Рішення № 74945552, 25.06.2018, Краснопільський районний суд Сумської області

Рішення

Іменем України

25 червня 2018 року

смт Краснопілля

справа № 578/429/18

провадження № 2/578/231/18

Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Косар А.І.

за участю

секретаря судового засідання Сотнікової І.А.

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу позовного провадження

за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника позивача за довіреністю ОСОБА_2

до Славгородської сільської ради Краснопільського району Сумської області

про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування,-

Суть питання

У травні 2018 року ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з даним позовом, яким просив визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, розташованими за адресою: с. Порозок, вул. Гора, буд. 78 Краснопільського району Сумської області, по праву спадкування після померлого ОСОБА_3, що помер 08 квітня 2000 року, який прийняв спадщину але юридично не оформив спадщину після смерті 08 квітня 2000 року ОСОБА_4. На обґрунтування позову вказує, що будучи спадкоємцем за законом, він прийняв спадщину у встановленому законом порядку і на частину спадкового майна у вигляді земельних ділянок, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва отримав Свідоцтво про право на спадщину, але позбавлений можливості оформити в органах нотаріату свої спадкові права на зазначене майно у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа на нерухомість, оскільки в період її забудови реєстрація об’єктів нерухомості в установленому законом порядку взагалі не передбачалась. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину у встановленому законом порядку, немає. Викладені обставини вважає підставними для визнання за ним право власності на спадкове майно.

Позиції учасників справи

Сторони в судове засідання не прибули, відповідно до поданих заяв просили справу розглянути за їх відсутності, представник позивача заявлені вимоги підтримує з наведених у позові підстав, Відповідач не заперечує проти задоволення позову

/ас 64,102/

Обставини спору учасниками справи визнаються, а тому доказуванню згідно з положеннями статті 82 Цивільного процесуального кодексу України /далі -ЦПК/ не підлягають.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з’явилися, то згідно з частиною другою статті 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи, що уповноважений представник відповідача визнав позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі, суд вважає за можливе ухвалити рішення у підготовчому засіданні відповідно до положень частини третьої статті 200 ЦПК.

Встановлені обставини та мотиви Суду

Суд встановив, що 08 квітня 2000 року в с. Порозок Краснопільського району Сумської області, помер ОСОБА_4, про що у виконкомі Славгородської сільської ради Краснопільського району Сумської області зроблений актовий запис № 21 від 10.04.2000; на час відкриття спадщини 08.04.2000 ОСОБА_4проживав за реєстрацією у с. Порозокпо вул. Гора, буд. 78 Краснопільського району Сумської області разом з дружиною ОСОБА_5, яка померла 15.06.2013, про що у Зарічному відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції зроблений актовий запис № 765 від 16.06.2013, та сином ОСОБА_3.

За заявою ОСОБА_3заведена спадкова справа № 3140 від 13.12.2000, довидана 21.06.2001 за р. № 1887.

18 серпня 2013 року в с. Порозок Краснопільського району Сумської області, помер ОСОБА_3, про що у виконкомі Славгородської сільської ради Краснопільського району Сумської області зроблений актовий запис № 11 від 20 серпня 2013 року; на час відкриття спадщини 18.08.2013 ОСОБА_3проживав за реєстрацією у с. Порозокпо вул. Гора, буд. 78 Краснопільського району Сумської області разом з сином ОСОБА_1.

За заявою ОСОБА_1заведена спадкова справа р. № 1206, 1208, 1210, 1212 від 26.06.2014.

/ас 9-11, 13, 16/

До правовідносин, що виникли необхідно застосувати норми ЦК у редакції 2004 року, так як спадщина після померлого ОСОБА_3, відкрилась після 01.01.2004 року.

Установленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, пов'язані із набуттям права на спадкове майно.

Так, згідно зі статтями 1216 та 1217 Цивільного кодексу України /далі ЦК / спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина третя статті 1222, частина перша статті 1220, частина перша статті 1270 ЦК).

Після смерті ОСОБА_3 згідно статті 1220 ЦК відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить житловий будинок з надвірними спорудами, розташовані за адресою: с. Порозок, вул. Гора, буд. 78 Краснопільського району Сумської області.

14.05.2018 приватний нотаріус Краснопільського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_6 виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, згідно якої спадкоємцю ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, який знаходиться за адресою: с. Порозок, вул. Гора, буд. 78 Краснопільського району Сумської області,після смерті 18.08.2013 ОСОБА_3 у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу.

/ас 27/

До часу набрання чинності ЦК 2003 року та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Відповідно до абз. 60 п.3.3 ОСОБА_7 про проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127 не належить до самовільного будівництва індивідуальні житлові будинки, садові, дачні будинки господарські /присадибні/ будинки і споруди, прибудови до них, що побудовані до 05 серпня 1992 року.

Державна реєстрація права на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами зокрема такими, як ОСОБА_7 про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затверджене Наказом Міністерства Юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції 18.02.2002 № 157/6445 з подальшими змінами. Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будівлі та споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом та Законом України від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення» (втратила чинність) було вперше встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва.

