Рішення № 74949405, 25.06.2018, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

Cправа № 399/309/18

Провадження № 2/399/173/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25 червня 2018 року селище Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Лях М.М., за участю секретаря судового засідання Гриценко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Онуфріївка справу за позовом ОСОБА_1 до Павлиської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив визначити йому додатковий строк тривалістю в два місяці для подання до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася 21.03.2015 року, після смерті – ОСОБА_2.

Свій позов мотивує тим, що 21.03.2015 року помер ОСОБА_2, який на день смерті проживав в Онуфріївському геріатричному пансіонаті Кіровоградської області. Після його смерті залишилося спадкове майно, зокрема земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Павлиської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області. На ім’я позивача спадкоємцем було посвідчено заповіт. Вказана земельна ділянка знаходиться в оренді ФГ «Нурхаметова». Позивач із спадкодавцем при його житті бачився рідко. Декілька місяців тому голова ФГ «Нурхаметова» повідомила позивачу про смерть ОСОБА_2 та необхідність оформити спадщину на земельну ділянку. До цього часу про смерть ОСОБА_2 позивачу не було відомо. Саме по цій причині він не подав заяву про прийняття спадщини у строк встановлений нормами ЦК України. На даний час позивач не може звернутися до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, оскільки пропустив строк подачі заяви.

До початку судового засідання позивач надав до суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує повністю, а справу просив розглянути без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином.

На підставі ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що 21.03.2015 року помер ОСОБА_2, що підтверджується доданою до заяви копією повторного свідоцтва про смерть /а.с. 5/.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно в тому числі на вказану земельну ділянку /а.с. 7/.

За життя, 14.11.2014 року ОСОБА_2 склав заповіт, який був посвідчений секретарем Павлиської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області ОСОБА_3 та зареєстрований у реєстрі за № 31, відповідно яким спадкодавець заповів у власність ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, земельну ділянку, кадастровий номер 3524655400:02:000:0345, площею 3,0637 га розташовану на території Павлиської селищної ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /а.с. 6/.

Згідно довідки завідуючої Онуфріївською державною нотаріальною конторою від 16.05.2018 року № 437/01-16 встановлено, що після смерті ОСОБА_2 померлого 21.03.2015 року, спадкова справа не заведена, спадкоємці за оформленням спадщини не зверталися.

16.05.2018 року держаним нотаріусом Онуфріївської державної нотаріальної контори позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку у зв’язку з пропуском шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії /а.с. 24/.

У встановлений законом шестимісячний строк позивач до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не звернувся так як йому про смерть ОСОБА_2 не було відомо і про це дізнався декілька місяців тому від голови ФГ «Нурхаметова», де в оренді перебуває вказана земельна ділянка .

Відповідно до статті 1217 Цивільного кодексу України (далі ЦК) спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, повинен подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно з положеннями п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно ст. 1270 вказаного Кодексу для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини, встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч. 3 ст. 1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 у встановлений строк до нотаріальної контори з питанням прийняття спадщини не звернувся, оскількине знав про смерть спадкодавця, в зв’язку з чим він позбавлений можливості реалізувати своє право на отримання спадщини.

Суд вважає, причину пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини поважною та враховує, те що інших спадкоємців згідно заповіту не встановлено, що і дає підстави для задоволення позову.

Керуючись 4, 5, 10, 12, 77, 78, 141, 259, 263-265, 280-282, суд –

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Павлиської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2 додатковий строк тривалістю один місяць з дня набрання рішення законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті – ОСОБА_2, який помер 21.03.2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.М. Лях