнення моральної шкоди є безпідставними. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

27 лютого 2018 року позивач надав відповідь на відзив відповідача, де вказав, що відповідач надав суду не повне листування, з неправильно відтвореними фразами (відсутні смайлики з усмішкою), фрагменти, вирвані з контексту у такому вигляді, не можуть бути розцінені як фактичні твердження. Зазначає, що до службової записки ОСОБА_2 не було додане листування, про що свідчить сам зміст записки, а саме твердження «яке у разі потреби може надати». Наполягає на тому, що він не мав на той час всього листування. Вказує, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності спричинило пригнічення його стану, призвело до розладу сімейних стосунків, йому довелось відкласти багато справ, запланованих раніше, а від деяких він взагалі був змушений відмовитись, що спричинило проблеми. Протиправними діями відповідача завдано значної шкоди моральному здоров’ю позивача. Визначений ним розмір моральної шкоди вважає мінімальною компенсацією за перенесені душевні страждання.

13 березня 2018 року відповідач надав заперечення на відповідь позивача на відзив. Відповідач наводить витяги з електронної переписки, які на його думку, свідчать про зухвале ставлення, неповагу та неетичну поведінку позивача по відношенню до свого безпосереднього керівика. До того ж виклав також доводи, аналогічні твердженням, викладеним у відзиві на позовну заяву.

Також, позивач 23.01.2018 року надав клопотання про витребування доказів, яке ухвалою від 30.01.2018 року, винесеною в судовому засіданні було задоволено частково.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, приходить до наступного висновку.

Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (ст. 55), Цивільному кодексі України (ст. 16), Цивільному процесуальному кодексу України (ст.4).

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів,поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.3 вказаної статті у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв’язку з повідомленням ним або членом його сім’ї про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою обов’язок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до положень статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Судом встановлено, що заступник директора із закупівель ТОВ «ЛЗ «Аврора» ОСОБА_2 14 липня 2017 року направила директору вказаного товариства ОСОБА_3 службову записку, в якій вказала (мовою оригіналу): «ОСОБА_4, начальник відділу постачання, який є моїм підлеглим, систематично відмовляється виконувати мої доручення або виконує їх не в повному обсязі і неякісно, ??а також дозволяє собі вільності в спілкуванні, хамство і недотримання субординації. На будь-які мої зауваження і прохання не реагує, продовжує грубо висловлюватися і всіма способами висловлювати своє невдоволення і небажання працювати під моїм керівництвом ... Факти, що підтверджують дійсність викладеного вище, містяться в електронному листуванні, при необхідності, готова надати».

В матеріалах справи наявне пояснення ОСОБА_5 від 17.07.2017 року на ім’я директора ТОВ «ЛЗ «Аврора» ОСОБА_3 щодо отриманої службової записки ОСОБА_2, де позивач вказує, що він виконував всі завдання та просить вказати конкретні факти невиконання поставлених перед ним завдань.

Наказом директора ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора» ОСОБА_3 від 27.07.2017 року № 1-С «Щодо накладення дисциплінарного стягнення» застосовано до начальника відділу постачання ОСОБА_1 заходи дисциплінарного стягнення у вигляді догани за вчинення дисциплінарного проступку, а саме недотримання правил ділового етикету під час виконання своїх посадових обов’язків.

Підставою для накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, згідно з наказом, слугувало те, що згідно службової записки заступника директора із закпівель ОСОБА_2 та додатку до неї (витяг з листуванням через корпоративну електронну пошту) було виявлено, що начальником відділу постачання (адміністративно підпорядкованого заст. директора із закупівель) ОСОБА_1 періодично порушується трудова дисципліна під час виконання своїх посадових обов’язків у вигляді неетичного ділового спілкування (листування), використовуючи жаргонні слова та образливі вирази.

Як наголошує ст.2 КЗпП України, право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники мають право на … звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади.

