Вирок № 74956530, 25.06.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/3693/15-к

н/п 1-кп/640/159/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2018 року Київський районний суд м. Харкова в складі колегії суддів :

головуючої судді Шмадченко С.І.,

суддів Золотарьової Л.І.,Сенаторова В.М.,

за участю секретаря Черниш О.М.,

прокурорів Ільєнкова О.О., Бойчука О.В.,

потерпілої ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за № 12014220490005643 від 29.11.2014, за обвинуваченням :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, офіційно не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -

в с т а н о в и в :

03 грудня 2014 р. приблизно о 21 год. 30 хв. ОСОБА_3, перебуваючи в автомобілі НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_6 під час прямування від буд. 84 по вул. Гв. Широнінців у м. Харкові, проїжджаючи поблизу кафе «Clumba», розташованого по вул. Н.Ужвій, 95 у м. Харкові, маючи раптово виниклий умисел, спрямований на протиправне позбавлення життя ОСОБА_6, на ґрунті особистих неприязних відносин через заволодіння, зі слів ОСОБА_3, його телефоном ОСОБА_6, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді смерті особи та бажаючи їх настання, використовуючи розкладний ніж, який ОСОБА_3 заздалегідь взяв із собою та, тримаючи його в правій руці, наніс ОСОБА_6 два удари ножем в область грудної клітини, яка є життєво важливим органом людини, чим заподіяв останньому, згідно висновку судово-медичної експертизи № 395-Ат/14 від 04.02.2015 поверхневу колото-різану рану передньої поверхні грудної клітини зліва, яка за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень; колото-різану рану грудної клітини, яка проникає в плевральну порожнину з ушкодженням лівої легені, серця та судин серця, яка за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Внаслідок отриманого проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини та його ускладненням – травматичного шоку, ОСОБА_6 04.12.2014 р. о 8-00 год. помер у приміщенні відділення політравми ХМКЛШНМД ім. О.Ф.Міщанінова.

