Рішення № 74946408, 15.06.2018, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/215/18

Провадження № 2/386/195/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

15 червня 2018 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Фенюшиної Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання договору оренди землі поновленим шляхом укладення додаткової угоди,

встановив:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 19.03.2018 року звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання договору оренди землі поновленим шляхом укладення додаткової угоди. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12 лютого 2008 року між позивачем та Голованівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області було укладено договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 50 га., кадастровий номер 3521480500:02:000:9015, яка знаходиться на території Вербівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області (далі - Договір оренди землі). Договір оренди землі укладено на 10 років та зареєстровано 12.02.2008 року у Голованівському відділі КРФ ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №04:08:368:00001. 10.12.2010 року до Договору оренди землі було укладено додаткову угоду, якою змінено розмір орендної плати з 2% до 4% від проведеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідно до п. 8 Договору оренди землі, останній укладений на десять років, а після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк у разі письмового повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 90 днів до його закінчення. У зв'язку зі змінами в земельному законодавстві України, повноваження щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою перейшли до відповідача. Представник позивача зазначає, що 26 вересня 2017 року позивач направив відповідачу лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі на той же строк і на тих самих умовах, з пропозицією за необхідності узгодити істотні умови та додав проект додаткової угоди. Однак, не отримавши відповіді, позивач 10.11.2017 року повторно звернувся до відповідача з аналогічним листом-повідомленням та проектом додаткової угоди, на що відповідач йому відповідь не надав. Представник позивача вказує, що позивач належним чином виконував умови договору оренди землі, вчасно звернувся до відповідача з пропозицією поновити договір оренди землі, після закінчення строку дії договору й надалі використовує земельну ділянку та виконує умови договору, сплачує орендну плату, у зв'язку з чим, позивач зі сплином місячного строку оренди, 13.03.2018 року звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі на той же самий строк і на тих самих умовах та додав проект додаткової угоди, як передбачено ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", однак додаткова угода так і не укладена. У зв’язку з наведеним, представник позивача просить визнати поновленим договір оренди землі укладений між сторонами 12 лютого 2008 року, на той самий строк і на тих самих умовах шляхом укладення додаткової угоди, редакцію якої викладено в позовній заяві; судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 21.03.2018 року в даній справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

13 квітня 2018 року проведено підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Представник позивача ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі та участі позивача. Також, 10.05.2018 року подав письмові пояснення, в яких вказує, що позивач належно виконує свої обов'язки за Договором оренди землі, використовує земельну ділянку за цільовим призначенням, сплачує орендну плату. Позивач належним чином повідомив відповідача про свій намір продовжити Договір оренди землі, шляхом направлення проекту додаткової угоди, однак відповідач не надав своєї відповіді, тоді як позивач продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою і після закінчення строку договору. Враховуючи правову позицію ОСОБА_4 Верховного Суду, викладену у постанові від 10.04.2018 року по справі №594/376/17-ц, просить задовольнити позов (а.с. 61-62).

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи до суду не надійшло, відзиву чи заперечень на позов не подав.

За відсутності заперечень позивача про ухвалення заочного рішення, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, який не з'явився в судове засідання не повідомивши про причини неявки та не подав до суду відзив, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши пояснення представника позивача та матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання права.

За нормами частин 1, 3 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормами частин 1-3 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 12 лютого 2008 року між Голованівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та позивачем було укладено Договір оренди землі, за умовами якого, Голованівська райдержадміністрація передала позивачу в оренду земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 50 га. за кадастровим номером 3521480500:02:000:9015, яка знаходиться на території Вербівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, на строк 10 років зі сплатою орендної плати в розмірі 2% від грошової оцінки землі, яку передано позивачу за актом про передачу та прийом земельної ділянки (в натурі) від 12.02.2008 року (а.с. 12-19).

Договір оренди землі зареєстрований 12.02.2008 року у Голованівському відділі КРФ ДП «Центр ДЗК» за №04:08:368:00001, тому строк його дії закінчувався 12.02.2018 року.

10 грудня 2010 року між Голованівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та позивачем було укладено додаткову угоду до Договору оренди землі та зареєстровано 10.12.2010 року у Голованівському районному відділі КРФ ДП «Центр ДЗК» за №04:10:368:00146, за якою сторонами було збільшено розмір орендної плати на 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що підтверджується копією цієї додаткової угоди (а.с. 20).

Пунктом 8. Договору оренди землі передбачено, що договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар маж переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Як вбачається з копії довідки Вербівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області від 13.03.2018 року №158, позивач на протязі 15-ти років використовує земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 50,0002 га. за кадастровим номером 3521480500:02:000:9015, яка знаходиться на території Вербівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, заборгованості по орендній платі не має, а також в даний час її обробляє (а.с. 30).

Згідно копії довідки Голованівської об'єднаної державної податкової інспекції від 14.03.2018 року, позивач станом на дату видачі довідки не має заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів (а.с. 31).

Як вбачається з копій проекту додаткової угоди, листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі від 26.09.2017 року, опису вкладеного у цінний лист та фіскального чеку Укрпошти від 27.09.2016 року №2500621632736, які наявні у позивача, останнім на адресу відповідача цінним листом було направлено проект додаткової угоди до Договору оренди землі та повідомлено про намір скористатися переважним правом на продовження договору оренди землі (а.с. 24-26).

