Рішення № 74945320, 14.03.2018, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14941/17

2/357/721/18

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Кошель Б. І. ,

при секретарі – Кривенко О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н від 09.04.2012 року, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 300 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак, позичальник умови договору не виконав, загальна сума заборгованості відповідача перед банком з нарахуванням процентів, пені станом на 31.10.2017 року становить 38 039 грн. 68 коп. Оскільки боржник ОСОБА_1 не виконав свої зобов’язання за договором, не дивлячись на неодноразові нагадування банку, то позивач просив суд стягнути з відповідача вказану вище суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 10.01.2018 року відкрито провадження у вказаній справі.

18.01.2018 року було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв’язку із звільненням судді Дмитренко А. М., відповідно до якого справу передано судді Кошель Б.І.

Ухвалою суду від 19.01.2018 року вказану справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, просив застосувати строки позовної давності.

Позивач, у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження строк, своїм правом подати відповідь на відзив не скористався.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем 09.04.2012 року було укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, тарифами банку складають між нею та банком договір, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 300 грн. зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені в заяві та Умовах строки, що стверджується копією заяви позичальника, яка підписана позичальником, та тарифами банку.

В заяві позичальника, яка була підписана відповідачем, передбачені наступні гарантії: відповідач підтвердив своїм підписом, що ця заява разом з пам'яткою клієнта, із запропонованими банком Умовами та правилами, тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг; що він ознайомився і погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Таким чином, підписавши заяву позичальника, відповідач підтвердив, що між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір на вказаних вище умовах.

В п.1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Відповідно до п.п. 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, клієнт дає право банку в будь-який момент змінювати (зменшити або збільшити(кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Згідно з п. 2.1.1.5.5 Умов та правил позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

А згідно з п. 2.1.1.7.6 Умов та правил при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому із грошових зобовязань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.

В тарифах банку передбачено також нарахування комісії за зняття грошових коштів та за несвоєчасне внесення мінімального щомісячного платежу.

Тарифами банку передбачено нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості 1 % від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, при наявності прострочки по кредиту або процентах 5 і більше днів при виникненні прострочки на суму більше 50 грн., нараховується один раз в місяць; також передбачено нарахування пені /2/ -базова процентна ставка по договору /30 нараховується за кожний день прострочки кредиту, про що зазначено в Довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду».

Відповідно до Умов кредитування, на які вказано вище, погашення заборгованості по кредиту здійснюється шляхом внесення щомісячних платежів у розмірі 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості, до 25 числа місяця, слідуючого за звітним.

Власник картки зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту за приписами п.1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Судом встановлено, що відповідач не виконав умови договору щодо своєчасної сплати коштів на погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

Наведене підтверджується розрахунком заборгованості за договором, який було проведено позивачем станом на 31.10.2017 року.

Сума заборгованості згідно розрахунку складає 38 039 грн.68 коп.,яка складається із: 2 362 грн. 74 коп. - заборгованість за кредитом, 30 503 грн. 34 коп. - заборгованість за процентами, 2 886 грн. 00 коп. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина); 1 787 грн. 60 коп. - штраф (процентна складова)

За ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

А згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вказано вище в рішенні, сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, які були запропоновані банком і викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою, в тарифах банку, відповідач був ознайомлений з цими документами, погодився з ними, на що сам вказав в підписаній ним заяві, а отже договір між сторонами є укладеним.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

В ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За приписами ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідачем порушено умови укладеного між сторонами договору, то вимоги банку про стягнення заборгованості є обґрунтованими.

Разом із тим, позивач просив суд застосувати при вирішенні спору строки позовної давності.

За ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до приписів ст.258 ЦК для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За ч.ч. 3,4 ст.267 цього Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст.261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст.252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи. За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судом встановлено, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами ) до 25 числа наступного місяця та щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом.

Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, якщо за умовами договорів погашення кредиту та процентів повинно здійснюватись позичальниками частинами кожного місяця, у рахунок чого вносяться кошти, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальниками кожного із цих зобов'язань.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29.10.2014 року № 6-169цс14.

Верховним Судом України в постанові від 06.11.2013 року по справі № 6-116 цс13 викладено правовий висновок стосовно того, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

При цьому стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що кошти на погашення кредиту вносилися на картковий рахунок останній раз 01.10.2015 року, до суду з позовом позивач звернувся 30.11.2017 року, що стверджується копією реєстру поштових відправлень.

Тобто, трирічний строк позовної давності для вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотками банком не пропущено.

Що стосується нарахування комісії, пені та штрафів, то суд виходить з наступного.

За положеннями ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто, штраф і пеня є різновидами неустойки, яка нараховується у разі порушення боржником зобов'язання.

Як вказано вище в рішенні, тарифами банку передбачено нарахування пені 2-х видів, також нарахування комісії, в розрахунку заборгованості, який додано позивачем до позовної заяви, розрахунок пені та комісії проведено в одній колонці, з цього розрахунку неможливо взагалі зрозуміти, банком нараховано до стягнення пеню чи комісію, якщо пеню, то яку саме, за який період, це ж стосується і комісії.

Щодо нарахування штрафу, то штраф і пеня є різновидами неустойки, яка є видом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов’язання.

За ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У даному випадку штраф і пеня нараховуються за одне і те ж саме порушення прострочення виконання грошового зобов'язання.

Крім того, згідно норм ЦК України, на що вказано вище, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно тарифів банку та відповідно до Умов і правил надання банківських послуг, штраф нараховується банком у твердій сумі -500 грн. та 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій, що суперечить нормам ЦК України.

Враховуючи вище викладене, вимоги позивача про стягнення пені та штрафу, суд вважає необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення, тоді як за ст.ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

А тому, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 09.04.2012 року у сумі 32 866 грн. 08 коп., яка складається із: 2 362 грн. 74 коп. – заборгованість за кредитом, 30 503 грн. 34 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з вказаним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 1600 грн., а тому на підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі, а саме: сплачений позивачем судовий збір підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 252-255, 257, 258, 261, 267, 509, 526, 549, 599, 610, 611, 634, 638, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 280, 281, 258-259, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (паспорт серії СМ 030901, виданий МВ №1 Білоцерківського МУ ГУ МВС України в Київській області 16.07.1999 року, РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання: 09170, Київська обл., Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Набережна, 1Г) про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 09.04.2012 року, що становить 32 866 грн. 08 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судовий збір у сумі 1382 грн. 39 коп.

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя ОСОБА_2