Постанова № 74939933, 21.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6733/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Осіпова Ю.В.,

суддів – Бойка А.В., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року (м. Одеса, дата складання повного тексту рішення – 24.01.2018 року) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним рішення, зобов’язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В:

20.12.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Центрального об’єднаного управління ПФУ в м. Одесі, в якому просив суд:

- визнати протиправним рішення відповідача від 20.11.2017 року №2963 про відмову у призначенні йому пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2;

- зобов'язати відповідача призначити та нарахувати йому пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 20.11.2017 та здійснити виплату вказаної пенсії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що пенсійний орган, не виконавши рішення суду, яке набрало законної сили, повторно та з тих самих обґрунтувань, протиправно та без законних підстав не призначив йому пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним рішення Центрального об’єднаного управління ПФУ в м.Одесі від 20.11.2017 року №2963 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2. Зобов’язано Центральне об’єднане управління ПФУ в м.Одесі розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, з врахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, начальник Центрального об’єднаного управління ПФУ в м. Одесі 12.02.2018 року та ОСОБА_1 28.02.2018 року, відповідно, подали апеляційні скарги, в яких зазначили, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просили скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 року та прийняти нове, яким позивач проси задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, а відповідач, в свою чергу, – відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2018 року апеляційну скаргу Центрального об’єднаного управління ПФУ в м. Одесі повернуто апелянту.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність усіх належних підстав для її часткового задоволення.

Судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач – ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, 2-ї категорії, що підтверджується копією посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС серія А №273058 від 20.12.1993р. та перереєстрованим посвідченням від 20.12.2013 року.

13.04.2017 року позивач звернувся до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Проте, 21.07.2017 року рішенням Центрального об'єднаного Управління ПФУ в м. Одесі №2963 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку, так як надані документи не відповідають вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005р., а надані архівні довідки не відповідають формі №122.

08.08.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом до Центрального об'єднаного Управлінні Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якому просив визнати протиправними рішення відповідача від 21.07.2017 року №2963 про відмову у призначенні йому пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та просив зобов'язати відповідача призначити та нарахувати пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АІ/С з 13.04.2017 року та здійснити виплату вказаної пенсії.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 04.09.2017 року (справа №520/9284/17) адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним рішення Центрального об'єднаного Управління ПФУ в м. Одесі від 21.07.2017 року №2963 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2. Зобов'язано Центральне об'єднане Управління ПФУ в м. Одесі призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 13.04.2017 року та здійснити виплату вказаної пенсії.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду 1-ї інстанції від 04.09.2017 року (справа №520/9284/17) Центральне об’єднане управління ПФУ в м. Одесі подало апеляційну скаргу.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 року (справа №520/9284/17) скасовано постанову Київського районного суду м. Одеси від 04.09.2017 року по справі № 520/9284/17 та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме, визнано протиправним рішення Центрального об'єднаного Управління ФПУ в м. Одесі від 21.07.2017 року № 2963 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та зобов'язано Центральне об'єднане Управління ПФУ в м. Одесі розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, з врахуванням висновків суду.

20.11.2017 року повторно розглянувши заяву позивача від 13.04.2017 року №2963 Центральне об’єднане управління ПФУ в м. Одесі винесло рішення за аналогічним номером – №2963, яким знову відмовило позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку фактично з тих самих підстав, що були викладені у попередньому рішенні №2963 від 21.07.2017 року.

Не погоджуюсь з такими діями та рішеннями пенсійного фонду, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості та часткової доведеності позовних вимог та, відповідно, з неправомірності спірних дій та бездіяльності відповідача.

Проте, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, не може повністю погодитися з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх частково необгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Як слідує зі змісту вимог ст.15 Закону України «Про пенсійне забезпечення», умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Відповідно до приписів ст.10 цього ж Закону, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990р.р. - не менше 30 календарних днів, у тому числі, проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців; працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Стаття 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді:

а) державної пенсії;

б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на 8 років, а саме: які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів.

Таким чином, для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС мали пропрацювати у відповідний період певну кількість днів саме у зоні відчуження.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до пп.5 п.21 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

документи, які засвідчують особливий статус особи: 1) посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988р. №122, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; 2) посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

А як встановлено з матеріалів справи судами обох інстанцій, позивач разом із заявою про призначення пенсії подав до пенсійного фонду, відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», наступні документи:

- посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобільській АЕС у 1987 році (категорія 2) Серія А №273058 від 20.12.1993 року та перереєстроване посвідчення від 20.12.2013 року;

- архівну довідку від 05.06.2012р. №81808 в якій зазначено, що накази виїздів на роботу за період з 04.05.1986р. по 15.03.1990р., журнали обліку доз опромінення особистого складу знищено через велике зараження. Однак, збереглися відомості на виплату грошового забезпечення особового складу військової частини 22457 за 1987 рік, в яких збереглися дані щодо виплати позивачу грошового забезпечення у період з 31.01.1987 року по 29.05.1987 року;

- довідку з Сигнаївського комбінату хлібопродуктів Черкаської області від 19.03.1993 року, в якому позивач працював на той час;

- довідку Шполянського райвоєнкому від 18.03.1993 року;

- довідку Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області від 11.06.1993 року;

- довідку Черкаської обласної державної адміністрації від 01.04.1993 року, які також підтверджують, що позивач є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС другої категорії; довідку ПАТ «Сигнаївській комбінат хлібопродуктів» від 20.04.2012 року з витягом з книги наказів та журналу обліку особистих рахунків.

При цьому, колегія суддів, як і суд 1-ї інстанції, наголошує, що основним доказом участі позивача в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є дійсне, ніким не оскаржене та не скасоване посвідчення учасника ліквідації (категорія 2), яке, відповідно до п.2 ч.1 ст.14 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», підтверджує статус позивача, як громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає позивачеві право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Аналогічна правова позиція з цього спірного питання була викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.01.2013р. по справі № К/9991/76144/12.

Отже, за таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно зазначив про наявність у позивача усіх необхідних документів, які підтверджують, що останній (т.б. ОСОБА_1А.) дійсно брав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30 км. зоні у період з 29.01.1987 року по 29.05.1987 рік, що, в свою чергу, свідчить про протиправність рішення Центрального об’єднаного управління ПФУ в м. Одесі при розгляді заяви позивача від 13.04.2017 року №2963.

Крім того, слід вказати й про те, що вищезазначені обставини також були встановлені і постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 року по справі №520/9284/17, яка набрала законної сили.

Згідно із ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, слід також звернути увагу, що відповідно до п.2 «Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (затв. Постановою КМУ №51 від 20.01.1997р.), посвідчення - є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.

Згідно ч.3 п.10 вказаного Порядку, посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів:

а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;

б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження;

в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Відтак, такі документи, як довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження відповідно до ст.15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Враховуючи викладене, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, зазначає, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція з цього приводу викладена Верховним Судом України в постановах від 21.11.2006 року (справа №21-1048во06), від 04.09.2015 року (справа №690/23/ 15-а) та від 17.09.2015 року (справа №К/800/18275/14).

Таким чином, довідка за формою №122 не є документом, який підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, таким документом є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яке було позивачем подано до пенсійного фонду.

Відтак, зазначене вище підтверджує, що позивачем було надано всі необхідні документи, які підтверджують статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в тому числі: посвідчення, довідку з військової частини, з архівної установи, документи про виплату підвищеної заробітної плати за час участі в ліквідації наслідків аварії з місця роботи та інші документи, передбачені Порядком № 22-1.

Разом з тим, як вже зазначалось вище, подана позивачем 13.04.2017 року заява про призначення йому пенсії на пільгових умовах вже була розглянута пенсійним органом, за результатами розгляду якої, 21.07.2017 року було ухвалено рішення №2963 про відмову у призначені пенсії на пільгових умовах.

Колегія суддів наголошує, що в результаті розгляду вказаного рішення судами першої та апеляційної інстанції (справа №520/9284/17) було встановлено протиправність рішення від 21.07.2017 року №2963 та направлено заяву від 13.04.2017 року на повторний розгляд до пенсійного органу.

Однак, незважаючи на рішення суду, яке набрало законної сили, відповідачем 20.11.2017 року повторно та з тих самих підстав знову було відмовлено позивачу у призначенні йому пенсії на пільгових умовах за його заявою від 13.04.2017 року, у зв’язку з чим, у позивача виникла необхідність для повторного звернення до суду для захисту своїх прав.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Таким чином, оскільки в ході апеляційного розгляду справи колегією суддів встановлено порушене право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах, то для повного захисту прав та інтересів позивача, з метою уникнення чергової необхідності останнього звертатись до суду за захистом порушеного права, колегія суддів, з урахуванням змісту ст.9 КАС України, вважає за необхідне повністю задовольнити позовні вимоги та ухвалити рішення про зобов'язання пенсійного органу призначити та нарахувати позивачу пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім того, згідно з п.1 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

У зв’язку з чим, судова колегія приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача саме з моменту його звернення до пенсійного органу з відповідною заявою, т.б. з 13.04.2017 року.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

А згідно положень Конвенції, право доступу до суду, що гарантується статтею 6, яка передбачає не лише право звернутись до суду за захистом своїх прав, а й право захистити своє право, в першу чергу, виконанням рішення, яке ухвалено на користь особи. Так як у разі невиконання рішення концепція «захисту прав судом» не працює.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право за судовий захист, яке гарантується статтею 6§1 може стати недіючим, якщо національне законодавство держави-учасниці Конвенції дозволяє, щоб остаточне обов’язкове судове рішення залишалось не виконуваним на шкоду однієї із сторін. Доступ до суду також охоплює можливість виконання судового рішення без необґрунтованих затримок. На виконавчі процедури може впливати складність виконавчих процедур, поведінка особи-стягувача, поведінка компетентних державних органів та обсяг призначеної до стягнення суми (майна).

При цьому, рішенням Європейського суду з прав людини «ОСОБА_2 проти України» державу було зобов’язано запровадити ефективний засіб юридичного захисту, який би забезпечив адекватний та достатній захист від невиконання або затримки у виконанні рішень національного суду, за виконання якого вона несе відповідальність відповідно до принципів, встановлених практикою Європейського суду з прав людини (Рішення ЄСПЛ у справі «ОСОБА_2 проти України» (заява N 40450/04) від 15.10.2009 року).

Також, одночасно ще слід вказати у про те, що аналогічна правова позиція з даного спірного питання викладена і Верховним Судом, зокрема, у своїх постановах від 13.06.2018 року по справі №287/96/17-а, від 27.02.2017 року по справі №356/1230/17 та рішенні від 15.02.2018 року у зразковій справі №Пз/9901/8/18 (820/6514/17).

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, до того ж, деякі висновки суду не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм діючого у цій сфері законодавства.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення має право скасувати його повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Отже, за таких обставин та враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, а також в зв'язку із тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, у відповідності до ч.2 ст.9 та п.п.3,4 ч.1 ст.317 КАС України, вважає за необхідне скасувати судове рішення суду 1-ї інстанції та прийняти нове - про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.308,311,315,317,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним рішення Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 20.11.2017 року №2963 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2.

Зобов'язати Центральне об’єднане управління ПФУ в м. Одесі призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 13.04.2017 року та здійснити виплату вказаної пенсії.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 21.06.2018р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: ОСОБА_3

Судді: А.В. Бойко

ОСОБА_4