Постанова № 74939872, 19.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2018 р. м. ОдесаСправа № 815/6105/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Танасогло Т.М., Запорожана Д.В.,

при секретарі - Андроновій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Таламус ЛТД" та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таламус ЛТД" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Таламус ЛТД" звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09 листопада 2017 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року частково задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем та відповідачем подано апеляційні скарги з яких вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, відповідно до їхніх вимог та заперечень.

Вимоги апеляційної скарги позивача обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог не відповідає встановленим обставинам справи, так як за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки позивача контролюючим органом протиправно встановлено порушення норм податкового законодавства під час здійснення ним господарської діяльності.

В свою чергу, під час перевірки податковим органом виявлено, що господарські операції позивача з контрагентами ТОВ «Ліга Торг», ТОВ «Ларгон», ТОВ «Профітплюс» не мали реального характеру, тоді як такі операції підтверджені наданими до перевірки та суду належними доказами.

Між тим, позивач вважає, що податковим органом належним чином не доведено факту порушення товариством конкретних норм ПК України, а також безпідставно не надано розрахунку суми зменшення бюджетного відшкодування.

Вимоги апеляційної скарги відповідача обґрунтовано тим, що спірні господарські операції позивача не мали реального характеру та не підтверджені належними доказами, а вже надані підприємством первинні бухгалтерські документи складені формально, з суттєвими недоліками та жодним чином не спростовують висновків податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства.

При цьому, у вказаних контрагентів відсутня необхідна кількість трудових ресурсів, виробничих потужностей для здійснення господарських операцій, зазначених у наданих товариством документах.

Крім того, сторонами у справі подано відзиви та заперечення на отримані апеляційні скарги з поясненнями щодо необхідності залишення останніх без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подані апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України, відповідно до наказу Офісу великих платників податків ДФС від 19 вересня 2017 року № 2062 «Про організацію проведення документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Таламус ЛТД» та направлень на перевірку від 20 вересня 2017 року № 271, № 272 проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Таламус ЛТД», з питань достовірності відображення від’ємного значення податку на додану вартість за липень 2017 року, за наслідками якої складено акт № 98/28-10-49-14/20936229 від 19 жовтня 2017 року.

В свою чергу, відповідно до висновків вищевказаного акту перевірки у перевіряємий період підприємством допущено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 189.1 ст. 189, п. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту липня 2017 року з податку на додану вартість, на загальну суму 2 487 026,07 грн., що призвело до завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника за липень 2017 року, на загальну суму 2 487 026,07 грн.

За наслідком виявлених порушень контролюючим органом складено та направлено товариству податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2017 року № НОМЕР_1, яким ТОВ «Таламус ЛТД» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, на суму 2 487 026,00 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції, у розмірі 1 243 513,00 грн.

Не погоджуючись з отриманим податковим повідомленням-рішенням товариством оскаржено останнє у судовому порядку.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо часткового задоволення заявлених позовних вимог, з огляду на наступне.

Так, згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами, оскільки платники податків при здійсненні господарської діяльності не обмежені чинним законодавством у праві самостійно обирати найбільш оптимальний варіант ведення господарської діяльності, зокрема, не позбавлений права укладати договори із сторонніми особами щодо реалізації своїх окремих функцій.

Відповідно до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється коли платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Згідно пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПК України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегією суддів встановлено, що на формування спірних податкових зобов’язання товариства у перевіряємому періоді вплинула його діяльність з реалізації виготовленого товару на адресу ТОВ «Ліга Торг», ТОВ «Ларгон», ТОВ «Профітплюс».

При цьому, товариством не заперечується правомірність призначення податковим органом перевірки вказаних операції, відповідності до вимог пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

В свою чергу, за наслідком проведення перевірки податковий орган встановив, що проведенні операції між ТОВ «Таламус ЛТД» та вказаними контрагентами не мали реального характеру, а відповідні товарно-матеріальні цінності, які відсутні на залишках ТОВ «Таламус ЛТД», використані не в господарській діяльності останнього.

