Постанова № 74952204, 21.06.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 661/3037/17 Головуючий у І інстанції Матвєєва Н.В.

Номер провадження 22-ц/791/504/18 Доповідач Семиженко Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року Апеляційний суд Херсонської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Семиженка Г.В.,

суддів: Базіль Л.В.,

ОСОБА_1,

секретар Давиденко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області у складі судді Матвєєвої Н.В. від 12 лютого 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Новокаховської міської ради Херсонської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новокаховський світанок», про визнання права на користування квартирою на умовах наймача,

ВСТАНОВИВ:

у вересні 2017 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що у квітні 1988 року на підставі рішення № 142 Виконавчого комітету Новокаховської міської ради народних депутатів від 30 квітня 1988 року ОСОБА_4 було надано квартиру № 108 на першому поверсі у будинку № 1-А по вулиці Паризької Комуни у місті Нова Каховка Херсонської області, у якій крім наймача були зареєстровані його члени сім’ї батько ОСОБА_5, мати ОСОБА_6, брат ОСОБА_7, наймачем спірної квартири був ОСОБА_4, який помер 27 вересня 2015 року, з ним проживали та були зареєстровані члени сім’ї батько ОСОБА_5, який помер 02 вересня 2006 року, мати ОСОБА_6, яка померла 29 листопада 2015 року, брат ОСОБА_7, який помер 18 січня 2006 року, право на приватизацію даної квартири використано не було, з відповідною заявою наймач та члени його сім’ї до відділу приватизації житла не зверталися, 27 вересня 2015 року ОСОБА_4 помер, після цього ОСОБА_6 склала заповіт на все майно на користь ОСОБА_3, 29 листопада 2015 року померла сестра позивачки ОСОБА_6, позивачка у 2013 році з дозволу квартиронаймача та своєї сестри вселилася до спірної квартири з метою догляду за хворими родичами, родинні зв’язки між ОСОБА_6 та позивачкою ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвами про народження обох сестер ОСОБА_8, прізвище якої після одруження змінено на ОСОБА_6, та ОСОБА_9, прізвище якої після одруження змінено на ОСОБА_3, після погіршення самопочуття ОСОБА_4 та ОСОБА_6 позивачка помістила їх до лікарняного закладу міста Дніпропетровськ, де останні померли і були поховані позивачкою, після смерті вказаних осіб позивачка продовжує проживати у спірній квартирі та самостійно несе тягар по її утриманню, з підстав проживання позивачки однією сім’єю з ОСОБА_4 та ОСОБА_6, ведення з ними спільного господарства та після їх смерті проживання у спірній квартирі з посиланням на набуття права користування нею на умовах наймача, у позові просила визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право на користування квартирою № 108 у будинку № 1-А по вулиці Французька (ОСОБА_10) у місті Нова Каховка Херсонської області та змінити договір найму вказаної квартири з ОСОБА_4, який помер 27 вересня 2015 року, на ОСОБА_3