ОСОБА_3 обвинувачується винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, а саме, в умисному вбивстві, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе не визнав і показав, що умислу на заподіяння смерті ОСОБА_6 він не мав. 02.12.2014 року точного часу вже не пом»ятає, був пізній вечір. Він разом зі своїм другом ОСОБА_7, знаходячись поблизу станції метро "Героїв Праці" викликали таксі, а саме водія ОСОБА_6, послугами якого раніше користувались, щоб доїхати додому. По дорозі додому він попросив ОСОБА_6 підзарядити свій мобільний телефон марки "Iphone 4s" чорного кольору, на що останній погодився. Доїхавши до будинку № 52 по вул. Командарма Корка в місті Харкові з автомобіля вийшов ОСОБА_7, а він поїхав далі, оскільки ОСОБА_6 сказав, що довезе його до під'їзду його будинку, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Наталії Ужвій, 80. В ході поїздки він заснув в автомобілі та прибувши за вказаною адресою ОСОБА_6 розбудив його та сказав, щоб той виходив. Вийшовши з автомобіля на вулицю він виявив, що його мобільного телефону немає та почав шукати його в салоні автомобіля ОСОБА_6, на що останній сказав що мобільного телефону немає та став їхати. 03.12.2014 він з телефону своєї матері - ОСОБА_8 набрав номер свого мобільного телефону та почув голос незнайомого раніше чоловіка, який сказав, що зазначений телефон знаходиться у нього і він поверне його за грошову винагороду у розмірі 1000 грн., на що він сказав, що таких коштів у нього немає та запропонував йому винагороду за повернення у розмірі 500 грн., на що чоловік погодився та запропонував зустрітись 03.12.2014 о 21:00 год. поблизу ринку "Наталка". Прийшовши на ринок "Наталка" він для своєї ж безпеки зустрівся зі своїм другом ОСОБА_9, після чого зателефонував на свій номер мобільного телефону та сказав, що знаходиться поблизу кіоску "Кулиничі" та гроші у нього. Простоявши приблизно 20 хвилин він знову набрав свій номер мобільного телефону, з якого чоловік наказав йому рухатись одному у бік вул. Дружби Народів до супермаркету "Екватор" вздовж проїжджої частини. Дійшовши до перехрестя вул. Дружби Народів та вул. Гвардійців Широнінців він зупинився дочекатися незнайомого чоловіка. Приблизно о 21 год. 20 хв. до нього під'їхав автомобіль НОМЕР_2 за кермом якого перебував ОСОБА_6 Зупинившись перед ним він відкрив передні пасажирські двері та запропонував сісти в машину. Він відповів, що йому ніколи, оскільки він чекає людину, яка поверне йому мобільний телефон, на що ОСОБА_6 сказав, щоб він сів у машину та простягнув йому руку. Сівши в автомобіль на переднє праве пасажирське сидіння, ОСОБА_6 взяв його правою рукою за ліву руку і потягнув її за сидіння де останній намацав там якийсь предмет, а коли його дістав, то побачив, що це його мобільний телефон марки "Iphone 4s". Після цього ОСОБА_6 почав рух свого автомобіля по вул. Гвардійців Широнінців у бік вул. ОСОБА_10. Під час руху автомобіля, він запитав у ОСОБА_6 звідки у нього його мобільний телефон, на що останній відповів, що телефон 03.12.2014 року знайшов його клієнт, який сидів на задньому сидінні і повернув йому. Після чого ОСОБА_6 сказав, щоб він дав йому винагороду за повернення телефону у розмірі 500 грн., на що він відповів, що не дасть йому ні копійки та став просити зупинити автомобіль, інакше вискочить на ходу, оскільки вже до цього знав, що саме ОСОБА_6 вкрав його телефон. ОСОБА_6 не став зупиняти автомобіль, тоді він зібрався вистрибнути на ходу, відкривши двері рухомого автомобіля. ОСОБА_6 схопив його рукою за капюшон куртки, який був надітий на голову і затягнув назад у салон автомобіля, кинувши в той час кермо та утримуючи правою рукою за капюшон, завдав йому два удари кулаком лівої руки в голову. Щоб зупинити агресію ОСОБА_6, який значно переважав його у фізичній силі та комплектації тіла, він правою рукою дістав розкладний ніж, який знаходився у правій зовнішній кишені куртки. Утримуючи нерозкритий ніж в кисті руки він замахнувся правою рукою у бік ОСОБА_6, щоб завдати тому удару, проте ОСОБА_6 схопив правою рукою його за кисть правої руки, а лівою рукою став вихоплювати вказаний ніж. Між ними почалася боротьба за ніж в ході якої ОСОБА_6 намагався вихопити ніж. У процесі боротьби ніж розкрився, і між ними вже почалася боротьба за ніж, в ході якої ОСОБА_6 намагався його вихопити. Під час боротьби ОСОБА_6 тримав його правою рукою за кисть та тягнув руку на себе, після чого він штовхав праву руку у бік ОСОБА_6 і тим самим можливо наніс останньому удар ножем в область верхньої частини живота, грудної клітини. Куди саме він потрапив, він не бачив, тому що в момент нанесення удару не цілився. Після чого звільнившись від ОСОБА_6 вистрибнув із салону автомобіля та побіг до свого друга ОСОБА_9 та розповів йому про подію, яка сталася. З телефону ОСОБА_9 вони набрали мобільний номер телефону ОСОБА_6, де останній взяв трубку та проговорив щось невиразне, а також було чутно звуки сирени швидкої допомоги. Зрозумівши, що ОСОБА_6 можуть госпіталізувати до лікарні для надання медичної допомоги, він разом із ОСОБА_9 на таксі поїхали за маршрутом до лікарні швидкої невідкладної медичної допомоги №4, де по дорозі побачили машину ОСОБА_6 припарковану на Журавлівському мосту. Зупинившись, вони дізналися, що ОСОБА_6 забрала швидка медична допомога та повезла до лікарні швидкої невідкладної медичної допомоги №4. Не ставши їхати до лікарні, розуміючи, що із ОСОБА_6 все буде добре він та ОСОБА_9 вирішили поїхати вранці наступного дня, та роз'їхалися по своїх домівках. Вранці ОСОБА_9 йому зателефонував і повідомив, що ОСОБА_6 помер у лікарні.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, його винність в інкримінованому кримінальному правопорушенні повністю доведена перевіреними в судовому засіданні доказами:

- показами потерпілої ОСОБА_11 - дружини ОСОБА_6, яка в судовому засіданні пояснила, що приблизно 27-28 листопада 2014 року чоловіка вона посварилася з чоловіком. Він зібрав свої речі і кудись пішов. В подальшому вона дізналась, що він мешкає у своєї матері ОСОБА_1. Спілкувалась з чоловіком тільки за допомогою СМС повідомлень. В червні 2014 р. вони спільно придбали автомобіль «Део», д.р.н. АХ8684АР, який був оформлений на її ім’я, а чоловік мав право керування. З лютого 2014 р. він почав працювати водієм таксі «Любимое», однак офіційно не був працевлаштований.

03.12.2014 р. біля 22-00 год. їй на мобільний телефон зателефонувала матір чоловіка, яка повідомила, що ОСОБА_6 поранено та було доставлено до лікарні і він знаходиться у реанімації. Спитала про запасні ключі від автомобіля «Део». Оскільки на той час дитині було 2.5 міс., вона у лікарню до чоловіка не поїхала. До лікарні іздила її мати разом з ОСОБА_1;

- показами потерпілої ОСОБА_1 – матері ОСОБА_6, яка в судовому засідання пояснила, що ОСОБА_6 був її старшим сином. Він працював водієм таксі «Любимое». 26.11.2014 р. син став проживати у неї вдома, оскільки посварився зі своєю дружиною.

