Рішення № 74951548, 15.06.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/12027/17

Пров. №2-а/766/818/18

15 червня 2018 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Хайдарової І.О.,

секретар Щербань А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зобовязання вчинити певні дії,-

встановив:

Позивач звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просила зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні поновити виплату пенсії за віком у розмірах відповідно до чинного законодавства; звернути постанову до негайного виконання; та стягнути судові витрати.

В обгрунтування позову зазначила, що є пенсіонеркою за віком, на теперішній час тимчасово проживає у ОСОБА_2. Деякий час пенсія останній виплачувалась на рахунок в ПАТ КБ "Приватбанк", проте, внаслідок тривалої відсутності в Україні, строк дії договору банківського рахунка закінчився та не був своєчасно поновлений. У зв'язку із неотриманням з 01.04.2015 р. по 31.10.2015 р. пенсійних коштів, відповідачем з 01.11.2015 р. виплату пенсії було призупинено. Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 10.10.2016 року у справі №766/7860/16-а, визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні щодо поновлення виплати пенсії, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні вирішити питання щодо поновлення виплати пенсії по суті. Після набрання рішенням законної сили у січні 2017 р. її представником знов було подано заяву про поновлення виплати пенсії. Протягом лютого-березня працівниками відповідача у процесі підготовки заяви до розгляду комісії було з'ясовано, що її за судовим рішенням (за позовом співвласників квартири) було знято з реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (про що їй не було відомо), а оскільки пенсія має виплачуватись за місцем реєстрації, стали вимагати підтвердження реєстрації місця проживання в межах юрисдикції УПФУ в м. Херсоні. Крім цього, праціваники пенсійного фонду вимагали надання оригіналу громадянського паспорта та відомостей про відкриття банківського рахунка для зарахування пенсійних виплат. У квітні 2017 року усі ці вимоги було виконано, вона зареєструвала місце проживання в м. Херсоні, пред'явила оригінал паспорту громадянина України, відкрито банківський рахунок для зарахування пенсійних виплат. 12.07.2017 р. її представником було отримано витяг з протоколу №11 засідання комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства від 04.05.2017 р., відповідно до якого у поновленні виплати пенсії було відмовлено у зв'язку з поданням заяви представником, а не особисто.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03 березня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до вимог ст. 162 КАС України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15 червня 2018 року замінено найменування відповідача у справі.

06 квітня 2018 року представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову, з огляду на те, що при зверненні за поновленням виплати пенсії позивачем не було додержавно встановлений чинним законодавством порядок звернення за поновленням пенсії.

Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 10 жовтня 2016 року задоволено частково позов ОСОБА_1, та визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні щодо відмови в поновленні виплати пенсії ОСОБА_1; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні вирішити питання щодо поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 по суті, вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення набрало законної сили 26.12.2016 року.

28.04.2017 року представник ОСОБА_1 звернувся до Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області із заявою про поновлення виплати пенсії.

Протоколом №1 засідання комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства від 04.05.2017 року Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області, відмовлено уповноваженому працівнику ОСОБА_3 в поновленні виплати пенсії за віком, так як ОСОБА_1 не дотримано вимог.

Як вбачається з паспорту громадянина України ОСОБА_1 серії МР147723, остання зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та Мефодія. АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми нестриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Окремою нормою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено ким саме подається заява про поновлення виплати пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1 затверджено «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Зазначений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій було затверджено відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Крім того, Порядок є підзаконним нормативно-правовим актом та має нищу юридичну силу, ніж норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верхового Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» передбачено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної ОСОБА_2 Крим чи рішення Ради міністрів Автономної ОСОБА_2 Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені в статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 15 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ №22-1 від 25.11.2005 року, визначено, що поновлення виплати раніше призначеної пенсії здійснюється за документами, що є у пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії.

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 27.01.2016 у справі №213/281/15-а послався на рішенням Конституційного Суду України №25рп/2009 від 07.10.2009, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-1У. Вказаним рішенням встановлено, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Конституційне право на соціальний захист не може бути поставлене в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Право громадянина на одержання пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні, держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

Так, судова практика підтверджує можливість подання заяви про поновлення виплати пенсії через представника за довіреністю.

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами та враховуючи судову практику, приходжу до висновку, що при подачі заяви про поновлення виплати пенсії застосуванню підлягає ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, який істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

В матеріалах справи міститься належним чином оформлена, засвідчена та перекладена на українську мову ксерокопія довіреності від 24 листопада 2015 року, якою позивач уповноважує ОСОБА_3 діяти у її інтересах та бути її представником у державних, громадських та будь-яких підприємствах, установах. організаціях незалежно від їх підплрядкування, форм власності та галузевої належності, в тому числі в органах виконавчої влади, органах МВС, органах прокуратури. органах юстиції, органах виконавчої служби, органах влади та місцевого самоврядування, реєстраційної служби, нотаріату, в тому числі, але не обмежуючись, перед Пенсійним фондом України та ін.; крім того, наявна ксерокопія паспорта позивача з зазначенням місця реєстрації у м. Херсоні.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке, стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людині і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що поз підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2,9,12,77,139, 242-246 КАС України, ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч.2 ст.19 Конституції України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зобовязання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 у розмірах відповідно до чинного законодавства з 28.04.2017 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_4 та Мефодія, 23, кв. 267) судовий збір у розмірі 640,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Апеляційна скарга відповідно до п.15.5 розділу VI Перехідні положення КАСУ подається в Одеський апеляційний адміністративний суд через Херсонський міський суд Херсонської області області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяОСОБА_4