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 12 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 з посиланням на незаконність та необґрунтованість рішення суду просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов з підстав, що у ньому зазначені. В обґрунтування скарги покликалася на те, що не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності з боку позивачки фактів вселення до спірної квартири зі згоди квартиронаймача та його члена сім’ї ОСОБА_6 та постійного її проживання у даній квартирі на правах члена сім’ї наймача та ведення з ними спільного господарства, т. я. за ст. 64 ЖК УРСР члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення, за ст. 65 ЖК УРСР особи, які вселилися до наймача, набувають рівного з іншими членами сім’ї права користування жилим приміщенням, якщо особи вселилися в жиле приміщення як члени сім’ї наймача та якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім’ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням, а тому вселення до житла особи слід розуміти як фактичне право користування житлом, до якого особа вселилася, яке вважається її фактичним постійним місцем проживання з реєстрацією або без реєстрації, крім того в матеріалах справи містяться докази, що позивачка є тіткою наймача ОСОБА_4 та рідною сестрою члена сім’ї наймача ОСОБА_6, згідно показів свідка ОСОБА_11, яка є сусідкою та проживає в одному під’їзді з позивачкою, остання познайомилася з позивачкою у 2014 році, остання є родичкою родини ОСОБА_6, оселилася у спірній квартирі як член їх сім’ї з метою догляду за психічно хворим племінником та тяжко хворою після інсульту сестрою, у спірній квартирі є її речі та одяг, після смерті племінника та сестри позивачка єдина проживає у квартирі та несе тягар по її утриманню, відсутність письмової заяви психічно хворого наймача та його матері ОСОБА_6, яка перенесла інсульт у 2014 році, не може вважатися як відсутність їх згоди на вселення члена сім’ї ОСОБА_3 до спірної квартири, так як ОСОБА_6 погодилися на лікування у місті Дніпропетровськ та разом з позивачкою виїхали на лікування з міста ОСОБА_12 до міста Дніпропетровськ, де разом і продовжували проживати з позивачкою, ОСОБА_6 перед смертю склала на користь ОСОБА_3 заповіт, позивачка безперешкодно користувалася квартирою, мала ключі від вхідних дверей та всі платіжні документи і вільно розпоряджалася ними, спірна квартира зберігалась за тимчасово відсутнім наймачем та його членами сім’ї і вони не були визнані такими, що втратили право користування житлом, зважаючи на те, що балансоутримувач був обізнаний про відсутність наймача та членів його сім’ї у вказаній квартирі протягом шести місяців, судом не зважено, що наймач та його мати померли у місті Дніпропетровську та їх похованням займалася саме ОСОБА_3, що суперечить висновкам суду щодо відсутності між позивачкою та ОСОБА_6 факту доведеності ведення спільного господарства у місті Дніпропетровськ, оскільки навіть з заповіту ОСОБА_6 вбачається, що він посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13 20 листопада 2015 року о 12 годині 05 хвилин за місцем реєстрації та колишнього проживання позивачки у будинку № 27 по вулиці Брюллова у місті Дніпропетровськ, що є прямим доказом того, що у місті Дніпропетровськ наймач та його члени сім’ї проживали разом як члени сім’ї та вели спільне господарство.

У судовому засіданні при апеляційному розгляді справи ОСОБА_2 вимоги скарги підтримала, представник Новокаховської міської ради Херсонської області ОСОБА_14 та голова Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новокаховський світанок» ОСОБА_15 заперечували щодо вимог скарги та вважали правильними висновки суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Правовідносини, з приводу яких заявлено позовні вимоги, врегульовано нормами ЖК Української РСР, ЦК України.

За положеннями ст. ст. 64, 65 ЖК Української РСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки, членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Ст. ст. 103-106 цього Кодексу допускають зміну договору найму жилого приміщення у визначених ними випадках.

Відповідно до ст. 817 ЦК України наймач та особи, які постійно проживають разом з ним, мають право за їхньою взаємною згодою та за згодою наймодавця вселити у житло інших осіб для постійного проживання у ньому, такі особи набувають рівних з іншими особами прав користування житлом, якщо інше не було передбачено при їх вселенні, за ст. 824 цього Кодексу на вимогу наймача та інших осіб, які постійно проживають разом з ним, та за згодою наймодавця наймач у договорі найму житла може бути замінений однією з повнолітніх осіб, яка постійно проживає разом з наймачем, у разі смерті наймача або вибуття його з житла наймачами можуть стати усі інші повнолітні особи, які постійно проживали з колишнім наймачем, або, за погодженням з наймодавцем, одна або кілька із цих осіб, у цьому разі договір найму житла залишається чинним на попередніх умовах.

