Рішення № 74949555, 12.06.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/1390/18

Провадження № 2/336/1418/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Марко Я.Р., при секретарі Палубінській К.М., розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд поділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнавши за ним, право приватної власності на 1/2 частину майна, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, провулок Архангельський, буд. 1, на земельній ділянці площею 23 900 кв.м., а саме:

- гараж на 150 автомашин, літ "Б", інв. № 1-0014 (Б), матеріал стін - цегла, з/бет. панелі, загальною площею 1 598,0 кв.м.;

- адміністративно-побутовий корпус, літ "А-3", інв. № 1-0015 (А-3), матеріал стін- з/бет. панелі, загальною площею 1 656,5 кв.м.;

- контрольно-пропускний пункт, літ. "З", інв. № 1-0016 (З), матеріал стін - цегла, загальною площею 16,8 кв.м.;

- механ. мийка вантажних машин, літ. "Е-2", інв. № 1 - 0017 (Е-2), матеріал стін - цегла, загальною площею 541,0 кв.м.;

- котельня, літ. "Г", інв. № 1-0019 (Г), матеріал стін - цегла, загальною площею 140,8 кв.м.;

- трансформаторна підстанція, літ. "И", інв. № 1-0020 (И), матеріал стін - цегла, загальною площею 49,8 кв.м.;

- заглиблений склад нафтопродуктів, літ. Ж 1 , інв. № ІІ-0062 (Ж 1), матеріал стін - цегла, загальною площею 73,7 кв.м.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що він та відповідач ОСОБА_2 перебувають вже вдруге в зареєстрованому шлюбі.

Під час перебування у шлюбі позивачем та відповідачем було придбано нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, провулок Архангельський, буд. 1, на земельній ділянці площею 23 900 кв.м., а саме, інв. №№ 1-0014 (Б), 1-0015 (А-3), 1-0016 (З), 1 - 0017 (Е-2), 1-0019 (Г), 1-0020 (И), ІІ-0062 (Ж 1).

На зазначеній земельній ділянці розташовано:

- гараж на 150 автомашин, літ "Б", інв. № 1-0014 (Б), матеріал стін - цегла, з/бет. панелі, загальною площею 1 598,0 кв.м.;

- адміністративно-побутовий корпус, літ "А-3", інв. № 1-0015 (А-3), матеріал стін- з/бет. панелі, загальною площею 1 656,5 кв.м.;

- контрольно-пропускний пункт, літ. "З", інв. № 1-0016 (З), матеріал стін - цегла, загальною площею 16,8 кв.м.;

- механ. мийка вантажних машин, літ. "Е-2", інв. № 1 - 0017 (Е-2), матеріал стін - цегла, загальною площею 541,0 кв.м.;

- котельня, літ. "Г", інв. № 1-0019 (Г), матеріал стін - цегла, загальною площею 140,8 кв.м.;

- трансформаторна підстанція, літ. "И", інв. № 1-0020 (И), матеріал стін - цегла, загальною площею 49,8 кв.м.;

- заглиблений склад нафтопродуктів, літ. Ж 1 , інв. № ІІ-0062 (Ж 1), матеріал стін - цегла, загальною площею 73,7 кв.м.

Як зазначає позивач, останнім часом між ним та відповідачем виникли непорозуміння, які переросли у постійні сварки, оскільки відповідач бажає продати спірне майно та переїхати на постійне місце проживання до Європи, відповідач звернулась до ріелторської фірми та уклала договір з адвокатом з метою продажу спірного майна, після чого звернулась до позивача з листом про намір продати позивачу вищевазане майно, а у разі відмови продати його третім особам.

Однак, позивач не бажає продавати спірне майно та немає жодних намірів залишати Україну.

З метою захисту свого порушеного права, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26.03.2018 року провадження у справі відкрито та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Позивач та його представник в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити.

Відповідач в підготовчому судовому засіданні позов визнала повністю, про що надала суду письмову заяву.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, у зв'язку з чим судом ухвалено рішення про задоволення позову відповідно до частини 4 статті 200, частини 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Згідно з частинами 1, 2 та 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлено, що 21.09.1974 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали шлюб, у зв’язку з чим остання змінила своє прізвище на «Кірсанова», що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу виданого Заводським районним відділом РАЦС м. Запоріжжя, серія І-ЖС № 323209 (а.с.13).

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу виданого Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції 07.07.2015 року шлюб між сторонами було розірвано 15.09.2005 року,актовий запис № 237 (а.с.13).

08.08.2015 року сторони вдруге уклали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції 08.08.2015 року,актовий запис № 192 (а.с.12).

