Ухвала суду № 74960016, 13.06.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/15433/18

Провадження № 1-кс/760/8175/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Антипова І.Л., при секретарі Коржі А.А., за участю прокурора Кучера Ю.М., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Тонконожка Є.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділення Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві Гуленко В.С., погоджене прокурором Київської міської прокуратури №9 Кучерою Ю.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Берегово, Закарпатської обл., громадянина України, українця, не працюючого, зареєстрованого в церковному притулку: АДРЕСА_1, без постійного місця проживання, раніше неодноразово судимого, останній раз Шевченківським районним судом м. Києва 01.02.2018 року за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі,

у кримінальному провадженні за №12018100090006435 від 11.06.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві лейтенант поліції Гуленко В.С., за погодженям з прокурором київської місцевої прокуратури №9 Кучером Ю.М. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Обґрунтовував своє клопотання тим, що слідчим відділом Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018100090006435 від 11.06.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимий, останній раз вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 01.02.2018 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на шлях виправлення та перевиховання не став, певних висновків для себе не зробив та знову повторно вчинив новий умисний корисливий злочин за наступних обставин.

Так ОСОБА_1 приблизно о 16 год. 00 хв., перебуваючи на східцях спуску до колій № 5 - 6 Центрального залізничного вокзалу ст. Київ-Пасажирський за адресою: м. Київ пл. Вокзальна, 1, помітив раніше не знайому йому жінку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка спускалася східцями до колії 5 -6 та мала при собі рюкзак, який знаходився у неї за спиною, у цей момент у нього виник злочинний умисел на повторне відкрите викрадення чужого майна.

В подальшому ОСОБА_1, з метою заволодіння майном потерпілої ОСОБА_5, підійшов ззаду до останньої, яка спускалася східцями та своєю правою рукою розстебнув рюкзак, який висів у потерпілої на спині та просунув праву руку до рюкзака, звідки дістав гаманець рожевого кольору, вартість якого становить 300 гривень, у якому знаходилися грошові кошти: 200 гривень однією купюрою, 100 гривень однією купюрою, 20 гривень однією купюрою, дві купюри по 5 гривень, 25 копійок однією монетою, 5 копійок однією монетою, 20 нових ізраїльських шекелей однією купюрою, що згідно курсу НБУ (станом на 11.06.2018) становить 145 гривень 80 копійок, банківські картки, дисконтні картки, товарні чеки та водійське посвідчення видане на ім'я ОСОБА_5, що матеріальної цінності для потерпілої не представляє. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1, утримуючи у правій руці гаманець потерпілої, почав відходити від потерпілої. У цей час ОСОБА_5, відчувши, що її рюкзак колихнувся, виявила, що з її рюкзаку, що знаходився у неї на спині викрадено її гаманець. ОСОБА_5 відразу помітила у правій руці ОСОБА_1, свій гаманець рожевого кольору, який віддалявся від неї та ОСОБА_5 розпочала наздоганяти ОСОБА_1 та викрикувати: ,,Стій'', ,,Поверни мій гаманець'', на що ОСОБА_1 розпочав бігти, при цьому не припинив свої злочинні дії, чим повторно відкрито заволодів майном потерпілої.

Завершивши свої протиправні дії, ОСОБА_1, заволодівши майном потерпілої, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди у розмірі 776 гривень 10 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1, своїми умисними діями, які виразилися у відкритому, вчиненому повторно, викрадені чужого майна (грабіж), вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

12.06.2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Берегово Закарпатської області, громадянину України, не працюючому, зареєстрованому в церковному приюті: АДРЕСА_1, без постійного місця проживання, раніше неодноразово судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 с. 186 КК України.

Повідомлення про підозру у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1, кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_5; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5; рапортом оперуповноваженого ОПВ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6; протоколом ОМП від 11.06.2018 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за участю потерпілої ОСОБА_5; протоколом пред'явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_7; протоколом допиту свідка ОСОБА_8; протоколом допиту свідка ОСОБА_6; протоколом допиту свідка ОСОБА_7; протоколом затримання ОСОБА_1 у порядку ст. 208 КПК України; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1; іншими матеріалами кримінального провадження.

Прокурор Кучер Ю.М. в судовому засіданні підтримав подане клопотання з підстав, викладених вище, підкреслив, що органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_1 вчинив інкриміноване йому правопорушення, а також зауважив щодо ризиків, що на сьогоднішній день жодний інший запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов'язків в цій справі, саме тримання під вартою вважав виправданим, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 років до 6 років.

Також зазначив, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою зумовлено досягненням мети забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

Захисник та підозрюваний категорично заперечували проти задоволення клопотання, вважають підозру необґрунтованою. Крім того, вказували на відсутність реальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та можливість застосування за необхідності більш м'яких запобіжних заходів, зазначаючи, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного не містить достатніх належних та допустимих доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення, а також не містить обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, як передбачено п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України.

Сторона захисту зазначила, що незважаючи на позицію відсутності доказів обґрунтованості підозри, просять слідчого суддю відмовити в клопотанні.

Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході розгляду клопотання встановлено, що слідчим відділом Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018100090006435 від 11.06.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

ОСОБА_1 органами досудового розслідування фактично затримано о 16 год. 00 хв. 11.06.2018 року.

12.06.2018 року ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_1

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).Відповідно до такої практики, при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000 р., Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

Сторона обвинувачення також вважає за необхідне звернутися до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia N 71362/01 від 21.07.2003), у якому суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Так, ОСОБА_1, без постійного місця проживання, раніше неодноразово судимий.

За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дані кримінальні правопорушення.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Відповідно до частини першої ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, беручи до уваги наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення в обґрунтування застосування запобіжного заходу покладається необхідність попередити спроби підозрюваного вчиняти інші кримінальні правопорушення та ухилитися від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує особу останнього, зокрема, сімейний стан, соціальне положення, стан здоров'я підозрюваного, а також те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

З урахуванням вищевикладеного слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що злочин, у вчиненні якого він підозрюється вчинений без застосуванням насильства чи погрози його застосування, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Враховуючи, позицію Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року.

У даній справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя.

Натомість Європейським судом з прав людини визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Окрім того Європейський суд з прав людини суд зазначив «не дивним є те, що національні суди при визначенні суми застави, яка би забезпечила впевненість у тому, що винна особа не уникне правосуддя, в основному посилалися на рівень відповідальності обвинуваченого, тяжкість злочину і розмір заподіяної шкоди. Не було також впевненості у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану заявника, зможе забезпечити його присутність на судовому розгляді порушеної проти нього справи».

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1, його майновий, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 25240 (двадцять п'ять тисяч двісті сорок) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:

- носити електронний засіб контролю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати на першу вимогу до слідчого, який здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018100090006435, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України;

- утримуватися від спілкування із свідками і підозрюваним у цьому кримінальному провадженні .

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з 16 годин 00 хвилин 11 червня 2018 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 заходу у виді тримання під вартою - 08 серпня 2018 включно.

Розмір застави визначити у межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 25240 (двадцять п'ять тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, депозитний рахунок 37318005112089, отримувач ТУДСАУ в м. Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:

- носити електронний засіб контролю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати на першу вимогу до слідчого, який здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018100090006435, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України;

- утримуватися від спілкування із свідками і підозрюваним у цьому кримінальному провадженні .

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали в цій частині покласти на прокурора Київської місцевої прокурату №9

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя І.Л. Антипова