Вирок № 74949258, 22.06.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/328/2018

Справа № 428/6980/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2018 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Рочевої М.О.,

прокурора Горбатенка Я.О.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130370000927 від 07.04.2018 року у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, який не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, працюючого ФОП Акопян, фасадчиком, не перебуває на обліку у лікаря- нарколога та лікаря- психіатра, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 20, кв. 57, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

06.04.2018 року близько 13 години 50 хвилин, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2, маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, та реалізуючи його, перебуваючи на ділянці місцевості біля другого під’їзду будинку № 10, розташованого по вул. Донецькій м. Сєвєродонецька Луганської області, на землі під лавочкою знайшов медичний шприц градуйований на 2,0 мл., заповнений до відмітки 2,0 мл. рідиною коричневого кольору, схожою на опій. Реалізуючи умисел, направлений на придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, ОСОБА_2 присвоїв вказаний медичний шприц градуйований на 2,0 мл., заповнений до відмітки 2,0 мл. рідиною коричневого кольору, схожою на опій, з метою особистого вживання, без мети збуту, поклавши до лівої кишені брюк, одягнених на ньому, де зберігав до моменту вилучення співробітниками Національної поліції.

Того ж дня в період часу з 14 години 20 хвилин до 15 години 00 хвилин в ході проведення огляду місця події, який проводився на ділянці місцевості біля другого під’їзду будинку № 10 по вул. Донецькій м. Сєвєродонецька Луганської області, співробітниками поліції України виявлено та вилучено медичний шприц градуйований на 2,0 мл., заповнений до відмітки 2,0 мл. рідиною коричневого кольору, яка згідно висновку експерта № 19/113/8-2/461е від 01.06.2018 року містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – ацетильований опій, масою у перерахунку на суху речовину – 0,032 грама.

13 червня 2018 року під час досудового розслідування кримінального провадження між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_3, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_2, за участю захисника ОСОБА_1, на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочину та зобов'язався: беззастережно визнати у судовому провадженні свою вину в обсязі пред’явленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту, погоджуючись на призначенні ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 гривень 00 копійок.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз’яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Горбатенко Я.О. в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник ОСОБА_1 також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2Ю, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України – як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з’ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 13 червня 2018 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_3 та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2 відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом’якшують покарання обвинуваченого – щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відсутністю обставин, що його обтяжують, відповідно до ст. 67 КК України. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання. Також суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов’язки у відповідності зі ст. 76 ч. 1 КК України.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що під час досудового розслідування запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу від учасників судового провадження на розгляд суду не надходили, а тому підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлений. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України та долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474,475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 13 червня 2018 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_2 за участю захисника ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130370000927 від 07.04.2018 року відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 гривень 00 копійок(отримувач 37944909, УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/21081100 р/р 31119106700080 код отримувача 37944909 банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області код банку отримувача 804013 призначення платежу: 21081100-адм.штраф та інші санкції).

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 19/113/8-2/461е від 01.06.2018 року, що згідно довідки НДЕКЦ № 19/113/8-2/456д від 01.06.2018 року складає 572 (п’ятсот сімдесят дві ) грн. 00 коп. в дохід держави (отримувач УДКСУ у м. Сєвєродонецьку/ м.Сєвєродонецьк/24060300, банк- ГУДКСУ у Луганській області, МФО-804013, р/р-31111115700080, код-37944909).

Речові докази: сейф-пакет № 4264759, у якому знаходиться медичний шприц з речовиною коричневого кольору до відмітки 2 мл, що перебуває на зберіганні в камері схову речових доказів Сєвєродонецького відділу поліції ГУНП в Луганській області – знищити.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова