Ухвала суду № 74959115, 19.06.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7256/18

провадження № 1-кп/753/1269/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2018 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі колегії:

головуючого судді - Домарєва О.В.,

суддів - Степанової С.В., Щасної Т.В.,

за участю:

секретаря Ткача А.Г.,

прокурорів Ткачука Д.В., Червоного М.М.,

представників потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5,

заявника -особи, щодо майна

якої накладено арешт ОСОБА_6

представника особи заявника,

щодо майна якої накладено арешт ОСОБА_7,

захисників Костюченко О.І., Перетятька О.В.,

Антонова Є.Г., Єгоренкова С.В., Перуна А.Д.,

Гресіка С.В.

обвинувачених ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16,

ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100060004462 від 01.07.2016 р. за звинуваченням:

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 257, ч.3 ст. 27 п.п.6,11,12 ч.2 ст. 115; ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 15 п.п.6, 11,12 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 309 КК України;

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2 за п.п.6,11,12 ч.2 ст. 115; ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 15 п.п.1,5 ч.2 ст. 115; ч.2 ст. 15 п.п.6,11,12 ч.2 ст. 115; ч.4 ст. 296; ч.3 ст. 27 ч.4 ст. 296; ст. 257; ч.1 ст. 263 КК України;

ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3 за п.п.6,11,12 ч.2 ст. 115; ч.2 ст. 15, п.п.1,5, ч.2 ст. 115; ч.2 ст. 15 п.п.6,11,12 ч.2 ст. 115; ст. 257; ч.1 ст. 263; ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 296 КК України;

ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_4 за п.п.6,11,12 ч.2 ст. 115; ст. 257, ч.1 ст. 263 КК України;

ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_5 за п.п.6,11, 12 ч.2 ст. 115; ст. 257; ч.4 ст. 296 КК України;

ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_6 за ч.5 ст. 27 п.п.6,11,12 ч.2 ст. 115; ст. 257 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні всі учасники судового провадження вважали за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду, оскільки він складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України, підсудний Дарницькому районному суду м. Києва та підстав для закриття чи зупинення провадження немає.

Цивільні позивачі ОСОБА_21 в своїх інтересах, а також в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, а також представник потерпілих ОСОБА_2 в інтересах потерпілих ОСОБА_25, ОСОБА_26 подали до суду позовні заяви «Про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого та моральної шкоди».

Представники потерпілих в судовому засіданні просили прийняти зазначені цивільні позови до розгляду в кримінальному провадженні.

Прокурор Ткачук Д.В. в порядку ст. 199 КПК України звернувся із клопотаннями про продовження всім обвинуваченим строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів. В обґрунтування клопотань прокурор посилався на ст. 177 КПК України, якою встановлені ризики, що обвинувачені зможуть переховуватись від суду, продовжити злочинну діяльність, незаконно впливати на свідків та потерпілих.

Прокурор Червоний М.М. підтримав думку прокурора Ткачука Д.В. та також наполягав на продовженні обвинуваченим строку дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою.

Представники потерпілих підтримали думку прокурорів щодо необхідності продовження строку дії запобіжних заходів, обраних відносно обвинувачених у вигляді тримання під вартою з підстав, зазначених прокурорами.

Захисники в судовому засіданні просили змінити обрані відносно своїх підзахисних запобіжні заходи з тримання під вартою на більш м'які, не пов'язані з триманням під вартою, посилаючись на недоведеність ризиків, на які звертав увагу в своїх клопотаннях прокурор Ткачук Д.В.

Зокрема, захисник Костюченко О.І. заявила клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_19 запобіжного заходу з «тримання під вартою» на «домашній арешт» із забороною залишати житло в нічний час. В обгрунтування клопотання захисник зазначила про те, що прокурором в судовому засіданні не було наведено ризиків, що обвинувачений ОСОБА_19 зможе ухилитись від суду, або вчинити інші злочини. Саме клопотання захисник вважала необгрунтованим, без індивідуалізації ризиків стосовно саме обвинуваченого ОСОБА_19 враховуючи його роль пособника в інкримінованих злочинах. Крім того, на обгрунтування зміни обвинуваченому ОСОБА_19 запобіжного заходу захисник посилалась на тривалий час, протягом якого обвинувачений ОСОБА_19 перебуває під вартою, значний обсяг позитивно-характеризуючих особу обвинуваченого обставин, зокрема наявність гарантованого місця працевлаштування, наявність постійного місця проживання в Київській області, за яким обвинувачений позитивно характеризується, наявність на утриманні у обвинуваченого двох малолітніх дітей, а також батьків похилого віку, які потребують догляду, що свідчить, на думку захисника про мінімізацію ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та про наявність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Захисник Антонов Є.Г. підтримав в судовому засіданні позицію захисника Костюченко О.І. та просив змінити своєму підзахисному ОСОБА_14 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт або заставу, оскільки у обвинуваченого ОСОБА_14 незадовільний стан здоров'я, він переніс інсульт, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, один з яких є інвалідом.

Інші захисники також підтримали позицію захисника Костюченко О.І. та просили змінити обвинуваченим запобіжні заходи на більш м'які.

Обвинувачені в судовому засіданні підтримали позиції своїх захисників.

Крім того, захисник Антонов Є.Г. подав до суду скаргу на дії прокурора Ткачука Д.В. та заступника прокурора Величка Д.С. в порядку ч.2 ст. 303 КПК України. В обгрунтування скарги захисник зазначив, що після повернення обвинувального акту прокурору та до направлення нового обвинувального акту до суду прокурором Ткачуком Д.В., а також заступником прокурора Величко Д.С. були вчинені незаконні дії, які полягали у зверненні зазначених прокурорів до слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Києва з клопотаннями про встановлення строку ознайомлення із матеріалами досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_14 та його захиснику. Незаконність дій прокурорів полягала в тому, що прокурор не мав права подавати таке клопотання після звернення до суду з обвинувальним актом, тобто після закінчення досудового розслідування, оскільки такі дії не регламентовані нормами КПК України.

Також захисник Антонов Є.Г. звернувся до суду зі скаргою-запереченням на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.04.2018 р., яку просив врахувати під час судового розгляду кримінального провадження та в якій просив визнати зазначену ухвалу незаконною та визнати невідкритими підозрюваному ОСОБА_14 та його захиснику матеріалів досудового розслідування. В обгрунтування зазначеної скарги захисник зазначив, що у зв'язку із закінченням досудового розслідування слідчий суддя не мав повноважень розглядати клопотання прокурора про встановлення строків для ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, а тому зазначену ухвалу слідчого судді на думку захисника слід визнати незаконною.

Зі скаргою на дії прокурора Ткачука Д.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_17 звернувся також захисник Гресік С.В. В обгрунтування скарги захисник зазначив, що після повернення обвинувального акту прокурору та до направлення нового обвинувального акту до суду прокурором Ткачуком Д.В. були вчинені незаконні дії, які полягали у зверненні до слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Києва з клопотаннями про встановлення строку ознайомлення із матеріалами досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_17 та його захиснику. Незаконність дій прокурора Ткачука Д.В. на думку захисника полягала в тому, що прокурор не мав права подавати таке клопотання після звернення до суду з обвинувальним актом, тобто після закінчення досудового розслідування, оскільки такі дії не передбачені нормами кримінального процесуального законодавства.

Також захисник Гресік С.В. подав до суду заперечення на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Кондратенко О.О., в якій просив взяти до уваги, що зазначене рішення ухвалене у спосіб, не передбачений КПК України, а також просив визнати невідкритими обвинуваченому ОСОБА_17 та його захиснику матеріали досудового розслідування. В обгрунтування вказаного заперечення захисник зазначив, що у зв'язку із закінченням досудового розслідування слідчий суддя не мав повноважень розглядати клопотання прокурора про встановлення строків для ознайомлення із матеріалами досудового розслідування.

Захисник Костюченко О.І. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_19 надала до суду заперечення на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Притули Н.Г. від 30.03.2018 р., яке просила долучити до матеріалів кримінального провадження. В обгрунтування заперечення захисник посилалась на незаконність ухвалення зазначеного рішення у зв'язку із відсутністю правових підстав для встановлення строків для ознайомлення із матеріалами досудового розслідування після завершення досудового розслідування.

Прокурори Ткачук Д.В. та Червонй М.М. просили відмовити у задоволенні скарг захисників на дії прокурорів та на ухвали слідчих суддів, посилаючись не необґрунтованість та безпідставність заявлених скарг та заперечень.

Представники потерпілих підтримали позиції прокурорів щодо відсутності підстав для задоволення скарг та заперечень захисників.