03.12.2014 р. приблизно 18-00 год. син поїхав на роботу. Приблизно 21-50 год. він їй зателефонував та повідомив, що його підрізали. Його доставили в 4-ту лікарню неотложної хірургії, зробили операцію, а наступного дня о 8-й годині ранку він помер;

- показами свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні показав, що З обвинуваченим ОСОБА_3І.в нього дружні відносини, товаришує 8 років. На початку грудня 2014 року у ОСОБА_3 було викрадено телефон «Айфон» та 03.12.2014 р. близько 18 год. йому зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що йому відомо, хто викрав у нього телефон, а саме ОСОБА_6, який підвозив його до дому, як водій таксі. ОСОБА_3 домовився з ОСОБА_6 на зустріч в районі ринка «Наталка» та пішов йому на зустріч в бік вул. Гв. Широнінців, а він став його чекати. ОСОБА_6 привіз телефон Марков сів до нього в автомобіль вони відїхали . Через декілька хвилин йому зателефонував ОСОБА_3 та спитав де він знаходиться та через декілька хвилин Марков прийшов до нього та повідомив про конфлікт, який відбувся з ОСОБА_6 в його автомобілі. Зі слів ОСОБА_3 йому стало відомо, що ОСОБА_6 за його телефон вимагав з нього грошові кошти в розмірі 500 грн. та з приводу цього виник конфлікт, ОСОБА_6 почав наносити удари Марков захищався, Потім він дістав зі свого карману куртки розкладний ніж. ОСОБА_6 побачив та став виривати у нього ніж. В ході боротьби ніж розкрився та він якимось-чином наніс удар ОСОБА_6, ОСОБА_3 забрав телефон і вийшов із машини, З його телефону вони набрали мобільний номер телефону ОСОБА_6, де останній взяв трубку та проговорив щось невиразне, а також було чутно звуки сирени швидкої допомоги. Потім дізнався що ОСОБА_6 помер в лікарні;

- показами свідка ОСОБА_12 - фельдшера «швидкої допомоги», яка в судовому засіданні показала, що 03.12.2014 р. біля 19-30 год. вона заступила на чергування в 10 підстанцію машина № 1006. Біля 22 год. бригада їхала з хворим в машині в 4 клінічну лікарню. Коли вони проїжджали по вул. Г. Праці біля будинку 2 А, машину швидкої допомоги стала підрізати автомобіль ДЕО сірого кольору. Вони зупинились та вийшли з машини, а з автомобіля ДЕО випав чоловік У нього була колото-різана рана в області грудної клітини, так як чоловік був тяжкий, вони викликали бригаду швидкої допомоги, яка була неподалік і через 10 хвилин приїхала до них. Чоловік який випав з машини нічого не говорив. Марку машини не побачила так як було темно . Спочатку подумали що в чоловіка приступ епілепсії, був неконтактний;

-показаннями свідка ОСОБА_13 - фельдшера другого відділення КЗОЗ та МК, яка в судовому засіданні пояснила, що дату та час не пам’ятає. Їх бригада знаходились недалеко від метро станції Київська. Поступив виклик про приступ епілепсії у чоловіка. Коли приїхали він лежав біля автомобіля і лікарі намагались надати першу допомогу., потім побачили у чоловіка поранення, коли його госпіталізували чоловік знаходився при тямі, в нього був шоковий стан, він був агресивний, при наданні першої медичної допомоги постійно намагався встати. На питання не відповідав.Тільки казав «Мама помоги» На момент огляду зовнішньої кровотечі не було, рана грудної клітини з ліва приблизно 1 см, рівні края. Свої анкетні дані і хто його поранив чоловік не повідомив бо знаходився в неадекватному стані;

- показами свідка ОСОБА_8 – матері обвинуваченого ОСОБА_3, яка в судовому засіданні показала, що 01.12.2014 р. у вечері син прийшов додому та пояснив, що його на таксі підвозив знайомий водій та в його машині він поставив телефон «Айфон 4» на зарядку та в ході руху автомобіля заснув, а коли проснувся телефону не стало. На телефоні була встановлена програма спостереження, якщо телефоном почнуть користуватись то автоматично зателефонують, вони чекали дзвінка, Вона сину дала свій телефон . Сину зателефонували і повідомили, що повернуть телефон за 500 гривень. Вона сину дала 500 грн. і він пішов на зустріч. Через якийсь час він повернувся і повідомив що стався конфлікт та бійка, в ході якої він ножем, який у нього був зажатий в кулак наніс удар потерпілому, в ході боротьби ніж розкрився та потерпілий отримав травму. Руки в нього були поцарапані. Вранці син дізнався, що водій помер;

- показаннями свідка ОСОБА_8 - сестри обвинуваченого ОСОБА_3, яка дала в судовому засідані покази про те, що 02.12.2014 року в соц. мережу їй прийшло повідомлення від брата про те що в нього вкрали телефон. Вона одразу зателефонувала матері, потім поїхала додому Вони з братом зайшли до програми «Пошук айфон» щоб подивитися де телефон знаходився в останє, виявили, що телефон вмикали в 9:30 ранку цього дня в районі по вулиці Кіргізькій це стоянка поруч з будинком Кіргізька 42 як вони знали, що в цьому районі живе ОСОБА_6. 03.12.2014 о 19 годині вона зателефонувала брату він повідомив що йому позвонив чоловік і вони домовились про те що ввечері він поверне телефон. Вечері вона зателефонувала брату він сказав що в машині в них стався конфлікт;

