Ухвала суду № 74948854, 22.06.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7187/18 1-кс/335/4817/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Крамаренко І.А., за участю секретаря Тимченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання старшого слідчого Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1, погоджене прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, має середньо-спеціальну освіту, не одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше засуджений:

- 07.10.1966 Орджонкідзевським районним судом міста Запоріжжя за ч.2 ст.142, 44 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 09.10.1998 умовно-достроково, не відбутий строк 1 рік 1 місяць 17 днів;

- 25.12.2006 Заводським районним судом міста Запоріжжя за ч.1 ст.309 КК України, до 3 років обмеження волі. На підставі ст.75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 05.12.2007 Жовтневим районним судом міста Запоріжжя, за ч.2 ст.309 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднано за вироком Запорізького районного суду м. Запоріжжя від 25.12.2006, остаточно до 3 років позбавлення волі. Звільнений 12.02.2010 умовно-достроково, не відбутий строк 8 місяців 8 днів;

- 08.07.2010 Запорізьким районним судом Запорізької області, за ч.2 ст.185, ст.395, ч.1 ст.70 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.71, 72 КК України частково приєднано за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05.12.2007, остаточно до 2 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 17.05.2012 після відбуття терміну покарання;

- 13.03.2013 Запорізьким районним судом Запорізької області, за ст.395 КК України до 2 місяців арешту. Звільнений 02.08.2013 після відбуття терміну покарання;

- 18.03.2014 Запорізьким районним судом Запорізької області, за ч.2 ст.309, ч.1 ст.317, ч.1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України частково приєднано за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.03.2014, остаточно до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

- 13.05.2014 Жовтневим районним судом міста Запоріжжя, за ч.1 ст.263, ч.2 ст.263, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 18.03.2014 , остаточно до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

- 15.05.2014 Запорізьким районним судом Запорізької області, за ч.2 ст.309, ч.2 ст.315, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 18.03.2014 , остаточно до 5 років позбавлення волі. На підставі Закону України «Об амністії 2014 року» 15.08.2014 скорочена не відбута частина до 2 років 5 місяців 14 днів. Звільнений 04.07.2016 після відбуття терміну покарання;

- 17.01.2017 Жовтневим районним судом міста Запоріжжя за ч.1 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України до 2 років обмеження волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік. Знятий з обліку 16.02.2018 по закінченню іспитового терміну;

- 21.03.2018 Ленінським районним судом міста Запоріжжя за ч.2 ст.309 КК України, до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік. 27.04.2018 поставлений на облік КВІ Комунарського району міста Запоріжжя.

- 15.03.2018 до Запорізького районного суду Запорізької області, скеровано обвинувальний акт за ч.2 ст.185 КК України, відносно ОСОБА_3

- 26.03.2018 до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя, скеровано обвинувальний акт за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, відносно ОСОБА_3

- 30.03.2018 до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя, скеровано обвинувальний акт за ч.2 ст.190 КК України, відносно ОСОБА_3

- 19.04.2018 до Ленінського районного суду міста Запоріжжя, скеровано обвинувальний акт за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, відносно ОСОБА_3

- 20.04.2018 до Заводського районного суду міста Запоріжжя, скеровано обвинувальний акт за ч.2 ст.190 КК України, відносно ОСОБА_3

- 25.04.2018 до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя, скеровано обвинувальний акт за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, відносно ОСОБА_3

- 21.05.2018 до Ленінського районного суду міста Запоріжжя, скеровано обвинувальний акт за ч.1 ст.263 КК України, відносно ОСОБА_3

- 24.05.2018 до Ленінського районного суду міста Запоріжжя, скеровано обвинувальний акт за ч.1 ст.263 КК України, відносно ОСОБА_3О,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження прокурора Фененко А.В., слідчого Півоварової Л.В., підозрюваного ОСОБА_3 -

ВСТАНОВИВ:

З наданих суду матеріалів вбачається, що в провадженні СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080060001543 від 19.06.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.06.2018, приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись у торговому залі магазину №03373 «Брусничка» ТОВ «Український Рітейл», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 208, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав з торгової полиці у відділі алкогольних напоїв одну пляшку «Віскі Бушмілс» Оригінал, ємністю 0,7 л, вартістю 499 гривень 99 копійок без урахування ПДВ, яку заховав під свою футболку та минаючи каси, попрямував до турнікету, через який здійснюється вхід до магазину, пройшовши який був зупинений працівником магазину №03373 «Брусничка» ТОВ «Український Рітейл» при спробі виносу викраденого майна з магазину. Таким чином, ОСОБА_3 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, яке кваліфікується як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, під час якої особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі. Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 2 ст. 185 КК України, повність визнав свою вину. Вина ОСОБА_3, повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_4; протоколом допиту свідка ОСОБА_5; протоколом огляду місця події.

Посилаючись на те, що ОСОБА_3 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, зазначаючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий звернулася до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просить його задовольнити, пояснила, що у ОСОБА_3 не відома адреса мешкання, відсутні соціальні зв’язки, не працевлаштований, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підозрюваний у судовому засіданні проти клопотання слідчого заперечував, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080060001543 від 19.06.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, у якому 20.06.2018 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_3 до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії” Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів”.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_3, дані про особу підозрюваного, який раніше судимий, перебуваючи на іспитовому терміні скоїв новий злочин, має реєстрацію, проте за цією адресою не мешкає, не одружений, слідчий суддя враховує вік підозрюваного, стан його здоров’я, відсутність соціальних зв’язків, відсутність у підозрюваного офіційного працевлаштування та стабільного доходу, що свідчить про наявність ризику вчинення іншого злочину.

Виходячи з того, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до п’яти років, відсутність працевлаштування, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1,5 ст. 177 КК України, а саме переховування, та можливості скоєння іншого злочину.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості, встановлюється у розмірі від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, та з урахуванням ст. 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2017 рік” щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2018 року складає 1762 грн., вважає за необхідне визначити заставу в межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов’язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Виходячи з вимог ст. 219 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_3 в межах строку досудового розслідування, до 20.08.2018 року.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя –

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 22 червня 2018 р. до 20 серпня 2018 р. включно.

Встановити заставу - 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 17 620 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, відкритий в ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу – застава ОСОБА_3 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_3 обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Уповноваженій службовій особі місця ув’язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення – негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_3 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов’язки, що покладаються у зв’язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 20 серпня 2018 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя І.А.Крамаренко