Постанова № 74946765, 25.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Шляхова О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 р. Справа № 820/1034/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: ОСОБА_1,

суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2018, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 18.04.18 по справі № 820/1034/18

за позовом ОСОБА_2

до Харківського обласного військового комісаріату , Міністерства оборони України

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі по тексту позивач), звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, Харківського обласного військового комісаріату , в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати п. 13 протоколу №119 від 17.11.2017р. рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум;

- зобов’язати Харківський Обласний Військовий Комісаріат подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) з урахуванням раніше виплаченої суми та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату (доплату) ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16-2 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції Закону № 2004-УІІІ від 6 квітня 2017 року) у Порядку, затвердженому Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року;

- зобов’язати Міністерство оборони України вирішити питання про перерахунок та призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16-2 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції Закону № 2004-УІІІ від 6 квітня 2017 року) у Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року, з урахуванням раніше виплаченої суми;

- зобов’язати Харківський обласний військовий комісаріат відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

- зобов’язати Міністерство оборони України відповідно до ст. 382 КАС України подати у 45 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.20197 року зазначений позов задоволено.

Відповідач - Міністерство оборони України, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що при прийнятті постанови судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. При цьому, апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, у зв'язку з чим дійшов помилкових висновків.

Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, позивач вказав, що вважає апеляційну скаргу відповідача необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 01.11.1983 року по 30.10.1985 року проходив дійсну строкову військову службу у Збройних Силах колишнього РС та приймав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан (а.с. 22-23).

27.12.2010 року, відповідно до Довідки до акта огляду МСЕК Серії ХАР-08 МОЇ7841 при первинному огляді позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 27.12.2010 року, причина інвалідності: «поранення, контузія, захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» .

14.12.2015 року, згідно Довідки до акту огляду МСЕК Серії 12 ААА №131087 при повторному огляді, позивачу було підтверджено (продовжено) ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності: «поранення, контузія, захворювання, ТАК. пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» (а.с. 14).

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 23.05.2017 р. (справа №642/2121/17) позовні вимоги ОСОБА_2 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства Оборони України про визнання дії, бездіяльності та рішення протиправними та зобов’язання вчинення певних дій, щодо обчислення, призначення соціальних виплат та допомоги - задоволено частково. Визнано дії Харківського обласного військового комісаріату протиправними, які полягають у внесенні до висновку від 13.03.2017р. №78/ОГД не передбаченої законом інформації до Додатку 13 затверджений Наказом Міністра оборони України №530 від 14.08.2014р. Визнаний не чинним висновок від 13.03.2017р., №78/ОГД ХОВК, який направлений на адресу Директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Зобов’язано Харківський обласний військовий комісаріат повторно скласти та направити висновок за формою - Додаток 13 затверджений Наказом Міністра оборони України №530 від 14.08.2014р., на адресу Директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України, щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму – з дотриманням вимог п. 4.7. Положення затвердженого Наказом Міністра оборони України №530 від 14.08.2014р. та внести до висновку інформацію передбачену Додатком 13 до Положення затвердженого Наказом Міністра оборони України №530 від 14.08.2014р. Визнано протиправним та скасувати п. 15 протоколу №34 від 07.04.2017р. Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум. Визнано протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні і виплаті ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей». Визнана протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у не розгляді документів ОСОБА_2 після надходження у місячний строк в Порядку затвердженим Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013р., щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги. Зобов’язано Міністерство оборони України розглянути та вирішити питання, щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у розмірі 150 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Порядку «Про призначення і виплату одноразової грошової допомоги…» затвердженого постановою КМУ №975 від 25 грудня 2013р. та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. (а.с.15-18).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 р. апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення. Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 23.05.2017р. по справі № 642/2121/17 залишено без змін (а.с.19-21).

Як вбачається з витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17.11.2017 р. №119, на виконання постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 23.05.2017 р. по справі №642/2121/17 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 р. скасовано п. 15 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 07.04.2017 р. №34 в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв’язку з установленням інвалідності молодшому сержанту в запасі ОСОБА_2 (Харківський ОВК).

У зв’язку з цим, прийнято нове рішення про призначення допомоги рядовому у запасі ОСОБА_2 , якого 30.10.1985 р. звільнено зі строкової військової служби та 27.12.2010 р. під час первинного огляду органами МСЕК визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок поранення, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (довідка МСЕК серія ХАР-08 № 017841 від 27.12.2010 р.), в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в сумі 206700 (двісті шість тисяч сімсот гривень) (а.с.11).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з протиправності відмови Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні(або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013 року.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Згідно з частиною 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян, які перебувають на службі у Збройних Силах України та інших військових формувань, а також членів їх сімей.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні відносини між сторонами в справі щодо порядку та підстав призначення та нарахування одноразової грошової допомоги у разі інвалідності військовослужбовців, як складової їх соціального захисту, регулюються правовими нормами Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII), що були чинними на день виникнення таких відносин.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм Закону вбачається, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу звільнення.

Разом з тим, порядок, у якому необхідно реалізовувати право на отримання допомоги залежить від часу встановлення інвалідності.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про зобов'язання МО нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу відповідно до Порядку № 975.

Так, вказаний нормативно-правовий акт у спірних правовідносинах не належить застосовувати, оскільки відповідно до пункту другого Постанови № 975 особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Пунктом 3 Порядку № 975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності -дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до довідки з акта огляду МСЕК інвалідність позивачу встановлено 27 грудня 2010 року.

На день виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, 27.12.2010, Порядок № 975 ще не був прийнятий, тому застосовувати у спірних правовідносинах належить Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499.

Отже, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про застосування у спірних правовідносинах Порядку № 975.

Аналогічний правовий висновок у спорі цієї ж категорії вже був висловлений Верховним Судом у постанові від 27.02.2018 по справі №806/638/16.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо встановлення рішеннями по справі №642/2121/17 підстав для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у відповідності з Порядком № 975, оскільки вказаними рішеннями були встановлені інші обставини, а саме право позивача на призначення одноразової грошової допомоги.

Отже, задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував приписи ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у відповідності з Порядком № 975, чим порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що підстави для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16-2 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції Закону № 2004-УІІІ від 6 квітня 2017 року) у Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року - відсутні.

За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 243, 250, 311 , 315, 317 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 по справі № 820/1034/18 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії-відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України..

Суддя-доповідач ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4