Таким чином, для набуття права на користування житловим приміщенням та права на зміну договору найму житлового приміщення, у якому проживають інші особи, відповідна особа має перш за все вселитися у відповідне житлове приміщення на правах члена сім’ї – спільно проживати з іншими особами у даному приміщенні та вести з ними спільне господарство, така обставина у відповідності до вимог процесуального права є предметом та обов’язком доказування для позивачки у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін за рішенням Виконавчого комітету Новокаховської міської ради народних депутатів від 30 квітня 1988 року № 142 ОСОБА_4 було надано на склад сім’ї з чотирьох чоловік трикімнатну квартиру № 108 на першому поверсі житловою площею 39,24 кв.м у будинку № 1-А по вулиці Паризької Комуни у місті Нова Каховка, до складу сім’ї входили ОСОБА_4, батько ОСОБА_5, мати ОСОБА_6 та брат ОСОБА_7, ОСОБА_7 помер 18 січня 2006 року, ОСОБА_5 помер 02 вересня 2006 року, дана квартира не була приватизована і знаходиться у комунальній власності, у листопаді 2014 року племінника ОСОБА_4 та сестру ОСОБА_6 позивачка перевезла до Дніпропетровська, до ОСОБА_4 помер 27 вересня 2015 року, ОСОБА_6 померла 29 листопада 2015 року, після цього позивачка вселилася до спірної квартири та стала проживати в ній, відповідно до копії паспорта громадянина України вона з 29 січня 1998 року по 02 грудня 2015 року була зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_2.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачка не вселялася на постійне проживання до спірної квартири у якості члена сім’ї ОСОБА_6, не набула права користування даним житловим приміщенням, тому передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог відсутні виходячи з такого розсуду.

Так, свідок ОСОБА_11, на свідчення якої сторона позивачки посилається як на доказ обставин, вказаних у позові, у суді першої інстанції поясняла, що ОСОБА_3 постійно проживає у вказаній у позові квартирі роки два-три, після смерті сестри привезла особисті речі, у неї є житло у Дніпропетровську, їй не хотілося кидати квартиру сестри, тому вона залишилася. У суді апеляційної інстанції даний свідок не змогла чітко та послідовно, з посиланням на джерела власної обізнаності, пояснити час та умови вселення позивачки до зазначеної квартири, натомість допитана апеляційним судом свідок ОСОБА_16 пояснила, що проживає у цьому ж будинку, у жовтні 2014 ОСОБА_6 упала і була поміщена до лікарні, свідок телефонувала позивачці і остання повідомила, що приїхати не зможе у зв’язку із зайнятістю по роботі, ОСОБА_16 доглядала ОСОБА_6 та годувала сина ОСОБА_4, 01 листопада 2014 року позивачка цих осіб відвезла до міста Дніпропетровська, де вони згодом померли, перед тим свідок перший час отримувала та пересилала у Дніпропетровськ пенсію ОСОБА_6, перекривала воду у квартирі, згодом пенсію перевели до Дніпропетровська, до зазначеного випадку ОСОБА_16 ОСОБА_3 жодного разу не бачила.

За приведених обставин суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, такого висновку не спростовує посилання сторони позивачки на проживання однією сім’єю з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у місті Дніпропетровську, оскільки такий факт має бути поєднаним з постійним проживанням саме у спірній квартирі, не може бути прийнято до уваги і заповіт ОСОБА_6 на користь позивачки, т.я. він регулює спадкові, а не житлові правовідносини, а також через недоведеність факту вселення позивачки у якості члена сім’ї на постійне проживання у спірну квартиру у 2013 році, на що вона посилається у позові, не має правового значення і заява ОСОБА_6 від 20 листопада 2015 року про згоду на реєстрацію позивачки у квартирі, на яку ОСОБА_2 посилалася у суді апеляційної інстанції.

Таким чином апеляційну скаргу як таку, що не містить обґрунтованих посилань на норми права чи обставини у справі, які б могли бути підставою для її задоволення, слід залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 12 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, на неї протягом тридцяти днів з 27 червня 2018 року, - дня складення повної постанови, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_17

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_18

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_1