Обвинувачені підтримали позиції своїх захисників щодо необхідності задоволення поданих скарг на дії прокурорів та заперечень на ухвали слідчих суддів.

Також до суду надійшла заява ОСОБА_6 про скасування арешту на майно, а саме на грошові кошти в сумі 6300 доларів США, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30.03.2017 р. В обґрунтування заяви ОСОБА_6 посилалась на необґрунтованість накладення арешту на грошові кошти, які були вилучені в її житлі, де тимчасово мешкав обвинувачений ОСОБА_15 та зазначила, що вилучені грошові кошти є її особистою власністю, які вона протягом тривалого часу накопичувала для придбання власного житла.

ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримали заяву про скасування арешту на грошові кошти та наполягали на її задоволенні, зазначивши при цьому, що прокурором не було доведено, що вказані грошові кошти були здобуті злочинним шляхом.

Прокурори та представники потерпілих в судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви про скасування арешту на грошові кошти у зв'язку із передчасністю цієї заяви.

Інші учасники судового провадження підтримали позицію володільця майна, щодо якого накладено арешт ОСОБА_6 та її представника, та просили скасувати арешт на грошові кошти.

Крім того, представником потерпілого ОСОБА_2 було заявлено клопотання про про продовження строку дії заходів щодо забезпечення особистою охороною та охороною житла і майна потерпілого ОСОБА_27 та свідка ОСОБА_28 В обгрунтування клопотання представник потерпілого та свідка посилався на те, що після вбивства ОСОБА_29, який є братом потерпілого ОСОБА_27, а також рідним братом батька свідка ОСОБА_30, на адресу останніх надійшов лист з погрозами фізичної розправи з членами всієї родини. Вказаний лист знаходиться в матеріалах кримінального провадження, у зв'язку із чим є достатні та реальні підстави вважати, що особи, які причетні до вбивства 01.07.2016 ОСОБА_29, можуть бути причетними до надсилання листа з погрозами фізичної розправи всій родині, є одними і тими самими особами та можуть вчинити щодо потерпілого та свідка, а також щодо членів їх родини акти фізичного насильства. У зв'язку із закінченням досудового слідства, пред'явленням обвинувачення та передачі матеріалів кримінального провадження за фактом вбивства ОСОБА_29 до суду, вказана загроза значно зросла, оскільки на теперішній час продовжується досудове розслідування щодо осіб, які входили до злочинного угрупування і стосовно частини із них проводяться розшукові заходи по встановленню місця їх перебування, а також продовжується досудове розслідування по встановленню осіб, які є замовниками зазначеного вбивства.

Заперечень щодо можливості задоволення клопотання представника потерпілого ОСОБА_2 про продовження забезпечення заходів безпеки не надійшло.

Вислухавши позиції учасників судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Обвинувальний акт складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.

Кримінальне провадження за обвинувальним актом підсудне Дарницькому районному суду м. Києва.

Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження не має.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливили призначення до судового розгляду, не встановлені, відтак колегія суддів приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.

Крім того, судом роз'яснено обвинуваченим їх право відповідно до ч.3 ст. 31 КПК України заявити клопотання про розгляд кримінального провадження судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України - особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Враховуючи зазначені положення закону, суд вважає за можливе прийняти до розгляду у кримінальному провадженні цивільні позови ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_26, ОСОБА_25 «Про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого та моральної шкоди».

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України - під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Вирішуючи питання про доцільність продовження запобіжного заходу у виді "тримання під вартою" відносно обвинувачених, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Врахована також і практика Європейського суду з прав людини, за якою зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованості підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості, у зв'язку з чим судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою, та такі підстави мають бути чітко вказані національними судами. (Рішення Європейського Суду «Марченко проти України» від 10.02.2011 р., п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України»).

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України - запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали суду.

Відповідно до положень ч.1 ст. 183 КПК України - запобіжний захід - "тримання під вартою" є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден из більш м 'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу щодо обвинувачених судом повністю враховуються обставини, визначені ст. 178 КПК України.

Вислухавши позиціїї учасників судового провадження, колегія суддів оцінила в сукупності всі обставини, зокрема те, що обвинуваченим інкриміновано вчинення ряду злочинів, у тому числі злочин, передбачений п.п. 6,11,12 ч.2 ст. 115 КК України, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів згідно з положеннями ст. 12 КК України, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у вчиненні найбільш тяжкого злочину, у вигляді довічного позбавлення волі, яке відповідно до приписів ст. 51 КК України є найвищою мірою покарання. Крім того, колегія суддів враховує, що на даний час в судовому засіданні не допитані потерпілі та свідки та існує ризик впливу обвинувачених на цих осіб.

