Ухвала суду № 74942748, 26.06.2018, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/674/18

1-м/241/1/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2018 року смт Мангуш

Першотравневий районний суд Донецької області у складі: головуючого судді Демочко Д.О., за участю секретаря судового засідання Небиліченко Т.В., прокурора Рубана М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Мангуш клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 України, громадянина України, не одруженого, не має на утриманні неповнолітніх дітей, маючого середньо-спеціальну освіту, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: Україна, Донецька область Мангушський (Першотравневий) район, смт Мангуш, вулиця Гоголя, будинок 1, засудженого 19.10.2016 року Ленінським районним судом м. Вороніжа, з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Воронізького обласного суду від 02.06.2017 року, до покарання у вигляді 6 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30, пунктом «г» ч. 4 ст.228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації, -

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2018 року наказом Міністерства юстиції України № 763/5 прийнято рішення про прийняття з Російської Федерації в Україну засудженого вироком Ленінським районним судом м. Вороніжа від 19.10.2016 року, з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Воронізького обласного суду від 02.06.2017 року громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.

В травні 2018 року до суду подано клопотання Міністерства юстиції України про приведення вказаного вироку у відповідність із законодавством України, а також про вирішення питання щодо виконання вироку. Просять суд визначити статті, частини статей Кримінального кодексу України, якими передбачена кримінальна відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним, та визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_1 на підставі вироку Ленінського районного суду м. Вороніжа від 19.10.2016 року, з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Воронізького обласного суду від 02.06.2017 року.

Суд, вислухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, вивчивши та перевіривши матеріали справи у їх сукупності, вважає за необхідне привести вирок Ленінського районного суду м. Вороніжа від 19.10.2016 року, з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою від 02.06.2017 року Воронізького обласного суду Російської Федерації у відповідність з законодавством України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.602 КПК України, вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний та території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 9 Конвенції про передачу засуджених осіб (Страсбург, 21 березня 1983 року), до якої Україна була приєднана на підставі Закону України «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб», 1983 рік встановлено, що компетентні власті держави виконання вироку: а) продовжують виконання вироку одразу або на основі судової чи адміністративної постанови згідно із положеннями статті 10; b) визнають вирок з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями ст.11 Конвенції.

Так, у статті 11 цієї Конвенції зазначено, що у випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку. Замінюючи вирок, компетентний орган: а)повинен врахувати зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку; b) не може замінювати міру покарання, що передбачає позбавлення волі, грошовим штрафом; с) повинен зараховувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі; d) не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинен вважати обов'язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину або злочинів. Якщо процедура заміни вироку здійснюється після передачі засудженої особи, держава виконання вироку тримає цю особу під вартою або іншим чином забезпечує її присутність у державі виконання вироку до закінчення цієї процедури.

Виходячи з положень ст.10 Конвенції Про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року, в разі продовження виконання вироку держава виконання вироку дотримується характеру і тривалості покарання, призначеного державою винесення вироку. Однак, якщо це покарання за своєю природою або тривалістю є несумісним із законодавством держави виконання вироку або якщо її законодавство цього вимагає, ця держава може на основі судової або адміністративної постанови співвіднести призначену міру покарання з покаранням чи заходом, передбаченим її власним законодавством за вчинення аналогічного злочину. За своїм характером таке покарання або такий захід повинні у міру можливості відповідати покаранню або заходу, призначеному у вироку для виконання. Покарання чи захід за своїм характером або своєю тривалістю не може бути більш суворим, ніж міра покарання, призначена в державі винесення вироку, і не може перевищувати максимальні строки позбавлення волі, передбачені законодавством держави виконання вироку.

Крім того, умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання визначені у ст.606 КПК України, а порядок розгляду судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України регламентований положеннями статті 610 цього Кодексу, відповідно до яких під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України, суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При призначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків:

1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України;

2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті КК України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

За змістом частини 1 ст.7 КК України, громадяни України, які вчинили злочини за межами своєї держави, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, при цьому суд, як це зазначено у ч.3 ст.603 КПК України, не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 є громадянином України і остання відома адреса ОСОБА_1 в Україні – Донецька область, Мангушський район, смт Мангуш, вул. Гоголя, буд.1.

ОСОБА_1 висловив бажання бути переведеним в Україну, що підтверджується його письмовою заявою від 06.09.2017 року.

Вироком Ленінського районного суду м. Вороніжа від 19.10.2016 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Воронізького обласного суду від 02.06.2017 року, до покарання у вигляді 6 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30, пунктом «г» ч. 4 ст.228.1 (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений групою осіб за попередньою змовою, у великому розмірі) Кримінального кодексу Російської Федерації. Постановлено обчислювати початок строку відбування покарання з 19 жовтня 2016 року та зарахувати в строк відбування покарання час тримання засудженого під вартою з 05.01.2016 року по 18.10.2016 року.

Вказані дії ОСОБА_1, за які його засуджено вироком Ленінським районним судом м. Вороніжа від 19.10.2016 року, з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою від 02.06.2017 року Воронізького обласного суду Російської Федерації, є кримінальним правопорушенням згідно із законодавством України.

ОСОБА_1 відбуває покарання у ФКУ «Виправна колонія №5 УФСВП Росії по Тамбовській області». Кінець строку відбування покарання 04 січня 2022 року.

Вирішуючи питання про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, суд враховує наступні положення законодавства України.

