Постанова № 74960817, 20.06.2018, Апеляційний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2018 року м. Київ

Справа № 758/16844/17-ц

№ апеляційного провадження: № 22-ц/796/5212/2018

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,

суддів Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.

за участю секретаря Лісовської А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ «Дельта Банк» КадироваВладислава Володимировича в інтересах Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Подільського районного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року, ухвалене під головуванням судді Васильченко О.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання припиненим договорів іпотеки,

в с т а н о в и в :

В грудні 2017 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») про визнання припиненим договорів іпотеки. Просили визнати припиненими іпотечні договори від 05 листопада 2013 року, укладені ОСОБА_2 про передачу в іпотеку земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,2000 га, розташованої за адресою: Київська обл., Вишгородський район, Лебедівська сільська рада, с/т Глядин, та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 0,0638 га, розташованої за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Вишеньки, а також ОСОБА_3, про передачу в іпотеку кв. №49 пл. 52,30 кв.м. та кв. №50 пл. 54,90 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 із ПАТ «Дельта Банк». В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що правові підстави для перебування в іпотеці нерухомого майна, яке їм належить на праві власності, на даний час відсутні, у зв'язку з виконанням ОСОБА_2 перед ПАТ «Дельта Банк» основного зобов'язання за кредитним договором № К-5447691 в забезпечення якого позивачами і укладались іпотечні договори.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено.

Визнано припиненим іпотечний договір від 05.11.2013 року, укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 про передачу в іпотеку земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,2000 га, розташованої за адресою: Київська обл., Вишгородський район, Лебедівська сільська рада, с/т Глядин, та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 0,0638 га, розташованої за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Вишеньки.

Визнано припиненим іпотечний договір від 05.11.2013 року, укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 про передачу в іпотеку кв. №49 пл. 52,30 кв.м. та кв. №50 пл. 54,90 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнуто з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 960 грн. 00 коп.

Стягнуто з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп.

Не погодившись із таким рішенням суду, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ «Дельта Банк» Кадиров В.В. в інтересах ПАТ «Дельта Банк» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові. На думку уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., суд дійшов помилкового висновку про припинення іпотеки, оскільки відповідно до наданих суду розрахунків за кредитним договором за період з 15 грудня 2016 року по 25 січня 2018 року існує заборгованість по штрафним санкціям в сумі 17 209 031,65 грн. Також, суд безпідставно послався на сплив позовної давності. Сплив позовної давності до вимог про стягнення заборгованості не є підставою для припинення зобов'язань.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

15 грудня 2017 року набув чинності ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

У відповідності до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 29 травня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечували. Подали відзив на апеляційну скаргу. Зазначили, що заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року було достроково стягнуто всю заборгованість за кредитним договором. ОСОБА_2 виконало вказане рішення в повному обсязі, чим погасила заборгованість в повному обсязі. При цьому, неустойку ПАТ «Дельта Банк» не обраховувало, неустойка не є основним зобов'язанням, а є штрафними санкціями. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову.

ПАТ «Дельта Банк» не забезпечило явку в судове засідання свого представника, повідомлене про місце, дату і час розгляду справи належним чином. За таких обставин суд ухвалив розглядати справу за його відсутності відповідно до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представників позивачів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В силу частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та ухвалене відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 03 листопада 2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № К-5447691, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 1 700 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення заборгованості до 04 листопада 2016 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у сумі 20 % на рік на суму залишку заборгованості.

В забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором № К-5447691 від 03 листопада 2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» було укладено іпотечний договір від 05 листопада 2013 року, за умовами якого ОСОБА_2 передала ПАТ «Дельта Банк» в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,2000 га, розташовану за адресою: Київська обл., Вишгородський район, Лебедівська сільська рада, с/т Глядин, та земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 0,0638 га, розташовану за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Вишеньки (а.с. 24-27).

Також, 05 листопада 2013 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Дельта Банк» було укладено іпотечний договір, відповідно до якого ОСОБА_3 передав ПАТ «Дельта Банк» в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: кв. №49 пл. 52,30 кв.м. та кв. №50 пл. 54,90 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 28-31).

Банк свої зобов'язання виконав належним чином, надавши ОСОБА_2 кредитні кошти, однак ОСОБА_2 умови договору не виконувала, внаслідок чого станом на 15 грудня 2016 року за кредитним договором виникла заборгованість, яка складалась із: заборгованості за кредитом - 1094755,11 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 359070,40 грн.

У січні 2017 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № К-5447691 від 05 листопада 2013 року в розмірі 1453825,51 грн.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1453825,51 грн. та судовий збір у розмірі 21807,38 грн.

Позивачкою ОСОБА_2 вказану заборгованість за кредитним договором № К-5447691 від 03 листопада 2013 року погашено 15 грудня 2017 року в повному обсязі, що підтверджується квитанцією № 7818668 від 15 грудня 2017 року (а.с. 33).

15 грудня 2017 року Начальником Київського відділення № 37 АТ «Дельта Банк» ОСОБА_6 було видано ОСОБА_2 довідку від 15 грудня 2017 року № 05-3384650, згідно якої сума заборгованості за кредитним договором № К-5447691 від 05 листопада 2013 року та проценти за користування за цим кредитом становлять 0 грн. (а.с. 35).

З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання припиненим договорів іпотеки.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека припиняється зокрема у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

При цьому законодавство не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов'язаних з припиненням іпотеки, оскільки іпотека, за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості припиняється за фактом припинення виконанням основного зобов'язання.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-2560цс16 у постанові від 08.02.17.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України грошова позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалась, на банківський рахунок позикодавця. При зарахуванні грошової суми, стягнутої за рішенням суду, на банківський рахунок позикодавця грошова позика вважається повернутою.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, і відповідно з часу зарахування на банківський рахунок сум, стягнутих за рішенням суду або добровільно сплачених позичальником на вимогу про повернення позики ці зобов'язання вважаються припиненими.

З аналізу вказаних норм можна дійти висновку про те, що зобов'язання з надання кредиту, його повернення та сплати процентів є основним, а зобов'язання зі сплати штрафів та пені є додатковим. Погашення заборгованості за кредитом на нарахованими процентами в повному обсязі є підставою для припинення іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість по тілу кредиту та процентами за кредитним договором № К-5447691 від 05 листопада 2013 року в повному обсязі в сумі 1453825,51 грн.

При цьому, на день формування заборгованості, ПАТ «Дельта Банк» неустойку не обраховувало.

Вказане рішення було виконане ОСОБА_2

Враховуючи викладене, з огляду на положення вказаних норм, суд першої інстанції обґрунтовано вважав припиненим зобов'язання за кредитним договором № К-5447691 від 05 листопада 2013 року внаслідок сплати заборгованості та дійшов правильного висновку про припинення договорів іпотеки.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги на помилковість висновків суду про припинення іпотеки з огляду на те, що відповідно до розрахунків банку за кредитним договором за період з 15 грудня 2013 року по 25 січня 2018 року існує заборгованість по штрафним санкціям в сумі 17 209 031,65 грн., а також на безпідставність посилання на сплив строків давності, оскільки такі доводи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Оскільки забезпечені іпотекою зобов'язання за договором кредиту виконано в повному обсязі, то зобов'язання за договором іпотеки, які є похідними від кредитного договору, припиняються. Таких висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 08 лютого 2017 року в справі №6-2560цс16.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. в інтересах Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» підлягає залишенню без задоволення, а рішення Подільського районного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича в інтересах Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» залишити без задоволення.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 25 червня 2018 року.

Головуючий Т.О. Невідома

Судді Д.Р. Гаращенко

А.А.Пікуль