Трудова дисципліна — це сукупність правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок і встановлюють трудові права та обов'язки сторін трудового договору, а також заохочення за успіхи в роботі та відповідальність за умисне невиконання трудових обов'язків.

Трудові обов’язки працівника можуть визначатися законодавством, колективним, трудовим договором, іншими локальними та індивідуальними актами. Поширена практика визначення кола обов’язків працівника у посадових інструкціях, документах, які визначають порядок проведення робіт, вимогах до якості виготовленої продукції, виконаної роботи.

Статтею 139 КЗпП України передбачено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ст. 140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Статтею 142 КЗпП України передбачено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил. У деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну.

На підприємстві ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора» діють «Правила внутрішнього трудового розпорядку та режим роботи ТОВ «ЛЗ «Аврора» (далі - Правила), затверджені директором підприємства ОСОБА_3 20.05.2017 року, та погоджені Головою РТК ОСОБА_6

Згідно п.1.2 Правил, вони мають на меті забезпечення чіткої організації праці, належних безпечних умов праці, підвищення її продуктивності та ефективності раціональне використання робочого часу, зміцнення трудової дисципліни.

Пунктом 1.3. Правил передбачено, що … до працівників, які порушують трудову дисципліну, в необхідних випадках застосовуються заходи дисциплінарного впливу.

Згідно п.1.4, Правила затверджуються зборами трудового колективу підприємства… і є обов’язковими для виконання.

Розділом 4 Правил регламентовані основні обов’язки працівника та роботодавця, відповідно до п. 4.1 вказаного розділу працівник зобов’язаний, зокрема, дотримуватися правил ділового етикету у взаєминах з іншими працівниками та клієнтами підприємства.

Згідно ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд прийшов до висновку, що за порушення правил ділового етикету у взаєминах з іншими працівниками працівника підприємства може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Згідно ст. 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Відповідно до ст.148 КЗпПУ дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру. Це стягнення полягає у негативній оцінці і засудженні поведінки працівника в трудовому колективі. Такий моральний осуд покликаний спонукати працівника надалі належно виконувати свої трудові обов'язки. Адже працівник має усвідомлювати, що в разі порушення ним трудової дисципліни після оголошення йому догани до нього роботодавцем може застосовуватися більш суворе стягнення, передбачене законодавством, зокрема звільнення.

Тобто догана - захід дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього.

Застосування до працівника дисциплінарного стягнення - догани тягне для нього й інші негативні наслідки морального та матеріального характеру.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть передбачатися для деяких категорій працівників і інші дисциплінарні стягнення. Право вибору стягнення за порушення трудової дисципліни належить роботодавцеві й не обов'язково у послідовності, зазначеній у статті 147 КЗпП. Відповідно до частини третьої статті 149 КЗпП при обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу оголошено догану за вчинення дисциплінарного проступку у вигляді недотримання правил ділового етикету під час виконання своїх посадових обов’язків.

Посадовою інструкцією начальника відділу постачання, затвердженою директором ТОВ «ЛЗ «Аврора» 01.06.2017 року, передбачено, що начальник відділу постачання несе ідповідальінсть за порушення вимог дисципліни відповдіно до норм чинного трудового законодавства, за порушення внутрішнього трудового розпорядку в компанії, полодення про комерційну таємницю підприємства (п.4.3).

Позивач ознайомлений з Посадовою інструкцією начальника відділу постачання, що підтверджується його особистим підписом.

Таким чином, суд вважає доведеною можливість притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності за недотримання правил ділового етикету.

