Постанова № 74944679, 24.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/717/18

22-ц/785/727/18

Номер справи місцевого суду: 1502/150/2012

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі - Сідлецькій Ю.С.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5,

від третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області – не з’явились,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Арцизької міської ради Одеської області – не з’явились,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Арцизької районної державної адміністрації Одеської області – не з’явились,

переглянувши цивільну справу №1502/150/2012 за позовом за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, за участю третіх осіб Арцизької районної державної нотаріальної контори, Арцизької міської ради Одеської області, Арцизької районної державної адміністрації Одеської області про визнання недійсним договору про поділ спадкового майна, свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності за апеляційною скаргою ОСОБА_2, апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 23 травня 2017 року, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2, звернувшись 2 квітня 2010 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що між ним та ОСОБА_4 нотаріально посвідчено договір про поділ спадкового майна від 15 березня 2010 року, на підставі якого видано свідоцтво про право на спадщину за законом йому на ? частку квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_4 на будинок №170 по вул. Пушкіна в м. Арциз. Посилаючись на те, що договір про розподіл спадкового майна вчинено під впливом обману, позивач ОСОБА_2 просив на підставі частини 1 статті 230 ЦК України визнати недійсним нотаріально посвідчений від 15 березня 2010 року за реєстровим номером 464 договір про поділ спадкового майна; визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані 15 березня 2010 року на підставі договору про розподіл спадкового майна; визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлої 14 грудня 2008 року, право власності на ? частину спадкового майна, що в цілому складається з: ? частки квартири АДРЕСА_1, житлового будинку №170 житловою площею 56,60 кв.м загальною площею 69,30 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по вул. Пушкіна, 170 в м. Арциз на земельній ділянці площею 772 кв.м, ? частини грошових вкладів (т.1 а.с.3-4).

Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області Танасогло Т.М. від 6 травня 2010 року відкрито провадження в справі (т.1 а.с.17).

Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області від 17 травня 2010 року в порядку забезпечення позову накладено арешт та заборонено відчуження житлового будинку №170 з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по вул. Пушкіна в м. Арциз (т.1 а.с.21).

Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 16 червня 2011 року провадження в цивільній справі №2-135/11 зупинено до набрання законної сили рішенням в справі адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_2 до КП «Арцизьке районне бюро технічної інвентаризації, за участю третьої особи ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії (т.1 а.с.97).

19 березня 2012 року в порядку повторного автоматизованого розподілу справи з підстав закінчення повноважень судді Танасогло Т.М. справу передано судді Крикуну М.П. (т.1 а.с.100, 101).

2 вересня 2014 року в порядку повторного автоматизованого розподілу справи з підстав припинення повноважень судді Крикуна М.П. справу передано судді Гусєвій Н.Д. (т.1 а.с.102).

Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 26 червня 2015 року у складі судді Гусєвої Н.Д. провадження у справі відновлено (т.1 а.с.121).

Позовні вимоги ОСОБА_2 уточнювались 2 грудня 2015 року, 1 березня 2016 року, 16 червня 2016 року, 11 серпня 2016 року; відповідно до остаточно уточнених 11 серпня 2016 року позовних вимог позивач ОСОБА_2ОР. просив:

визнати за ним ОСОБА_2 на підставі статті 1218 ЦК України з посиланням на статті 321, 377, 392 ЦК України в порядку спадкування право власності на ? частку торгівельного павільйону із площею забудови 10,42 кв.м, розташованого по вул. Пушкіна, 170 в м. Арциз Одеської області;

визнати недійсним на підставі частин 1, 3 статті 203, частини 1 статті 215 ЦК України договір про поділ спадкового майна, укладений між ним ОСОБА_2 та ОСОБА_4, посвідчений державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори 15 березня 2010 року, зареєстрований за №464;

визнати недійсним на підставі статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори 15 березня 2010 року за реєстровим №471 у справі №87-2009 на ім’я ОСОБА_4 на підставі договору про поділ спадкового майна від 15 березня 2010 року (т.1 а.с.135-138, 200-204, т.2 а.с.136-139, т.3 а.с.1-5).

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнала.

Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 4 лютого 2016 року у складі судді Гусєвої Н.Д. відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 про призначення судової будівельно-технічної експертизи (т.1 а.с.188).

Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області від 15 березня 2016 року у складі судді Гусєвої Н.Д. відмовлено у задоволенні заяви від 15 березня 2016 року представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 про відвід судді (т.1 а.с.237).

Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області від 15 березня 2016 року у складі судді Гусєвої Н.Д. відмовлено у задоволенні заяви від 1 березня 2016 року представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 про відвід судді (т.1 а.с.238).

Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області від 15 березня 2016 року у складі судді Гусєвої Н.Д. відмовлено у задоволенні заяви від 15 березня 2016 року ОСОБА_2 про відвід судді (т.1 а.с.239).

Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області від 15 березня 2016 року у складі судді Гусєвої Н.Д. відмовлено у задоволенні заяви від 15 березня 2016 року ОСОБА_2 про відвід судді (т.1 а.с.240).

Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 16 березня 2017 року залишено без задоволення заяву представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову (т.3 а.с.147).

Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 23 травня 2017 року позов задоволено; визнано недійсним Договір про поділ спадкового майна, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, посвідчений державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори ОСОБА_7 15 березня 2010 року, зареєстрований за №464; визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори ОСОБА_7 15 березня 2010 року за реєстровим №471 на ім’я ОСОБА_4 на підставі договору про поділ спадкового майна від 15 березня 2010 року, визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлої 14 грудня 2008 року, право власності на ? частку торгівельного кіоску, розташованого по вул. Пушкіна, 170 в м. Арциз Одеської області; розподілено судові витрати (т.3 а.с.203-207).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Ухвалою судді апеляційного суду Одеської області Плавич Н.Д. від 12 червня 2017 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника в інтересах ОСОБА_4 (т.3 а.с.222).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить мотивувальну частину рішення суду змінити та доповнити правовим обґрунтуванням, викладеним відповідно позову та в апеляційній скарзі; в іншій частині рішення залишити без змін.

Ухвалою судді апеляційного суду Одеської області Плавич Н.Д. від 16 серпня 2017 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 (т.4 а.с.69).

18 вересня 2017 року повторним автоматизованим розподілом судової справи між суддями з підстав звільнення судді-доповідача ОСОБА_8 визначено іншого суддю-доповідача (т.4 а.с.83-88).

Ухвалами судді апеляційного суду Одеської області Вадовської Л.М. (судді-доповідача) від 2 жовтня 2017 року справу за апеляційною скаргою представника в інтересах ОСОБА_4, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 прийнято до провадження (т.4 а.с.93, 94).

За змістом вимог апеляційної скарги представника в інтересах ОСОБА_4 незаконність і необґрунтованість рішення суду з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає: у відсутності доказів фізичного існування кіоску, який став підставою для визнання судом факту помилки позивача щодо обставин договору поділу спадкового майна; недоведеності обставин щодо набуття померлою права власності на торгівельний кіоск; у не прийнятті фактів, встановлених рішенням у адміністративній справі; у відсутності омани або помилки при укладенні спірного договору про поділ спадкового майна; у спливі позовної давності; у порушенні таємниці нарадчої кімнати тощо.

За змістом вимог апеляційної скарги ОСОБА_2 необґрунтованість рішення з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає: у допущенні судом помилок, що підлягають усуненню в обгрунтуванні мотивів задоволення вимог про визнання права власності; у необхідності викладення нової редакції із доповненням правового обґрунтування мотивів задоволення позову абзацу 3 сторінки 3 рішення; нової редакції до правового обґрунтування мотивів задоволення позову в абзаці 8 сторінки 7 рішення; у доповненні до правового обґрунтування мотивів задоволення позовної вимоги про визнання права власності; у допущенні судом помилки в обґрунтуванні мотивів задоволення вимог про визнання правочину недійсним; у доповненні до правового обґрунтування мотивів задоволення позову у абзаці 3 сторінки 6 рішення; у доповненні правового обґрунтування мотивів задоволення вимоги про визнання правочину недійсним; у помилковості не прийняття в якості доказу технічного паспорту до кадастрової зйомки земельної ділянки; у доповненні правового обґрунтування мотивів задоволення позовних вимог із посиланням на технічний паспорт та на звіт про кадастрову зйомку тощо.

В апеляційних скаргах зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, викладено заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги представника в інтересах ОСОБА_4, часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по суті заявлених вимог з огляду на наступне.

Ухвалюючи рішення про задоволення вимог, суд першої інстанції виходив з правовідносин спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлої 14 грудня 2008 року, належності сторін до спадкоємців першої черги спадкоємців за законом, належності до спадкового майна ? частки квартири АДРЕСА_2, житлового будинку по вул. Пушкіна, 170 в м. Арциз, майнових прав на торгівельний кіоск по вул. Пушкіна, 170 в м. Арциз. Пославшись на те, що позивачу на момент укладення сторонами договору про поділ спадкового майна не було відомо про наявність у спадкодавця торгівельного кіоску, суд дійшов висновку, що з огляду на ці обставини договір про поділ спадкового майна укладено між позивачем та відповідачем лише стосовно частини спадкового майна, тобто з порушенням норм права (ст.203, ч.3 ст.209, ст.ст.215, 216, 230 ЦК, ст.44 Закону України «Про нотаріат», п.п.36, 230 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України), що позивач ОСОБА_2 помилився щодо складу майна, яке увійшло до спадщини, у зв’язку з чим його волевиявлення як учасника правочину не було вільним та не відповідало його внутрішній волі, тому зміст правочину суперечить вимогам цивільного законодавства, вимоги про визнання недійсним договору про поділ спадкового майна підлягають задоволенню. Пославшись на недійсність договору про поділ спадкового майна, суд дійшов висновку про недійсність свідоцтва про право на спадщину за законом, так як при видачі свідоцтва порушено право позивача як спадкоємця при прийнятті спадщини після смерті ОСОБА_6 Суд визнав за позивачем право власності в порядку спадкування за законом на ? частину торгівельного кіоску, вважаючи встановленим, що право власності ОСОБА_6 на кіоск набуто правомірно, що торгівельний кіоск перебував у власності ОСОБА_6 на підставі акту державної комісії про готовність закінченого будівництвом об’єкта до експлуатації, однак позивач не має можливості вирішити питання про прийняття спадщини на це майно у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на торгівельний кіоск. Суд не прийняв доводи відповідача щодо застосування позовної давності до вимог про визнання права власності в порядку спадкування на частину кіоску, обгрунтувавши тим, що вказані вимог заявлено в порядку уточнення вимог щодо спадкового майна, з якими позивач звернувся до суду у 2010 році. Суд зазначив, які докази ним не прийнято та з яких підстав. Після судових дебатів суд 22 травня 2017 року вийшов до нарадчої кімнати, проте вступну та резолютивну частину рішення проголосив 23 травня 2017 року.

Висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи, обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, недоведені, висновки суду вказують на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що згідно п.п.2.3,4 ч.1, ч.2 ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті заявлених вимог.

Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані.

ОСОБА_9 Свідоцтва про право власності на житло, виданого 15 грудня 1997 року органом приватизації на підставі наказу від 15 грудня 1997 року №440, квартира №5 житловою площею 39,90 кв.м загальною площею 65,50 кв.м будинок офіцерського складу №36 м. Арциз належала на праві спільної власності ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_11 (т.2 а.с.7-14).

ОСОБА_9 Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 29 травня 2002 року за реєстровим №2783 у спадковій справі №77/2002 державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори ОСОБА_7, ? частку квартири №5, розташованої в будинку офіцерського складу№36, розташованої в м.Арциз-2 Одеської області, після смерті ОСОБА_10, померлого 24 жовтня 2001 року, набуто у власність в порядку спадкування дружиною ОСОБА_6 (.2 а.с.13-19).

Рішенням Виконавчого комітету Арцизької міської ради від 27 січня 2010 року №18 «Про переобладнання квартири АДРЕСА_2» вирішено вважати збільшеною загальну площу квартири на 7,20 кв.м за рахунок переобладнання квартири, загальна площа квартири стала рівною 72,70 кв.м (т.2 а.с.22-26).

Таким чином, за життя ОСОБА_6 квартира АДРЕСА_3 (Арциз-2) в м. Арциз Одеської області перебувала у спільній частковій власності ОСОБА_6 – ? частка (Свідоцтво про право власності б/н від 15 грудня 1997 року, видане органом приватизації при квартирно-експлуатаційній частині Арцизького району; Свідоцтво про право на спадщину №2783 від 29 травня 2002 року, видане Арцизькою державною нотаріальною конторою); ОСОБА_2 – ? частка (Свідоцтво про право власності б/н від 15 грудня 1997 року, видане органом приватизації при квартирно-експлуатаційній частині Арцизького району), ОСОБА_4 – ? частка (Свідоцтво про право власності б/н від 15 грудня 1997 року, видане органом приватизації при квартирно-експлуатаційній частині Арцизького району).

ОСОБА_9 Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 8 жовтня 1998 року державним нотаріусом Саратської державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_12, зареєстрованого в реєстрі за №2882, ОСОБА_13 набула після смерті батька ОСОБА_14, померлого 6 квітня 1998 року у власність в порядку спадкування житловий будинок житловою площею 56,60 кв.м, розташований по вул. Пушкіна, 170 в м. Арциз Одеської області на земельній ділянці площею 772 кв.м. Набуте у спадщину майно складалося з: житлового будинку літ. «А», літньої кухні літ. «Б», підвалу літ. «В», навісу літ. «Г», гаражу літ. «Д», сараїв літ. Е», «Ж», вбиральні літ. «З», дворових споруд №1-4, інших споруд І-Ш (т.2 а.с.30-81).

ОСОБА_9 Договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_15 та ОСОБА_6, посвідченого 24 грудня 1998 року приватним нотаріусом Арцизького районного нотаріального округу ОСОБА_16, зареєстрованого в реєстрі за №1836, ОСОБА_6 набула у власність житловий будинок з господарськими спорудами, розташований в м. Арциз Одеської області по вул. Пушкіна, 170 на земельній ділянці площею 772 кв.м. Набуте у власність майно складалося з: житлового будинку літ. «А», літньої кухні літ. «Б», підвалу літ. «В», навісу літ. «Г», гаражу літ. «Д», сараїв літ. Е», «Ж», вбиральні літ. «З», дворових споруд №1-4, інших споруд І-Ш; державна реєстрація права власності на підставі вказаного договору проведена 9 грудня 2008 року (т.2 а.с.82-89).

Таким чином, за життя ОСОБА_6 будинок №170 по вул. Пушкіна в м. Арциз Одеської області перебував у приватній власності ОСОБА_6, вказаний об’єкт нерухомого майна складався з житлового будинку літ. «А» житловою площею 56,60 кв.м загальною площею 69,30 кв.м, літньої кухні літ. «Б», підвалу літ. «В», навісу літ. «Г», гаражу літ. «Д», сараїв літ. Е», «Ж», вбиральні літ. «З», дворових споруд №1-4, інших споруд І-Ш.

ОСОБА_9 виписки з Рішення виконкому Арцизської с/ради від 21 березня 1953 року «Про відведення присадибної ділянки для будівництва власного будинку на території Арцизької с/ради по вул. Пушкіна» надано ОСОБА_17 присадибну ділянку по вул. Пушкіна розміром 0,15 га. У 1958 році зареєстровано документи на право користування земельною ділянкою №136 по вул. Пушкіна у розмірі 1200 кв.м (фактичне користування 1442 кв.м, лишки 242 кв.м залишено у тимчасовому користуванні). Станом на час смерті ОСОБА_14, померлого 6 квітня 1998 року, та оформлення ОСОБА_13 спадщини за адресом вул. Пушкіна, 170 в м. Арциз під спадковим житловим будинком обліковувалась земельна ділянка площею 772 кв.м. За змістом Договору купівлі-продажу від 24 грудня 1998 року №1836 ОСОБА_6 купила житловий будинок з господарськими будівлями, розташований по вул. Пушкіна, 170 в м. Арциз на земельній ділянці площею 772 кв.м (т.2 а.с.53, 58, 82).

