Ухвала суду № 74959967, 11.06.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Дата ухвалення
11.06.2018
Номер справи
760/8945/18
Номер документу
74959967
Форма судочинства
Кримінальне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Провадження №1-кс/760/5091/18

Справа №760/8945/18

УхВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2018 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва Антипова І.Л., за участю секретаря Коржа А.А., власника майна ОСОБА_2, захисника Гончаренка Г.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06.12.2017 року в рамках кримінального провадження № 12017100090011626 від 07.10.2017р.,-

В С Т А Н О В И В:

04.04.2018 року ОСОБА_2 звернулась до слідчого судді з даним клопотанням про скасування арешту майна.

В обґрунтування клопотання вказує, що ухвалою Солом'янського районного м. Києва від 06.12.2017 року клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на майно, а саме на автомобіль марки «Ssang Yong Actyon», 2010 року випуску, чорного кольору, шассі № НОМЕР_7, державний номерний знак НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 автомобіля марки «Ssang Yong Actyon», 2010 року випуску, чорного кольору, шассі № НОМЕР_7, державний номерний знак НОМЕР_1, видане на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та 1 ключ від замка запалювання зазначеного автомобіля.

Отже, під час ухвалення ухвали від 06.12.2017 року про накладення арешту на майно ОСОБА_2, слідчий суддя не врахував, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем даного майна, а відтак на належне їй майно не може бути накладено арешт.

Вважає, що арешт на належне майно ОСОБА_2, накладений необґрунтовано, оскільки автомобіль марки «Ssang Yong Actyon», 2010 року випуску, чорного кольору, шассі № НОМЕР_7, державний номерний знак НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1, перебуває у власності добросовісного набувача.

В судове засідання адвокать Гончаренко Г.П. та власник майна ОСОБА_2, клопотання підтримали просили його задовольнити.

Представник Солом'янського УП ГУ НП у місті Києві в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи, належним чином повідомлений, до суду надійшла ухвала про розгляд у його відсутність.

За таких обставин, слідчий суддя знаходить можливим завершити розгляд клопотання у відсутності слідчого та прокурора.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши представлені сторонами письмові докази, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В ході судового розгляду встановлено, що у провадженні слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100090011626 від 07.10.2017, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.09.2017 приблизно о 12:00 год. знаходячись за адресою: м. Київ пл. Вокзальна 1, невстановлені особи, шляхом шахрайства, незаконно заволоділи автомобілем НОМЕР_2, 2010 року випуску, чорного кольору, шассі № НОМЕР_7, який належить ОСОБА_4.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_4 пояснив, що 26.09.2017 року приблизно о 12:00 годин він приїхав до залізничного вокзалу «Київ-Пасажирський» в м. Києві на власному автомобілі НОМЕР_3, 2010 року випуску, чорного кольору, шассі № НОМЕР_7 та зайшов до приміщення кафе «Макдоналдз», що на площі Вокзальній, 1 в м. Києві, де сів за столик. В цей час до нього підійшли 1 чоловік та 2 жінки, з якими в останнього виник діалог, через декілька хвилин останній заснув з незрозумілих причин та прокинувшись через декілька хвилин, ОСОБА_4 виявив відсутність власної сумки, в якій знаходилися грошові укошти в сумі 100 гривень, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S7» імеі:356376081258125 та ключі від його автомобіля. Вийшовши з приміщення кафе останній також виявив відсутність власного вищезазначеного автомобіля. Також останній повідомив, що будь-яких документів на автомобіль (доручення, довіреності та ін.) він нікому не надавав та єдиним власником автомобіля являється він.

Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу автомобіль НОМЕР_2, 2010 року випуску, чорного кольору, шассі № НОМЕР_7 зареєстрований за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3

На підставі договору комісії №5959/17/000663 від 02.10.2017 виданого ПП «АВТО-ФОРТУНА» ЄРДПОУ:37304637 зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5 діючи в інтересах ОСОБА_4 на підставі доручення №ЕС063338 від 28.12.1995 року передала у власність автомобіль НОМЕР_3, 2010 року випуску, чорного кольору, шассі № НОМЕР_7 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі якого останній 06.10.2017 було видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 та автомобілю НОМЕР_4.

Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу 02.10.2017 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІПН:НОМЕР_5) було укладено договір купівлі-продажу №5959/17/000663 автомобіля НОМЕР_3, 2010 року випуску, чорного кольору, шассі № НОМЕР_7, на підставі якого останній було видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 та автомобілю НОМЕР_4.

Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу 10.10.2017 між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 (ІПН:НОМЕР_5) було видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 та автомобілю НОМЕР_4.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 05.12.2017, який проводився за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 67/7 було виявлено та вилучено автомобіль НОМЕР_2, 2010 року випуску, чорного кольору, шассі № НОМЕР_7, на якому знаходився державний номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво про його реєстрацію серії НОМЕР_6 виданий на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та 1 ключ від замка запалювання.

Постановою слідчого Солом'янського управління поліції ГУ НП у місті Києві Басанцем М.В. від 06.12.2017 автомобіль марки «Ssang Yong Actyon», 2010 року випуску, чорного кольору, шассі № НОМЕР_7, державний номерний знак НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 автомобіля марки «Ssang Yong Actyon», 2010 року випуску, чорного кольору, шассі № НОМЕР_7, державний номерний знак НОМЕР_1, видане на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та 1 ключ від замка запалювання зазначеного автомобіля - визнано речовим доказам.

В межах кримінального провадження ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06.12.2017 задоволено клопотання слідчого, накладено арешт на автомобіль марки «Ssang Yong Actyon», 2010 року випуску, чорного кольору, шассі № НОМЕР_7, державний номерний знак НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 автомобіля марки «Ssang Yong Actyon», 2010 року випуску, чорного кольору, шассі № НОМЕР_7, державний номерний знак НОМЕР_1, видане на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та 1 ключ від замка запалювання зазначеного автомобіля.

Зі змісту ухвали слідчого судді вбачається, що арешт на вказане майно накладено виходячи з того, що застосування вказаного заходу забезпечення виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи з метою запобігання його приховування, пошкодження, зникнення, втрати, знищенняю, використання, передачі,відчуження та збереження речових доказів.

Вирішуючи порушене в межах даного клопотання питання про скасування арешту майна, слідчий суддя, оцінюючи наведені вище обставини, враховує наступне.

У відповідності до загальних засад кримінального провадження позбавлення або обмеження права власності здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Умови та порядок позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном визначаються главою 17 розділу ІІ КПК України (ст.ст. 170-174).

За визначенням ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Положеннями ст. 174 КПК України закріплено механізм захисту законних прав та інтересів осіб, право власності яких обмежено під час кримінального провадження.

Зокрема, згідно ч. 2 ст. 174 КПК, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, вказаною нормою процесуального закону, серед іншого визначені правові підстави скасування арешту майна, тобто, тимчасового позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, якими є: 1) накладення арешту необґрунтовано; усунення обставин, які обумовлювали потребу в арешті майна.

Виходячи із змісту приписів ч.ч. 3-6 ст. 170 КПК, умовами арешту майна для досягнення у кримінальному провадженні законної мети відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК є наявність визначеної сукупності обставин, які підлягають встановленню для прийняття відповідного процесуального рішення.

З урахуванням зазначеного, обґрунтованість застосування арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження, залежить від підтвердження висновків про існування відповідної сукупності обставин фактичними даними, які випливають із представлених доказів.

Разом з цим, підлягає врахуванню, що для прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні достатність доказів залежить від певних обставин, які встановлює кримінальний процесуальний закон, а також, від стадії кримінального провадження, завдань кримінального провадження, які реалізуються на його відповідній стадії.

Потреба в арешті майна обумовлюється як правовою підставою застосування цього заходу забезпечення, так і його метою та завданням відповідно до конкретних обставин кримінального провадження.

Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Враховуючи зазначене, а також виходячи з мети арешту зазначеної в ухвалі слідчого судді від 06.12.2017 правовою підставою арешту майна є п.п. 1, 3-4 ч. 2 статті 170 КПК України.

Частиною третьою ст. 170 КПК України визначені умови застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження для досягнення законної мети визначеної п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України - забезпечення збереження речових доказів.

