Рішення № 74945699, 08.06.2018, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 384/530/17

№пр. 2/384/15/2018

08 червня 2018 року Вільшанський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого – судді Галицького В.В.,

зі секретарем судового засідання – Лалаян А.С.,

за участю представника позивача адвоката ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача адкоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Вільшанка Кіровоградської області справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Вільшанського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.09.1975 року між сторонами було укладено шлюб. 01.02.2008 року вказаний шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вільшанського районного управління юстиції у Кіровоградській області було складено відповідний актовий запис № 5 від 01.02.2008 року. Під час перебування у шлюбі сторонами спільними зусиллями за спільні грошові кошти побудовано житловий будинок №29 по вул. Алфатар (на той час вул. Радянська) в смт.Вільшанка Вільшанського району Кіровоградської області, який після введення в експлуатацію зареєстровано на відповідача на підставі свідоцтва про право власності, виданого на підставі рішення виконкому Вільшанської селищної ради №28 від 24.04.1987 року, зареєстрованого Ульяновським КМБТІ 04.06.1987 року за № 1694/6. Добровільної згоди між позивачкою та відповідачем щодо поділу спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами не досягнуто. Позивач просить суд здійснити поділ нерухомого майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнати право власності за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 по 1/2 ідеальній частці за кожним на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по вул. Алфатар, 29 в смт.Вільшанка Кіровоградської області та стягнути судові витрати.

01.09.2017 року ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області відкрито провадження у даній справі.

23.01.2018 року відповідач надав суду заяву про застосування строків позовної давності по справі №384/530/17 та заперечення проти позову. Просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 з підстав пропущення строку позовної давності.

13.03.2018 рокуухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області прийнято до свого провадження та призначено судове засідання по даній цивільній справі в загальному позовному провадженні.

13.04.2018 року представник позивача в судовому засіданні надав заяву про зміну підстав позову, в якій вказав, що будинок №29 по вул. Алфатар (на той час вул. Радянська) в смт. Вільшанка, Кіровоградської області безумовно є об’єктом права власності спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Просить здійснити поділ нерухомого майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнати право власності за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 по 1/2 ідеальній частці за кожним на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по вул. Алфатар, 29 в смт.Вільшанка, Кіровоградської області та стягнути судові витрати.

13.04.2018 року ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з’явилася, про час, місце та дату розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Представник позивача в судовому засіданні просить здійснити поділ нерухомого майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнати право власності за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 по 1/2 ідеальній частці за кожним на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по вул. Алфатар, 29 в смт. Вільшанка, Кіровоградської області та стягнути судові витрати.

Відповідач в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог. Пояснив суду, що 03.10.1994 року розірвав шлюб із позивачем. Потім, ще декілька років, позивач проживала з ними у вказаному будинку. Після цього, в кінці 1997 року позивач покинула будинок, залишила його та двох дітей та переїхала жити до іншого чоловіка. Коли позивач виїжджала то забрала всі побутові речі та меблі, а будинок залишила йому та дітям. З того часу і до звернення до суду з даним позовом, позивач не зверталась до нього з приводу поділу майна. Ніякої розмови у 2016 році між ним та позивачем не було. Просив суд відмовити в задоволенні позову з підстав пропущення строку позовної давності. Представник відповідача в судовому засіданні у задоволенні позовних вимог просив суд відмовити з підстав пропущення позивачем строку позовної давності.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява задоволенню не підлягає.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про одруження серія І-ОЛ № 026585 повторно виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Вільшанського районного управління юстиції Кіровоградської області 07.06.2002 року, позивач та відповідач одружились 28.09.1975 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №53 (а.с. 8).

Згідно копії рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 03.10.1994 року, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано. Рішення набрало законної сили 14.10.1994 року.

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серія І-ОЛ № 064579 повторно виданого Вільшанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області 05.05.2017 року, шлюб між чоловіком ОСОБА_2 і дружиною ОСОБА_4 розірвано, про що 01.02.2008 року складено відповідний актовий запис №5 (а.с. 12).

