Постанова № 74940316, 20.06.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/963/18

Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

20 червня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішення та висновку, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2018 року позивач ОСОБА_4 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про:

- визнання протиправним та скасування рішення ГУ НП України в Хмельницькій області про відмову в призначенні та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, оформленої листом від 16.02.2018 №183/138/29/01;

- визнання протиправним та скасування висновку ГУ НП України в Хмельницькій області від 09.02.2018;

- зобов'язання ГУ НП України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах поліції.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.04.2018 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ НП України в Хмельницькій області про відмову в призначенні та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, оформлену листом від 16.02.2018 №183/138/29/01.

Визнано протиправним та скасовано висновок ГУ НП України в Хмельницькій області від 09.02.2018.

Зобов'язано ГУ НП України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 про призначення одноразової грошової допомоги у порядку визначеному наказом МВС України №4 від 11.06.2016 з урахуванням обставин встановлених у цій адміністративній справі.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, необґрунтованість та незаконність рішення, просить скасувати дане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував щодо задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду - без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її в повному обсязі, а рішення суду першої інстанції - скасувати.

Заслухавши, суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, з 09.12.2002 по 06.11.2015 позивач проходив службу в УМВС України в Хмельницькій області, а з 07.11.2015 прийнятий на службу до Національної поліції України.

ОСОБА_4 наказом ГУ НП України в Хмельницькій області №383 о/с від 09.11.2017, звільнений зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію" (за власним бажанням), з 16.11.2017.

18.12.2017 ОСОБА_4 пройшов медико-соціальну експертизу, якою йому у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в поліції, встановлено ІІ групу інвалідності довічно.

11.01.2018 позивач звернувся до ГУ НП України в Хмельницькій області з заявою з метою отримання одноразової грошової допомоги, так як під час проходження служби в поліції отримав захворювання, яке спричинило ІІ групу інвалідності та надав необхідний пакет документів.

ГУ НП України в Хмельницькій області листом №183/121/29/04 від 16.02.2018 повідомило позивача про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги з підстав того, що звільнення позивача зі служби з поліції здійснено не внаслідок причин зазначених у пунктах ст.97 Закону України "Про Національну поліцію".

Також позивач повідомлений, що 09.02.2018 складено висновок про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, копію якого їй направлено позивачу.

Не погоджуючись з даними діями та рішеннями ГУ НП України в Хмельницькій області позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача за власним бажанням не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності, що пов'язана з проходженням служби в органах поліції. Днем виникнення права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №580-VIII), відповідно до п.4 ч.1 ст.97 якого встановлено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Пунктом 4 ч.1 ст.99 Закону №580-VIII встановлено, що розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності III групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Разом з тим, з метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97-101 Закону №580-VIII, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №4 у разі встановлення поліцейському інвалідності днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 5 розділу ІІІ Порядку №4 встановлено, що для виплати одноразової грошової допомоги в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2)довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: 1) довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 2) постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 3)акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 4) сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 5) документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №4 встановлено, що формування пакета документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у поліції здійснюється фінансовими підрозділами головних управлінь Національної поліції в областях (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці цих органів та фахівцями військово-лікарської комісії.

Службами державного нагляду за охороною праці визначаються обставини настання події та відповідають за правильність кваліфікації нещасних випадків, які призвели до втрати працездатності, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п.1 розділу ІV Порядку №4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги. Висновок про призначення одноразової грошової допомоги у головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві затверджує/відмовляє начальник Головного управління Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Також, п.2 розділу IV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлено, що керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.

Однак, як зазначено вище, а саме п.4 ч.1 ст.97 ЗУ "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Отже, пунктом 4 ч.1 ст.97 ЗУ "Про Національну поліцію" встановлено вичерпний та такий, що не підлягає розширеному тлумаченню, перелік підстав призначення та виплати одноразової грошової допомоги. А тому, на думку колегії суддів, якщо особу не було звільнено відповідно до п.2 ч.1 ст.77 ЗУ "Про Національну поліцію", а саме через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції, а звільнено інших підстав передбачених даною статтею (в даному випадку за власним бажанням) то підстав для виплати одноразової грошової допомоги у відповідача немає.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що звільнення позивача за власним бажанням не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням поліцейському інвалідності, що пов'язана з проходженням служби в органах поліції є необґрунтованим та не відповідає положенням Закону України "Про Національну поліцію", оскільки зміст частини 1 статті 97 зазначеного Закону вказує на вичерпний перелік випадків, за яких виникає право на виплату одноразової грошової допомоги. При цьому, розширеному тлумаченню дана норма Закону не підлягає.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що звільнення позивача зі служби в поліції не могло відбутися внаслідок захворювання, у зв'язку з яким визначено інвалідність. Оскільки, згідно з постановою медичної (військово-лікарської) комісії ДУ "ТМО МВС України по Хмельницькій області", виданої на підставі протоколу № 85 від 23.11.2017 засідання медичної (військово-лікарської) комісії з установлення причинного зв'язку захворювання, поранень, травм у колишніх працівників ОВС та НП, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, придатний до служби в поліції, і тільки не придатний до служби на посаді інспектора взводу №1 ОСОБА_5.

Отже, враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області при прийняті рішення щодо відмови в призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, оформленої листом від 16.02.2018 №183/138/29/01 та висновку ГУ НП України в Хмельницькій області від 09.02.2018 діяло в межах та спосіб передбачений законодавством, а отже апеляційна скарга Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області підлягає задоволенню.

Враховуючи всі обставини та матеріали справи, норми законодавства та доводи сторін колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

З урахуванням вищевикладеного, колегією суддів встановлено невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим апеляційні скарги підлягають задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішення та висновку, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 25 червня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7