Так, згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (з метою забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна з цих підстав, згідно вимог ч. 2 ст. 173 КПК України підлягає вираховуванню, в тому числі, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Таким чином, зі змісту вказаних положень КПК вбачається, що захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна з підстав передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, може бути застосовано до визначеного кола суб'єктів - щодо будь-якої фізичної або юридичної особи. Іншою необхідною умовою застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є наявності обґрунтованого припущення про що речі, документи, інше майно: 1) були знаряддям вчинення кримінального правопорушення; 2) зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, 3) є предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій, 4) набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною п'ятою ст. 170 КПК України визначені умови застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження для досягнення законної мети визначеної п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України - забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Так, згідно ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

При вирішенні питання про арешт майна з цих підстав, згідно вимог ч. 2 ст. 173 КПК України підлягає вираховуванню, в тому числі, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, зі змісту вказаних положень КПК вбачається, що захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна з підстав передбачених пунктом 3 частини другої статті 170 КПК України, може бути застосовано до визначеного кола суб'єктів - осіб, які набули статус підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Іншою необхідною умовою застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є наявності обґрунтованого припущення про можливість призначення судом щодо вказаних суб'єктів покарання у виді конфіскації майна.

Частиною шостою ст. 170 КПК України визначені умови застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження для досягнення законної мети визначеної п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України - забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, згідно ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

При вирішенні питання про арешт майна з цих підстав, згідно вимог ч. 2 ст. 173 КПК України підлягає вираховуванню, в тому числі, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, а також, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Таким чином, зі змісту вказаних положень КПК вбачається, що захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна з підстав передбачених пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, може бути застосовано до визначеного кола суб'єктів - підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Іншою необхідною умовою застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Разом з цим, в матеріалах клопотання відсутні достатні та підтверджені дані про те, що майно, а саме автомобіль марки «Ssang Yong Actyon», 2010 року випуску, чорного кольору, шассі № НОМЕР_7, державний номерний знак НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 автомобіля марки «Ssang Yong Actyon», 2010 року випуску, чорного кольору, шассі № НОМЕР_7, державний номерний знак НОМЕР_1, видане на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та 1 ключ від замка запалювання зазначеного автомобіля - відповідають критеріям, визначених ст. 98 КПК України, тобто: 1) були знаряддям вчинення кримінального правопорушення; 2) зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, 3) є предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій, 4) набуті кримінально протиправним шляхом.

В матеріалах даного клопотання відсутні фактичні дані, які свідчать про те, що ОСОБА_2 є суб'єктом, щодо якого відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 170 може бути застосовано захід забезпечення у виді арешту майна.

Крім того, в матеріалах даного клопотання відсутні докази, які свідчать про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України, а також докази того, що ОСОБА_2 не є добросовісним набувачем вищевказаного майна.

Відповідні обставини не наведені і в ухвалі слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06.12.2017.

Посилання заявника на те, що арешт накладено на вищевказане майно необгунтовано, і те що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем, та вищевказане майно набуто законним шляхом підтверджуються достатньою сукупністю даних, що випливають з представлених заявником доказів, якими є: облікові дані ЄДР МВС станом на 19.04.2018 року у ТСЦ 5942 РСЦ МВС в Сумській області 06.10.2017 зареєстровано автомобіль марки SSANG YONQ ACTYON, 2010 року випуску, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1, за громадянкою ОСОБА_2.

З огляду на зазначене, за результатами судового розгляду даного клопотання висновки слідчого судді щодо наявності достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту відповідно майна заявника з підстав, визначених п.п. 1, 3-4 ч. 2 статті 170 КПК України не знаходять свого підтвердження.

Отже, слідчий суддя приходить до переконання, що заявником доведено, що арешт на належне їй майно накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06.12.2017 необґрунтовано, і таке обмеження права власності у даному випадку не є співрозмірним до завдань кримінального провадження.

За наведених обставин слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання про скасування арешту з майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132, 170, 171, 173, 174, 369, 371-372, 395 КПК України, слідчий судя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06.12.2017 р. на майно, а саме на автомобіль марки «Ssang Yong Actyon», 2010 року випуску, чорного кольору, шассі № НОМЕР_7, державний номерний знак НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 автомобіля марки «Ssang Yong Actyon», 2010 року випуску, чорного кольору, шассі № НОМЕР_7, державний номерний знак НОМЕР_1, видане на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та 1 ключ від замка запалювання зазначеного автомобіля.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя І.Л. Антипова

Попередній документ : 74959956
Наступний документ : 74959971