Постанова № 74944555, 26.06.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3986/18

Номер справи місцевого суду: 505/3408/14-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області, у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гірняк Л.А.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Бєляєвої А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Балтського районного суду Одеської області від 28 грудня 2017 року (суддя Тітова Т.П.) у цивільній справі за скаргою ОСОБА_3 на дії в.о. начальника Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_4 та головного державного виконавця Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_5, заінтересована особа -Публічне акціонерне товариство «Державний Ощадний банк України», в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк»,

встановив:

12 травня 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на дії в.о. начальника Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_4 та головного державного виконавця Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_5, в якій просила:

- на період розгляду її скарги зупинити виконавче провадження за виконавчим листом, виданим Котовським міськрайсудом 15.01.2015 року по справі № 505/3408/14-ц;

- визнати неправомірну бездіяльність головного державного виконавця Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_5 з приводу відмови у зупинені виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим Котовським міськрайсудом 15.01.2015 року по справі № 505/3408/14-ц;

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_5 з приводу проведення виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим Котовським міськрайсудом 15.01.2015 року по справі № 505/3408/14-ц з самовільно спотвореним змістом тексту виконавчого документу;

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_5 з приводу проведення виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим Котовським міськрайонним судом 15.01.2015 року по справі № 505/3408/14-ц з проведення підготовчих робіт до прилюдних торгів;

- зобов`язати головного державного виконавця Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_5 та в.о. начальника Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_4 скасувати результати проведених виконавчих дій за виконавчим листом, виданим Котовським міськрайсудом 15.01.2015 року по справі № 505/3408/14-ц із самовільно спотвореним змістом тексту виконавчого документу;

- зобов`язати головного державного виконавця Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_5 та в.о. начальника Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_4 здійснити виконавче провадження за виконавчим листом, виданим Котовським міськрайсудом 15.01.2015 року по справі № 505/3408/14-ц тільки після змінення тексту виконавчого документу судом, як поданий вперше до виконання.

23 жовтня 2017 року в судовому засіданні представник заявника за довіреністю ОСОБА_6 подав уточнену скаргу, в якій просив:

- визнати незаконним відкриття виконавчого провадження і всі виконавчі дії, як здійсненні по ньому за межами строку дії виконавчого листа № 505/3408/14-ц, виданого Котовським міськрайонним судом за підписом невідомої особи з косою рискою «за», з кінцевим строком пред`явлення до виконання – 01.12.2015 року;

- визнати незаконним здійснення виконавчих дій державним виконавцем стосовно перерахування грошових коштів, виручених від реалізації належного заявнику майна, з непередбачених у виконавчому документі банківським реквізитам;

- визнати незаконним здійснення виконавчих дій державним виконавцем стосовно проведення публічних торгів без попереднього узгодження із заявником реалізаційної ціни, оскільки наявні у справі докази відправлення сповіщення про встановлення оцінювачем ціни їй не вручалось, так як у виконавчому провадженні знаходяться поштові документи, які свідчать про повернення поштових відправлень у зв`язку з неврученням їх їй поштою.

Начальник Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, але надав письмові заперечення, в яких просив скаргу розглянути у його відсутність та відмовити заявнику в задоволенні скарги, з підстав її необґрунтованості (т.1, а.с.71-73).

Представник стягувача – ПАТ «Державний ощадний банк України» в судове засідання не з`явився, але надав вмотивовані письмові пояснення на скаргу, вказавши, що виконавче провадження здійснено згідно чинного законодавства, а тому скаргу слід відхилити (т.1, а.с.201-204).

Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 28 грудня 2017 року в задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії в.о. начальника Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_4 та головного державного виконавця Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_5 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить суд скасувати вищевказану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

До суду апеляційної інстанції з’явились представники заявника апеляційної скарги ОСОБА_3 – ОСОБА_7 та ОСОБА_6, які діяли згідно довіреностей, виданих ОСОБА_3 на їх ім’я (т.1, а.с.45, 46).

Однак, враховуючи Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 року № 1401-VІІІ, який набрав чинності 30.09.2016 року, вказані особи не мають права на представництво інтересів особи в суді апеляційної інстанції на підставі довіреності, колегія суддів вирішила розглядати справу без їх участі, та за відсутності інших учасників справи, які до суду не з’явились, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового засідання, на підставі наявних у справі доказів.

У зв’язку з цим та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.ст. 268, 382 ЦПК України, в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

У зв’язку з цим, датою складення цього судового рішення є 26.06.2018 року.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до ст. 431 ЦПК України, виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим ЗУ «Про виконавче провадження», підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою.

Вирішуючи даний спір, суд обгрунтовано зазначив, що відповідно до п.п. 29.32 п. 29 Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, виконавчі листи виписуються після набрання рішенням суду законної сили за заявою стягувача, а у справах, в яких рішення підлягає негайному виконанню, - у день постановлення рішення. Виконавчі листи підписуються головуючим суддею, а за його відсутності (відпустка, тривале відрядження, хвороба та ін.) - головою суду чи його заступниками.

З огляду на викладене, та враховуючи, що порядок і випадки підписання виконавчих документів іншим суддею передбачено вищевказаною Інструкцією, то порушення, на яке посилається заявник, є формальним і таким, що не тягне за собою зміни існуючих між сторонами правовідносин. При цьому суд обгрунтовано вказав, що в даному випадку визначальне значення має той факт, що рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області на час видачі виконавчого листа від 15.01.2015 року по справі № 505/3408/14-ц набрало законної сили, а тому підлягало примусовому виконанню на підставі вказаного виконавчого листа (т.1, а.с.78).