Тобто, до 05 серпня 1992 року не передбачалася процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності. Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року житлових будинків вимогам законодавства, будівельним нормам та державним стандартам і правилам, зокрема, для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації (лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 30 липня 2012 року).

Таким чином, хоча технічний паспорт БТІ не є документом на право власності нерухомого об’єкта, проте він дуже важливий при здійсненні операцій з нерухомістю, має довідкову інформацію про фактичний стан нерухомості, а саме: про площі, поверховості, дату побудови, капремонту, товщину стін, технічних характеристиках покрівлі та фундаменту.

Згідно довідки Славгородської сільської ради Краснопільського району Сумської області № 02-24/109 від 12.03.2018 вбачається, що згідно погосподарської книги № 170, 619 (на 1996-2000 роки) особовий рахунок № 617 домогосподарство в с. Порозок по вул. Гора, буд. 78 Краснопільського району Сумської області значиться за ОСОБА_4, який помер 08 квітня 2000 року.

За інформації Краснопільської селищної ради земельна ділянка в с. Порозок по вул. Гора, буд. 78 Краснопільського району Сумської області значиться за ОСОБА_4і складає загальною площею 0,53 га. Дана земельна ділянка приватизована рішенням селищної ради від 20.06.1990 №123.

/ас 29-34/

Отже, сукупність зазначених вище доказів, досліджених у судовому засіданні, указує на належність ОСОБА_4 на праві власності житлового будинку с. Порозок, вул. Гора, буд. 78 Краснопільського району Сумської області.

ОСОБА_7 про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах, селищах міського типу УРСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української УРСР 31.01.1966, погодженої заступником Голови Верховного Суду УРСР від 15.01.1966, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 № 56 вбачається, що державній реєстрації підлягали лише будинки та домоволодіння в межах міст і селищ міського типу, будинки ж, розташовані у селах реєстрації не підлягали.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 01.03.2013 за змістом пункту 62 ОСОБА_7 про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР від 31.10.1975 № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у господарських книгах.

Вартість будівель та споруд відповідно до висновку про вартість майна ТОВ «Консалтингове агентство «Святозаров та партнери» від 24 квітня 2018 року становить 28771,00 грн.

Згідно технічного паспорту, виготовленого 17 квітня 2018 року Фізичної особи-підприємця «Іваненко Миколи Вікторовича», домоволодіння, розташоване за адресою: село Порозок, вулиця Гора, будинок номер 78 Краснопільського району Сумської області,складається з житлового будинку (літера А-1 за планом), 1980 року побудови з прибудовою (літера а за планом), 1980 року побудови загальною площею 60,0 кв.м., житловою площею 33,8 кв.м., та на прибудови: кухні (літера Бза планом), 1972 року побудови, прибудови (літера б за планом), 1972 року побудови, воріт з хвірткою № 1, огорожі № 2.

/ас 21-26, 35-53/

Відповідно до роз’яснення Міністерства юстиції України від 21 лютого 2005 року №19-32/319 в разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 05 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

У відповідності до частини першої статті 328 ЦК, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Також, власник майна, згідно статті 392 ЦК, може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Крім того, п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На даний час право позивача на спадщину за законом ніким не оспорене і спадщина не визнана відумерлою, належним відповідачем по даній справі є Славгородська сільська рада Краснопільського району Сумської області, на території якої знаходиться вказане спадкове майно. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину у встановленому порядку, не має.

Право, яке належало ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, не припинилося внаслідок його смерті. Дане право не відноситься до прав, які не входять до складу спадщини. Це право в порядку спадкування перейшло після його смерті до позивача ОСОБА_1, який прийняв спадщину у належний спосіб, але отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування на вказане домоволодіння в нотаріальній конторі не може, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу, тому його право підлягає захисту, іншим шляхом вирішити спір не можливо.

Згідно з частиною другою статті 89 ЦПК жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За викладеного, зважаючи на визнання відповідачем позову, яке приймається Судом, оскільки не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, Суд дійшов висновку, що іншим (крім судового) шляхом захистити право позивача неможливо, тому вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташовані за адресою: с. Порозок, вул. Гора, буд. 78 Краснопільського району Сумської області, по праву спадкування за законом після померлого 18.08.2013 ОСОБА_3

Керуючись стст. 258, 259, 264, 265, 268, 272, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

Ухвалив:

Позов ОСОБА_1 в особі представника позивача за довіреністю ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності на житловий будинок (літера А-1 за планом), 1980 року побудови з прибудовою (літера а за планом), 1980 року побудови загальною площею 60,0 кв.м., житловою площею 33,8 кв.м., та на прибудови: кухню (літера Бза планом), 1972 року побудови, прибудову (літера б за планом), 1972 року побудови, ворота з хвірткою № 1, огорожу № 2, розташованих за адресою: с. Порозок, вул. Гора, буд. 78 Краснопільського району Сумської області, по праву спадкування за законом після померлого 18 серпня 2013 року ОСОБА_1, який був ним фактично успадкований, але юридично не оформлений після смерті батька ОСОБА_4, що помер 08 квітня 2000 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.І. Косар