Рішення № 74954259, 11.06.2018, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/256/18

№ провадження 2/453/263/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2018 року м. Сколе

Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді – Курницької В.Я.,

при секретарі – Трембач М.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Сколе в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в:

02.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Сколівського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, укладеного між позивачем та відповідачем, зареєстрованого 16.05.2009 року у Росохацькій сільській раді Сколівського району Львівської області, актовий запис за № 2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 16.05.2009 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Позивач ОСОБА_1 просить шлюб розірвати, посилаючись на те, що протягом останніх п»яти років з відповідачем вони проживали окремо, бачились рідко, їхні стосунки через постійні конфлікти погіршувались, спільне життя не склалось через протилежні погляди на життя та виховання дітей, шлюб існує тільки формально, примирення між ними неможливе. Термін на примирення просить не надавати.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області від 02.04.2018 року відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.05.2018 року. Підготовче засідання переносилось на 11.06.2018 року у зв’язку із перебуванням судді у відрядженні згідно наказу.

В підготовче засідання 11.06.2018 року належним чином повідомлені сторони не прибули.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Відповідач подав заяву про розгляд справи у її відсутності, відзив на позов із викладенням своїх заперечень до суду не подала, проте, подала заяву про визнання позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у підготовчому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення у підготовчому засіданні, відповідно до вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України - немає.

Також, враховуючи, що сторони не прибули в підготовче засідання і заявили клопотання про розгляд справи у їх відсутності, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати розгляд у підготовчому засіданні без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстованому шлюбі з 16.05.2009, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії 1-СГ № 116004.

Від шлюбу позивач та відповідачка мають неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, 06.10.2011 року.

Судом встановлено, що позивач не бажає миритися, має стійке волевиявлення, спрямоване на припинення сімейних відносин і розірвання шлюбу, що вбачається із позовної заяви та заяви позивача до суду від 11.05.2018 року.

Також, судом встановлено, що причиною розладу в сім'ї стали різні характери і погляди сторін на сімейне життя, ведення спільного господарства, внаслідок чого виникали конфлікти, які призвели до фактичного припинення шлюбних відносин. Подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу неможливе, так як сторони не бажають миритися, що вбачається із позовної заяви та заяв позивача і відповідача до суду.. Відтак, перебування в шлюбі суперечить інтересам позивача, порушує його особисті немайнові права, оскільки сімейні особисті немайнові відносини між подружжям не складаються через відсутність взамопорозуміння, неприязні стосунки, які призвели до того, що позивач та відповідач не проживають однією сім'єю, не ведуть спільного господарства, а їх шлюб носить формальний характер.

Згідно зі ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Згідно із ч. 1 ст. 24 СК України, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч.1 ст.110 СК України).

Згідно зі ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Згідно з нормами наведеного законодавства позивач має право на звернення до суду з зазначеним позовом і, оскільки у суду склалася достатня переконаність у тому, що подальше спільне життя подружжя неможливе, що позивач наполягає на розлученні та має стійке волевиявлення до розірвання шлюбу, і що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам позивача, а відповідач не заперечує щодо розірвання шлюбу, то суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 11, 12, 81, 83, 89, 200, 206, 259, 263, 264, 265, 268, 273, ЦПК України, на підставі ст.51 Конституції України, ст.ст.24, 105, 110, 112 СК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 16.05.2009 року Росохацькою сільською радою Сколівського району Львівської області, актовий запис № 2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Я.Курницька