Рішення № 74962000, 12.06.2018, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/317/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л.

з секретарем Павленко Л. В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до Овруцької міської ради, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить встановити факт проживання його - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу з 1997 року по 26.06.2017 в АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що 26.06.2017 померла ОСОБА_5, з якою він проживав однією сім’єю з 1997 року. Вони були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки, але не звернулися до державного органу реєстрації актів цивільного стану із заявою про реєстрацію шлюбу. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на 1/2 частини житлового будинку в АДРЕСА_1, в якому на даний час він проживає. За життя ОСОБА_5 не був складений заповіт. Іншою особою, яка претендує на спадкове майно, є рідний брат померлої – ОСОБА_3. Встановлення факту його проживання однією сім’єю з ОСОБА_5 не менше ніж п’ять років до часу її смерті має значення для оформлення права на спадщину та оформлення інших документів, які стосуються майнових прав.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали.

Відповідач – ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечили.

Представник відповідача – Овруцької міської ради в судове засідання не з’явився, але надали клопотання про розгляд справи без їх участі. Щодо встановлення вказаного факту не заперечують. Водночас, в своєму відзиві Овруцька міська рада висловила позицію про відмову у задоволенні позову в частині вимог до Овруцької міської ради, так як вона не є належним відповідачем у даній справі, оскільки не оспорює та не заперечує факт проживання позивача з померлою ОСОБА_5 та його право на спадщину.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, показання свідків та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 5 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що судом в окремому повадженні розглядаються справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

За приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що встановлені ч. 2 ст. 3 СК України виключення, згідно з якими подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно, стосуються офіційно зареєстрованих шлюбів.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.

Разом з тим, в ст. 74 СК України законодавець закріпив, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл. 8 цього Кодексу (Право спільної сумісної власності подружжя).

Тобто, при застосуванні ст. 74 СК України слід виходити з того, що вказана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю. Крім того, для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.

В судовому засіданні відповідач – ОСОБА_3 не заперечував факт спільного проживання позивача з його сестрою – ОСОБА_5 з 1997 року до дня смерті. Підтвердили його в судовому засіданні і свідки: ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Хоча ОСОБА_5 зазначив, що жили вони не постійно, так як позивач періодично уходив, а потім вертався. При цьому, сторона відповідача вважає, що вони не жили як чоловік та жінка, так як позивач перебував у зареєстрованому шлюбі. Сестра знала, що в нього є дружина та діти.

Факт перебування позивача в іншому шлюбі ним не заперечується та підтверджується копією його паспорту (а.с.6), з якого вбачається, що позивачем у серпні місяці 1987 року зареєстровано шлюб з ОСОБА_9, який не розірвано до даного часу.

Довідка виконавчого комітету Овруцької міської ради від 31.01.2018 №10-98 підтверджує факт проживання та реєстрації ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 з 22.09.2000.

Копія договору дарування (а.с.4) свідчить, що 27.08.1980 ОСОБА_10 подарував своїм дітям: ОСОБА_10 та ОСОБА_5 по ? частині нового житлового будинку в с. Підруддя Овруцького району.

Тобто, ОСОБА_5 отримала в дар 1/2 частини житлового будинку в АДРЕСА_1 набагато раніше часу, з якого з нею став проживати позивач. Відповідно вказане житло не може мати статус майна, що набуте в період проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без шлюбу.

Після смерті ОСОБА_5 відповідач – ОСОБА_3, який є її рідним братом, та відповідно спадкоємцем другої черги за законом, своєчасно звернувся в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини. Вказані обставини підтверджуються копією свідоцтва про народження, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію (а.с.29-30), довідкою Овруцької державної нотаріальної контори №74/02-14 від 10.01.2018.

Відповідно до положень ст. 1258 ЦК України ОСОБА_3 має першочергове право на спадкування після смерті сестри по відношенню до позивача.

Відповідно встановлення факту спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, про який просить позивач, не тягне за собою будь-яких юридичних наслідків. Посилання ж в судовому засіданні представника відповідача на необхідність встановлення даного факту для вирішення оформлення прав на інше спільне майно, яке набуте було під час спільного проживання з ОСОБА_5, суд не може покласти в основу рішення по справі, так як будь-яких об’єктивних доказів наявності такого майна суду не надано. Причому, відповідач в судовому засіданні повідомив позивачу, що він віддасть майно, яке належить йому.

Крім того, суд звертає увагу, що при прийнятті спадщини відповідачем - ОСОБА_11, Овруцька міська рада не є належним відповідачем по справі.

За таких обставин, оцінюючи правовідносини, що склалися між сторонами, норми права, що їх регулюють, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 352 грн. 40 коп. в доход держави.

Керуючись ст.ст. 81, 263-265, 319 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Овруцької міської ради, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу відмовити за безпідставністю.

На рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: ОСОБА_12

Повне рішення виготовлено 22.06.2018.