Рішення № 74957333, 15.06.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/191/18

Провадження № 2/635/1176/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2018 року

смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Токарєвої Н.М.,

секретарі - Антонян М.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - ОСОБА_2,

договір про надання правової

(професійної правничої) допомоги

від 15.03.2018р.,

відповідач - Південноміська рада

Харківського району Харківської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Південноміської ради Харківського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2018 року позивач звернувся до суду із позовом про визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2. померла його сестра ОСОБА_4, яка була власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору міни від 21.08.1996р., посвідченого державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області Поляковою Л.О., реєстровий № 3-4162. Право власності було зареєстроване у міжміському бюро технічної інвентаризації. Разом з нею зареєстрована була та проживала постійно мати позивача - ОСОБА_3. На випадок своєї смерті ОСОБА_4 заповіла усе своє майно ОСОБА_3, тож спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_1, прийняла ОСОБА_3, оскільки проживала зі спадкодавцем, але право власності на вказану квартири не зареєструвала. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3, за життя заповітів на чиюсь користь не складала. Єдиними спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є її син - позивач по справі. Покійна мати позивача в останні роки життя була дуже хворою людиною, майже не вставала з ліжка та потребувала сторонньої допомоги. У зв'язку з чим позивач переїхав проживати до матері в м. Південне та проживав постійно з нею до дня її смерті. Позивач вважав, що він прийняв спадщину, оскільки доглядав за матір'ю і проживав зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, однак приватним нотаріусом Іващенко А.А. було відмовлено позивачу у відкритті спадкової справи та вчинення нотаріальних дій за тих підстав, що ОСОБА_1 не був зареєстрований за адресою проживання своєї покійної матері.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15 січня 2018 року провадження по справі відкрито, призначено судове засідання на 02 березня 2018 року о 15 год. 00 хв.

Представником позивача - адвокатом ОСОБА_2 26 квітня 2018 року подавалось клопотання про забезпечення доказів шляхом витребування з Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області відомостей щодо звернення з заявами про прийняття спадщини або відмову від спадщини після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2., та після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживали по АДРЕСА_1 а також про складання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заповітів та на чиюсь користь.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 26 квітня 2018 року клопотання про забезпечення доказів задоволено, витребувано з Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області (м. Харків, вул. Євгена Котляра, 4), відомості щодо звернення з заявами про прийняття спадщини або відмову від спадщини після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2., та після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1., що проживали по АДРЕСА_1 а також про складання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заповітів та на чиюсь користь.

Представником позивача - адвокатом ОСОБА_2 подано до суду заяву про слухання справи за її відсутності та відсутністю позивача, позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Від Південноміської ради Харківського району Харківської області надійшов лист № 481 від 04.06.2018р., в якому вони проти позову не заперечували, просили розглянути справи за відсутності їхнього представника, ухвалити рішення згідно з чинним законодавством.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та надані докази, встановив наступне.

На підставі договору міни від 21.08.1996р., посвідченого державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області Поляковою Л.О., реєстровий № 3-4162 сестра позивача ОСОБА_4 набула права власності на квартиру АДРЕСА_1. Право власності було зареєстроване у міжміському бюро технічної інвентаризації.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла сестра позивача ОСОБА_4, яка постійно проживала в квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть НОМЕР_3, актовий запис про смерть № 109.

Разом з ОСОБА_4 зареєстрована була та проживала постійно мати позивача та спадкодавця - ОСОБА_3, що підтверджується інформацією Південноміської ради Харківського району Харківської області № 1990 від 16 жовтня 2013 року.

На випадок своєї смерті ОСОБА_4 заповіла усе своє майно ОСОБА_3, про що склала заповіт, який був посвідчений 05 жовтня 2001 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Десятниченко О.В., реєстровий № 2097.

ОСОБА_3 прийняла спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_1, оскільки на час смерті проживала зі спадкодавцем, заяв про прийняття спадщини після смерті доньки до нотаріальної контори не подавала, право власності на вказану квартири на своє ім'я не зареєструвала.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3, яка постійно проживала у кв. АДРЕСА_1, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть НОМЕР_4, актовий запис про смерть № 28.

За життя ОСОБА_3 заповітів на чиюсь користь не складала.

