Рішення № 74949182, 20.06.2018, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

20.06.2018 Справа № 337/4959/18

Провадження № 2/337/343/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2018 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.

за участю секретаря Побережної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Запоріжжі про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду із вказаним позовом.

У позові зазначила, що вона є дружиною померлого чоловіка ОСОБА_3. Чоловік перебував у трудових відносинах з ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», востаннє працював вальцювальником холодного прокату.

15.02.2014 року чоловік помер на виробництві, про що складено акт про проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався на підприємстві за формою Н-5, причиною смерті а довідкою № 616 є гостра коронарна недостатність. Вважає, що керівництвом підприємства грубо порушувались норми Закону України «Про працю», що призвело до трагедії. Чоловіка було залучено до роботи у вихідний день через виробничу необхідність, але з наказом його не ознайомили, а лише попередили про роботу, що є грубим порушенням вимог законодавства.

Крім того, в акті форми Н-5 зазначено, що причиною смерті чоловіка був незадовільний стан здоров’я, але чоловік кожного року проходив медичне обстеження у ТОВ «Віта Центр», про що керівництву було відомо.

Через смерть чоловіка вона зазнала сильних душевних страждань, погіршився сон, знижений настрій, підвищилася дратівливість, вона позбавлена можливості вести повноцінний спосіб життя, тому просила суд стягнути на її користь моральну шкоду, завдану смертю чоловіка у розмірі 50 000 грн. з ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» та 50 000 грн. з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Запоріжжі.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Суду пояснила, що чоловік помер 15.02.2014 року, це була субота, по графіку роботи у нього був вихідний. Розпорядження № 1129 про роботу у вихідний день, він не підписував, пішов на роботу, бо відмовитися не міг. Їй пояснили, що з графіком роботи у вихідні дні, чоловіка знайомили на словах. У цей день, 15.02.2014 року чоловіку вранці, вдома стало зле. Швидку допомогу не викликали, бо вважали, що все буде добре. Чоловік полежав вдома та пішов на роботу. Коли йшов вже по території підприємства, йому знову стало зле та він помер. Оскільки смерть чоловіка пов’язана з виробництвом, вважає, що підприємство, а саме ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» повинно відшкодувати їй завдану смертю чоловіка моральну шкоду у сумі 50 000 грн. Раніше до суду не зверталася, бо після смерті чоловіка звільнилася з цього ж підприємства, де також працювала, хворіла. Акт форми Н-5 не оскаржувала. Просила також стягнути 50 000 грн. моральної шкоди з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Запоріжжі, але якими діями Фонду їй завдана моральна шкода, пояснити не може.

Представник позивача ОСОБА_1- ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги та просить їй задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, оскільки причиною смерті ОСОБА_3 є професійне захворювання.

Представник ПАТ ЗМК «Запоріжсталь» у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Суду пояснив, що 15.02.2014 року ОСОБА_3 дійсно було залучено на роботу, він йшов і на шляху до роботи йому стало зле, була викликана карета швидкої допомоги, але ОСОБА_3 помер. 17.02.2014 року наказом територіально управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Запорізькій області було видано наказ № 74 про створення комісії спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, в ході якого, від Запорізького обласного бюро судово-медичної експертизи було отримано листа від 18.02.2014 року про результати експертизи трупа ОСОБА_3, відповідно до якого смерть ОСОБА_3 настала від гострої коронарної недостатності.

Відповідно до пп.6 пункту 16 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство, що підтверджено висновками судово- медичної експертизи, є обставиною за якою нещасний випадок не вважається таким, що пов’язаний з виробництвом. Крім того, ОСОБА_3 проходив щорічні медичні огляди, за станом здоров’я протипоказань до роботи не мав. Згідно п. 54 Порядку, керівник держпраці або його територіальний орган з метою забезпечення об’єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне розслідування нещасного випадку спец комісією також надходження від потерпілого або членів його сім’ї незгоди з висновком комісії, про можливість реалізації такого, позивачці ОСОБА_1 було роз’яснено під час засідання комісії із спеціального розслідування нещасного випадку, про що свідчить її підпис у протоколі від 25.02.2014 року. До теперішнього часу акт форми Н-5 ні позивачкою, ні членами сім’ї померлого, не оскаржено. У зв’язку з тим, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_3 не пов’язаний з виробництвом, просить у задоволенні позовних вимог до ПАТ ЗМК «Запоріжсталь» відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Запоріжжі просить позовні вимоги позивачки до Фонду, залишити без задоволення, оскільки не вбачає підстав для такого відшкодування. У судовому засіданні позивачка не змогла пояснити, якими саме діями Фонду, їй завдано моральну шкоду. Нещасний випадок з ОСОБА_3 не пов’язаний з виробництвом, а тому у позові просить відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представників відповідачів, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню у зв’язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 працював на ПАТ ЗМК «Запоріжсталь» у цеху холодної прокатки, вальцовщиком стану холодної прокатки, що сторонами не заперечується.