Рішенням Виконавчого комітету Арцизької міської ради від 5 червня 2000 року №171 «Про визнання права власності на земельну ділянку за ОСОБА_6Ф.» визнано за ОСОБА_6 право власності на земельну ділянку площею 772 кв.м по вул. Пушкіна, 170 у зв’язку з купівлею житлового будинку, що на ньому знаходиться, із зобов’язанням ОСОБА_6 оформити державний акт на право власності на землю (т.4 а.с.17).

Таким чином, за життя ОСОБА_6 оформлення права власності на земельну ділянку по вул. Пушкіна, 170 в м. Арциз на підставі рішення виконкому ради від 5 червня 2000 року, ОСОБА_6 не проведено, земельна ділянка продовжувала перебувати у комунальній власності територіальної громади міста Арциз.

31 травня 2000 року ОСОБА_6 звернулась до Арцизької міської ради з заявою про надання дозволу на будівництво торгівельного кіоску на присадибній ділянці за адресом: вул. Пушкіна, 170 м. Арциз (т.4 а.с.18).

Рішенням виконавчого комітету Арцизької міської ради від 1 серпня 2000 року №246 «Про дозвіл проектування та будівництва торгівельного кіоску по вул. Пушкіна, 170 в м.Арциз» дозволено ОСОБА_6 проектування і будівництво торгівельного кіоску по вул. Пушкіна, 170 в м. Арциз (т.4 а.с.19).

ОСОБА_9 державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об’єкту до експлуатації, призначеної розпорядженням Арцизької райдержадміністрації від 28 січня 2000 року №18, прийнято в експлуатацію торгівельний кіоск площею 7,92 кв.м площею забудови 10,42 кв.м, розташований по вул. Леніна, 170 в м. Арциз Одеської області, забудовник ОСОБА_6; акт державної технічної комісії затверджено розпорядженням голови Арцизької районної адміністрації від 26 січня 2001 року №15 (т.3 а.с.175-177, 190-194).

За змістом Довідки, виданої 22 вересня 2000 року Арцизькою міською радою за №2343 для пред’явлення в енергопостачальну організацію, ОСОБА_6 є володільцем торгівельного кіоску, що знаходиться по вул. Пушкіна, 170 в м. Арциз (т.4 а.с.22).

Таким чином, за життя ОСОБА_6 свідоцтво про право власності на торгівельний кіоск Арцизькою міською радою чи уповноваженим нею органом ОСОБА_6 не видано, вказане нежитлове приміщення державній реєстрації як об’єкт нерухомого майна піддано не було.

ОСОБА_6 є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

ОСОБА_18 ОСОБА_6 ОСОБА_19 помер 24 жовтня 2001 року.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, померла 14 грудня 2008 року у віці 59 років (т.2 а.с.27).

Спадкову справу №87/2009 до майна померлої ОСОБА_6 заведено Арцизькою районною державною нотаріальною конторою Одеської області.

З заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, померлої 14 грудня 2008 року, звернулись 24 лютого 2009 року син померлої ОСОБА_2, 11 червня 2009 року дочка померлої ОСОБА_4 (т.1 а.с.45, т.2 а.с.103, 108-111, 114).

Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на моменти відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України). Спадщина відкривається внаслідок смерті особи (ч.1 ст.1220 ЦК України). Діти спадкодавця є спадкоємцями першої черги спадкоємців за законом (ст.1261 ЦК України). Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (ч.1 ст.1267 ЦК України).

ОСОБА_6 померла 14 грудня 2008 року, за життя заповіт не залишила, відтак, спадкування підлягало здійсненню за законом; внаслідок смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина, до складу якої ввійшли усі права та обов’язки, що їй належали на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті. Діти померлої ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є спадкоємцями першої черги спадкоємців за законом, частки кожного із спадкоємців є рівними, наявність інших спадкоємців рівно як і зміни розміру часток у спадщині між спадкоємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не встановлено. Спадкоємці ОСОБА_2 та ОСОБА_4 прийняли спадщину в порядку та строки, визначені статтями 1268, 1269, 1270 ЦК України.

Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі (ст.1278 ЦК України).

Дана норма матеріального права полягає у регулюванні реального розподілу спадщини, яку прийняло кілька спадкоємців. При досягненні домовленості щодо поділу майна він провадиться у спрощеному порядку: кожен із співвласників одержує у натурі майно відповідно до договору між ними. Якщо у складі спадщини є майно, одержати яке чи розпорядитися котрим спадкоємці можуть лише за наявності свідоцтва про право на спадщину, то поділ проводиться шляхом звернення до нотаріуса із заявою про досягнення угоди між спадкоємцями стосовно поділу спадщини і з проханням вчинення відповідних нотаріальних дій. Правочин про поділ спадщини здійснюється за згодою спадкоємців, що прийняли спадщину, і оформляється договором між ними, у якій зазначаються належні їм реальні частки у спадщині. Даний договір може стосуватися як поділу усього спадкового майна, так і виділу частки одного чи кількох спадкоємців; при цьому допускається грошова компенсація, якщо вартість майна є різною. При недосягненні згоди поділ здійснюється у судовому порядку відповідно до часток, належних кожному із спадкоємців, у останньому випадку поділ спадкового майна оформляється судовим рішенням (п.230 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Структурне розташування норм про поділ у їхньому співвідношенні з розташуванням норм, що регулюють порядок видачі свідоцтва про право на спадщину, свідчать про те, що поділ здійснюється до видачі свідоцтва, а свідоцтвом остаточно оформляються правовідносини між спадкоємцями.

