Ухвала суду № 74953168, 25.06.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/653/18

Провадження №2/442/774/2018

У Х В А Л А

п р о з а б е з п е ч е н н я п о з о в у

25 червня 2018 року місто Дрогобич

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої-судді - ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобич заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НТД - Україна» про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НТД - Україна» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

ТОВ "НТД "Україна" звернулось до суду з вказаним позовом до відповідача.

14.06.2018 року, з метою забезпечення позовних вимог позивачем подано заяву про забезпечення позову до вирішення спору по суті шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, які належать відповідачу ОСОБА_3 Зазначає, що відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість, наявність якої не заперечує, в зв’язку з чим існує нагальна потреба в зверненні до суду із заявою про забезпечення позову.

Заява розглядається без повідомлення учасників справи, а відтак, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до переконання, що заява позивача підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову.

Перелік видів забезпечення позову передбачений у ст. 150 ЦПК України, яка передбачає можливість забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії (п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду на ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом, на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, які гарантують в майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника). Інститут забезпечення позову в цивільному процесі дозволяє гарантувати дійсне і ефективне виконання судового рішення, а тим самим і здійснення реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача.

Згідно із роз'ясненням, яке міститься в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, позивачем 30.01.2018 року пред’явлено позов до відповідачки.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову позивач зазначає, що відповідач ухиляється від повернення боргу, нерухомого майна у власності не має.

Отже, між сторонами дійсно існує спір, а мотиви вжиття заходів забезпечення позову, зазначені у матеріалах справи, дають підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки може бути заподіяна реальна шкода правам, свободам та інтересам позивача і призвести до ускладнення виконання рішення суду.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку про необхідність вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, які належать відповідачу ОСОБА_3 в межах пред’явленого позову – 213655,06 грн.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву задоволити.

До вирішення спору по суті накласти арешт на майно та грошові кошти, які належать відповідачу ОСОБА_3 (адреса реєстрації – вул. Грушевського, 14а/62, м. Стебник Львівська область, ІПН - НОМЕР_1) в межах суми заявлених позовних вимог – 213655,06 гривень.

Ухвала набуває чинності з дати її винесення та підлягає негайному виконанню Дрогобицьким міськрайонним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, якому таку надіслати.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Копію ухвали направити сторонам – позивачу та відповідачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до апеляційного суду Львівської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Р.І. Курус