Визначаючи статтю закону України про кримінальну відповідальність, якою передбачена відповідальність за кримінальний злочин, вчинений засудженим, суд виходить з того, що ОСОБА_1, як встановлено вироком суду РФ, вчинив замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений групою осіб за попередньою змовою, у великому розмірі. Замах на злочин, тобто умисні дії, безпосередньо направлені на скоєння незаконного збуту наркотичних засобів групою осіб за попередньою змовою, у великих розмірах, при цьому злочин не було доведено до кінця з незалежних від них обставин (частина третя статті 30, частина четверта статті 228.1 КК РФ) - відповідно до діючого законодавства України кваліфікується за частиною третьою статті 15, як незакінчений замах на незаконний збут наркотичних засобів вчинений за попередньою змовою групою осіб, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у великих розмірах.

Таким чином, на момент вчинення інкримінованого злочину, відповідно до Кримінального кодексу України, дії ОСОБА_1 належить кваліфікувати за ч.3 ст.15,ч.2 ст.307 КК України, де передбачено покарання від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог частини першої статті 602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом «b» частини 1 статті 9 Європейської конвенції «Про передачу засуджених осіб» від 11 березня 1983 року визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Пунктом «d» статті 11 Європейської конвенції «Про передачу засуджених осіб» від 11 березня 1983 року встановлено, що у випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку. Замінюючи вирок, компетентний орган: не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи.

Згідно частини четвертої статті 610 КПК України при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання.

Таким чином, вирок Ленінського районного суду м. Вороніжа від 19.10.2016 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Воронізького обласного суду від 02.06.2017 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частиною третьою статті 30, частиною четвертої статті 228.1 КК РФ та призначено покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму, слід привести у відповідність із законодавством України, дотримуючись вимог пункту «d» статті 11 Європейської конвенції «Про передачу засуджених осіб» від 11 березня 1983 року та частиною четвертою статті 610 КПК України та вважати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженим:

- за частиною третьою статті15, частиною другою статті 307 КК України та слід визначити покарання ОСОБА_1 у виді 6 (шести) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

При цьому, суд враховує, що відповідно до положень ч. 1 ст. 11 Конвенції «Про передачу засуджених осіб» від 21.03.1983 року, замінюючи вирок, компетентний орган не повинен посилювати кримінальне покарання засудженій особі. Тому положення ч. 2 ст. 307 КК України в частині конфіскації майна не можуть бути застосовані, оскільки не передбачені вироком відносно ОСОБА_1 та санкцією ч. 4 статті 228.1 КК РФ.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з 19 жовтня 2016 року. В строк відбування покарання зарахувати час тримання ОСОБА_2 під вартою в період з 05.01.2016 року по 18.10.2016 року включно.

Також, відповідно до положень ч. 1 ст. 11 Конвенції «Про передачу засуджених осіб» від 21.03.1983 року, компетентний орган повинен зарахувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі, в зв’язку з чим ОСОБА_1 необхідно зарахувати в строк відбування покарання час тримання його під вартою в період з 05.01.2016 року по 18.10.2016 року та не визначати виду кримінально-виконавчої установи, в якій належить відбувати покарання засудженому, оскільки діючим законодавством України не передбачено визначення судом виду такої установи.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» цей Закон застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю.

Із наведеного слідує, що положення частини п'ятої статті 72 КК України застосовуються до всіх осіб, без виключення, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю. Будь-яких обмежень щодо застосування норм вказаної статті КК України, зазначений Закон не містить, а тому його дія розповсюджується, в тому числі, і на ОСОБА_1

Відповідно до частини п'ятої статті 72 КК України, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Як слідує з вироку суду іноземної держави та з довідки начальника ФКУ ВК - 5 від 06 вересня 2017 року початок строку покарання засудженого ОСОБА_1- з 19 жовтня 2016 року. В строк відбування покарання зараховано час тримання ОСОБА_2 під вартою в період з 05.01.2016 року по 18.10.2016 року включно

Вирок Ленінського районного суду м. Вороніжа від 19.10.2016 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Воронізького обласного суду від 02.06.2017 року відносно ОСОБА_1 набрав законної сили 02 червня 2017 року, а тому цей період слід зарахувати в строк відбування покарання.

Керуючись ст.ст. 602 610 КПК України, ст.ст.3, 9, 11 Конвенції «Про передачу засуджених осіб» від 21 березня 1983 року, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Ленінського районного суду м. Вороніжа від 19.10.2016 року, з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою від 02.06.2017 року Воронізького обласного суду Російської Федерації відносно ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України - задовольнити.

Вирок Ленінського районного суду м. Вороніжа від 19.10.2016 року, з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою від 02.06.2017 року Воронізького обласного суду Російської Федерації відносно ОСОБА_1 привести у відповідність із законодавством України.

Визначити, що ч. 3 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації, за якою ОСОБА_1 засуджено вироком Ленінського районного суду м. Вороніжа від 19.10.2016 року, з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою від 02.06.2017 року Воронізького обласного суду Російської Федерації, відповідають ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України.

Засудженому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі вироку Ленінського районного суду м. Вороніжа від 19.10.2016 року, з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою від 02.06.2017 року Воронізького обласного суду Російської Федерації відносно ОСОБА_1 визначити покарання за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України - 6 (шість) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з 19 жовтня 2016 року. В строк відбування покарання зарахувати час тримання ОСОБА_2 під вартою в період з 05.01.2016 року по 18.10.2016 року включно.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.

Ухвалу може бути оскаржено органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України та прокурором - до Апеляційного суду Донецької області через Першотравневий районний суд Донецької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання її копії.

Копію ухвали направити до Міністерства юстиції України для повідомлення Міністерству юстиції Російської Федерації та організації прийняття засудженого в Україну.

Копію ухвали направити до Державної пенітенціарної служби України, для організації прийняття засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, в Україну.

Суддя Д.О. Демочко