Рішення № 74944701, 18.06.2018, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1681/17

Провадження № 2/346/79/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі :

головуючого - судді - Потятинника Ю.Р.,

з участю секретаря - Васильчук Я.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представників відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

третьої особи – ОСОБА_4,

представника третьої особи – ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, третя особа - ОСОБА_4 про визнання частково недійсним кредитного договору, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом, яку мотивує тим, що у провадженні Коломийського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа № 346/1260/16-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 та зустрічним позовом від ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, (провадження зупинено).

По даній справі він є свідком.

При наданні показів у якості свідка по даній справі, йому стало відомо про те, що у 2009р. відповідач ОСОБА_6 уклав кредитний договір № 707-09 від 12.06.2009р. (далі – Кредитний договір) з відповідачем ОСОБА_7 фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, (далі - фонд), в такий спосіб ОСОБА_6 отримав кошти в сумі 100 000,00грн.

У кінці березня 2016р. відповідач ОСОБА_6, на вимогу позивача надав йому копію кредитного договору № 707-09 від 12.06.2009р.

По даному договору позивача ОСОБА_1 іменовано продавцем.

Детально ознайомившись із змістом копії кредитного договору йому стало відомо, що відповідно до Постанови КМ від 05.10 1998р. № 1597 «Про затвердження правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі», із змінами і доповненнями, та інших нормативних документів, які направлені на виконання регіональної програми житлового будівництва на селі «Власний дім», спільного протокольного рішення комісії Коломийської РДА, і Фонду від 29.04.2009р. № 7 надано забудовнику ОСОБА_6 кредит, для придбання у продавця (ОСОБА_1І.) житлового будинку з подальшою його реконструкцією в с. П'ядики, вул. Левади, 46, Коломийського району, Івано-Франківської області на суму 100 000,00грн., терміном на 15 років, (п. 1.1 розділу 1 кредитного договору).

Крім того на останній сторінці договору, де вказані реквізити сторін, він побачив також свої персональні дані. Під якими стоїть нібито його підпис.

Позивач вказує, що не підписував у Фонді жодних документів, а тим більше кредитного договору № 707-09 від 12.06.2009р. і про його існування йому не було нічого відомо.

Так у пункті 3.1.1 розділу 3 кредитного договору № 707-09 від 12.06.2009р. вказано, що Фонд зобов’язується надавати забудовнику – ОСОБА_6, кредитні ресурси після нотаріального посвідчення іпотечного договору, шляхом перерахування коштів на рахунок продавця – ОСОБА_1, та безпосередньо забудовнику – ОСОБА_6, відповідно до графіку виконання робіт.

Також у пункті 2.2 розділу 2, п. 2.4 розділу 2, п. 3.5.1. розділу 3, п. 3.6.1. розділу 3, п. 3.6.2 розділу 3, п. 6.7. розділу 6 Кредитного договору, містяться посилання на продавця - ОСОБА_1

Розуміючи зміст даного договору, позивачу ОСОБА_1 шляхом перерахування мало бути надано Фондом кошти в сумі 100 000,00грн., які надано забудовнику - ОСОБА_6 в кредит, для придбання у продавця ОСОБА_1 житлового будинку з подальшою його реконструкцією, що в с. П'ядики, вул. Левади, 46, Коломийського району, Ів.- Франківської області на суму 100 000,00грн., терміном на 15 років.

Із пояснень представника Фонду у цивільній справі № 346/2464/16-ц, позивачу ОСОБА_1 стало відомо, що кошти в сумі 100 000,00грн., які надано забудовнику ОСОБА_6 в кредит згідно кредитного договору, це 96 480,00грн. – кредит на придбання житлового будинку, а 3 520,00грн. – кредит на подальшу реконструкцією житлового будинку.

Позивач ОСОБА_1 вказує, що йому не було перераховано жодної гривні.

Підтвердженням та доказом того, що позивач ОСОБА_1 не підписував у Фонді жодних документів, а тим більше кредитного договору і про його існування йому не було нічого відомо, є кримінальне провадження зареєстроване в ЄРДР за номером 12016090180001087.

13.07.2017р. Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_4, уродженки та жительки м. Коломия вул. Лісова, 17, українки, громадянки України, яка обвинувачувалася у вчиненні злочину передбаченого ст. 358 ч.1 КК України, постановив ухвалу по справі № 344/5167/17, якою було встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 вчинила підробку офіційного документу – кредитного договору №707-09 від 12.09.2009 року.

Позивач вважає, що ухвалою Івано-Франківського міського суду від 13.07.2017р. по справі № 344/5167/17 доведено обставини на які він посилається у своєму позові, а саме те, що він не підписував у Фонді кредитного договору № 707-09 від 12.06.2009р. І про його існування йому не було нічого відомо.