Внаслідок чого, податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення- рішення, яким зменшено товариству суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

При цьому, колегія суддів вважає, що податковий орган має право зменшувати суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за наслідком проведення перевірок платників податків, призначених на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що необхідною умовою для визнання реальними проведені господарські операції є встановлення факту придбання (продажу) товарів (послуг), який має бути здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В даному випадку, щодо проведених операцій товариства з контрагентом ТОВ «Ліга Торг», колегія суддів зазначає наступне.

Так, у перевіряємий період, ТОВ «Таламус ЛТД» реалізовано на адресу ТОВ «Ліга Торг» товар - кришки 1-82, на загальну суму 1 127 628,00 грн., включаючи ПДВ, на суму 187 938,00 грн.

В свою чергу, ТОВ «Таламус ЛТД» зареєстровано виписану на адресу ТОВ «Ліга Торг» податкову накладну № 99 від 20 липня 2017 року.

При цьому, у матеріалах справи наявні наступні документи: рахунок на оплату товару, видаткова накладна № 101 від 24 липня 2017 року, довіреність на отримання товару, виписка по руху коштів на банківському рахунку позивача, товарно-транспортна накладна № 101 від 24 червня 2017 року, копії водійського посвідчення водія та документів на автомобіль.

В свою чергу, договір між ТОВ «Таламус ЛТД» та ТОВ «Ліга Торг» на здійснення господарської діяльності, як до перевірки так і до суду не надано.

Між тим, відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В свою чергу, товариством не доведено факту укладання такого договору з ТОВ «Ліга Торг» у письмовій формі.

При цьому, як встановлено податковим органом та вбачається із акту проведеної перевірки у липні 2017 року ТОВ «Ліга Торг» не мала достатньої кількості працівників та основних засобів для здійснення господарської діяльності.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що вказані вище обставини не є безумовною підставою для визнання фіктивними проведені господарські операції, проте такі обставини опосередковано підтверджують сумнівність проведених операцій.

Крім того, перевезення спірного товару згідно наданої товарно-транспортної накладної здійснювалось перевізником ПП «Зелений гай».

В даному випадку, у зібраних матеріалах справи відсутній договір щодо надання відповідних послуг з перевезення ПП «Зелений гай», а також належні докази його реального виконання.

При цьому, у наданих ТТН не зазначено відомостей щодо точної адреси пункту розвантаження, а також відомостей щодо часу навантаження та розвантаження товару.

Більш того, наявна в матеріалах справи довіреність на отримання товару від ТОВ «Таламус ЛТД» підписана директором контрагента, а саме ОСОБА_1

В свою чергу, згідно наявних у матеріалах справи витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказана особа не перебувала та не перебуває на посаді директора ТОВ «Ліга Торг».

Внаслідок чого, колегія суддів вважає, що документи позивача, на підставі яких сформовано спірні податкові зобов’язання, складені формально, тобто за відсутності реального здійснення операції зі своїм контрагентом, а тому податковим органом правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення в цій частині.

В свою чергу, податковий орган посилається на наявність кримінальних провадження відносно осіб, пов’язаних з ТОВ «Ліга Торг», як на підставу визнання фіктивними проведені господарські операції позивача.

В даному випадку, такі посилання є безпідставні, так як податковим органом не надано належних доказів, а саме вироку у кримінальній справі, що підтверджує вчинення посадовими особами ТОВ «Ліга Торг» злочинних дій у взаємовідносинах з позивачем.

Щодо проведених операцій товариства з контрагентом ТОВ «Ларгон», колегія суддів зазначає наступне.

Так, у перевіряємий період, ТОВ «Таламус ЛТД» реалізовано на адресу ТОВ «Ларгон» товар - кришки 1-82, на загальну суму 477 000,00 грн., включаючи ПДВ, на суму 79 500,00 грн.

В свою чергу, ТОВ «Таламус ЛТД» зареєстровано виписану на адресу ТОВ «Ліга Торг» податкову накладну № 97 від 19 липня 2017 року.