Після смерті ОСОБА_6 спадщина відкрилась, зокрема, на:

? частку квартири №5 житловою площею 39,90 кв.м загальною площею 72,70 кв.м будинку №36 по вул. Калмикова полковника (Арциз-2) в м. Арциз Одеської області;

житловий будинок №170 літ. «А» житловою площею 56,60 кв.м загальною площею 69,30 кв.м, що складається з будинку літ. «А», літньої кухні літ. «Б», підвалу літ. «В», навісу літ. «Г», гаражу літ. «Д», сараїв літ. Е», «Ж», вбиральні літ. «З», дворових споруд №1-4, інших споруд І-Ш, розташований по вул. Пушкіна в м. Арциз Одеської області;

грошові вклади на рахунках у банківських установах тощо.

ОСОБА_9 Договору про поділ спадкового майна, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, посвідченого 15 березня 2010 року державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за №464, переходило:

сину померлої ОСОБА_20 - ? частина квартири №5, розташованої в м. Арциз Одеської області по вул. Калмикова полковника (Арциз-2), будинок №36, що зареєстрована в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 22940907, загальною площею 72,70 кв.м, вартістю 44556,00 грн.;

дочці ОСОБА_4 – будинок №170, розташований в м. Арциз Одеської області по вул. Пушкіна на земельній ділянці площею 772 кв.м, зареєстрований в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 25710827, відповідно опису об’єкта, розташовані: житловий будинок, позначений в плані літерою «А», житловою площею 56,60 кв.м загальною площею 69,30 кв.м, літня кухня – «Б», погріб – «В», навіс – «Г», гараж – «Д», сарай – «Е», сарай –«Ж», убиральня «З», дворові споруди – 1-4, інші споруди – І-Ш, загальна площа 187,7 кв.м, вартістю 20637,00 грн. (т.1 а.с.5).

За змістом заяви, поданої 15 березня 2010 року ОСОБА_2 державному нотаріусу, ОСОБА_2 підтвердив прийняття ним після смерті матері ОСОБА_6, померлої 14 грудня 2008 року, спадщини, яка складається з: будинку №170, розташованого в м. Арциз Одеської області по вул. Пушкіна, ? частини квартири №5, розташованої в м.Арциз Одеської області по вул. Калмикова полковника, 36, грошових вкладів; ОСОБА_2 просив зробити розподіл спадкового майна шляхом виділу йому ? частини квартири №5, розташованої в м. Арциз по вул. Калмикова, 36, виділу ОСОБА_4 будинку №170, розташованого в м. Арциз по вул. Пушніка (т.2 а.с.105).

ОСОБА_9 Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 15 березні 2010 року державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_7, зареєстрованого за реєстровим №465, ОСОБА_2 належить спадщина, яка складається з ? частини квартири №№5, розташованої в м. Арциз Одеської області по вул. Калмиковаа полковника (Арциз-2), будинок №36 (опис об’єкту: три кімнати загальною площею 72,70 кв.м, житловою площею 39,90 кв.м) (т.1 а.с.6).

За змістом заяви, поданої 15 березня 2010 року ОСОБА_4 державному нотаріусу, ОСОБА_4 підтвердила прийняття нею після смерті матері ОСОБА_6, померлої 14 грудня 2008 року, спадщини, яка складається з: будинку №170, розташованого в м. Арциз Одеської області по вул. Пушкіна, ? частини квартири №5, розташованої в м. Арциз Одеської області по вул. Калмикова полковника, 36, грошових вкладів; ОСОБА_4 просила зробити розподіл спадкового майна шляхом виділу їй будинку №170, розташованого в м. Арциз по вул. Пушніка, виділу ОСОБА_2 ? частини квартири №5, розташованої в м. Арциз по вул. Калмикова, 36 (т.2 а.с.106).

ОСОБА_9 Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 15 березні 2010 року державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_7, зареєстрованого за реєстровим №471, ОСОБА_4 належить спадщина, яка складається з будинку №170, розташованого в м. Арциз Одеської області по вул. Пушкіна на земельній ділянці площею 772 кв.м (опис об’єкту: житловий будинок, позначений в плані літерою «А», житловою площею 56,60 кв.м загальною площею 69,30 кв.м, літня кухня – «Б», погріб – «В», навіс – «Г», гараж – «Д», сарай – «Е», сарай –«Ж», убиральня «З», дворові споруди – 1-4, інші споруди – І-Ш, загальна площа 187,7 кв.м, вартістю (т.1 а.с.75, 76).

ОСОБА_9 Свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину грошових вкладів, виданого ОСОБА_4 15 березня 2010 року державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за №474, свідоцтво видано спадкоємцями померлої ОСОБА_6, 14 грудня 2008 року, її дітям сину ОСОБА_2, дочці ОСОБА_4 в рівних частках кожному на спадщину, що складається з:

грошових вкладів з нарахованими відсотками, компенсаційними сумами, нарахованими за основними рахунками №44042, №91551-010302 у Арцизькому відділенні №6779 Ощадного банку України, які належали померлій на підставі рахунків №44042, №91551-010302 на її ім’я у Арцизькому відділенні №6779 Ощадного банку України;

грошових вкладів з нарахованими відсотками, компенсаційними сумами, нарахованими за основними рахунками №26201174504002, №26255174504003 у відділенні №20 АТ «Імексбанк» у м. Арциз, які належали померлій, що підтверджується довідкою №64БТ, виданою 17 лютого 2010 року ПАТ «Імексбанк» про наявність рахунків №26201174504002, №26255174504003 на її ім’я у відділенні №20 АТ «Імексбанк» у м. Арциз (т.2 а.с.122, 123).