Зазначені обставини в їх сукупності свідчать про наявність ризиків, які зумовлюють можливість продовження обвинуваченими злочинної діяльності або перешкоджанню правосуддю, незаконного впливу на свідків та потерпілих. Таким чином, суд враховує, що стороною захисту не надано доказів, які б свідчили про істотне зменшення на цей час зазначених ризиків. Так, судом були досліджені в судовому засіданні документи, які характеризують особи обвинувачених ОСОБА_19 та ОСОБА_14, надані їх захисниками Костюченко О.І. та Антоновим Є.Г., проте враховуючи вагомість вищезазначених ризиків, колегія суддів вважає, що зазначені захисниками обставини не дають суду підстави для відмови в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, та приходить до висновку про те, що відносно обвинувачених слід продовжити запобіжний захід у вигляді "тримання під вартою" .

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях вказував на необхідність обговорення можливості обрання альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою, враховуючи тяжкість та характер інкримінованих обвинуваченим злочинів, характеристику осіб обвинувачених, колегія суддів вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Разом з тим, враховуючи вимоги п.1 ч.4 ст.183 КПК України, а також обставини справи та вагомість вищенаведених ризиків, суд вважає неможливим визначити розмір застави при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді " тримання під вартою", оскільки ОСОБА_14, ОСОБА_15,, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 обвинувачуються у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.

Відповідно до ч.2 ст. 303 КПК України - скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Дослідивши зміст скарг захисників Антонова Є.Г. та Гресіка С.В. на дії прокурора, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зазначених скарг, оскільки судом встановлено, що прокурор Ткачук Д.В. та прокурор Величко Д.С. діяли в рамках повноважень, наданих ним ухвалами слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Києва, які не були скасовані та на цей час перебувають в законній силі.

Також суд не вбачає підстав для визнання незаконними вищевказаних ухвал слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Києва, оскільки нормами КПК України не передбачено повноважень суду першої інстанції що до оцінки рішень слідчих суддів на предмет їх законності під час проведення підготовчого судового засідання. Натомість, докази, отримані сторонами кримінального провадження в ході досудового розслідування можуть бути оцінені судом на предмет їх належності та допустимості в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги-заперечення захисника Антонова Є.Г. про визнання незаконною ухвали слідчого судді та приєднати до матеріалів кримінального провадження заперечення захисників Антонова Є.Г., Гресіка С.В., Костюченко О.І. на підставі положень ч.3 ст. 309 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 174 КПК України - арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В судовому засіданні власник майна та її представник посилались на відсутність доказів, що вилучені в ході досудового розслідування грошові кошти в сумі 6300 доларів США не є доказом вчинення злочину та не були отримані злочинним шляхом або внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Враховуючи, що на стадії підготовчого судового засідання суд позбавлений можливості дослідження доказів, зокрема щодо відповідності цих доказів вимогам ст. 98 КПК України, колегія суддів вважає, що клопотання про скасування арешту на майно власником цього майна заявлено передчасно та підлягає розгляду на стадії дослідження доказів у кримінальному провадженні. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмовити на цій стадії в задоволенні клопотання про скасування арешту на майно та роз'яснити власнику майна та її представнику право повторного звернення із вказаним клопотанням під час дослідження письмових матеріалів та доказів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»- право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів за наявності відповідних підстав мають потерпілий та свідок. Відповідно до ст. 7 цього Закону - одними з заходів забезпечення безпеки є особиста охорона. Відповідно до ст. 20 цього Закону - підставою для вжиття заходів забезпечення безпеки осіб, зазначених у статті 2 цього Закону, є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров'ю, житлу і майну.