- показаннями свідка ОСОБА_14, який в судовому засідання показав, що він є знайомим ОСОБА_6, який у нього ремонтував свій автомобіль ОСОБА_15 сірого кольору. Він йому на автомобілі поміняв пічку радіатора, але він з ним не розрахувався. 03.12.2014 р. він знову приїхав до нього з проханням подивитися автомобіль, але він йому відмовив з тих підстав, що він не розрахувався за попередній ремонт. Тоді він запропонував взяти телефон який забув клієнт замість грошей. На що він йому відмовив. Потім ОСОБА_6 запропонував йому відвести телефон клієнту, він йому відмовив. Було вже десь о 22: 00 год., він поїхав віддавати телефон власнику. ОСОБА_6 був йому винен 700 гривень. Через деякий час він зателефонував ОСОБА_6 на мобільний телефон, але телефон взяла жінка, яка повідомила, що ОСОБА_6 у важкому стані після отриманого поранення;

Крім даних, отриманих із показань потерпілих, свідків, на підтвердження встановлених судом обставин свідчать безпосередньо досліджені судом письмові докази, які в своїй сукупності підтверджують винність обвинуваченого і які суд враховує та бере до уваги, зокрема:

- дані, що містяться в протоколі огляду місця події від 03.12.2014 р., проведеного слідчим СВ Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області в період з 23 год. 40 хв. до 00 год. 10 хв. в приміщенні Харківської лікарні швидкої та невідкладної допомоги за адресою: м. Харків, вул. Балакірева, 3-А, згідно до якого оглядались речі потерпілого ОСОБА_6

(том 1, а.с. 99-105);

- дані, що містяться в протоколах огляду місця події від 04.12.2014 р. та ілюстративного матеріалу до нього, згідно до яких оглядався автомобіль НОМЕР_3, який належить ОСОБА_11, який знаходився на перехресті вул. Шевченко та вул. ОСОБА_16. ОСОБА_16 в м. Харкові

(том 1, а.с. 107-111; 112-122);

- згідно довідки Харківської лікарні невідкладної допомоги від 03.12.2014 р., ОСОБА_6 було доставлено до лікарні з ножовим пораненням.

(том 1, а.с. 132);

- дані, що містяться в протоколі пред’явлення речей для впізнання від 04.12.2014 р. про те, що ОСОБА_3 впізнав ніж, яким він спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_6 (том 1, а.с. 176-180);

- дані, що містяться в протоколі огляді предметів від 15.12.2014 р., про огляд телефона «Айфон S 4» в корпусі чорного кольору та вхідні та вихідні дзвінки. (том 2, а.с. 28-29);

- даними, що містяться в протоколах проведення слідчого експерименту від 11.12.2014 р. за участю обвинуваченого ОСОБА_3, спеціаліста лікаря судово-медичного експерта ОСОБА_17, згідно до якого ОСОБА_3 надав пояснення стосовно обставин скоєного злочину, а саме механізму спричинення потерпілому ножового поранення ОСОБА_6

(том 2, а.с. 32-60);

- згідно висновку експерта № 594 від 22.12.2014 р., складний ніж, який був вилучений 04.12.2014 р. з місця події, до категорії холодної зброї не відноситься. Даний ніж виготовлений заводським способом та відноситься до складних ножів господарсько-побутового призначення.

(том 2, а.с. 90-92);

- даними, що містяться у висновку експерта імунологічної експертизи № 4506-И/14 від 11.12.2014 р. , згідно до якого кров ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемагглютинином анті-В.

(том 2, а.с. 108);

- даними, що містяться у висновку експерта цитологічної експертизи № 1422-Ц/15 від 13.01.2015 р., згідно до якого групова належність крові від трупа ОСОБА_6 – О (І) з ізогемагглютининами анті-А, анті-В. Групова належність крові ОСОБА_3 – А (ІІ) з ізогемагглютинином анті-В. В результаті проведення судово-медичної експертизи пачки з-під цигарок «Вінстон», яка вилучена при огляді автомобілю «Део», д.р.н. АХ8684АР, виявлені сліди крові людини. При серологічному дослідженні, в крові виявлений антіген Н. Антіген Н властивий групі крові О (І) з ізогемагглютининами анті-А, анті-В. Таким чином, враховуючи результати дослідження та групову властивість крові осіб, які проходять по справі, можна припустити, що дані сліди крові могли виникнути від любої людини з груповою діфференціровкою крові О (І) з ізогемагглютининами анті-А, анті-В, в тому числі від потерпілого ОСОБА_6 Від ОСОБА_3 дані сліди крові виникнути не могли.

