Постанова № 74940051, 21.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 р. Справа № 820/1184/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чалого І.С.

суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2018 (суддя Єгупенко В.В., м. Харків, повний текст складено 24.04.18) по справі № 820/1184/18

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова

про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1.) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2018 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова в частині припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з червня 2016 року.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова в частині невиплати пенсії ОСОБА_1 з червня 2016 року.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова поновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 та сплатити заборгованість з виплати пенсії за період з 01.06.2016 по 31.01.2018.

Рішення суду в частині нарахування і виплати пенсії ОСОБА_1 за один місяць звернути до негайного виконання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (код ЄДРПОУ 22682655) судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) в дохід держави на рахунок 31217206784011 (отримувач коштів: УДКСУ в Основ'янському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ: 37999628, банк отримувача: ГУДКCУ в Харківській області, код банку отримувача: 851011, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: «;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд»).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування апеляційної скарги вказує на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ніколи не перебувала та не перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, з питання взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи не зверталася. Управління не приймало жодних рішень (призначення, нарахування, виплати, припинення тощо) щодо пенсії ОСОБА_1 та посилання позивача на факт перебування на обліку в Управлінні є неправдивим. Зазначене свідчить про масову підготовку адвокатами позовних заяв під копірку від імені осіб, відносно яких є незрозумілим де по факту отримувалася ними пенсія, чи є вона дійсно зупиненою.

У судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Представником пенсійного фонду надана заява про відкладення розгляду справи, яка не підлягає задоволенню в зв'язку з його недоведеністю.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 6343021537 від 02.02.2016 (а.с. 15).

Тимчасова адреса місця проживання позивача, яка вказані в довідці № 6343021537 від 02.02.2016 є АДРЕСА_1. Строк дії довідки не вказаний. Доказів скасування вказаної довідки матеріали справи не містять.

Посилаючись на те, що з червня 2016 року нарахування та виплату пенсії було припинено у зв'язку з проведенням обміном інформації по внутрішньо переміщеним особам, шляхом співставлення бази даних одержувачів пенсії та Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, позивачка звернулася до суду із позовними вимогами про поновлення виплати пенсії.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час припинення виплати пенсії позивачу не існувало підстав, передбачених чинним законодавством для такого припинення, а тому дії відповідача щодо невиплати позивачу пенсії є протиправними, доказів щодо правомірності своїх дій щодо невиплати позивачу пенсії з червня 2016 відповідачем не надано.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, який набрав чинності 14 квітня 2014 року, введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

Згідно із Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" № 405/2014 від 14 квітня 2014 року та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Статтею 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) передбачено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Частинами 1-2 ст. 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно ч. 1 ст. 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Частиною 1 статтею 4-1 Закону № 1706-VII передбачено, що єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб створюється з метою обліку таких осіб.

Згідно ч. 1 статті 5 Закону № 1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

07 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 595 "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей", якою затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької і Луганської області (далі - Порядок № 595).

Пунктом 8 Порядку № 595 визначено, що особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

З огляду на вищенаведені норми вбачається, що особа, яка бажає надалі отримувати пенсію повинна переміститись на контрольовану українською владою територію для вирішення питання отримання соціальної виплати (пенсії), за місцем фактичного знаходження звернутись до управління ПФУ та надати заяву про переведення пенсійної справи (призначення пенсій, виплату допомоги на поховання, виплату недоотриманої пенсії), а також довідку про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.

Не заперечуючи проти права позивача - громадянина України отримувати пенсію незалежно від місця проживання та враховуючи позитивний обов'язок держави забезпечити виплату належної за законом пенсії позивачу, що підтверджено численною судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Ілашку та інші проти Молдови та Росії", рішення "Пічкур проти України"), колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем не дотримано визначеного законодавством порядку в частині необхідності звернення до територіального управління Пенсійного фонду України, що знаходиться на контрольованій українською владою території, із відповідною заявою про виплату пенсії (за результатами опрацювання якої відбувається запит та переведення електронної пенсійної справи), як це передбачено п. 8 Порядку № 595.

Матеріалами справі підтверджено, що позивач перемістилася з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції до м. Харкова, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 6343021537 від 02.02.2016 (а.с. 15).

Проте матеріали справи не містять доказів того, що позивачка зверталася до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова із заявою про поновлення виплати пенсії та переведення її електронної пенсійної справи до цього органу Пенсійного фонду. Так само матеріали справи не містять доказів того, що саме відповідачем було припинено виплату пенсії з квітня 2016 року.

Виписка по картковому рахунку не може бути належним доказом, оскільки з цієї виписки не можливо встановити яким саме органом Пенсійного фонду було припинено виплату пенсії та взагалі чи було позивачці поновлено виплату пенсії за її заявою після переміщення з окупованої території.

При цьому згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 16.05.2018 № 10662/30-06 за підписом начальника Управління ОСОБА_3, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ніколи не перебувала та не перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, пенсію не отримувала та не отримує

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачка з питання взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи до відповідача не зверталася.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приймає до уваги посилання апелянта на те, що Управління не приймало жодних рішень (призначення, нарахування, виплати, припинення тощо) щодо пенсії ОСОБА_1

У зв'язку з тим, що позивачка на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова як внутрішньо переміщена особа не перебувала та відповідно не отримувала пенсію, відповідач фактично не міг припинити виплату пенсії позивачки у зв'язку з проведенням обміном інформації по внутрішньо переміщеним особам, шляхом співставлення бази даних одержувачів пенсії та Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

За таких встановлених обставин справи, колегія судів вважає, що оскільки позивачка не зверталася до відповідача з питанням про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи та із заявою про переведення її пенсійної справи, відсутні підстави для визнання протиправними дій Управління в частині припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з червня 2016 року та зобов'язання поновити виплату такої пенсії.

З огляду на вищевикладене, в межах розгляду цієї справи колегією суддів не встановлено порушень прав позивачки з боку відповідача, які б потребували судового захисту.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновок суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції повність або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, та не враховано приписи пункту 8 Порядку № 595, які мають бути застосовані до спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2018 по справі № 820/1184/18 скасувати.

Прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.С. Чалий Судді О.М. Калитка В.А. Калиновський Постанова складена в повному обсязі 26.06.18.