Як вбачається з матеріалів справи сторонами у період шлюбу було придбано нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, провулок Архангельський, буд. 1, на земельній ділянці площею 23 900 кв.м., а саме, інв. №№ 1-0014 (Б), 1-0015 (А-3), 1-0016 (З), 1 - 0017 (Е-2), 1-0019 (Г), 1-0020 (И), ІІ-0062 (Ж 1), та на зазначеній земельній ділянці розташовані:

- гараж на 150 автомашин, літ "Б", інв. № 1-0014 (Б), матеріал стін - цегла, з/бет. панелі, загальною площею 1 598,0 кв.м.;

- адміністративно-побутовий корпус, літ "А-3", інв. № 1-0015 (А-3), матеріал стін- з/бет. панелі, загальною площею 1 656,5 кв.м.;

- контрольно-пропускний пункт, літ. "З", інв. № 1-0016 (З), матеріал стін - цегла, загальною площею 16,8 кв.м.;

- механ. мийка вантажних машин, літ. "Е-2", інв. № 1 - 0017 (Е-2), матеріал стін - цегла, загальною площею 541,0 кв.м.;

- котельня, літ. "Г", інв. № 1-0019 (Г), матеріал стін - цегла, загальною площею 140,8 кв.м.;

- трансформаторна підстанція, літ. "И", інв. № 1-0020 (И), матеріал стін - цегла, загальною площею 49,8 кв.м.;

- заглиблений склад нафтопродуктів, літ. Ж 1 , інв. № ІІ-0062 (Ж 1), матеріал стін - цегла, загальною площею 73,7 кв.м.

Право власності на зазначене майно було зареєстровано на ім’я відповідача - ОСОБА_2, що підтверджується копією договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 04.05.2004 року посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округ ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі за № 771 (а.с.9-10), копією витягу № 3515572 від 06.05.2004 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОП «ЗМБТІ» (а.с.11).

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За приписами статті 69 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Згідно з статтею 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідно до частини 3 статті 368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 372 Цивільного кодексу України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

В ході розгляду справи, судом встановлено, що вищевказане майно було придбано подружжям у період шлюбу, а відтак є їх спільною сумісною власністю та підлягає поділу між сторонами, виходячи з презумпції рівності часток, а також вимог статті 71 Сімейного кодексу України, відповідно до якої поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі або реалізується через виплату грошової компенсації вартості його частки у разі неподільності майна.

Суд вважає, що визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд не вбачає підстав ставити під сумнів наведені позивачем обставини, оскільки вони підтверджуються наданими суду доказами та визнаються відповідачем, відтак, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує приписи частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України та частини 1 статті 142 Цивільного процесуального кодексу України, а тому вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 050, 13 грн. та повернути позивачу, у зв’язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, з державного бюджету 50 відсотків судового збору, а саме в сумі 1 050 гривень 13 копійок, сплаченого при поданні позову.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-80, 82, 141, 142, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити повністю.

Визнати в порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 69067, м. Запоріжжя, вул. Учительська, буд. 59-а) право приватної власності на 1/2 частину майна, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, провулок Архангельський, буд. 1, на земельній ділянці площею 23 900 кв.м., а саме:

- гараж на 150 автомашин, літ "Б", інв. № 1-0014 (Б), матеріал стін - цегла, з/бет. панелі, загальною площею 1 598,0 кв.м.;

- адміністративно-побутовий корпус, літ "А-3", інв. № 1-0015 (А-3), матеріал стін- з/бет. панелі, загальною площею 1 656,5 кв.м.;

- контрольно-пропускний пункт, літ. "З", інв. № 1-0016 (З), матеріал стін - цегла, загальною площею 16,8 кв.м.;

- механ. мийка вантажних машин, літ. "Е-2", інв. № 1 - 0017 (Е-2), матеріал стін - цегла, загальною площею 541,0 кв.м.;

- котельня, літ. "Г", інв. № 1-0019 (Г), матеріал стін - цегла, загальною площею 140,8 кв.м.;

- трансформаторна підстанція, літ. "И", інв. № 1-0020 (И), матеріал стін - цегла, загальною площею 49,8 кв.м.;

- заглиблений склад нафтопродуктів, літ. Ж 1 , інв. № ІІ-0062 (Ж 1), матеріал стін - цегла, загальною площею 73,7 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, адреса: 69067, м. Запоріжжя, вул. Учительська, буд. 59) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 69067, м. Запоріжжя, вул. Учительська, буд. 59-а) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 050, 13 грн.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області повернути ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 69067, м. Запоріжжя, вул. Учительська, буд. 59-а) 50 відсотків судового збору, а саме у розмірі 1 050, 13 грн. сплаченого при поданні позову, згідно квитанції № 0.0.997314123.1 від 26.03.2018 рокуна суму 1395, 45 грн., рахунок отримувача 31218206700009; код отримувача 38025367; банк отримувача: ГУ ДКCУ у Запорізькій області, оригінал якої зберігається в матеріалах цивільної справи № 336/1390/18.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне рішення суду складено 21.06.2018 року.

Суддя: Я.Р.Марко