(том 2, а.с. 112- 114);

- даними, що містяться у висновку експерта цитологічної експертизи № 1423-Ц/15 від 06.01.2015 р. , згідно до якого кров трупа ОСОБА_6 відноситься до групи О (І) з ізогемагглютининами анті-А, анті-В. У відділенні судово-медичної імунології ХОБМСЕ досліджувався зразок крові ОСОБА_3 на предмет встановлення його групової належності, при цьому встановлено, що його кров належить до групи А (ІІ) з ізогемагглютинином анті-В. В результаті проведення судово-медичної експертизи «вологої» серветки, яка вилучена 04.12.2014 р. із автомобілю «Део», д.р.н. АХ8684АР при огляді місця події за адресою: м. Харків, перехрестя вул. Шевченко та вул. ОСОБА_16, виявлена кров людини групи О (І) з ізогемагглютининами анті-А, анті-В, походження якої від ОСОБА_6 не виключається. Від ОСОБА_3 ця кров походити не могла.

(том 2, а.с. 117 - 121);

- даними, що містяться у висновку експерта цитологічної експертизи № 1424-Ц/14 від 06.01.2015 р. , згідно до якого кров трупа ОСОБА_6 відноситься до групи О (І) з ізогемагглютининами анті-А, анті-В. У відділенні судово-медичної імунології ХОБМСЕ досліджувався зразок крові ОСОБА_3 на предмет встановлення його групової належності, при цьому встановлено, що його кров належить до групи А (ІІ) з ізогемагглютинином анті-В. В результаті проведення судово-медичної експертизи тампону-змиву, який вилучений 04.12.2014 р. при огляді місця події за адресою: м. Харків, перехрестя вул. Шевченко та вул. ОСОБА_16, виявлена кров людини, в якої виявлений тільки антіген Н, притаманній групі крові О (І) з ізогемагглютининами анті-А, анті-В, ізогемагглютинини анті-А, анті-В не виявлені. Таким чином, сліди крові в даному об’єкті можуть походити від любої особи з групової належністю крові О (І) з ізогемагглютининами анті-А, анті-В, в тому числі від ОСОБА_6 Від ОСОБА_3 ця кров походити не могла.

(том 2, а.с. 125-130);

- даними, що містяться у висновку експерта цитологічної експертизи № 1421-Ц/14 від 06.01.2015 р., згідно до якого кров трупа ОСОБА_6 відноситься до групи О (І) з ізогемагглютининами анті-А, анті-В. У відділенні судово-медичної імунології ХОБМСЕ досліджувався зразок крові ОСОБА_3 на предмет встановлення його групової належності, при цьому встановлено, що його кров належить до групи А (ІІ) з ізогемагглютинином анті-В. В результаті проведення судово-медичної експертизи цигарок «Вінстон», які вилучені 04.12.2014 р. із автомобілю «Део», д.р.н. АХ8684АР при огляді місця події за адресою: м. Харків, перехрестя вул. Шевченко та вул. ОСОБА_16, виявлені сліди крові людини, в яких виявлений тільки антіген Н, який притаманний групі крові О (І) з ізогемагглютининами анті-А, анті-В, ізогемагглютинини анті-А, анті-В не виявлені. Таким чином, сліди крові в даному об’єкті можуть походити від любої особи з групової належністю крові О (І) з ізогемагглютининами анті-А, анті-В, в тому числі від ОСОБА_6 Від ОСОБА_3 ця кров походити не могла.

(том 2, а.с. 133 - 137);

- даними, що містяться у висновку експерта № 38 від 23.01.2015 р. , згідно до якого на поверхні двох чохлів підголівників сидінь виявлені волокна-нашарування, а саме волокна вовни, бавовни і хімічні волокна, із яких не виявлено волокон, що мають однакові морфологічні ознаки з волокнами, які входять до складу за волокном куртки і спортивних брюк ОСОБА_3 Інформація щодо походження та морфологічних ознак всіх виявлених волокон-нашарувань (колір, структура поверхні, наявність або відсутність матированості) наведена в таблиці 1 у дослідницькій частині висновку експерта. На поверхні восьми фрагментів липкої стрічки з мікрооб’єктами, вилученими з поверхні сидінь і дверей автомобіля «Део», д.р.н. АХ8684АР, виявлені волокна-нашарування, однак провести їх повне порівняльне дослідження не виявляється можливим, з причин, вказаних у дослідницькій частині висновку експерта.

(том 2, а.с. 209-212);

- згідно висновку судово-медичної експертизи № 1178-А/14 від 15.12.2014 р., у зв’язку з подіями 03.12.2014 р. у ОСОБА_3, мали місце наступні ушкодження: рубці на обох кистях, які утворились від за живлення поверхневих різаних ран, які утворилися від гострого колюче-ріжучого предмету; садна та синець нижніх кінцівок – утворилися від дії тупих твердих предметів. Наявні ушкодження утворилися, можливо, за тих обставин, на які вказує оглянутий. По ступеню важкості – це легкі тілесні ушкодження. Локалізація ушкоджень, які мали місце у ОСОБА_3 доступні для спричинення їх власною рукою. Утворення ушкоджень, які мали місце у ОСОБА_3 в умовах самовільного падіння з висоти росту малоймовірне.