У відповідності до ст. 22 КпШС України (положення якого діяли на час виникнення спірних правовідносин) майно, набуте подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. А відповідно до ст. 28 КпШС України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, їх частки визнаються рівними.

Згідно зі ст. 76 ЦК УРСР, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Аналогічним чином питання початку перебігу позовної давності визначені і в ст. 261 ЦК України, згідно якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила.

Частиною третьою ст. 29 КпШС України передбачалося, що для вимоги про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, встановлюється трирічний строк позовної давності. Згідно зі ст. 11 КпШС України, у тих випадках, коли для окремих вимог встановлено строк позовної давності, він обчислюється, якщо інше не встановлено законом, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Частиною другою ст. 72 СК України, а саме, до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

У відповідності до листа №11 від 26.01.2017 року Вільшанського відділення №5 Ульяновського КМБТІ, право власності на житловий будинок за адресою Кіровоградська область, Вільшанський район, смт. Вільшанка, вул. Алфатар, 29 (до перейменування Радянська) за архівними даними реєстрових книг Ульяновського КМБТІ за станом до 01.01.2013 року зареєстровано за ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право власності видано на підставі рішення виконкому Вільшанської селищної ради №28 від 24.04.1987 року, зареєстровано Ульяновським КМБТІ 04.06.1987 року №1694/6 (а.с. 13).

Відповідно до копії паспорта позивача серія ЕВ269708 виданого Вільшанським РВУМВС України в Кіровоградській області 27.10.2010 року, місце проживання зареєстровано 27.10.2010 року за адресою смт. Вільшанка вул. Леніна, 70 та 15.05.2012 року місце проживання зареєстровано за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5-6).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання або місця перебування фізичної особи №655 від 31.08.2017 року, гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований станом на 04.04.2016 року вул. Радянська, 29, смт. Вільшанка, Кіровоградська область (а.с. 21).

Судом встановлено, що місце проживання позивача зареєстровано 27.10.2010 року за адресою смт. Вільшанка, вул. Леніна, 70 та 15.05.2012 року місце проживання зареєстровано за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 та, що з 1998року в будинку не проживає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що саме із дати реєстрації розірвання шлюбу 01.02.2008 року почав спливати термін позовної давності щодо майнових претензій позивача до відповідача, оскільки шлюб було розірвано ще в 1994 році, позивач виїхала від відповідача в кінці 1997 року, проте офіційно зареєстрували розірвання лише у 2008 році.

Твердження позивача, що після розмови з відповідачем у 2016 році, вона зрозуміла що її права порушені, судом не приймаються, оскільки позивачем не доведено, що вказана розмова взагалі відбулась та що вона дізналась про порушення своїх прав. Відповідач в судовому засіданні заперечив що така розмова відбувалася взагалі.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач просить суд здійснити поділ нерухомого майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнати право власності по 1/2 ідеальній частці за кожним на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, при цьому відповідачем заявлено клопотання про застосування строків позовної давності до позовних вимог позивача, про що суду надано письмову заяву.

За ч.2 ст.72 СК України, до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки.

Згідно положень ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частин першої та п’ятої статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ст. 267 ЦПК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивач не просила суд поновити строк позовної давності та не наводить поважних причин пропуску цього строку.

Відповідно до абз. 3 п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», початок позовної давності для вимоги про поділ спільного майна подружжя, шлюб якого розірвано, обчислюється не з дати прийняття постанови державного органу РАЦС (ст.ст. 106, 107 СК) чи з дати набрання рішенням суду законної сили (ст.ст. 109, 110 СК), а від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (ч. 2 ст. 72 СК).

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач ще станом на 01.02.2008 року дізналася про порушення свого права власності, а з позовом до суду звернулася лише 23.01.2018 року, суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом, а клопотання відповідача про застосування строку позовної давності підлягає задоволенню. При цьому позивачем не подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з зазначенням поважності причин його пропуску.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що позивач не надала суду жодного доказу, який би підтверджував поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у зв’язку із пропуском строку звернення до суду.

У зв’язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, відмовити.

Рішення може бути оскаржене у судову палату у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вільшанський районний суд Кіровоградської області до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя: