Ухвала суду № 74942510, 26.06.2018, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2042/17

Провадження №: 2/0343/42/18

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

26 червня 2018 року м. Долина

Долинський районний суд Івано–Франківської області в складі:

головуючого судді – Андрусіва І. М.,

за участю: секретаря судового засідання – Височанської О.З.,

представника позивача- Усенко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області заяву про відвід головуючому Андрусіву І.М. у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна (грошових коштів),-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Долинського районного суду Івано-Франківської області на розгляді перебуває цивільна справа №343/2042/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна (грошових коштів).

26.06.2018 року через канцелярію суду ОСОБА_1 подано заяву про відвід головуючому судді Андрусіву І.М., оскільки вважає, що є ряд об"єктивних обстаин, які викликають сумнів у його неупередженості та об"єктивності. Зокрема, головуючим недотримано принцип пропорційності, як одного з завдань цивільного судочинства, надає переваги протилежній стороні, присутня упередженість судді на користь позивача, що виражається у небажанні самостійно надавати оцінку викладеним аргументам та поясненням.

06.06.2018 року ним вдруге заявлено клопотання про зупинення розгляду справи, що є обов»язком суду в даному випадку. Причиною слугувало те, що суддя Андрусів І.М. під час розгляду попереднього клопотання не вник в його суть та під час винесення ухвали про відмову у його задоволенні обмежився фразою про його необгрунтованість, що аж ніяк не відповідає дійсності, оскільки його клопотання є куди більш обгрунтовані, аніж ухвали.

Окрім того, як вбачається із змісту ухвали судді Андрусіва І.М. від 06.06.2018 року, клопотання від 06.06.2018 року головуючий взагалі не читав, йому невідомо його зміст, а твердження в ухвалі «необгрунтування можливого впливу результатів їх судового розгляду на результати рішення по даній справі та не зазначення у чому полягає взаємозв»язок предметів розгляду справи» говорить проте, що рішення суду винесено суддею задовго до розгляду справи та не відповідає дійсним обставинам, викладеним у клопотанні. Він прописав в клопотаннях із посиланням на закони України вплив результатів розгляду справ № 343/1734/17 та 343/2372/15-ц на рішення суду по справі за позовом ПАТ СК «Провідна» до ОСОБА_1 та про неможливість об»єктивного її розгляду до вирішення цих справ, також зазначено, що через відсутність вищевказаних рішень суду неможливо встановити наявність чи відсутність страхового випадку, такою є позиція ВСУ, яка викладена у Постанові по справі № 6-1216цс17 від 04.10.2017 року.

Натомість суд, відмовляючи в клопотанні, посилається на практику Європейського суду з прав людини, яка стосується чомусь кримінальних проваджень, справа розглядається в порядку цивільного судочинства.

На його думку, суддя займається збиранням доказів на користь позивача, а саме скеровує його своїми підказками як правильно встановити певні обставини, які мають значення для справи, то є очевидною заінтересованість судді в результаті розгляду справи на користь позивача, а саме: в порушення закону ініціювання суддею збирання доказів стороною позивача під час судового засідання 06.06.2018 року щодо надання позивачем доказу факту проплати суми відшкодування; невнесення у протокол судового засідання ухвал, які виносив суд, не виходячи у нарадчу кімнату.

Вважає, що необ»єктивність та упередженість судді є наслідком того, що ним у червні поточного року подано скаргу у Вищу раду правосуддя України на дії судді Андрусіва І.М. і таким чином він намагається використати своє домінуюче становище, позбавляючи його можливості захисту своїх прав та інтересів, оскільки прямо заінтересований в результаті розгляду справи на користь позивача.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача просив повністю відмовити у задоволенні поданого ОСОБА_1 клопотання.

Відповідач заяву підтримав, просив її задовольнити з підстав, викладеній у ній.

Заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи, а також дослідивши положення ст. 36 ЦПК України, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається зі змісту ст. 40 ч. 3 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі.

У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно п. 7 ч.1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема у випадку надходження заяви про відвід.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про необгрунтованість підстав, вказаних в клопотанні. Зокрема, щодо винесення задовго до розгляду справи суддею рішення чи збирання суддею доказів на користь позивача не відповідає дійсності. Висновки суду, зроблені в ухвалах від 12.02.2018 року та 06.06.2018 року про відсутність підстав у задоволенні клопотання про зупнення провадження узгодженні з п. 6 ч.1 ст.251 ЦПК України. Окрім цього ,суддя жодним чином не ініціював збирання доказів на користь позивача, натомість, зберігаючи об"єктивність і неупередженість, відповідно до п.4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, сприяв учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Хід судового засідання об"єктивно відображено у протоколі судового засідання (журналі судового засідання), ведення якого у відповідності до ст. 248 ЦПК України забезпечується секретарем судового засідання, а не головуючим по справі.

Щодо твердження про те, що суд в ухвалах від 12.02.2018 року та від 06.06.2018 року посилається на практику Європейського суду з прав людини, яка стосується кримінальних проваджень, є безпідставним, оскільки рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v.France), заява № 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VII) виносилось у справі про майнові права заявниці в порядку цивільного судочинства.

В поданій відповідачем заяві відсутні докази, які б вказували на обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об"єктивності судді, інші підстави, вказані у заяві, також є необгрунтованими.

Таким чином, провадження у справі слід зупинити в зв"язку з надходженням заяви про відвід.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33 ч.1, 36, 40, 258, 260 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у цивільній справі №343/2042/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна (грошових коштів),- зупинити до вирішення питання про відвід.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду в частині зупинення провадження у справі може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: