Ухвала суду № 74960495, 26.06.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Провадження № 2/754/2459/18

Справа № 754/15603/17

У Х В А Л А

Іменем України

26 червня 2018 року м.Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.

за участю

представника позивача Сидори Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовною заявою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача про зобов'язання вчинити дії, а саме привести до попереднього стану будівлю, яка відповідає виготовленому технічному паспорту, на вул.Путивльській, 116 в м.Києві, оскільки відповідачем самочинно без належних документів розпочато будівельні роботи з реконструкції будівлі шляхом збільшення зовнішніх геометричних розмірів, чим порушено ч.1 ст.34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст.9 ЗУ «Про архітектурну діяльність».

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 30.11.2017 року відкрито провадження по вищезазначеній справі та призначено до розгляду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 січня 2018 року, справа за єдиним унікальним номером 754/15603/17-ц, номер провадження 2/754/2459/18, передана судді Скрипці О.І. та прийнята до провадження.

Судом на обговорення поставлено питання про закриття провадження по цивільній справі за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії в зв"язку з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.04.2018 р. у справі №161/14920/16-а.

В судовому засіданні при обговоренні питання про закриття провадження на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, представник позивача покладалася на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України (в редакції, яка діяла на час відкриття провадження по справі), юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах управлінських функцій.

Водночас, за приписами п.7 ч.1 ст.4 цього Кодексу (в редакції. яка діяла на час відкриття провадження по справі), суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Частиною 3 ст.6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначені органи архітектурно-будівельного контролю, до яких належать, зокрема, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Згідно з підп. 1 п. «б» ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчим органам міських рад делеговано повноваження у галузі будівництва, а саме: надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Департамент ДАБК є суб'єктом владних повноважень, оскільки здійснює делеговані повноваження, а тому юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи за участю виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад, які виникають під час виконання повноважень у сфері державного архітектурно-будівельного контролю.

За змістом ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.

Згідно із ч.1 ст.38 цього Закону, у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Проаналізувавши зміст ч.1 ст.38 та п.3 ч.4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд дійшов висновку, що орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, уповноважений видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом знесення самочинного збудованого об'єкта. Цей припис є обов'язковою передумовою для можливості контролюючого органа на звернення до суду на підставі ч. 1 ст.38 вказаного Закону у зв'язку з його невиконанням. І, враховуючи положення КАС України, такий позов повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Дії органу державного архітектурно-будівельного контролю здійснюються ним як суб'єктом владних повноважень послідовно в чітко визначеному порядку. Зокрема такий орган, що наділений контролюючими функціями, видає припис, який є обов'язковим до виконання і може бути оскаржений до суду. Оскільки дії щодо видання припису є публічно-правовими, то і подальше звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта зумовлено правовідносинами публічно-правового характеру й повинно розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11 квітня 2018 р. у справі № 161/14920/16-а.

За таких обставин, провадження по справі слід закрити.

При цьому, на виконання вимог ч.1 ст. 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повідомляє Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про віднесення розгляду таких справ до юрисдикції адміністративного суду.

Крім того, суд вважає необхідним роз'яснити Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст. ст. 255, 258 - 261, 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Провадження по цивільній справі за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії - закрити.

Роз'яснити Департаменту з питань державного архітектурного - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що з вказаними позовними вимогами слід звертатися в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м.Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: