Постанова № 74946786, 20.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: О.О. Кукоба

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

20 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/445/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Макаренко Я.М., Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

за участю:

представника позивача – ОСОБА_2

представника третьої особи – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (суддя Кукоба О.О.) від 27.02.2018 р. (повний текст рішення складений 27.02.2018 р.) по справі № 816/445/18

за позовом Головного управління ДФС у Полтавській області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

третя особа Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Головне управління ДФС у Полтавській області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з ФОП ОСОБА_3 податковий борг у розмірі 257005,30 грн., у тому числі 48751,98 грн. - з податку на додану вартість та 208253,32 грн. - податку на доходи фізичних осіб.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2018 р. по справі № 816/445/18 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ФОП ОСОБА_3 податковий борг зі сплати пені: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 206239,38 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 48751,98 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача та третьої особи подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив про законність судового рішення, у зв’язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та третьої особи в судовому засіданні, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 у встановленому законом порядку зареєстрований як фізична особа - підприємець (а.с. 9-10).

Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджував, що за відповідачем обліковується податковий борг зі сплати пені у загальному розмірі 257005,30 грн, що виник за таких обставин.

Судом першої інстанції також встановлено, що ДПІ у м. Полтаві 14.02.2012 р. сформовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про збільшення ФОП ОСОБА_3 грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 52496,47 грн (а.с. 20). Крім того, 14.02.2012 р. відповідачем до податкової інспекції подано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2011 року, у якій самостійно розраховано суму податку до сплати у розмірі 25597,00 грн. (а.с. 23-24). Податковим повідомленням-рішенням від 21.02.2012 р. № НОМЕР_2 до відповідача застосовані фінансові санкції у розмірі 170,00 грн (а.с. 22), а 14.02.2013 р. ДПІ у м. Полтаві сформовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 про збільшення відповідачу суми грошового зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 303860,40 грн. (а.с. 20).

Також судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Полтаві сформовано та 06.03.2012 р. надіслано на адресу реєстрації (податкову адресу) відповідача податкову вимогу від 09.02.2012 р. № 237 про сплату узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 332,63 грн. (а.с. 12). Поштове відправлення повернуто до контролюючого органу із зазначенням причини невручення від 07.04.2012 р. «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 12).

У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем узгоджених грошових зобов'язань, на їх суму нарахована пеня у загальному розмірі 257005,30 грн, з них: 48751,98 грн - з податку на додану вартість та 208253,32 грн - податку на доходи фізичних осіб (а.с. 11).

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що залученими до матеріалів справи витягами підтверджено, що на дату розгляду справи судом за відповідачем обліковується податковий борг зі сплати пені: по податку на додану вартість - 48751,98 грн (а.с. 50), по податку на доходи фізичних осіб - 206239,38 грн. (а.с. 30), а тому саме ця сума підлягає стягненню на користь позивача.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до п. 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положеннями пп. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 ПК України встановлено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до п. 129.4 ст. 129 ПК України, на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

З наведеного вбачається, що при зверненні податкового органу до суду із вимогою про стягнення податкового боргу зі сплати пені, заявник повинен довести правомірність такого нарахування та надати відповідний детальний розрахунок.

З метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи судом апеляційної інстанції витребувані у позивача пояснення щодо нарахованої пені в частині того, з якої суми вона нараховувалася та якою була облікова ставка, але на виконання вимоги суду позивачем надані лише таблиця розміру облікових ставок НБУ та інтегровані картки ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2017 р., які не підтверджують склад податкового боргу (пені).

Колегія суддів зазначає, що приписами ПК України пеня визначена, як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, самі норми щодо порядку нарахування та сплати пені встановлені окремою Главою 12, у той час як штрафні (фінансові) санкції, штрафи передбачені Главою 11 «Відповідальність». Пеня, як спосіб забезпечення податкового боргу нараховується на суму податкового боргу, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання (при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків) або від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні (при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами) та закінчується, зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Враховуючи наявні у справі докази, на які посилався позивач при зверненні до суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що контролюючим органом не доведений склад податкового боргу (пені), починаючи з моменту його виникнення, не доведено факту безперервності податкового боргу, за несвоєчасну сплату якого платнику податків нарахована пеня, стягнення якої є предметом розгляду цієї справи. Крім того, позивачем не надавався розрахунок суми пені.

Таким чином, заявивши до стягнення пеню, позивач не довів її розмір, що у будь-якому випадку унеможливлює її стягнення, що не було враховано судом першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин, що свідчить про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи те, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2018 р. по справі № 816/445/18 прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, вона підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2018 р. по справі № 816/445/18 – задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2018 р. по справі № 816/445/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Головного управління ДФС у Полтавській області – відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку і строки, визначені ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25.06.2018 року.