Ураховуючи, що на даний час судовий розгляд не розпочато, замовника злочину в ході досудового слідства встановлено не було, а отже існує реальна небезпека можливого фізичного впливу на потерпілого ОСОБА_27 та свідка ОСОБА_30, суд вважає, що застосування заходів безпеки у вигляді особистої охорони щодо останніх слід продовжити на час розгляду кримінального провадження по суті в суді першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 20, 22 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», ст.ст. 128, 174, 177- 178, 182, 183, 184, 194, 196, 197, 303, 309, 314, 315 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100060004462 від 01.07.2016 р. за звинуваченням ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 257, ч.3 ст. 27 п.п.6,11,12 ч.2 ст. 115; ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 15 п.п.6, 11,12 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 309 КК України; ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2 за п.п.6,11,12 ч.2 ст. 115; ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 15 п.п.1,5 ч.2 ст. 115; ч.2 ст. 15 п.п.6,11,12 ч.2 ст. 115; ч.4 ст. 296; ч.3 ст. 27 ч.4 ст. 296; ст. 257; ч.1 ст. 263 КК України; ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3 за п.п.6,11,12 ч.2 ст. 115; ч.2 ст. 15, п.п.1,5, ч.2 ст. 115; ч.2 ст. 15 п.п.6,11,12 ч.2 ст. 115; ст. 257; ч.1 ст. 263; ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 296 КК України; ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_4 за п.п.6,11,12 ч.2 ст. 115; ст. 257, ч.1 ст. 263 КК України; ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_5 за п.п.6,11, 12 ч.2 ст. 115; ст. 257; ч.4 ст. 296 КК України; ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_6 за ч.5 ст. 27 п.п.6,11,12 ч.2 ст. 115; ст. 257 КК України.

Судовий розгляд проводити колегіально судом у складі трьох професійних суддів у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва: м. Київ, вул. Севастопольська, 7/13, яке призначити на 14-30 год 27.07.2018 р.

Прийняти до розгляду у кримінальному провадженні цивільні позови ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_26, ОСОБА_25 «Про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого та моральної шкоди».

У задоволенні клопотання захисника Костюченко О.І. "Про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_19 " - відмовити.

Продовжити відносно ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» строком на 60 днів з дня винесення ухвали, а саме до 17 серпня 2018 р. включно.

Продовжити відносно ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2 строк дії запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» строком на 60 днів з дня винесення ухвали, а саме до 17 серпня 2018 р. включно.

Продовжити відносно ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» строком на 60 днів з дня винесення ухвали, а саме до 17 серпня 2018 р. включно.

Продовжити відносно ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» строком на 60 днів з дня винесення ухвали, а саме до 17 серпня 2018 р. включно.

Продовжити відносно ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» строком на 60 днів з дня винесення ухвали, а саме до 17 серпня 2018 р. включно.

Продовжити відносно ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» строком на 60 днів з дня винесення ухвали, а саме до 17 серпня 2018 р. включно.

Копію ухвали в частині продовження строку дії запобіжних заходів направити для виконання начальнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

У задоволенні скарги захисника Антонова Євгена Геннадійовича на дії прокурора Ткачука Д.В. та заступника прокурора Величка Д.С. - відмовити.

У задоволенні скарги-заперечення захисника Антонова Євгена Геннадійовича «Про визнання ухвали слідчого судді незаконною та про визнання невідкритими підозрюваному ОСОБА_14 та його захиснику Антонову Є.Г. матеріалів досудового розслідування» - відмовити та приєднати скаргу-заперечення до матеріалів кримінального провадження.

У задоволенні скарги захисника Гресіка С.В. на дії прокурора Ткачука Д.В. - відмовити .

Заперечення захисника Гресіка С.В. на ухвалу слідчого судді Кондратенко О.О. - приєднати до матеріалів кримінального провадження.

Заперечення захисника Костюченко О.І. на ухвалу слідчого судді Притули Н.Г. - приєднати до матеріалів кримінального провадження.

У задоволенні заяви ОСОБА_6 «Про скасування арешту майна» - відмовити.

Роз'яснити ОСОБА_6 її право повторного звернення із аналогічною заявою під час дослідження письмових матеріалів та доказів.

Продовжити забезпечення заходів безпеки потерпілому ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_7, який проживає: АДРЕСА_1, шляхом застосування заходів безпеки у вигляді особистої охорони на час розгляду кримінального провадження по суті в суді першої інстанції.

Продовжити забезпечення заходів безпеки свідку ОСОБА_30, ІНФОРМАЦІЯ_9, який проживає: АДРЕСА_2, шляхом застосування заходів безпеки у вигляді особистої охорони на час розгляду кримінального провадження по суті в суді першої інстанції.

Копію ухвали для виконання в частині забезпечення безпеки направити начальнику Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального керівника у вказаному кримінальному провадженні - прокурора Ткачука Д.В.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Домарєв

Судді: С.В. Степанова

Т.В. Щасна