ОСОБА_9 Свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину грошових вкладів, виданого ОСОБА_2 15 березня 2010 року державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за №468, свідоцтво видано спадкоємцями померлої ОСОБА_6, 14 грудня 2008 року, її дітям сину ОСОБА_2, дочці ОСОБА_4 в рівних частках кожному на спадщину, що складається з:

грошових вкладів з нарахованими відсотками, компенсаційними сумами, нарахованими за основними рахунками №44042, №91551-010302 у Арцизькому відділенні №6779 Ощадного банку України, які належали померлій на підставі рахунків №44042, №91551-010302 на її ім’я у Арцизькому відділенні №6779 Ощадного банку України;

грошових вкладів з нарахованими відсотками, компенсаційними сумами, нарахованими за основними рахунками №26201174504002, №26255174504003 у відділенні №20 АТ «Імексбанк» у м. Арциз, які належали померлій, що підтверджується довідкою №64БТ, виданою 17 лютого 2010 року ПАТ «Імексбанк» про наявність рахунків №26201174504002, №26255174504003 на її ім’я у відділенні №20 АТ «Імексбанк» у м. Арциз (т.2 а.с.124).

Таким чином, спадкоємці за законом ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6, уклали між собою договір про поділ частини спадкового майна, а саме ? частки квартири АДРЕСА_2 та житлового будинку по вул. Пушкіна, 170 в м. Арциз. Договір про поділ цієї частини спадщини посвідчено нотаріально за їх згодою як спадкоємців, що прийняли спадщину, і остаточно правовідносини між ними щодо цього майна оформлено свідоцтвами про право на спадщину, виданими ОСОБА_2 на ? частку квартири АДРЕСА_4, ОСОБА_4 на житловий будинок по вул. Пушкіна, 170 в м. Арциз. Грошові вклади, інше майно (рухоме, нерухоме) не були предметом договору про поділ спадкового майна і це законом допускається, відтак, все інше майно, що не обумовлено договором про поділ майна, підлягає при недосягненні згоди між спадкоємцями поділу в судовому порядку.

Відповідно до визначеного статтею 13 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

ОСОБА_2 з позовом до суду звернувся 2 квітня 2010 року, в ході розгляду справи неодноразово уточнював (змінював) позовні вимоги, остаточно змінивши 11 серпня 2016 року вимоги ОСОБА_2 просив визнати недійсним укладений між ним та ОСОБА_4 договір про поділ спадкового майна, посвідчений нотаріально 15 березня 2010 року за реєстровим №464; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане нотаріусом 15 березня 2010 року за реєстровим №471 у спадковій справі №87-2009 на ім’я ОСОБА_4 на підставі договору про поділ спадкового майна від 15 березня 2010 року; визнати за ним в порядку спадкування право власності на ? частку торгівельного павільйону (кіоску), розташованого по вул. Пушкіна, 170 в м. Арциз (т.3 а.с.1-5).

Таким чином, в силу диспозитивності цивільного судочинства підлягають розгляду вимоги, уточнені 11 серпня 2011 року, а не всі інші вимоги, які періодично уточнювались (змінювались) в ході розгляду справи.

Так, договір про поділ спадкового майна є правочином, згідно остаточно уточненої позовної заяви вимоги про визнання договору про поділ спадкового майна недійсним заявлено з підстав частин 1,3 статті 203, частини 1 статті 215 ЦК України; вимоги про визнання недійсним виданого ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину на будинок заявлено з підстав статті 1301 ЦК України; вимоги про визнання за ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування на ? частку торгівельного кіоску заявлено з підстав статті 321, 377, 392, 1218, ч.5 ст.1268 ЦК України.

Відповідно до положень частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; згідно частини 3 даної норми матеріального права волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

ОСОБА_9 частини 1 статті 215 ЦК України недодержання в момент правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою статті 203 цього Кодексу, є підставою недійсності правочину.

Як зазначалося вище, договір про поділ спадкового майна укладено між спадкоємцями щодо частини спадщини, а саме щодо квартири та будинку. На підставі договору про поділ спадкового майна нотаріусом видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину на частку квартири, видано ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину на будинок. Правове обґрунтування недійсності договору про поділ спадкового майна недодержанням вимог частини 1 статті 203 ЦК України не є підтвердженим, оскільки не обґрунтовано, в чому саме зміст договору про поділ спадкового майна суперечить ЦК чи іншим актам цивільного законодавства, тобто не зазначено, яким же саме нормам матеріального права цивільного законодавства суперечить зміст укладеного договору як правочину. Так, поділ спадщини між спадкоємцями передбачено статтею 1278 ЦК України, такий поділ відбувся за згодою спадкоємців, що прийняли спадщину, договір про поділ спадщини нотаріально посвідчено і остаточно правовідносини спадкування щодо частини спадкового майна оформлено свідоцтвами про право на спадщину; договір про поділ спадкового майна відповідає положенням статті 44 Закону України «Про нотаріат» та пункту 230 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України; предметом договору про поділ майна є частка квартири та житловий будинок, належність яких як майна спадкодавцю ОСОБА_6 не є спірною, правовстановлюючі документи на це майно є наявними та чинними.

Заявляючи про визнання недійсним договору про поділ спадкового майна, ОСОБА_2 не ставить поряд ні вимогу про визнання недійсним виданого йому на підставі оспореного ним договору про поділ спадкового майна свідоцтва про право на спадщину на ? частину квартири АДРЕСА_2, ні вимогу про визнання за ним судовим рішенням в порядку спадкування права на спадщину на ? частину квартири АДРЕСА_2 та на ? частину будинку по вул. Пушкіна, 170 в м. Арциз тощо, тим самим ОСОБА_2 підтверджує взаємну згоду на поділ частини спадкового майна, а саме належної ОСОБА_6 частини квартири та будинку між ним та ОСОБА_4, за яким він успадковує частину квартири, а ОСОБА_4 успадковує будинок.