При цьому, у матеріалах справи наявні наступні документи: рахунок на оплату товару, видаткова накладна № 96 від 20 липня 2017 року, довіреність та заява на отримання товару, виписка по руху коштів на банківському рахунку позивача, товарно-транспортна накладна № 96 від 20 липня 2017 року, копії документів водія та документів на автомобіль.

В даному випадку, зазначена сума та кількість товару у рахунку на оплату товару, довіреності на отримання товару та виписці по банківському рахунку ТОВ «Таламус ЛТД» з одного боку та заяві на отримання товару, видатковій накладній та товарно-транспортній накладній з іншого боку, відрізняються один від одного.

В свою чергу, договір між ТОВ «Таламус ЛТД» та ТОВ «Ларгон» на здійснення господарської діяльності, як до перевірки так і до суду не надано.

Між тим, відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В свою чергу, товариством не доведено факту укладання такого договору з ТОВ «Ларгон» у письмовій формі.

При цьому, як встановлено податковим органом та вбачається із акту проведеної перевірки у липні 2017 року ТОВ «Ларгон» не мало достатньої кількості працівників та основних засобів для здійснення господарської діяльності.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що вказані вище обставини не є безумовною підставою для визнання фіктивними проведені господарські операції, проте такі обставини опосередковано підтверджують сумнівність проведених операцій.

Крім того, перевезення спірного товару згідно наданої товарно-транспортної накладної здійснювалось перевізником ОСОБА_2.

В даному випадку, у зібраних матеріалах справи відсутній договір щодо надання відповідних послуг з перевезення, а у наданих ТТН не зазначено відомостей щодо точної адреси пункту розвантаження, а також відомостей щодо часу навантаження та розвантаження товару.

Більш того, наявна в матеріалах справи довіреність на отримання товару від ТОВ «Таламус ЛТД» підписана директором контрагента ОСОБА_3

В свою чергу, згідно наявної у матеріалах справи копії службової записки від в.о. заступника начальника четвертого відділу міжрегіонального оперативного управління Офісу великих платників ДФС, директор ТОВ «Ларгон» заперечую свою причетність до діяльності останнього.

Крім того, копія відповідних письмових пояснень ОСОБА_3 також наявна в зібраних матеріалах справи.

Внаслідок чого, колегія суддів вважає, що документи позивача, на підставі яких сформовано спірні податкові зобов’язання, складені формально, тобто за відсутності реального здійснення операції зі своїм контрагентом, а тому податковим органом правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення в цій частині.

Щодо проведених операцій товариства з контрагентом ТОВ «Профітплюс», колегія суддів зазначає наступне.

Так, із зібраних матеріалів у справі вбачається, 01 квітня 2014 року між ТОВ «Таламус ЛТД» (в особі продавця) та ТОВ «Профітплюс» (в особі покупця) укладено договір № 006/17, відповідно до умов якого продавець зобов’язується продати та відгрузити, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, що передбачені цим договором. (т.1, а.с. 203-204).

Між тим, доводи податкового органу щодо фіктивності наданого до суду договору не підтверджені належними доказами, а як наслідок не приймаються до уваги колегією суддів.

В свою чергу, у перевіряємий період, ТОВ «Таламус ЛТД» реалізовано на адресу ТОВ «Профітплюс» товар - кришки 1-82, на загальну суму 13 317 528,40 грн., включаючи ПДВ, на суму 2 219 588,00 грн.

Крім того, ТОВ «Таламус ЛТД» виписано на адресу ТОВ «Профітплюс» податкові накладні № 172 від 31 липня 2017 року, № 123 від 28 липня 2017 року, № 121 від 27 липня 2017 року, № 139 від 24 липня 2017 року, № 96 від 19 липня 2017 року, № 94 від 17 липня 2017 року, № 122 від 14 липня 2017 року, № 44 від 10 липня 2017 року, № 43 від 10 липня 2017 року, № 15 від 05 липня 2017 року, № 16 від 05 липня 2017 року, № 4 від 03 липня 2017 року.