(том 3, а.с. 25)

- згідно висновку експерта цитологічної експертизи № 4 – Ц/2015 від 22.01.2015 р., згідно до якого кров трупа ОСОБА_6 відноситься до групи О (І) з ізогемагглютининами анті-А, анті-В. Згідно до висновку експерта № 4506-И/14 р. від 11.12.2014 р., кров ОСОБА_3 відноситься до групи А (ІІ) з ізогемагглютинином анті-В. При проведенні судово-медичної експертизи складного ножа, вилученого при огляді місця події, на клинку виявлені сліди крові людини, в якої виявлений антіген Н. Отже, сліди крові можуть виникнути від любої людини з груповою дифференціровкою крові О (І) з ізогемагглютининами анті-А, анті-В, в тому числі і від ОСОБА_6 Від ОСОБА_3 сліди крові виникнути не могли. В результаті дослідження рукоятки складного ножа сліди крові не виявлені.

(том 3, а.с. 28-32);

- даними, що містяться у висновку експерта імунологічної експертизи № 4594-И/14 від 17.01.2015 р., згідно до якого кров трупа ОСОБА_6 відноситься до групи О (І) з ізогемагглютининами анті-А, анті-В. Згідно до висновку експерта № 4506-И/14 р. від 11.12.2014 р., кров ОСОБА_3 відноситься до групи А (ІІ) з ізогемагглютинином анті-В. На спортивних брюках, які належать ОСОБА_6, вилучених в ході досудового розслідування в об’єкті № 10, виявлена кров людини в якій виявлений антіген ОСОБА_18 чином, можна думати, що кров відноситься до групи О з ізогемагглютининами анті-А, анті-В, і виникнення її від ОСОБА_6 не виключається. Кров в об’єкті № 10 від ОСОБА_3 виникнути не могла. На цих же брюках, в об’єкті № 13, виявлена кров людини групи А з ізогемагглютинином анті-В, виникнення якої ОСОБА_3 не виключається. Від ОСОБА_6 кров в цьому об’єкті виникнути не могла. На спортивних брюках ОСОБА_6 в об’єктах №1-9,11,12 кров не виявлена.

(том 3, а.с. 35 - 37);

- даними, що містяться у висновку судово-медичного експерта № 395-Ат/14 від 04.02.2015 р., згідно до якого у зв’язку з подіями 03.12.2014 р. у ОСОБА_6 мали місце наступні ушкодження: синьці та садна обличчя, які утворилися від дії тупих твердих предметів та по ступеню важкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, стосовно живої людини; поверхнева колото-різана рана передньої поверхні грудної клітини зліва, яка утворилася від дії гострого колюче-ріжучого предмету та по ступеню важкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, стосовно живої людини; колото-різана рана, яка проникає в плевральну порожнину з ушкодженням лівої легені, серця та судин серця, яка утворилася від дії гострого колюче-ріжучого предмету та по ступеню важкості відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя, стосовно живої людини. Все ушкодження, які мали місце у ОСОБА_6, носять прижиттєвий характер. Причиною смерті ОСОБА_6 з’явилось проникаюче колото-різане поранення грудної клітини та його ускладнення – травматичний шок. Смерть ОСОБА_6 настала 04.12.2014 р. о 08-00 год. У момент отримання тілесних ушкоджень потерпілий та нападник, вірогідніше за все, були розташовані обличчям один до одного чи близьким до цього положенням. Ушкодження, які мали місце у ОСОБА_6 на обличчі, утворилися від дії тупих твердих предметів. Поранення грудної клітини ОСОБА_6 отримав від дії гострого колюче-ріжучого предмету. Проникаюче колото-різане поранення грудної клітини має наступний характер: спереду назад зліва направо. Практично горизонтально, довжина ранового каналу 11 см. В області обличчя у ОСОБА_6 було знайдено чотири садна та один синець. Це свідчить, що йому було нанесено 5 ударів по обличчю. В області грудної клітини знайдені дві колото-різані рани, що свідчить о нанесенні йому двох ударів гострим колюче-ріжучим предметом. Найвірогідніше проникаюче колото-різане поранення було нанесено останнім. Ушкодження грудної клітини, які мали місце у ОСОБА_6, були нанесені гострим колото-різаним предметом, не виключено ножем, який був наданий на експертизу.

(том 3, а.с. 48);

- даними, що містяться у висновку експерта № 6/395-Ат/14 від 04.02.2015 р., згідно до якого за даними слідчого експерименту у ОСОБА_6 мали місце наступні ушкодження: поверхнева колото-різана рана передньої поверхні грудної клітини зліва; колото-різана рана, яка проникає в плевральну порожнину з ушкодженням лівої легені, серця та судин серця. Наявні ушкодження утворилися від дії гострого колюче-ріжучого предмету, можливо, у термін, на який вказано в постанові слідчого та відомо зі слідчого експерименту. Механізм утворення ушкоджень грудної клітини, які мали місце у ОСОБА_6, не суперечить засобу їх спричинення, на який вказує ОСОБА_3 в ході проведення слідчого експерименту. Ушкодження обличчя, які мали місце у ОСОБА_6, утворилися від дії тупих твердих предметів, найімовірніше, за 2-3 до вищевказаних подій.