Правове обґрунтування недійсності договору про поділ спадкового майна недодержанням вимог частини 3 статті 203 ЦК України ОСОБА_2 пов’язує лише з торгівельним кіоском, однак дана правова підстава недійсності договору також не є підтвердженою.

Так, ОСОБА_6 на підставі нотаріально посвідченого 24 грудня 1998 року договору купівлі-продажу набула у власність житловий будинок №170 по вул. Пушкіна в м. Арциз; вказаний об’єкт нерухомого майна складався з житлового будинку літ. «А» житловою площею 56,60 кв.м загальною площею 69,30 кв.м, літньої кухні літ. «Б», підвалу літ. «В», навісу літ. «Г», гаражу літ. «Д», сараїв літ. Е», «Ж», вбиральні літ. «З», дворових споруд №1-4, інших споруд І-Ш. На підставі договору купівлі-продажу була проведена державна реєстрація права власності ОСОБА_6 на будинок. За життя ОСОБА_6 будь-які зміни у складі нерухомого майна, набутого на підставі нотаріально посвідченого 24 грудня 1998 року договору купівлі-продажу не відбулися, з відкриттям спадщини до складу спадкового майна ввійшов саме житловий будинок з господарськими будівлями по вул. Пушкіна, 170 в м. Арциз, який складався з житлового будинку літ. «А» житловою площею 56,60 кв.м загальною площею 69,30 кв.м, літньої кухні літ. «Б», підвалу літ. «В», навісу літ. «Г», гаражу літ. «Д», сараїв літ. Е», «Ж», вбиральні літ. «З», дворових споруд №1-4, інших споруд І-Ш.

Що ж до торгівельного кіоску, то такий є окремим об’єктом, а не складовою житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого по вул. Пушкіна, 170 в м.Арциз. Житловий будинок з господарськими будівлями є об’єктом житлової забудови, а торгівельний кіоск є об’єктом нежитлової забудови. Та обставина, що орган місцевого самоврядування надав дозвіл на будівництво торгівельного кіску на ділянці, на якій розташовано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами до нього, не відносить торгівельний кіоск до складових житлового будинку та, відповідно, до об’єкту житлової забудови.

Таким чином, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, набутий ОСОБА_6 на підставі нотаріально посвідченого 24 грудня 1998 року договору купівлі-продажу, та торгівельний кіоск, збудований ОСОБА_6 та прийнятий до експлуатації у 2001 році, є різними об’єктами.

Та обставина, що ці об’єкти фактично знаходяться на одній земельній ділянці, що розташована по вул. Пушкіна, 170 в м. Арциз, не робить житловий будинок та торгівельний кіоск єдиним цілим. Так, за змістом нотаріально посвідченого 24 грудня 1998 року договору купівлі-продажу житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами знаходився на земельній ділянці площею 772 кв.м, що розташована по вул. Пушкіна, 170 в м. Арциз. Рішенням органу місцевого самоврядування від 5 червня 2000 року ОСОБА_6 була передана у власність земельна ділянка площею 772 кв.м, розташована по вул. Пушкіна, 170 в м. Арциз, проте, саме по собі рішення не посвідчувало право приватної власності ОСОБА_6 на вказану земельну ділянку та не свідчило про те, що земельна ділянка перейшла із комунальної у приватну власність у певних межах, площі тощо. ОСОБА_6, отримавши рішення про передачу їй у власність земельної ділянки, не вчинила дій для оформлення права власності на земельну ділянку, як наслідок, земельна ділянка по теперішній час є комунальною власністю територіальної громади міста Арциз та, відповідно, не являється об’єктом права приватної власності ні ОСОБА_6, ні будь-якої іншої особи.

Торгівельний кіоск з дозволу збудовано на земельній ділянці площею 772 кв.м, що рішенням органу місцевого самоврядування від 5 червня 2000 року була передана ОСОБА_6 у власність, торгівельний кіоск прийнято до експлуатації, проте надалі ОСОБА_6 не вчинила жодних дій для оформлення права власності на збудований кіоск отриманням свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення, державної реєстрації речового права на кіоск як об’єкт із присвоєнням такому адреси та закріплення за таким певної земельної ділянки за рахунок земельної ділянки площею 772 кв.м.

На час відкриття спадщини мало місце те, що і житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, і торгівельний кіоск знаходились на земельній ділянці комунальної власності.

Постановою державного нотаріуса Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області від 1 липня 2016 року відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частку торгівельного кіоску з підстав відсутності правовстановлюючих документів на це майно (т.3 а.с.6).

Відмова нотаріуса в оформленні спадкових прав на торгівельний кіоск не є безумовною підставою для визнання в судовому порядку права власності в порядку спадкування на такий як об’єкт нерухомого майна, оскільки має місце не визначеність із земельною ділянкою після того, як торгівельний кіоск як об’єкт нерухомого майна було прийнято до експлуатації. Спадкоємці померлої ОСОБА_6 оформити право на торгівельний кіоск мають шляхом звернення до органу місцевого самоврядування.

Аналіз викладеного вказує на безпідставність посилання на недотримання передбаченої частиною 3 статті 203 ЦК України вимоги щодо волевиявлення при укладенні договору про поділ спадкового майна, оскільки торгівельний кіоск не є складовою житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що був предметом поділу.