Також позивач ОСОБА_1 зазначає, що оскільки він не підписував у Фонді кредитного договору № 707-09 від 12.06.2009р. і про його існування йому не було нічого відомо, він не міг отримувати і не отримав кошти, які були надані Фондом у кредит ОСОБА_6 по кредитному договору № 707-09 від 12.06.2009р., як забудовнику в сумі 96 480,00грн.

Із вказаних вище підстав позивач ОСОБА_1 вважає, що слід визнати недійсним кредитний договір № 707-09 від 12.06.2009р. укладений між ОСОБА_7 фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі з ОСОБА_6 та ОСОБА_1, у частині, що стосується його – ОСОБА_1, як Продавця (п. 1.1 розділу 1, п. 2.2 розділу 2, п. 2.4 розділу 2, п. 3.1.1 розділу 3, п. 3.5.1. розділу 3, п. 3.6.1. розділу 3, п. 3.6.2 розділу 3, п. 6.7. розділу 6 Кредитного договору).

Позивач в судовому засіданні свій позов підтримав та просив його задоволити. Пояснив, що ОСОБА_6 є його синаом, а ОСОБА_4 колишня невістка. Вони розірвали шлюб в червні 2014р. Син з невісткою проживали у його будинку по вул. Левади , 46 в с. П'ядики. В червні 2009р. оформив договір купівлі-продажу будинку на сина, оскільки ОСОБА_4 обіцяла взяти кредит для добудови будинку по вул. Кринички, 36. Син з колишньою невісткою мали вільний доступ до документів, зокрема до його паспорта. Будинок по вул. Книнички, 36 вони добудували в 2012р. У будинку по вул. Левади 46 будівельних робіт не проводилось. Рахунків в банку не відкривав і не підписував банківських документів. Довіреностей нікому з цього приводу не давав. За яких обставин було відкрито рахунок в Ощадбанку від його імені пояснити не зміг.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, але звернувся до суду із заявою в якій позов визнав, просив справу розглядати в його відсутності. Його представник суду пояснив, що ОСОБА_6 підписував оспорюваний договір, отримував кредитні кошти в сумі 96480 грн. для купівлі будинку по вул. Левади 46. Однак, кошти спільно з третьою особою витрачали на будівництво будинку по вул. Кринички. ОСОБА_6 погашав кредит. Решту кредитних коштів в сумі 3520 грн. фонд не виділяв і ОСОБА_6 не отримував. За договором купівлі-продажу будинку кошти батькові фактично не платив.

Представник відповідача - обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі проти позову не заперечив. Пояснив, що кредит було погашено ОСОБА_6 В день підписання кредитного договору до приміщення фонду приходили ОСОБА_6 з ОСОБА_4 Кредитні кошти перераховувались на картковий рахунок ОСОБА_1 в Ощадбанку в сумі 96480 грн. Були два платіжних доручення № 34 від 31.07.2009р. в сумі 20000 грн. та № 55 від 04.09.2009р. в сумі 77480 грн. Ймовірно при оформленні кредиту працівники фонду допустили неуважність.

Третя особа ОСОБА_4 та її представник проти позову заперечили. Пояснили, що даний позов поданий з метою виключення будинку по вул. Левади, 46 із об'єктів спільної сумісної вланості подружжя її з ОСОБА_6 Справа про поділ майна подружжя знаходиться на розгляді в Коломийському міськрайонному суді. Позивач отримав всі кошти по кредитному договору, оскільки в Ощадбанку на його ім'я було відкрито спеціальний рахунок на який було перераховано кошти, що підтверджується відповідним виписками з Ощадбанку. Відповідно в позовних вимогах слід відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, третю особу та її представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_6 уклав кредитний договір № 707-09 від 12.06.2009р. з відповідачем ОСОБА_7 фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі.

Із змісту цього кредитного договору вбачається, що відповідно до Постанови КМ від 05.10 1998р. № 1597 «Про затвердження правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі», із змінами і доповненнями, та інших нормативних документів, які направлені на виконання регіональної програми житлового будівництва на селі «Власний дім», спільного протокольного рішення комісії Коломийської РДА, і Фонду від 29.04.2009р. № 7 надано "Забудовнику" ОСОБА_6 кредит, для придбання у "Продавця" (ОСОБА_1І.) житлового будинку з подальшою його реконструкцією в с. П'ядики, вул. Левади, 46, Коломийського району, Івано- Франківської області на суму 100 000,00грн., терміном на 15 років, (п. 1.1 розділу 1 кредитного договору).

