Ухвала суду № 74960421, 03.05.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/4594/18

Провадження по справі № 1-кс/752/1977/18

У Х В А Л А

про дозвіл на затримання з метою приводу

03.05.2018 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Мирошниченко О.В., при секретарі Бурлака Т.М., за участю прокурора Київської місцевої прокуратури №1 Руденка І.Ю., розглянувши у судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №1 Сірика М.М., про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 2 ч.2 ст. 185 КК України, внесене в рамках кримінального провадження № 12017100010002135, подане в порядку Глави 18 Кримінального процесуального кодексу України, -

в с т а н о в и в:

Прокурор Київської місцевої прокуратури №1 Сірик М.М. звернувся до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, для участі у в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування вимог, викладених у клопотанні, зазначено про те, що слідчим відділом Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 03.02.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100010002135 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 2 ч.2 ст. 185 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що Так, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи раніше судимий, а саме:

14.02.2002 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, 42 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;

04.02.2002 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, 70,71 КК України, до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

15.03.2010 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч.2 ст.186 КК України, до 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Звільнившись з місць позбавлення волі по відбуттю покарання ОСОБА_3, маючи не зняту та не погашену в установленому порядку судимість на шлях виправлення не став та повторно вчинив умисний злочин при наступних обставинах.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.03.2017 року близько 17:05 години, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, маючи злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу зайшов до торгівельного залу магазину TOB «ЛЕРУА МЕРЛЕН Україна» код ЄДРПОУ 35679295, який розташований за адресою: місто Київ, вулиця Саперно-Слобідська, 26, створюючи вигляд добросовісного набувача товару, який здійснить оплату.

Так, ОСОБА_3, реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи протиправно, перебуваючи в торговельному залі магазину TOB «ЛЕРУА МЕРЛЕН Україна» за вищевказаною адресою, переконавшись в тому, що за ним ніхто не спостерігає, умисно з корисливих спонукань, таємно викрав такий товар:

1. Датчик руху марки «FERON SEN»127 в кількості 1 шт., загальною вартістю товару 246 гривень 52 копійки ;

2. ліхтар-прищіпка марки «LED LEXMAN» в кількості 2 шт., загальною вартістю товару 70 гривень 00 копійок ;

3. батарейки марки «DURASEL» в кількості 1 шт., загальною вартістю товару 111 гривень 00 копійок ;

4. інтернет-кабель RJ45 в кількості 1 шт, загальною вартістю товару 78 гривень 00 копійок;

5. карабін марки «STANDERS» в кількості 1 шт., загальною вартістю товару 148 гривень 00 копійок;

6. подовжувач марки «DEXTER» в кількості 1 шт., загальною вартістю товару 68 гривень 00 копійок;

7. ключ ріжковий накидний марки «PEBEPCCR-V19» в кількості 1 шт., загальною вартістю товару 402 гривні 00 копійок;

8. ключ ріжковий накидний з реверсом марки «PEBEPCCR-V19» в кількості 1 шт., загальною вартістю товару 220 гривень 00 копійок.

Загальна вартість викраденого товару 1343 гривні 52 копійки .

Вказаний товар ОСОБА_3, помістив до внутрішньої кишені власної жилетки, після чого, пройшовши касову зону, не розрахувався за вище вказаний товар та з викраденим майном направився до виходу з магазину TOB «ЛЕРУА МЕРЛЕН Україна», але не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як, при виході з магазину його затримали працівники охорони даного магазину з викраденим товаром.

В результаті своїх умисних протиправних дій, ОСОБА_3, обвинувачується у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), недоведеному до кінця з причин, які не залежали від його волі, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України .

Таким чином, в скоєнні даного злочину обвинувачується ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, уродженець міста Києва, проживаючий за адресою: місто Київ. АДРЕСА_1. Органом досудового розслідування повідомлено про підозру ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та вручено обвинувальний акт, в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та подано до суду клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Беручи до уваги, що на даний час обвинувачений ОСОБА_3 будучи раніше судимим обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, переховується від органів суду, може вчинити інші кримінальні правопорушення, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

В судовому засіданні прокурор клопотання повністю підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи, просив задовольнити.

Заслухавши думку прокурора в обґрунтування доводів і вимог клопотання, вивчивши клопотання та долучені до нього документи, приходжу до наступного висновку..

Статтею 131 КПК України визначені види заходів забезпечення кримінального провадження, серед яких затримання особи.

Статтею 132 КПК України передбачені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно ч.3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Отже, метою застосування заходів забезпечення кримінального провадження є досягнення дієвості цього провадження, тобто забезпечення ефективності реалізації завдань кримінального провадження, закріплених ст. 2 КПК України та завдань окремих стадій кримінального провадження.

Згідно ч.2 ст. 187 КПК України якщо слідчий, прокурор подав разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, слідчий суддя, суд приймає рішення згідно зі статтею 189 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 189 КПК України слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу. Клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання. Розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора. Слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.

27.04.2017 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 2 ч.2 ст. 185 КК України.

Під час досудового розслідування вживалися заходи до встановлення місцезнаходження ОСОБА_3 встановити не вдалося.

Відповідно до положень ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, має право звернутись із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Частиною другою вказаної статті визначено, що таке клопотання може бути подане, зокрема, після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.

За таких передумов, слідчий суддя дослідивши, матеріали клопотання, долучені до нього документи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про в органів досудового слідства є достатньо підстав вважати, що, у даному кримінальному провадженні, наявні обставини зазначені у пунктах 1, 2 частини четвертої статті 189 КПК України, особа об'єктивно підозрюється у вчиненні пред'явленого кримінального правопорушення, а ризики регламентовані ч. 1 ст. 177 КПК України є реальними і такими, що підтверджуються наявними матеріалами, а тому клопотання про надання дозволу на затримання підлягає задоволенню, що також слугує і підставою для не розгляду по суті клопотання про обрання запобіжного заходу, оскільки останнє, у цьому випадку, є фактично додатком до клопотання про надання дозволу на затримання, адже подане у порядку п. 1 ч. 2 ст. 188 КПК України, а не ст. 183 даного Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131-132, 176-178, ст. 187 - 190, 193, 194, 309, 310, 369-372 КПК України, -

у х в а л и в:

Клопотання - задовольнити.

Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, українця, уродженця м.Києва, проживаючого за адресою м.Київ, вул. АДРЕСА_2, з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: 1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; 2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; 2-1) добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора; 3) відкликання ухвали прокурором.

Затримана на підставі ухвали слідчого судді особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.

Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання затримала особу, зобов'язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали.

Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це прокурора, зазначеного в ухвалі.

Якщо після затримання підозрюваного з'ясується, що він був затриманий на підставі ухвали про дозвіл на затримання, яка відкликана прокурором, підозрюваний має бути негайно звільнений уповноваженою службовою особою, під вартою якої він тримається, якщо немає інших законних підстав для його подальшого затримання.

Ухвала оскарження не підлягає та є обов'язковою до виконання на всій території України.

Слідчий суддя