Крім того, посилання на те, що на момент укладення договору про поділ спадкового майна ОСОБА_2 не було відомо про наявність у спадкодавця торгівельного кіоску, взагалі не заслуговує на увагу, оскільки кіоск фактично збудовано у 2001 році, він є явним, а не прихованим, і не бачити кіоск як такий неможливо. Що ж до того, що не було відомо про наявність чи відсутність правовстановлюючих документів на будинок, кіоск, інше майно, то ОСОБА_2 слід би було довести належними та допустимими доказами те, що йому не лише не було відомо, а що йому й не могло бути відомо. Те, що спадкоємець не поцікавився документами на спадкове майно, не запитав та не отримав такі від компетентних органів тощо не є доказом того, що спадкоємець не знав про певні обставини, оскільки спадкоємець мав та міг такі обставини знати.

Оскільки договір про поділ спадкового майна не порушує прав ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_4 на торгівельний кіоск, то підстав для визнання недійсним на підставі статті 1301 ЦК України свідоцтва про право на спадщину, виданого ОСОБА_4 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, не вбачається.

Уточнені позовні вимоги не обґрунтовують визнання правочину недійсним з підстав обману, помилки тощо, відтак, правові підстави у даній справі давати оцінку наявності обману, помилці тощо при укладені договору про поділ спадкового майна відсутні.

Слід також звернути увагу на те, що має місце судове рішення щодо обставин, наявність яких доводить ОСОБА_2 у даній справі.

Так, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року в справі №1570/2277/2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2012 року у справі та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 вересня 2013 року, відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні адміністративного позову до КП «Арцизьке бюро технічної інвентаризації» про визнання протиправними дій щодо видачі ОСОБА_7 з реєстру права власності на нерухоме майно №25294314 від 11 лютого 2010 року, реєстрації свідоцтва про право на спадщину за законом в реєстрі за№471 серії ВМР №322140 та видачі витягу з реєстру права власності на нерухоме майно №25679777 від 25 березня 2010 року; про визнання протиправним та скасування ОСОБА_7 з реєстру права власності на нерухоме майно за №25294314 від 11 лютого 2010 року, виданого КП «Арцизьке БТІ»; про зобов’язання КП «Арцизьке БТІ» внести відповідні записи до реєстру права власності на нерухоме майно та скасування за запису у реєстрі за №471 серія ВМР №322140. За змістом вказаних судових рішень підтверджено законність витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно (житловий будинок по вул. Пушкіна, 170 в м. Арциз) від 11 лютого 2010 року, виданого КП «Харцизьке БТІ», у якому відсутні відомості про торгівельний кіоск (т.1 а.с.106-108, 209-218). Таким чином, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили, обставини підтверджують, що житловий будинок і торгівельний кіоск не єдине ціле, тобто не єдиний об’єкт нерухомого майна.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України).

Положення закону про правові наслідки спливу позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб’єктивного цивільного права, щодо якого заявлено вимогу, і факт його порушення або оспорювання. Якщо ж під час розгляду справи буде встановлено, що у позивача немає суб’єктивного права, про захист якого він просить, або ж воно не порушувалось чи не оспорювалось, суд повинен відмовити в позові не через пропущення позовної давності, а за безпідставністю матеріально-правової вимоги.

Таким чином, у даній справі наслідки спливу позовної давності не застосовуються, оскільки в силу не доведення існування суб’єктивного цивільного права, щодо якого заявлено вимогу, і факту його порушення, в позові необхідно відмовити за безпідставністю матеріально-правової вимоги, а не через пропущення позовної давності.

Цивільний процесуальний кодекс України містить норму, яка регламентує зміст рішення; зміна рішення в апеляційному порядку полягає у доповненні або зміні його мотивувальної або резолютивної частини. Судове рішення складає суд, зміна судового рішення не може полягати в доповненні, зміні тощо певних абзаців судового рішення формулюваннями учасника процесу. Суд має чи прийняти, чи не прийняти обгрунтування незаконності, необгрунтованості рішення, проаналізувати доводи та викласти текст процесуального документу самостійно.

Відповідно до положень статей 195, 196, 218 ЦПК України 2004 року, чинного на час ухвалення рішення судом першої інстанції, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення (ст.195 ЦПК); під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу; під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші справи (ст.196 ЦПК); рішення суду або його вступна та резолютивна частини проголошуються негайно після закінчення судового розгляду (ст.218 ЦПК).

ОСОБА_9 журналу судового засідання суд після судових дебатів, які мали місце 22 травня 2017 року у період з 14:13 до 14:31 годин, вийшов до нарадчої кімнати, вступну ж та резолютивну частину судового рішення суд проголосив на наступний день 23 травня 2017 року о 9:00 годин, що є порушенням, оскільки виходом з нарадчої кімнати є чи поновлення судового розгляду чи проголошення судового рішення, залишення нарадчої кімнати у інший спосіб, тобто без вчинення цих процесуальних дій, є порушенням норм процесуального права (порушенням таємниці нарадчої кімнати), що має наслідком незаконність ухваленого у такий спосіб судового рішення.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд –

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 23 травня 2017 року – скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_20 до ОСОБА_4, за участю третіх осіб Арцизької районної державної нотаріальної контори, Арцизької міської ради Одеської області, Арцизької районної державної адміністрації Одеської області про визнання недійсним договору про поділ спадкового майна, свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності – відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 червня 2018 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Г.Я.Колесніков

ОСОБА_21