При цьому, у матеріалах справи наявні наступні документи: рахунки на оплату товару, видаткові накладні, довіреності та довірчі листи на отримання товару, виписки по руху коштів на банківському рахунку позивача, товарно-транспортні накладні, копії документів водія та документів на автомобілі.

В даному випадку, надані товариством в обґрунтування своїх позовних вимог складені первинні бухгалтерські документи, підтверджують реальність проведених господарських операцій, а також дають змогу встановити факт здійснення поставки спірних товарів у цій частині.

Крім того, складені податкові накладні зареєстровано у встановленому законом порядку, тоді як оплата отриманого товару підтверджується наданими виписками.

Між тим, варто відзначити, що наявність будь-яких недоліків в наданих підприємством первинних бухгалтерських документах, при їхній наявності та в сукупності з іншими доказами, які підтверджують факт отримання спірного палива, не є підставою для нарахування йому додаткових податкових зобов’язань.

В свою чергу, з акту перевірки податкового органу вбачається, що фактичною підставою для нарахування товариству податкових зобов’язань за результатом проведених спірних господарських операцій стало виявлення факту відсутності певних основних засобів у контрагентів позивача, а також інформація про ризиковані господарські операції контрагентів позивача з третіми особами.

Колегія суддів вважає, що відсутність у підприємств-контрагентів певних основних засобів та великої кількості працівників не може свідчити про фіктивність проведених господарських операцій, за наявності достатніх доказів, що містять відомості про господарську операцію та розкривають її зміст.

При цьому, контрагенти позивача не позбавлені права залучати до проведення робіт тимчасово найманих працівників, орендувати приміщення та інші основні засоби.

Крім того, податковий орган безпідставно посилається на отриману податкову інформацію щодо порушення контрагентом позивача норм податкового законодавства, так як чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку обов’язку донарахування йому певних податкових зобов’язання від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Більш того, з аналогічних підстав, колегія не приймає посилання податкового органу на факт проведення контрагентами позивача ризикованих господарських операцій з іншими юридичними особами, що не перебували з ним у господарських відносинах у перевіряємий період.

В свою чергу, податковий орган посилається на наявність кримінальних провадження відносно осіб, пов’язаних з ТОВ «Профітплюс», як на підставу визнання фіктивними проведені господарські операції позивача.

В даному випадку, такі посилання є безпідставні, так як податковим органом не надано належних доказів, а саме вироку у кримінальній справі, що підтверджує вчинення посадовими особами ТОВ «Профітплюс» злочинних дій у взаємовідносинах з позивачем.

Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушень норм податкового законодавства з боку позивача у вказаних правовідносинах з ТОВ «Профітплюс», а як наслідок вважає протиправним оскаржуване податкове-повідомлення рішення у цій частині.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у справах з приводу оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, адміністративним судом не вирішується питання доцільності притягнення особи до відповідальності, а перевіряється виключно законність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати протиправним і скасувати оскаржуване рішення або відмовити у цьому.

При цьому, колегією суддів не приймає надані податковим органом докази, а саме запити автомобільним перевізникам, які здійснювали перевезення виготовленого товариством товару, а також надані на них відповіді, як належні докази у справі, так як такі докази не покладались та не могли покладатись в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а також не надавались до суду першої інстанції.

В свою чергу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції мав правові підстави для часткового скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відповідно до положень ч. 2 ст. 5 КАС України, а також на підставі наявного у матеріалах справи детального розрахунку оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Таламус ЛТД" залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області відстрочений судовий збір за подання апеляційної скарги на користь Державної судової адміністрації України, у сумі 74 911 (сімдесят чотири тисячі дев’ятсот одинадцять), 10 грн., на реквізити: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ отримувача - 37993783; банк отримувача - ГУДКСУ в м. Києві; код банку отримувача - 820019; № рахунку отримувача - 31215256700001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; призначення платежу - судовий збір, за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Таламус ЛТД".

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складання повного судового рішення, відповідно до вимог ст. 243 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 23 червня 2018 року.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: Т.М. Танасогло

ОСОБА_4