Згідно наданих представником позивача копій проекту додаткової угоди, листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі від 10.11.2017 року, опису вкладеного у цінний лист та фіскального чеку Укрпошти від 10.11.2017 року №2500630647096, які наявні у позивача, останнім на адресу відповідача, цінним листом було повторно направлено проект додаткової угоди до Договору оренди землі та повторно повідомлено про намір позивача скористатися переважним правом на продовження договору оренди землі (а.с. 27-29).

Листом-повідомленням від 13.03.2018 року позивачем на адресу відповідача після закінчення строку дії Договору оренди землі, направлено проект додаткової угоди до Договору оренди землі, який запропоновано підписати у зв'язку з тим, що відповідач після закінчення строку Договору оренди землі не направив позивачу заперечень в місячний строк, що підтверджується копією цього листа та копією опису вкладеного у цінний лист і фіскального чеку Укрпошти від 13.03.2018 року №2500632815204 (а.с. 32-34).

Надані представником позивача копії довідок Вербівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області від 13.03.2018 року №158 та Голованівської об'єднаної державної податкової інспекції від 14.03.2018 року, підтверджують факт належного виконання позивачем умов Договору оренди землі.

Враховуючи наявність у позивача фіскальних чеків, описів вкладених у цінний лист на ім’я відповідача про направлення останньому листів-повідомлень від 26.09.2017 року та від 10.11.2017 року з проектами додаткової угоди до Договору оренди землі, суд вважає, що позивач належним чином повідомив відповідача про намір скористатися переважним правом на укладення Договору оренди землі на новий строк не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії цього договору (12.02.2018 року). Направлення такого повідомлення позивачем було здійснено цінним листом відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270.

Звертаючись до суду з позовом про захист порушеного права позивача на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, представник позивач посилався на невизнання орендодавцем його права, передбаченого договором оренди землі та статтею 33 Закону України «Про оренду землі», вважаючи, що захист порушеного права має відбутись шляхом укладення додаткової угоди, проект якої позивачем було направлено відповідачу.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд, у відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 10.04.2018 року по справі №594/376/17-ц.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 373 ЦК України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Частиною другою статті 792 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Законом України «Про оренду землі».

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Частиною 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов’язки.

У статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов’язки відповідно до умов договору, на його поновлення по закінченню строку, на який було укладено договір.

Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Так, частинами першою-п’ятою статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Тобто, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Частинами восьмою, одинадцятою статті 33 Закону України «Про оренду землі», передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов’язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди може бути оскаржена в суді.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі при наявності зволікання в укладенні додаткової угоди при дотриманні процедури повідомлення орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Право орендаря на продовження договору оренди землі при користуванні земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору, підлягає захисту відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Законодавець чітко визначив два види пролонгації договору оренди землі, за ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», який застосовується по закінченню строку дії договору оренди землі та за ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», який застосовується після закінчення строку дії договору оренди землі, і така процедура поновлення договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди можлива лише за наявності волевиявлення сторін договору.

Визнання ж укладеною додаткової угоди до договору оренди землі на інших умовах та на інший строк, при відсутності волевиявлення орендодавця, призведе до порушення його майнового права, як власника чи розпорядника земельною ділянкою.

Судом встановлено, що між позивачем та Голованівською райдержадміністрацією було укладено договір оренди землі.

Згідно ч. 4 ст. 122 ЗК України в редакції, що діяла на момент закінчення Договору оренди землі, земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, передають у власність або у користування для всіх потреб центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи, а тому відповідач уповноважений передавати у користування спірну земельну ділянку.

Позивач належним чином виконував умови Договору оренди землі, не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору, як встановлено в останньому, двічі повідомив відповідача про намір скористатися переважним правом на укладення Договору оренди землі на новий строк, після закінчення строку дії договору користується земельною ділянкою та взагалі не отримував будь-яких заперечень зі сторони відповідача.

В той час відповідач після того, як позивач належним чином по закінченню договору оренди землі повідомив про намір поновлення договору, позивачу не подавав ніяких заперечень та не надавав згоди на укладення додаткової угоди до Договору оренди землі.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до переконливого висновку про те, що дії позивача були направлені на укладення договору оренди землі на новий строк за нормами ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», однак враховуючи відсутність згоди та заперечень відповідача на укладення додаткової угоди до Договору оренди землі, таке право позивача підлягає захисту за нормами частини шостої цієї статті, шляхом визнання поновленим Договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Суд не погоджується з позицією позивача про визнання поновленим Договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди, проект якої позивач направляв відповідачу, оскільки укладення такої є абсолютним правом на вільне волевиявлення відповідача.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданого платіжного доручення від 15.03.2018 року, представник позивача за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп., виходячи з розміру, встановленого підпунктом 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (а.с. 1), що підлягає відшкодуванню.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись 4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 258, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання договору оренди землі поновленим шляхом укладення додаткової угоди - задовольнити частково.

Визнати поновленим договір оренди землі укладений 12 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та Голованівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, зареєстрований у Голованівському відділі Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства «Центр ДЗК», про що у книзі вчинено запис від 12.02.2008 року за №04:08:368:00001, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання укладеною додаткової угоди - відмовити.

Місце проживання позивача ОСОБА_2: с. Вербове Голованіського району Кіровоградської області; поштовий індекс 26509; РНОКПП НОМЕР_1.

Місцезнаходження відповідача ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області: м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39767636.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області апеляційної скарги. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 25 червня 2018 року.

Суддя Гарбуз О. С.