Постанова № 74940066, 20.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 р. Справа № 820/44/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бершова Г.Є.

суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 (суддя Сліденко А.В., м. Харків) по справі № 820/44/18

за позовом ОСОБА_1

до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова

про визнання неправомірними дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1.), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача по неврахуванню частини грошового забезпечення за вересень 1983 р. в сумі 460,00 руб при проведенні відповідно розпорядження №184288 від 12.07.2017 р. перерахунку пенсії позивачу за його заявою від 30.05.2017 р.; визнати неправомірними дії відповідача по ненарахуванню підвищення пенсії на 50 процентів мінімальної пенсії за віком за п. б) ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" при проведенні відповідно розпорядження №184288 від 12.07.2017 р. перерахунку пенсії позивачу за його заявою від 30.05.2017 р.; визнати неправомірними дії відповідача по ненарахуванню підвищення пенсії на 150 процентів мінімальної пенсії зі віком згідно ч. 3 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції, що діяла з 22.12.1995 р., при проведенні відповідно розпорядження №184288 від 12.07.2017 р. перерахунку пенсії позивача за його заявою від 30.05.2017 р.; зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з врахуванням суми грошового забезпечення за вересень 1983 р. в сумі 824,17 руб., підвищення пенсії на 50 процентів мінімальної пенсії за віком за п. б) ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та підвищення пенсії на 150 процентів мінімальної пенсії зі віком згідно ч. 3 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції, що діяла з 22.12.1995 р., за період з 30.05.2017 р. до моменту проведення перерахунку і виплатити позивачу різницю в сумі пенсії за вказаний період.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність відповідача з приводу неприйняття рішення стосовно питання про проведення перерахунку пенсії позивачу за заявою від 30.05.2017 р. на підставі п. "б" ч. 1 ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов'язано відповідача прийняти рішення по суті питання про проведення перерахунку пенсії позивачу за заявою від 30.05.2017 р. на підставі п. "б" ч. 1 ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

У решті вимог - позов залишено без задоволення.

За результатами апеляційного перегляду справи Харківським апеляційним адміністративним судом рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

08.05.2018 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про роз'яснення рішення суду.

Ухвалою Харівського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 заяву про роз'яснення судового рішення залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про роз'яснення судового рішення задовольнити та роз'яснити ухвалене судове рішення. В обгрунтування апеляційної скарги вказав, що його висновок про незрозумілість рішення суду першої інстанції грунтується на тому, що мотивувальна частина судового рішення суду апеляційної інстанції вступила в суперечність з резолютивою частиною судового рішення суду першої інстанції, хоча вказане рішення за результатами розгляду апеляційної скарги залишено без змін.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити.

Відповідач явку свого представника у судове засідання суду апеляційної інстанції не забезпечив, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. До початку розгляду справи надав заяву, в якій просив провести апеляційний розгляд справи без участі представника Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, заявлені в її обгрунтуваня, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд роз'яснити, чи суд фактично зобов'язав відповідача розглянути заяву позивача від 30.05.2017 в повному обсязі та за всіма вимогами, які містить вказана заява (врахування частини грошового забезпечення за вересень 1983 в сумі 460,00 руб., нарахуванню підвищення пенсії на 50 процентів мінімальної пенсії за віком за п. б) ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; нарахуванню підвищення пенсії на 150 процентів мінімальної пенсії за віком згідно ч. 3 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції, що діяла з 22.12.1995) чи суд фактично зобов'язав відповідача прийняти рішення по суті питання проведення перерахунку пенсії позивачу за заявою від 30.05.2017 лише в частині застосування п. б ч. 1 ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (тобто тільки з приводу нарахування підвищення пенсії на 50 процентів мінімальної пенсії за віком).

Ухвала суду про відмову в роз'ясненні вмотивована тим, що заява представника позивача про роз'яснення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 по справі №820/44/18 не містить посилань на те, що певні частини рішення суду викликають труднощі в їх розумінні.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції.

Порядок та підстави роз'яснення судового рішення встановлені ст. 254 КАС України, відповідно до ч.1 якої за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Колегія суддів зазначає, що можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення надається з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Виходячи із системного тлумачення положень ст. 254 КАС України, роз'ясненою може бути постанова чи ухвала суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Колегія суддів також вважає за доцільне відмітити, що роз'яснення судового рішення за своєю суттю є одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового судового рішення цим же судом.

Необхідно зазначити, що роз'яснено може бути рішення суду якщо без такого роз'яснення його неможливо виконати внаслідок неясності резолютивної його частини. Разом з тим, резолютивна частина рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 є зрозумілою і не містить положень, які неможливо чи важко виконати внаслідок їх неясності чи незрозумілості.

Також колегія суддів зазначає, що роз'яснення порядку виконання судового рішення (роз'яснення порядку виконання резолютивної частини рішення) не є компетенцією суду в розумінні ст. 254 КАС України.

Як вже було зазначено вище, зі змісту заяви представника позивача про роз'яснення судового рішення вбачається, що останній просить роз'яснити в якому порядку необхідно виконати рішення суду в частині надання відповіді на заяву позивача від 30.05.2017: в повному обсязі та за всіма вимогами, які містить вказана заява, або тільки за однією з вимог, яка зазначена в заяві.

Тобто, фактично відповідач просить роз'яснити судове рішення в частині способу та порядку його виконання, що виходить за межі повноважень суду та має вирішуватися в іншому процедурному порядку.

Вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах, регулюється статтями 372 - 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, якщо позивач вважає рішення (відповідь) відповідача, вчиненого на виконання такого рішення суду, протиправним, він не позбавлений права звернутися до суду із відповідною заявою в порядку, передбаченому ст. 383 КАС України.

Окрім іншого, слід зазначити, що резолютивна частина рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2018, яка залишена без змін за результатами апеляційного перегляду, містить чіткий висновок суду першої інстанції за наслідками розгляду позовної заяви позивача, строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заява про роз'яснення судового рішення є такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 по справі № 820/44/18 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 по справі № 820/44/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Г.Є. Бершов Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов Постанова складена в повному обсязі 25.06.18.