Що стосується вимог про визнання незаконним здійснення виконавчих дій державним виконавцем щодо перерахування грошових коштів, виручених від реалізації належного заявнику майна, з непередбачених у виконавчому документі банківським реквізитам, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який в оскаржуваній ухвалі суду зазначив, що вказані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки кошти на час розгляду даної справи перераховані стягувачу, що підтверджується розпорядженням державного виконавця від 25.04.2017 року та платіжним дорученням, копії яких наявні у справі, а також визнається заявником - ПАТ «Державний Ощадний банк України».

Звертаючись до суду з уточненою скаргою, скаржник також просив суд визнати незаконним здійснення виконавчих дій державним виконавцем стосовно проведення публічних торгів без попереднього узгодження із заявником реалізаційної ціни, оскільки наявні у справі докази відправлення сповіщення про встановлення оцінювачем ціни їй не вручалось, так як у виконавчому провадженні знаходяться поштові документи, які свідчать про повернення поштових відправлень у зв`язку з неврученням їх їй поштою.

З цих підстав колегія суддів зазначає, що за змістом ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

При цьому, у разі оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна, то вказаний факт не є підставою для зупинення передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться. Повідомлення про результати оцінки були направлені заявнику листом від 14.09.2016 р. рекомендованим повідомленням про вручення 15.09.2016 р., відправлено ОСОБА_3 на адресу вул. 8-Березня, 30, в м. Подільськ (колишнє - м. Котовськ), зазначеною у виконавчому документі.

Вирішуючи спір стосовно вищевказаних вимог скарги, суд правомірно і обгрунтовано зазначив, що згідно ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Враховуючи, що в матеріалах виконавчого провадження є акт опису та арешту майна, підписаний боржником, заяви боржника, адресовані виконавцю, є скарги боржника на дії державного виконавця за вказаною адресою, а саме вул. 8-Березня, 30, в м. Подільськ, то дані документи вказують на те, що боржник своєчасно дізналась про наявність виконавчого провадження.

У зв’язку з цим, суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що боржник ОСОБА_3 належним чином була обізнана про необхідність виконання рішення суду, про те, що накладено арешт на її майно, і що вже на протязі декількох років вчиняються певні дії, направлені на реалізацію вказаного майна.

Посилання скаржника на те, що вона не отримувала своєчасно постанову і листи, які були направлені їй державним виконавцем, є безпідставними і суд обгрунтовано не взяв їх до уваги, оскільки вони направлені на ухилення боржника від виконання судового рішення та створення перешкод у виконанні рішення.

Тобто, суд обгрунтовано виходив із того, що боржник ОСОБА_3 знала про наявність виконавчого провадження і саме вказану адресу вказала для направлення їй кореспонденції; що сам факт неотримання нею пошти від виконавця не свідчить по невиконання виконавцем вимог закону щодо направлення постанов і повідомлень боржнику, а вказує на ухилення боржника від отримання такої кореспонденції.

Таким чином, в даному випадку вказані обставини свідчать не про порушення прав боржника державним виконавцем в процесі виконання рішення, а про недобросовісне використання своїх прав боржником.

Що стосується посилання скаржника на те, що строк виконання судового рішення збіг, а тому виконавче провадженні не підлягало виконанню, то колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, стягувач звернувся до виконавчої служби саме 01.12.2015 року, тобто в останній день, визначений для звернення з виконавчим листом до державної виконавчої служби, однак заява була зареєстрована через вхідну кореспонденцію тільки 02.12.2015 року, а постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена 03.12.2015 року та надіслана сторонам виконавчого провадження.

На другому екземплярі заяви стягувача про пред'явлення виконавчого документа до стягнення, посадовою особою ВДВС поставлено відмітку про прийняття документів 01.12.2015 року (т.1, а.с.150).

Та обставина, що заява стягувача була зареєстрована у ВДВС 02.12.2015 року, а не в день надходження – 01.12.2015 року, не дає підстав вважати, що стягувач пропустив строк на виконання судового рішення, оскільки в самому виконавчому листі вказано, що строк пред’явлення його до виконання – до 01.12.2015 року (т.1, а.с.78-звор.). Тобто, в даному випадку вирішальне значення має не строк пред’явлення його до виконання, а не дата реєстрації заяви стягувача про пред’явлення виконавчого листа до виконання в органах ВДВС.

З огляду на зазначені обставини та враховуючи, що рішення суду не виконано, виконавчий лист стягувачем був наданий до виконання у встановлений строк, то суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що державний виконавець не допустив порушень вимог ЗУ «Про виконавче провадження», які б впливали на обов'язок боржника виконати рішення суду.

Крім викладеного, слід зазначити, що 10.05.2017 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду, а тому завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Що ж стосується вимоги скарги про визнання незаконним здійснення виконавчих дій державним виконавцем стосовно перерахування грошових коштів, виручених від реалізації належного заявнику майна з непередбачених у виконавчому документі банківським реквізитам, - то дана вимога задоволенню не підлягає, оскільки кошти на час розгляду даної справи перераховані стягувачу, що підтверджується розпорядженням державного виконавця від 25.04.2017 року та платіжним дорученням, а також визнається заявником.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надала суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, оскільки ухвалу суду постановлено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржувану ухвалу суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 – 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Балтського районного суду Одеської області від 28 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

ОСОБА_8

ОСОБА_2