Постанова № 74940003, 21.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1667/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Чалого І.С.

суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання - Городової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ст. 229 КАС України, у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2018р. (суддя Спірідонов М.О, повний текст складено 02.05.2018 р., м. Харків) по справі № 820/1667/18 за позовом ОСОБА_1 до Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 84149-15 від 30.06.2015 року та скасувати податкове повідомлення-рішення Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області № 8056303-13 від 24.06.2016 року. Стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2018р. було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу та виклав свій погляд на обставини справи, зазначивши, що рішення є законним та обґрунтованим, постановленим з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, в зв'язку з цим просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Судовим першої інстанції було встановлено, що позивачу - ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_2. Право власності виникло на підставі рішення Дергачівського районного суду від 20.11.2011 по справі № 2010/2-2781/11 щодо визнання права власності на самочинно забудовані нежитлові приміщення, що розташовані на земельній ділянці загальною площею 2092 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 рішення Проходівської сільської ради XVIII сесії IV скликання від 04.01.2012 з урахуванням змін, внесених та затверджених рішенням Проходівської сільської ради ХLVІІ сесії VI скликання від 09.07.2014 року та, керуючись приписами Положення про плату за землю, затвердженого рішенням Проходівської сільської ради LХ II сесії VI скликання від 30.06.2015 зі змінами та доповненнями.

Відповідачем ГУ ДФС в Харківській області було сформовано та направлено на адресу позивача - ОСОБА_1 податкові повідомлення - рішення про визначення суми податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб від 30.06.2015 № 84149-15 та від 24.06.2016 № 8056303-13 на загальну суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб -16138,52 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є платником земельного податку, в зв'язку з чим відповідачем доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпунктів 14.1.72 та 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Пунктом 270.1 статті 270 Податкового кодексу України визначено, що об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Приписами пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Отже, платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов'язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Колегія судів вказує на те, що матеріалами справи підтверджено, що на підставі рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20.12.2011 року позивачу на праві приватної власності належить нежитлова будівля, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, а 14.02.2012 року право власності на зазначену будівлю зареєстроване у Реєстрі прав власності на нерухоме майно (а.с. 33).

У 2011 році позивач звернувся до органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки із заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення для передачі в оренду вказаної земельної ділянки. Рішенням Проходівської сільської ради Дергачівського району Харківської області позивачу надано такий дозвіл, яким визначено орієнтовну площу земельної ділянки - 0,2092 га. У подальшому за заявою позивача рішенням Проходівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 22.12.2016 року внесено зміни до первісного рішення та змінено цільове призначення земельної ділянки і зменшено її площу до 0,1913 га. (а.с.34-35).

Рішенням Проходівської сільської ради від 24.11.2017 року затверджено проект землеустрою щодо відведення позивач земельної ділянки площею 0,1913 га. (а.с.36).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, вказана земельна ділянка площею 0,1913 га зареєстрована 17.10.2017 року (а.с. 30).

Тобто, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, вказана земельна ділянка площею не 0,2092 га, на яку податковий орган нарахував земельний податок, а площею 0,1913 га зареєстрована 17.10.2017 року.

Також, як вбачається з матеріалів справи, підставою для нарахування земельного податку відповідачем зазначено дані інформаційного ресурсу ДФС України ІС "Податковий блок" щодо об'єктів оподаткування та особиста заява ОСОБА_1 від 28.08.2015 р., в якій вказано, що він є власником земельної ділянки площею 0,2092 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2

Однак, колегія суддів зазначає, що дані інформаційного ресурсу ДФС України ІС "Податковий блок" щодо об'єктів оподаткування не є підставою для визначення фізичній особі податкових зобов'язань з земельного податку, оскільки відповідно до положень Податкового кодексу України контролюючий орган для розрахунку вказаного податку зобов'язаний враховувати дані Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Колегія судів зазначає, що відповідно до норм статті 287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах саме з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, а тому посилання відповідача на те, що обов'язок зі сплати земельного податку виникає у позивача з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, колегія суддів вважає безпідставними.

З огляду на наведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач як суб'єкт владних повноважень довів належним чином правомірності податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч.1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч.2 ст. 242 КАС України).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 3 ст. 242 КАС України).

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, а тому дане рішення підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 6, 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем згідно з квитанцією про сплату від 06.03.2018 р. було сплачено судовий збір за подання позову до Харківського окружного адміністративного суду у розмірі 704, 80 грн. (а.с. 4), а також за подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з квитанцією про сплату №12542 від 17.05.2018 р. було сплачено судовий збір у розмірі 1057, 20 грн., а разом 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) грн.

З огляду на викладене, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Керуючись ст. ст. 139, 243, 250, 310, 315, 317, 321, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити .

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 по справі № 820/1667/18 скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 84149-15 від 30.06.2015 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області № 8056303-13 від 24.06.2016 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (62331, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області судовий збір у розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду .

Головуючий суддя І.С. ЧалийСудді З.О. Кононенко О.М. Калитка Повний текст постанови виготовлено 26.06.2018 року.