12.06.2009р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку по вул. Левади 46 в с. П'ядики. В п. 3 даного договору вказано, що продаж вчинено за суму 96480 грн., з яких 6480 грн. покупець сплатив продавцю до підписання та нотаріального посвідчення договору, а решту грошей в сумі 90000 грн. зобов'язується сплатити на протязі шести місяців з дня укладення, підписання та нотаріального посвідчення договору. В даному договорі не згадується про кредитний договір.

Кошти в сумі 100 000,00грн., про які вказано в кредитному договорі, це 96 480,00грн. – кредит на придбання житлового будинку, а 3 520,00грн. – кредит на подальшу реконструкцією житлового будинку, що в с. П'ядики, вул. Левади, 46, Коломийського району, Івано- Франківської області.

Оскільки реконструкція житлового будинку не проводилась, кошти в сумі 3 520,00грн., не були надані.

Так у пункті 3.1.1 розділу 3 кредитного договору № 707-09 від 12.06.2009р. вказано, що Фонд зобов’язується надавати "Забудовнику" – ОСОБА_6, кредитні ресурси після нотаріального посвідчення іпотечного договору, шляхом перерахування коштів на рахунок "Продавця" – ОСОБА_1, та безпосередньо "Забудовнику" – ОСОБА_6, відповідно до графіку виконання робіт.

Кредитні кошти перераховувались на картковий рахунок ОСОБА_1 в Ощадбанку в сумі 96480 грн. двома платіжними дорученнями: № 34 від 31.07.2009р. в сумі 20000 грн. та № 55 від 04.09.2009р. в сумі 77480 грн. При цьому, судом не здобуто доказів отримання особисто позивачем кредитних коштів в Ощадбанку.

Також у пункті 2.2 розділу 2, п. 2.4 розділу 2, п. 3.5.1. розділу 3, п. 3.6.1. розділу 3, п. 3.6.2 розділу 3, п. 6.7. розділу 6 Кредитного договору, містяться посилання на "Продавця" - ОСОБА_1

На останній сторінці договору, де вказані реквізити сторін, наявні персональні дані позивача. Під якими є підпис.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 13.07.2017р. по справі № 344/5167/17 закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_4, яка обвинувачувалася у вчиненні злочину передбаченого ст. 358 ч. 1 КК України та звільнено її від кримінальної відповідальності за її клопотанням, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. При цьому, встановлено, що злочин вчинено за наступних обставин.

В 2001 році ОСОБА_4 одружилась з ОСОБА_6 перебуваючи у шлюбі, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 прийняли рішення про будівництво будинку на земельній ділянці, належній на праві власності останній, яка знаходиться за адресою: с. П'ядики, вул. Кринички, 36, Коломийського району Івано-Франківської області. В 2008 році з метою одержання коштів, необхідних на будівництво, ОСОБА_4 звернулась до ОСОБА_7 фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, юридична адреса: м. Івано-Франківськ, вул. С Бандери 77, ідентифікаційний код юридичної особи: 30017846.

У 2009 році у зв'язку із тим, що кредитні кошти надані Фондом у користування ОСОБА_4 закінчились, остання достеменно знаючи про те, що у відповідності до Постанови КМ від 05 10 1998 року №1597 «Про затвердження правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі», видача кредитних коштів фізичній особі Фондом здійснюється одноразово, переслідуючи корисливий мотив, вирішила вчинити протиправні дії, спрямовані на отримання кредитних коштів Фонду, при наступних обставинах.

Так 12 червня 2009 року ОСОБА_4 переконала свого чоловіка ОСОБА_6 та свекра ОСОБА_1 у тому, що має намір отримати кредитні кошти для проведення реконструкції будинку останнього, та схилила їх до укладення договору купівлі-продажу житлового будинку, згідно умов якого ОСОБА_1 продав ОСОБА_6 житловий будинок за адресою: с. П'ядики вул. Левада, 46, Коломийського району Івано-Франківської області.

Цього ж дня, перебуваючи в приміщенні Фонду, за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. С.Бандери, 77, ОСОБА_4 з метою укладення кредитного договору для подальшого одержання кредитних коштів, подала працівникам Фонду необхідний для цього пакет документів від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_1, в тому числі, нотаріально посвідчену копію договору купівлі-продажу житлового будинку, укладеного між останніми.

Продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на отримання кредитних коштів Фонду, та не бажаючи, щоб ОСОБА_1 було відомо про умови договору, ОСОБА_4 переконавши працівників Фонду в тому, що бере кредитний договір № 707-09 від 12.06.2009 року для ознайомлення ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи настання таких наслідків, винесла даний договір з службового кабінету Фонду та в подальшому підписала його від імені останнього, що підтверджено висновком судової почеркознавчої експертизи № 1 1-12/17 від 22.02.2017 року.