(том 3, а.с. 50-53);

- даними, що містяться у висновку експерта № 706-МК від 20.02.2015 р., згідно до якого на представлених предметах одягу ОСОБА_6 виявлені наступні пошкодження: куртки спортивної - два наскрізних колото-різаних пошкодження трикотажу на лівому полі, в грудному відділі; фуфайок - по два наскрізних колото-різаних ушкоджень трикотажу на передах зліва, в грудних відділах. Інших яких-небудь свіжих механічних пошкоджень, крім слідів побутового зносу, на наданих предметів одягу ОСОБА_6 не виявлено. Виявлені колото-різані пошкодження одягу ОСОБА_6 за характером, кількістю та особливостями розташування співпадають між собою, утворюючи єдині колото-різані канали. Всі виявлені на одязі ОСОБА_6 колото-різаних ушкоджень трикотажу утворились від дворазових впливів загостреним односторонньо-гострим клинком колючо-ріжучого знаряддя, з "П"-образним поперечним перерізом обушка, ребра якого були не виражені. Інші будь-які конструктивні особливості колючо-ріжучого предмета в пошкоджень не відобразилися. ОСОБА_18 властивостями володіє клинок наданого на експертизу розкладного ножа. Утворення колото-різаних ушкоджень на наданих предметах одягу ОСОБА_6 клинком наданого на експертизу розкладного ножа не виключено. Колото-різаним ушкодженням одягу відповідають колото-різані ушкодження тіла ОСОБА_6

(том 3, а.с. 58-60);

- протоколом огляду предметів – речових доказів від 24.02.2015 р., згідно до якого оглядались речі потерпілого ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_3, а саме: куртка чорного кольору, брюки спортивні, куртка спортивна з воросистого трикотажу жовтого кольору з капюшоном, футболка з трикотажу чорного кольору з рукавами сірого кольору, футболка з трикотажу чорного кольору з коротким рукавом, які належали ОСОБА_6; куртка з капюшоном, спортивні брюки, які належать ОСОБА_3; два чохла для підголовника автомобільного сидіння з натписом «DAEWOO», ніж розкладний складається з ручки і клинка загальною довжиною 23,8 сам. З фігурною ручкою, мобільний телефон Самсунг Доус в корпусі білого кольору;

(том 3, а.с. 87-91);

- даними, що містяться у висновку експерта №393-КЕ/2015 від 14.12.2015 року, згідно до якого характер проникаючого колото-різаного ушкодження ОСОБА_6, а саме ушкодження вінцевої артерії та стінки лівого шлуночка серця (без проникнення у його порожнину) обумовив темп внутрішньої кровотечі, який завдяки захисним нейрогуморальним механізмам деякий час був компенсований та зберігав гемодинамічні показники на такому рівні, котрі дозволяли потерпілому на протязі десятків хвилин здійснювати певні активні дії (здійснювати захист, пересуватися, керувати автомобілем тощо). Їх об’єм, безумовно, обмежувався з поступовим зростанням об’єму крововтрати та серцевої недостатності, що й було відображено в наданій медичній документації. Тобто клінічна картина гемо тампонади, тим більше, декомпенсованого травматичного шоку у даному випадку могла і не розгорнутися у потерпілого миттєво або за хвилини.

(том 5, а.с. 30-37);

Допитані в судовому засіданні з метою уточнення експертних висновків в порядку ст.356 КПК України, судово-медичні експерти ОСОБА_17, ОСОБА_19, роз’яснили послідовність виникнення на тілі ОСОБА_6 двох колото різаних ушкоджень. Підтримали свої судово-медичні висновки.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчинені злочину, суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом», згідно з яким доведеність може впливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Застосування зазначеного критерію при оцінці доказів узгоджується із правовою позицією Європейського суду з прав людини, висловленій у п.78 рішення ЄСПЛ у справі «Ушаков проти України» від 18.06.2015 року.

Так, 03.12.2014 р. між ОСОБА_3 і ОСОБА_6 в автомобілі Део виникла суб’єктивно-конфліктна ситуація на фоні сварки за телефон. Під час конфлікту ОСОБА_3 із своєї кишені куртки дістав ніж і, діючи з непрямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажаючи, але свідомо припускаючи настання наслідків у вигляді смерті, наніс ОСОБА_6 два удари ножем у життєво- важливу частину тіла, в область грудної клітини зліва. Завдавши ОСОБА_6 ножове поранення не вжив заходів для відвернення наслідків у вигляді її смерті, не звернувся за медичною допомогою.

