Ухвала суду № 74946142, 12.06.2018, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1473/17

Провадження № 2/368/70/18

У Х В А Л А

іменем України

"12" червня 2018 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

при секретарі Гребеневич А.І.

з участю представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності, -

встановив:

27 жовтня 2017 року до Кагарлицького районного суду Київської області звернувся ОСОБА_3 із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування.

27 жовтня 2017 року дану цивільну справу було розподілено на суддю Закаблука О.В.

03 листопада 2017 р. суддею Закаблуком О.В. заявлено самовідвід і ухвалою суду від 03.11.2017 р. заяву судді було задоволено і справу передано до канцелярії для передачі іншому судді.

03.11.2017 року вказану цивільну справу було повторно розподілено.

06.11.2017 року цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування було залишено без руху із наданням строку для їх усунення.

27 листопада 2017 року провадження у зазначеній справі було відкрито.

12 грудня 2017 року ОСОБА_2 було оскаржено ухвалу суду про відкриття провадження по справі.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 12 березня 2018 року ухвалу судді про відкриття провадження у цивільній справі залишено без змін.

23 березня 2018 року ухвалою суду було призначено справу для розгляду у загальному провадженню та призначено підготовче засідання.

16 квітня 2018 року відповідачем ОСОБА_2 було подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3 про визнання права власності, яку ухвалою суду від 16.04.2018 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

03 травня 2018 року було проведено підготовче засідання, згідно якого було прийнято до спільного зустрічний позов та призначено судовий розгляд.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_4 двічі повторно не з’явилися в судові засідання 22.05.2018 р. та 12.06.2018 р., про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідка про доставку SMS, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких заяв про відкладення розгляду справи суду не надали, а тому вважається такими, що не з‘явилися у судові засідання без поважних причин.

Представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 ОСОБА_1 вважає, що є всі підстави для залишення зустрічного позову ОСОБА_2 без розгляду.

Суд, вислухавши думку представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_1 та ознайомившись з матеріалами справи, вважає, що позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 слід залишити без розгляду з наступних підстав.

В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності.

Стосовно зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності слід зазначити наступне.

У рішенні Європейського Суду від 03.04.2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, суд вважає, що стороною позивача за зустрічним позовом неналежно здійснюються його процесуальні права і виконуються процесуальні обов’язки, що виражається у відсутності інтересу до поданої до суду зустрічної позовної заяви.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_4 двічі повторно не з’явилися на судові засідання на 22.05.2018 р. та 12.06.2018 р., про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідка про доставку SMS, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких заяв про відкладення розгляду справи суду не надали, а тому вважаються такими, що не з‘явилися у судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічні положення має п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, згідно якої суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. Це право стосується не лише позивачів, які вправі самостійно розпоряджатися наданими їм законом процесуальними правами, але й і відповідачів, які змушені витрачати свій час та кошти для захисту проти вимог позивача у суді.

Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Також, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавиться провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізузовуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Тому, у зв'язку з наведеним положення п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, яким передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до правосуддя.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Зважаючи на викладене та те, що справа у провадженні суду перебуває значний час, а позивач за зустрічним позовом та його представник зловживають своїми процесуальними правами, суд вважає за можливе на підставі статті 257 Цивільного процесуального кодексу України залишити зустрічну позовну заяву без розгляду, оскільки позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_4 повторно не з'явилися на судові засідання.

До такого висновку прийшов Вищий Спеціалізований Суд з розгляду цивільних та кримінальних справ у справі № 6-24063 ск 15 (ухвала від 31.08.2015 року), який зазначив, що причини повторної неявки процесуального правового значення не мають, оскільки це положення закону (ч. 3 ст. 169 ЦПК України) направлено на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду.

Відповідно до частини 2 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі ст. ст. 257, 258-261 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

справу за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності залишити без розгляду.

Роз‘яснити позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_2 право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення зустрічної позовної заяви без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області через Кагарлицького районного суду Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст судового рішення складено 22.06.2018 р.

Суддя І.І. Шевченко