Родинні відносини з померлою ОСОБА_3 підтверджуються Свідоцтвом про народження позивача НОМЕР_5, який є єдиними спадкоємцем після смерті ОСОБА_3

Після смерті матері відкрилася спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1.

Лікарем загальної практики та сімейної медицини ОСОБА_8 підтверджено той факт, що позивач, постійно проживав з матір'ю до дня смерті більше ніж три роки, оскільки в силу свого віку ОСОБА_3 хворіла на хронічні хвороби та потребувала сторонньої допомоги і догляду.

Депутатом Південноміської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_9 04 квітня 2018 року складено Акт за участю сусідів покійної ОСОБА_3 про те, що позивач, постійно проживав з матір'ю до дня смерті більше ніж три роки без реєстрації, доглядав за нею, за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач прийняв спадщину, оскільки доглядав за матір'ю і проживав зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, однак приватним нотаріусом Іващенко А.А. було відмовлено йому у відкритті спадкової справи та вчинення нотаріальних дій за тих підстав, що ОСОБА_1 не був зареєстрований за адресою проживання своєї покійної матері.

Листом від 25 травня 2018 р. № 1639/02-14 Перша державна нотаріальна контора Харківського району Харківської області повідомила, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4, із заявами про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину ніхто із спадкоємців не звертався, спадкова справа не відкривалась, свідоцтво про право на спадщину не видавалось. У Спадковому реєстрі є інформація про складений заповіт 06 жовтня 2001 року. Після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявами про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину ніхто із спадкоємців не звертався, спадкова справа не відкривалась, свідоцтво про право на спадщину не видавалось. Інформація про заповіти/спадкові договори у Спадковому реєстрі відсутня.

Отже, хоча померла мати позивача і не зареєструвала своє право власності на квартиру, однак вона прийняла спадщину після смерті доньки, оскільки на момент смерті була зареєстрована з нею за однією адресою.

За приписами ч. 2. ч. 4 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Позивач за згодою матері вселився у спірну квартиру для спільного з нею проживання, догляду за нею. ОСОБА_1 сплачував комунальні послуги за користування житлом, підтримував його у належному санітарному та технічному стані, надавав матері матеріальну допомогу, здійснював догляд за нею.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 зазначив, щодо встановлення факту прийняття спадщини, то, враховуючи положення стст.1268, 1269 ЦК, мова може йти лише про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо спадкові правовідносин виникли після набрання чинності ЦК (після 1 січня 2004 року). Якщо спадщина відкрилась до набрання чинності ЦК, судам слід враховувати, що ст.549 ЦК УРСР було визначено перелік дій, які свідчать про прийняття спадщини - фактичний вступ у володіння та управління спадковим майном.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути крім інших - визнання права.

Як роз'яснено в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 4, ч. 1 ст. 26, ст. 19, ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягає право власності. Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. До документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на нерухоме майно, віднесено також рішення суду.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечується рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За ст. 328, ст. 373 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадку входять всі права та обов'язки, які належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини.

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Право на спадок виникає в день відкриття спадку відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. ст. 1268-1270, 1272ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу - 6 місяців з моменту відкриття спадщини, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно ст. ст. 11, 12, 15, 20 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. ст. 76-77, 80-81, 83 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо до сто вірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що мати позивача прийняла спадщину після смерті доньки, а позивач постійно проживав зі спадкодавцем до дня смерті, суд вважає, що він набув право власності на спірну квартиру в порядку спадкування за законом після смерті матері, тож позовні вимоги підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України та залишає за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 78, 80, 81, 141, 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Південноміської ради Харківського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3., паспорт НОМЕР_6, виданий Червонозаводським РВ УМВС України в Харківській області 17.07.2000р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, право власності на квартиру № 4, загальною площею 29,30кв.м., житловою площею 13,80кв.м., яка розташована по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору залишити за рахунок ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до/або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3., паспорт НОМЕР_6, виданий Червонозаводським РВ УМВС України в Харківській області 17.07.2000р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2;

Відповідач - Південноміська рада Харківського району Харківської області, Код ЄДРПОУ: 04058700, КОАТУУ: 6325111000, адреса місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, м. Південне, вул. Бориса Тасуя, буд. 60.

Повний текст рішення складений 25 червня 2018 року.

Суддя Н.М. Токарєва