З письмового клопотання ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності вбачається, що вона у 2008р. з метою одержання коштів на будівництво будинку по вул. Кринички 36 в с. П'ядики звернулась до обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі. Оскільки кредитні кошти закінчились, а кредит надається фондом одноразово, то вона вирішила вчинити дії на отримання кредитних коштів фонду і з цією метою в 2009р. вона спільно з ОСОБА_6 подала працівникам фонду необхідний пакет документів, в тому числі копію договору купівлі-продажу будинку по вул. Левади 46, підписала документи надані фондом, зокрема й оспорюваний кредитний договір. ОСОБА_1 отримав грошові кошти за проданий будинок в повному обсязі. Погашення кредиту здійснювалось ОСОБА_6 за спільні кошти подружжя.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно висновку судової почеркозначої експертизи від 22.02.2017р. № 1.1-12/17 підпис від імені ОСОБА_1 в графі "Продавець" у кредитному договорі № 707-09 від 12.06.2009р. виконаний гр. ОСОБА_8, тобто третьою особою.

Частиною 2 ст. 78 "Цивільно процесуального кодексу України" встановлено що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу шлюб між ОСОБА_6 та третьою особою розірвано 07.06.2014р.

Кошти, які були надані по кредитного договору № 707-09 від 12.06.2009р. в сумі 96 480,00грн., були витрачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на будівництво будинку за адресою с. П'ядики, вул. Кринички, 36, Коломийський район, Івано- Франківська область, збудованого ними у шлюбі.

Зобов’язання за Кредитним договором № 707-09 від 12.06.2009р. виконані забудівником ОСОБА_6 в повному обсязі, що підтверджується листом Фонду від 31.08.2016р. № 299/02-КС, копіями прибуткових касових ордерів та банківських виписок.

При цьому, суд у відповідності до 83 ч.9 ЦПК України не бере до уваги надані представником третьої особи копії виписок по рахунку ОСОБА_1 та листів керуючого філії Ощадбанку та голови фонду, оскільки дані документи подані на стадії завершення розгляду справи по суті, за відсутності підтвердження надсилання копій цих копій іншим учасникам справи.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Частиною 1 ст. 202 ЦК України, визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 207 ЦК України, визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного правау разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Позивач ставить вимогу визнати недійсним кредитний договір № 707-09 від 12.06.2009р. укладений між ОСОБА_7 фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі з ОСОБА_6 та ОСОБА_1, у частині, що стосується тільки його прав та обов'язків.

Таким чином, проаналізувавши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що безспірно встановленим є факт непідписання позивачем ОСОБА_1 оспорюваного договору, оскільки його підпис було підроблено ОСОБА_4, у зв'язку з чим неспростованими і підставними є доводи позивача про відсутність його вільного волевиявленням на укладення договору. Тому, слід визнати в межах позовних вимог оспорюваний договір недійсним в частині , що стосується прав і обов'язків ОСОБА_1в п. 1.1 розділу 1, п.2.2 розділу 2, п.2.4 розділу 2, п. 3.1.1 розділу 3, п.3.5.1 розділу 3, п.3.6.1 розділу 3, п. 3.6.2 розділу 3, п.6.7 розділу 6 цього договору.

Позивач посилається на те, що про існування кредитного договору № 707-09 від 12.06.2009р. йому стало відомо у 2016 році, в ході розгляду у Коломийському міськрайонному суді (суддя Калинюк О.П.) цивільної справи № 346/1260/16-ц за позовом від ОСОБА_4 до ОСОБА_6 та за зустрічним позовом від ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, (провадження зупинено), по якій проходив свідком. Після чого, він звернувся до Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області з повідомленням про вчинення злочину, копію якого додав до матеріалів справи.

Відповідно, суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду.

У відповідності до ст. 267 ч. 3 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі. Такої заяви не подавалось.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 263-268ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Визнати недійсним кредитний договір № 707-09 від 12.06.2009р. між ОСОБА_7 фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та ОСОБА_1, ОСОБА_6 в частині, що стосується прав та обов'язків ОСОБА_1 в п. 1.1 розділу 1, п.2.2 розділу 2, п.2.4 розділу 2, п. 3.1.1 розділу 3, п.3.5.1 розділу 3, п.3.6.1 розділу 3, п. 3.6.2 розділу 3, п.6.7 розділу 6 цього договору.

На рішення може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 30 днів з часу складення повного рішення, через Коломийський міськрайонний суд.

Повне рішення складено 25.06.2018 року.

Суддя Потятинник Ю. Р.