Питання про умисел обвинуваченого ОСОБА_3 судом з’ясовано, виходячі із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховано спосіб та знаряддя злочину (спричинення проникаючого колото-різаного поранення за допомою ножа), локалізацію поранення в область життєво важливого органу (два проникаючих колото-різаних поранення грудної клітини), поведінку винного і потерпілого, що передувала події (сварка, що виникла із-за телефону). ОСОБА_3І повинен був усвідомити, що вдаривши потерпілого ножем в область розташування життєво важливого органу, він може завдати потерпілому смерть, а тому його намір був направлений на позбавлення життя потерпілого.

Визначальним при цьому є встановлене судом суб’єктивне ставлення ОСОБА_3 до наслідків своїх дій, який хоча і не бажав, але, завідомо спричиняючи двічі удар ножем в область грудної клітини для проникаючого пошкодження життєво важного органу, свідомо припускав настання наслідків у вигляді смерті ОСОБА_6 (ч.3 ст.24 КК України).

Конституція України визначила, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст.3). Крім того, у ст. 27 Основного Закону держави гарантується невід»ємне право людини на життя і захист цього права є обов’язком держави. ОСОБА_18 положення Конституції зумовлені нормами міжнародного права, зокрема в ч.1 ст.2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950р.) зазначено: «ОСОБА_16 кожного на життя охороняється законом».

Таким чином, проаналізувавши досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вбивстві ОСОБА_20, тобто умисному протиправному заподіянні смерті останньому, і кваліфікує його дії за ч.1 ст.115 КК України.

Невизнання ОСОБА_3 своєї вини у скоєному кримінальному правопорушення суд розцінює як позицію захисту щоб уникнути покарання.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3, встановлено, що він характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, раніше не судимий.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких кримінальних правопорушень, особу винного, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, його молодий вік та обставини, що пом’якшують чи обтяжують покарання.

Обставина, що пом’якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.ст.66,67 КК України, судом не встановлено.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк, який на переконання суду, буде достатнім для його виправлення та недопущення вчинення ним протиправних дій у майбутньому.

Враховуючи обраний вид покарання, наявність ризику, передбаченого п.1ч.1 ст.177 КПК України суд, приймаючи до уваги обставини, визначені пунктами 2,3,5 ст.178 КПК України, вважає необхідним до набрання вироком законної сили залишити без зміни обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Розглядаючи позов потерпілої ОСОБА_21 про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 4250 грн. та моральної шкоди в сумі 335750 грн., суд зазначає:

Відповідно до ст.128 КПК України, особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні кримінального провадження пред’явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальним провадженням.

За приписами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 1201 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов’язана відшкодувати особі, яка зробили необхідні витрати на похованні та на спорудження надгробного пам’ятника, ці витрати.

Визначена потерпілою ОСОБА_1 матеріальна шкода у сумі 4250 грн. підлягає задоволенню, яку суд стягує з ОСОБА_3І на користь потерпілої ОСОБА_1

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів…

Частиною 2 ст.1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її батькам, які проживали з нею однією сім’єю.

Відшкодування моральної шкоди проводиться відповідно до правил ст.1167 ЦК України. Суд цивільний позов в частині компенсації моральної шкоди задовольняє частково, виходячи з того, що в результаті дій ОСОБА_3помер син потерпілої, що привело до її душевних страждань та враховуючи матеріальний стан, можливість обвинуваченого до відшкодування шкоди, а також виходячи з принципів справедливості, розумності та співмірності, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у сумі 200000 грн.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Доля речових доказів вирішується судом у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 176, 177 178, 183, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років.

Початок строку відбуття покарання обчислювати з 04.12.2014 року, з моменту затримання.

Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_3 строк попереднього ув’язнення з 04.12.2014 р. по 25.11.2015 з розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону № 838-УШ від 26.11.2015 р. зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_3 строк попереднього ув’язнення з 25.11.2014 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року згідно із редакцією Закону № 2046-УШ від 18.05.2017 р. – з розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області № 27.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення судових експертиз у розмірі 3198 (три тисячі сто дев’яносто вісім) грн. 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 4250(чотири тисячі двісті п’ятдесят) грн., компенсацію моральної шкоди у сумі 200000(двісті тисяч) грн.

Речові докази, які знаходиться в камері зберігання речових доказів, а саме:

- куртку чорного кольору, спортивні брюки, два чохли для підголовника автомобільного сидіння, куртку спортивну з капюшоном, футболку чорного кольору з рукавами, футболку чорного кольору з коротким рукавом, мобільний телефон Самсунг Дуос в корпусі білого кольору, які належали ОСОБА_6 – повернути потерпілій ОСОБА_1, в разі її відмови в їх отриманні – знищити;

- куртку з капюшоном, спортивні брюки, які належать ОСОБА_3 – повернути останньому, в разі його відмови в їх отриманні – знищити;

- 4 ВЛС з мікро частинами з сидінь та 4 ВЛС з мікро частинами з дверей – зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- Ніж розкладний, який складається з ручки і клинка – знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м.Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженним в той же строк з дня отримання копії вироку.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Київський районний судом м. Харкова з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Головуючий суддя С.І. Шмадченко

Судді В.М. Сенаторов

ОСОБА_22