Постанова № 74954748, 20.06.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/5412/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Лакомська Ж.І.

Провадження № 22-ц/783/199/18 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

Категорія:27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Струс Л.Б.

суддів: Левика Я.А.,Шандри М.М.,

секретаря: Симець В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України на ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 27 листопада 2017 року у складі судді Лакомської Ж.І. у справі за позовом Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП України) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газета «Галицькі контракти», ОСОБА_3 про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 27 листопада 2017 року провадження у цивільній справі за позовом Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП України) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газета «Галицькі контракти», ОСОБА_3 про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди - закрито.

Дану ухвалу суду оскаржила Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України подавши апеляційну скаргу.

Зазначає, що ухвала постановлена із недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також із порушенням норм процесуального права. Вказує, що підставою закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України стало те, що фактично ОСОБА_3 є керівником групи компаній «PRIM» і фактично вимоги позивача звернуті до ОСОБА_3 як безпосередньо до керівника групи компаній «PRIM», а не до фізичної особи ОСОБА_3 , а згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у спорах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи та юридичної особи» від 27.02.2009 року №1 всі справи зазначеної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншою підприємницькою діяльністю, що розглядаються в порядку господарського судочинства. З даним висновком не погоджуються, оскільки між позивачем та відповідачем виникли цивільні правовідносини, що регулюються, зокрема ст..ст. 15, 16, 94, 201, 277 ЦКУ. Пунктом 9 Постанови ПВСУ роз`яснено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Оскільки клопотання про закриття провадження було мотивоване тим, що ОСОБА_3 поширював інформацію про позивача не як фізична особа а як керівник групи компаній «ПРАЙМ» а тому спір виник між юридичними особами, зазначає, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості про юридичну особу - група компаній «ПРАЙМ».

Просить скасувати ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 27 листопада 2017 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зважаючи на положення п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ Апеляційний суд Львівської області здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі.

Відповідно до пункту 9 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про розгляд справи повідомлялися належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, тому розгляд справи відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України здійснюється колегією суддів за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Окрім того представник АсМАП України Гонтаренко К.С. та представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подали клопотання про розгляд справи без їхньої участі.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Закриваючи провадження у цивільній справі за позовом Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газета «Галицькі контракти», ОСОБА_3 про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 15, 16, 205 ЦПК України, ст. 1, ГПК України, виходив з того, що фактично позовні вимоги пред`явлені до відповідача ОСОБА_3, як до керівника групи компанії «PRIM», а не як до фізичної особи, відтак прийшов до висновку про те, що дана справа належить до розгляду в порядку господарського судочинства згідно п.1 ч.1 ст.12 ГПК України.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦПК України (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної ухвали) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до положень ст.ст. 1 і 12 ГПК України (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної ухвали) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно зі встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009 року відкриваючи провадження у справі, суд має з'ясувати, за правилами якого судочинства підлягає розгляду заява. При цьому слід виходити з компетенції суду щодо розгляду цивільних справ, зазначеної в статті 15 ЦПК, та враховувати положення статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). Оскільки характер спірних правовідносин є цивільно-правовим (незалежно від суб'єктного складу), то всі справи зазначеної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності, що розглядаються в порядку господарського судочинства. Справи зазначеної категорії не можуть розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки такі спори не мають публічно-правового характеру, навіть якщо стороною в ньому виступає суб'єкт владних повноважень.

Окрім цього, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» з урахуванням положень статті 15 ЦПК та положень статей 1, 12 ГПК справи про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки характер спірних правовідносин є цивільно-правовим, незалежно від суб'єктного складу, за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності, що розглядаються у порядку господарського судочинства. Справи про захист гідності, честі та ділової репутації розглядаються в порядку цивільного судочинства і в тому випадку, коли стороною є органи державної влади та/або органи місцевого самоврядування (суб'єкт владних повноважень).

Відповідно до п. 9, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009 року відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними

відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.

Відповідачами у справах про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових чи службових обов'язків, є юридична особа, в якій вона працює. У разі поширення такої інформації посадовою чи службовою особою для визначення належного відповідача судам необхідно з'ясувати, від імені кого ця особа виступала. Якщо посадова чи службова особа виступала не від імені юридичної особи та не при виконанні посадових (службових) обов'язків, то належним відповідачем є саме вона.

Як вбачається із змісту позовної заяви позивач Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП України) звернулася з позовом до суду до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газета «Галицькі контракти», ОСОБА_3 у якому зокрема просила про визнання недостовірною та такою що не відповідає дійсності інформацію поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_2» з інтерв`ю ОСОБА_3, директора групи компаній PRIME під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3».

Як вбачається з матеріалів справи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація про групу компаній PRIME.

Окрім того, як встановлено в мотивах ухвали Жовтневого районного суду м.Харкова від 27 квітня 2018 року постановленої у справі за позовом Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України до ОСОБА_3, Prime Перша транспортна компанія (Група компаній «Прайм»), ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінформтрейд», ОСОБА_7 про захист права інтелектуальної власності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, представник відповідача ОСОБА_3-ОСОБА_5 в судовому засіданні 15.08.2017р., вказав що Група компаній «Прайм» не існує та не зареєстрована, як суб'єкт господарювання. Жовтневий районний суд м.Харкова врахувавши, що на момент розгляду справи юридична особа - Prime Перша транспортна компанія (Група компаній «Прайм») відсутня, а згідно відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань наявна лише інформація про Приватне підприємство «Перша транспортна компанія «Прайм», що є припиненим 13.04.2012р., ухвалою від 27.04.2018 року закрив провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України в частині позовних вимог до Prime Перша транспортна компанія (Група компаній «Прайм») про захист права інтелектуальної власності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки спір виник з приводу неправомірних, на думку позивача, дій саме ОСОБА_3 як фізичної особи а доказів того що останній діяв від імені юридичної особи суду не надано, заявлені позовні вимоги повинні розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Доводи апеляційної скарги слід визнати обґрунтованими та таку слід задовольнити.

З врахуванням наведеного, суд першої інстанції постановив ухвалу про закриття провадження у справі з порушенням вимог закону, тому така підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи ; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України - задовольнити.

Ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 27 листопада 2017 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено 20 червня 2018 року.

Головуючий

Судді