Ухвала суду № 74949083, 25.06.2018, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/1087/18

Провадження № 1-кс/323/537/18

УХВАЛА

іменем України

25.06.2018 р. м. Оріхів

Слідчий суддя Оріхівського районного суду Запорізької області Мінаєв М.М., при секретарі Лукіній А.О., слідчого Царегородцева С.І., за участю прокурора Волоконської А.В., підозрюваного ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12018080310000279 від 17.04.2018 року,

про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Оріхів, Запорізької області, громадянина України, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 185 КК України

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором Оріхівського відділення Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_4, про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу виді тримання під вартою на строк шістдесят днів.

Як випливає з клопотання, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080310000279 від 17.04.2018 року, ОСОБА_1 є підозрюваним у вчиненні декількох злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України, за таких обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку квітня 2018 року в другій половині дня, ОСОБА_1 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу проник до приміщення літньої кухні буд. № 5 по пров. Йохана Янсена в м. Оріхів Запорізької області, звідки викрав холодильник марки «ЗІЛ-Москва» модель «ИХ-240» в корпусі білого кольору, вартість якого складає 1133,33 грн., що належить ОСОБА_5, після чого розпорядився вказаним майном на власний розсуд, тим самим своїми умисними діями спричинив потерпілій матеріальну шкоду на зазначену суму.

За цим фактом ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Окрім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 16 квітня 2018 року, близько 15 години, ОСОБА_1 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, через незачинену віконну хвіртку, проник до приміщення буд. № 5 по пров. Йохана Янсена в м. Оріхів Запорізької області, звідки викрав пральну машину марки СМП2Д «Ауріка» ПО-2 ГОСТ 8051-83, вартість якої складає 393,33 грн., металеву драбину довжиною 4,2 метри, вартість якої складає 1401,35 грн., та металеву драбину довжиною 2 метри, вартість якої складає 667,31 грн., на загальну суму 2461,99 грн., що належить ОСОБА_5, після чого розпорядився вказаним майном на власний розсуд, тим самим своїми умисними діями спричинив потерпілій матеріальну шкоду на зазначену суму.

За цим фактом ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у крадіжці, поєднаній з проникненням у житло, вчиненій повторно.

Окрім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 22 квітня 2018 року, близько 17 години, ОСОБА_1 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, проник на територію двору буд. № 5 по пров. Йохана Янсена в м. Оріхів Запорізької області, звідки викрав металеві секції паркану, що складаються з металевих кутників та металевих прутів, розміром 2x1,5 метри, в кількості двох штук, вартість яких складає 434,80 грн., металевого люку вагою 72 кг. вартість якого складає 1578,40 грн., та набору напилків в кількості 20 штук, вартість яких складає 193,96 грн., на загальну суму 2207,16 грн., що належить ОСОБА_5, після чого розпорядився вказаним майном на власний розсуд, тим самим своїми умисними діями спричинив потерпілій матеріальну шкоду на зазначену суму.

За цим фактом ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у крадіжці, поєднаній з проникненням у житло, вчиненій повторно.

Окрім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 29 квітня 2018 року, близько 02 години, ОСОБА_1 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, через неогороджену частину двору, проник на територію двору буд. № 5 по пров. Йохана Янсена в м. Оріхів Запорізької області, де з даху вказаного будинку викрав прожектор- галогенний 220В/50-60Гц 500Вт, Ір44 артикул 30903190, вартість якого складає 316,48 грн., що належить ОСОБА_5, після чого розпорядився вказаним майном на власний розсуд, тим самим своїми умисними діями спричинив потерпілій матеріальну шкоду на зазначену суму.

За цим фактом ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, тобто у крадіжці, вчиненій повторно.

Клопотання про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під варту обґрунтовується тим, що він є підозрюється у вчиненні протягом короткого проміжку часу декількох злочинів, в тому числі, тяжкого злочину, за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від до шести років, а згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

Крім того, у клопотанні слідчий посилається на те, що, усвідомлюючи реальність та невідворотність покарання у вигляді позбавлення волі, підозрюваний вдався до переховування від органів досудового розслідування та суду, у зв’язку з чим був оголошений у розшук. Також у клопотанні вказується на те, що ОСОБА_1, з огляду на те, що досудове розслідування не закінчено, може чинити незаконний вплив на свідків та потерпілих, а також вчинити нове кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні слідчий Царегородцев С.І. та прокурор Волоконська А.В. клопотання підтримали, пославшись на факти та доводи, викладені у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_1 пояснив, що йому було відомо, що його підозрюють у вчиненні злочинів. Однак «підписку про невиїзд» з нього ніхто не брав, а тому він не вважав порушенням те, що тимчасово покинув місце постійного проживання та поїхав до Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області на тимчасові заробітки. Проти взяття його під варту заперечував підозрюваний заперечував, пославшись на те, що він з потерпілою, яка доводиться йому матірю, примирився, а тому немає потреби для застосування такого запобіжного заходу. Також підозрюваний ОСОБА_1 пояснив, що фактичне його затримання в порядку розшуку відбулось о 08 год. 30 хв. 24.06.2018 року, після чого він був доставлений до м. Оріхів.

Захисник ОСОБА_2 проти клопотання заперечувала, будучи пов’язаною позицією свого підзахисного.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши надані слідчим докази в обґрунтування клопотання в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 дійсно підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України, які згідно ст. 12 КК України належать до категорії середньої тяжкості та тяжких злочинів, і карається позбавленням волі на строк до шести років.

Повідомлення про підозру, з огляду на його переховування від органу досудового розслідування, були вручені ОСОБА_1 17.04.2018 року.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами огляду місця події, протоколами огляду відшуканих та вилучених предметів, у крадіжці яких він підозрюється, протоколами допиту ОСОБА_6 як підозрюваного, протоколами допиту потерпілої та свідків.

Вирішуючи питання про наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, слідчий суддя виходить з того, що, за практикою Європейського Суду з прав людини (надалі - Суд), яка визнається в Україні джерелом права, ризики перешкоджання нормальному відправленню судочинства та тиску на свідків можуть бути визнані на початкових стадіях процесу (Рішення Суду у справі «Яжинський проти Польщі»). При цьому ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв’язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58).

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу випливає з того, що в умовах відсутності такого заходу він ухилився від належного виконання своїх процесуальних обов’язків та покинув місце свого постійно проживання, не повідомивши про це орган досудового розслідування, створивши перешкоди у здійсненні його викликів до слідчого. У зв’язку з цим ОСОБА_1 був оголошений у розшук та був затриманий з дозволу слідчого судді в порядку ст. ст. 188-191 КПК України.

Отже, ризик спроб підозрюваного ОСОБА_1 в подальшому переховуватись від органу досудового розслідування є очевидним і як такий є підставою для застосування до нього запобіжного заходу.

Разом з тим сторона обвинувачення не навела переконливих доводів та доказів на їх обґрунтування щодо того, що вжиття більш м’якого, ніж тримання під вартою, запобіжного заходу, не буде достатнім для досягнення цілей, передбачених ст. 177 КПК України.

Водночас, з огляду на практику Європейського Суду з прав людини, та норми чинного КПК України, ані тяжкість обвинувачення, ані невизнання обвинуваченим вини, ані відсутність роботи або сім’ї не є достатніми підставами вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Беручи до уваги те, що дане кримінальне провадження було розпочате та здійснюється у формі приватного обвинувачення, і в будь-який час може бути закрито за заявою потерпілої, сам підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання та відповідні стійкі соціальні зв’язки, слідчий суддя приходить до висновку про можливість досягнення цілей, передбачених ст. 177 КПК України, шляхом застосування до підозрюваного запобіжно заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених не неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Отже, за своїми запобіжними можливостями цілодобовий домашній арешт наближається до тримання під вартою, однак не супроводжується негативними проявами і не пов'язаний з обмеженнями, характерними для попереднього ув’язнення.

Недостатність застосування до ОСОБА_1 більш м’яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт, випливає з того, що застосування особистого зобов’язання не позбавить підозрюваного можливості обрати час для ухилення від слідства, застосування особистої поруки є неможливим через відсутність осіб, які заслуговують на довіру щодо забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов’язків, а застосування застави неможливе через майновий стан підозрюваного, який не працює та самостійного джерела існування не має.

Вирішуючи питання про строк застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з того, що стороною обвинувачення не наведено переконливих аргументів щодо вжиття такого заходу на максимально можливий строк, передбачений законом, в умовах, коли більшість доказів по суті обвинувачення вже зібрані, а сам підозрюваний заявив про примирення з потерпілою. Тому вбачається за достатнє вжиття запобіжного заходу строком на один місяць.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 177, 181, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3, погоджене прокурором Оріхівського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_7, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12012080310000279 від 17.04.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 2, 3 ст.185 КК України – задовольнити частково.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на тридцять днів, починаючи з 25.06.2018 року і по 24.07.2018 року включно.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, цілодобово протягом строку дії домашнього арешту залишати житло, розташоване за адресою: Запорізька область, м. Оріхів, вул. Академіка Вернадського, 101/1, за винятком виконання обов’язку щодо прибуття за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановленому законом порядку.

Припинити затримання ОСОБА_1 негайно в залі суду після оголошення цієї ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов’язки негайно після оголошення цієї ухвали стати на облік до Оріхівського відділення поліції Пологівського відділу поліції Національної поліції в Запорізькій області, прибути до місця свого проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, та в подальшому цілодобово не відлучатись з місця проживання, якщо це не пов’язано з обов’язком з’являтись за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановленому законом порядку для участі у даному кримінальному провадженні.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що у разі ухилення від виконання цієї ухвали судом може бути вирішено питання про зміну запобіжного заходу щодо нього на більш суворий.

Виконання цієї ухвали в частині дотримання ОСОБА_1 порядку та умов цілодобового домашнього арешту покласти на Оріхівське відділення поліції Пологівського відділу поліції Національної поліції в Запорізькій області.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_8