Постанова № 74939846, 20.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/1028/17

Категорія: 3.5 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Джабурія О.В.,судді -Вербицької Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Управління Держпраці у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2017 року ФОП ОСОБА_4 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Миколаївській області (надалі - відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 24.04.2017 року №35КП про накладання штрафу за порушення вимог трудового законодавства.

В обґрунтування позовних вимог було заначено, що відповідачем при прийнятті спірної постанови був порушений порядок накладання штрафів, передбачений постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 року, оскільки позивач не викликався на проведення розгляду справи, в результаті чого був позбавлений права взяти участь у розгляді його справи, за результатами розгляду якого і була винесена спірна постанова. Також позивач посилається на те, що притягнення його спірною постановою до відповідальності за порушення вимог трудового законодавства є неправомірним, оскільки постановою Центрального районного суду м.Миколаєва у справі №490/3543/17 за це ж порушення його вже притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41 КпАП України, в зв'язку з чим позивач вважає, що спірною постановою його вдруге притягнуто до відповідальності за одне й те саме порушення, що є порушенням ст.4 Протоколу №7 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.03.2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу №82 від 03.04.2017 року управління Держпраці у Миколаївській області «Про проведення позапланових перевірок» та направлення №174 на проведення перевірки суб'єкта господарювання була проведена позапланова перевірка позивача з питань додержання законодавства про працю та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, результати якої відображені в акті перевірки №14-01-132/0077 (надалі - акт перевірки) (а.с.27-35).

За висновкам акту перевірки, позивачем в ході здійснення підприємницької діяльності в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1, були допущені ряд порушень законодавства про працю, зокрема ст.ст.106, 107, 83, 116 КЗпП України та ст.30 Закону України «Про оплату праці», детальний опис яких наведений на стор.3-4 акту перевірки.

За наслідками перевірки, відповідачем була прийнята постанова №35 КП від 24.04.2017 року про накладання штрафів в сумі 3200,00 грн. на підставі абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України та 96000,00 грн. згідно абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Також за наслідками перевірки складено протокол №14-01-132/0043 про адміністративне правопорушення від 11.04.2017 року, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП.

Постановою Центрального районного суду м.Миколаєва від 26.05.2017 року по справі №490/3543/17 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Позивач в позовній заяві, та представник позивача в ході судового розгляду в суді апеляційної інстанції не заперечували самого факту існування виявлених перевіркою порушень трудового законодавства та законодавства з оплати праці, та не оспорювали правильність наведеної в акті перевірки кваліфікації таких порушень, а лише вказували на неповідомлення позивача про час та місце розгляду відповідачем справи щодо виявлених порушень та на неправомірність винесення спірної постанови з урахуванням факту притягнення позивача за аналогічні порушення до адміністративної відповідальності постановою Центрального районного суду м.Миколаєва у справі №490/3543/17.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції відхилив наведені позивачем обґрунтування своїх позовних вимог, як безпідставні та дійшов висновку про правомірність спірної постанови.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

По-перше. Посилання позивача на те, що він не викликався на проведення розгляду справи, в результаті чого був позбавлений права брати участь у розгляді його справи, є безпідставними, оскільки відповідно до долученого до матеріалів справи повідомлення про призначення розгляду справи від 18.04.2017 року, яке отримано уповноваженою особою позивача - ОСОБА_5 19.04.2017 року (а.с.36), позивач повідомлявся про справи про порушення вимог законодавства України 24.04.2017 року о 9-30 в адміністративному приміщенні по вул.Маршала Василевського 40/1 у м.Миколаєві.

Факт того, що ОСОБА_5 була уповноваженою особою позивача підтверджується довіреністю позивача №04/19-01 від 19.04.2017 року (а.с.37).

По-друге. Твердження позивач про те, що спірною постановою його вже вдруге притягнули до відповідальності за одне й теж саме порушення, є помилковим, оскільки постанова відповідача №35КП, яка є предметом оскарження у даній справі, винесена 24.04.2017 року, а постанова Центрального районного суду м. Миколаєва по справі №490/3543/17, на яку посилається позивач була винесена 26.05.2017 року, тобто через місяць, після спірної постанови відповідача.

Відтак, спірна постанова відповідача була винесена першою в часі ніж постанова Центрального районного суду м. Миколаєва по справі №490/3543/17, а тому в будь-якому випадку вона не може розглядатися як повторене притягнення позивача до відповідальності.

Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що притягнення позивача до фінансової відповідальності за те, що, він як суб'єкт підприємницької діяльності на підставі ст.265 КЗпП України, порушив законодавства про працю, є іншим видом юридичної відповідальності ніж та, яка передбачена Кодексом про адміністративні правопорушення, а тому притягнення позивача до цих двох видів юридичної відповідальності не суперечить ч.1 ст.61 Конституції України, якою передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Оскільки сам факт існування зафіксованих в акті перевірки порушень трудового законодавства та законодавства з оплати праці не є предметом оскарження позивачем у даній справі, а застосування до позивача спірною постановою за виявлені порушення штрафів в сумах 3200,00 грн. та 96000,00 грн. узгоджується з положеннями ч.2 ст.265 КЗпП України, колегія суддів вважає, що спірна постанова є правомірною і підстави для її скасування відсутні.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 25 червня 2018 року.

Головуючий суддя Кравченко К.В.Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.