Чинне трудове законодавство України не містить поняття «діловий етикет» чи «правила ділового етикету», разом з тим існує загальноприйняте визначення етикету яксукупність правил поведінки, які регулюють зовнішні прояви людських стосунків (ставлення до інших людей, форми звертання, манери тощо. Загальновідомо, що існує кілька різновидів етикету: дипломатичний, загальногромадянський, службовий, діловий, професійний. Діловий етикет – норми, які регулюють стиль роботи, манеру поведінки і спілкування при вирішенні ділових проблем; це встановлений порядок і норми взаємовідносин на службі, з керівництвом, у відносинах між колегами, партнерами, клієнтами. Основою норм ділового етикету є: ввічливість, висока культура спілкування, дотримання певної дистанції між працівниками різних рангів, толерантне ставлення до думок інших, уміння визнавати свої помилки, бути самокритичним, уміння використовувати в суперечці аргументи, а не владу чи авторитет.

На підтвердження своїх доводів кожна із сторін надала свій варіант роздруківки переписки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 корпоративною поштою підприємства.

Позивач вказує, що надана відповідачем переписка є неповною та містить вирвані з контексту фрази, при цьому відповідач не заперечував щодо правильності варіанту переписки, наданого позивачем, в зв’язку з чим суд бере до уваги та досліджує роздруківку листування, наданого позивачем.

Аналізуючи вказане листування, суд приходить до висновку, що воно містить формулювання, написані позивачем, які суд вважає такими, що не відповідають нормам ділового етикету, а саме - ввічливості, високій культурі спілкування, дотримання дистанції між працівниками різних рангів, зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_2, як зазначив відповідач та не заперечував позивач, є безпосереднім керівником позивача.

Суд також критично ставиться до доводів позивача про те, що відповідач, запропонувавши надати відповідь на службову записку ОСОБА_2, не надав йому ніяких фактів вчинення дисциплінарного проступку, оскільки ОСОБА_2 в своїй службовій записці як на підставу своїх доводів, посилалась лише на електронну переписку, безпосереднім учасником якої є позивач, а отже він мав повний доступ до вказаних фактів.

Позивач не заперечував факт надання йому доступу до корпоративної пошти, навпаки, сам надав свій варіант переписки між ним та ОСОБА_2, та не заперечував належність йому кожного висловлювання, яке було приведене відповідачем в якості обгрунтування неналежного виконання позивачем своїх посадових обов’язків, а саме, недотримання ділового етикету у взаєминах з іншими працівниками.

Крім того, як вбачається із пояснення від 17.07.2017 року, позивач не просив надати йому копію електроннного листування.

Суд також вважає, що пропозиція відповідача надати відповідь на службову записку ОСОБА_2 та надання позивачем письмових пояснень від 17.07.2017 року, свідчить про належне виконання відповідачем вимог ст. 149 КЗпП України, а отже порушень порядку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідачем не допущено.

Суд відхиляє доводи позивача про неврахування відповідачем ступеня тяжкості вчиненого проступку та наявність шкідливих наслідків для роботи в цілому організації, оскільки, згідно ст. 147 КЗпП України догана є найбільш м’яким заходом дисциплінарного впливу, інших санкцій за порушення трудової дисципліни, не передбачено також ні Колективним договором товариства, ні Правилами внутрішнього трудового розпорядку.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що відповідачем не порушено вимог чинного законодавства України при накладенні дисциплінарного стягнення на позивача, в зв’язку з чим підстави для скасування наказу директора ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора» № 1-С від 27.07.2017 року «Щодо накладення дисциплінарного стягнення» про застосування до начальника відділу закупівель ОСОБА_1 заходів дисциплінарного стягнення у вигляді догани за вчинення дисциплінарного проступку, а саме недотримання правил ділового етикету під час виконання своїх посадових обов’язків – відсутні.

Стосовно позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Вимоги про стягнення моральної шкоди є похідними від вимог про скасування оспорюваного наказу. З огляду на те, що в судовому засіданні не встановлено порушення відповідачем законних прав позивача, то вимога ОСОБА_1 про стягнення заподіяної йому моральної шкоди у зв’язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності не може бути задоволена судом.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову у відповідності до вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України не були доведені ним та не встановлені судом в судовому засіданні, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакофарбовий завод «Аврора» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий-суддя: Е.В. Женеску