Розпорядженням № 1129 від 14.02.2014 року «Про залучення до роботи у вихідний день», ОСОБА_3 було залучено до роботи у вихідний день 15.02.2014 року ( а.с.11), що сторонами не оспорюється.

На шляху до роботи, а саме, о 15 годині 20 хвилин, ОСОБА_3 прибув на роботу автобусом і пішов перевдягатися до побутового приміщення АКП-2. Пройшовши близько 200 метрів, ОСОБА_3 втратив свідомість і впав. Медична сестра, яка прибула на місце, викликала швидку, лікар якої констатував смерть ОСОБА_3, що вбачається з Акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 15.02.2014 року на ВАТ ЗМК «Запоріжсталь» від 24.02.2014 року ( а.с. 8-10).

Обставини, викладені в акті, сторонами не оспорюються.

ОСОБА_3 помер 15.02.2014 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-ЖС № 286094 ( а.с. 12).

17.02.2014 року наказом територіально управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Запорізькій області було видано наказ № 74 про створення комісії спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком ( а.с. 66).

В ході проведення розслідування від Запорізького обласного бюро судово-медичної експертизи було отримано листа від 18.02.2014 року « Про результати експертизи трупа ОСОБА_3В.», відповідно до якого смерть ОСОБА_3 настала від гострої коронарної недостатності ( а.с.67).

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, а отже, підставами відповідальності за завдану моральну шкоду є наявність такої шкоди, протиправна поведінка заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина останнього.

Згідно п. 5 Постанови Верховного суду України № № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи виникає у зв'язку з настанням певних подій: каліцтво, ушкодження здоров'я або смерть фізичної особи.

Отже, право члена сім'ї померлого на відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю особи, спричиненню професійним захворюванням, виникає з настанням юридичного факту смерті та за наявності професійного захворювання і причинного зв'язку між смертю і професійним захворюванням, а тому правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди члена сім'ї померлого виникають лише після смерті померлого та регулюються законодавством, яке діє на цей момент.

Зазначеним висновок був викладений Постановах Верховного Суду України від 11.03.2015 року у справі №6-208цс14 та від 02.09. 2015 року у справі №6-576цс15, та в силу положень ЦПК України підлягає врахуванню іншими судами загальної юрисдикції при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці встановлено ч.4 ст.43 Конституції України.

Згідно частин 1, 3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 153 КЗпП України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Виходячи з аналізу зазначеної норми закону вбачається, що право на відшкодування моральної шкоди чоловікові, дружині, батькам, дітям, а також особам, які проживали з померлим однією сім'єю виникає у разі, якщо встановлено причинний зв'язок між смертю фізичної особи та ушкодженням здоров'я на виробництві.

Відповідно до Акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 15.02.2014 року на ВАТ «ЗМК»Запоріжсталь» від 28.02.2014 року ( а.с.8-10), комісія дійшла висновку про те, що враховуючи, що смерть ОСОБА_3 настала від гострої коронарної недостатності, при відсутності впливу шкідних та небезпечних факторів, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи, та відповідно до вимог підпункту 6 пункту 16 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМ України від 30.11.2011 року № 1232, нещасний випадок визнається не пов’язаним з виробництвом.

Розглянувши та проаналізувавши матеріали по даному нещасному випадку, комісія не вбачає осіб, дії або бездіяльність яких призвела до настання нещасного випадку з працівником ВАТ «Запоріжсталь» ОСОБА_3

З огляду на вищезазначене та враховуючи, що матеріалами справи не доведено, що причиною смерті чоловіка позивача, став нещасний випадок на виробництві, смерть ОСОБА_3 настала у результаті гострої коронарної недостатності, а тому відсутній причинний зв'язок між смертю ОСОБА_3 і професійним захворюванням.

До теперішнього часу акт форми Н-5 ні позивачкою, ні членами сім’ї померлого, не оскаржено, у зв’язку з чим, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_3 не пов’язаний з виробництвом, а тому, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про відшкодування 50 000 грн. моральної шкоди.

Звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Запоріжжі про відшкодування моральної шкоди, позивачка не вказала у позові та у судовому засідання не змогла пояснити, якими саме діями вказаного відповідача, їй завдана моральна шкода.

У зв’язку з вказаним вище, суд вважає, що і позовні вимоги позивачки до ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Запоріжжі про відшкодування моральної шкоди, необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. 23, 1168 ЦК України, 258, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», ОСОБА_2 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Запоріжжі про відшкодування моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів через Хортицький районний суд м.Запоріжжя.

Повний текст рішення суду буде виготовлено 29.06.2018 року.

Суддя: Г.Є. Гнатик