Постанова № 74939839, 20.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/117/18

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Джабурія О.В.,судді -Вербицької Н.В.при секретарі -Величко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» до Миколаївської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В січні 2018 року ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (надалі - позивач, Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Миколаївської митниці ДФС (надалі - відповідач, Митниця), в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Митниці щодо складання висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених коштів за результатами розгляду заяви Товариства від 10.11.2017 року №НГЗ-Исх-01-17-891;

- зобов'язати Митницю скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області про повернення позивачу надмірно сплачених митних платежів в сумі 413476,61 грн., в т.ч.: 363488,58 грн. ПДВ, 49988,03 грн. мита, шляхом їх перерахування на поточний рахунок позивача.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач ухилився від винесення висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених коштів, в наслідок чого позивачу не повернуто надмірно сплачені суми (різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, що була сплачена шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України).

Позивач вважає бездіяльність Митниці протиправною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що у митниці не було правових підстав для вжиття заходів з метою повернення надміру сплачених коштів лише на підставі судових рішень, щодо визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості, оскільки, ні виконавчого листа, ні рішення суду про повернення митних платежів декларантом надано не було.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в графі 44 під кодом 1501 (рішення про коригування митної вартості, згідно з Класифікатором документів) у поданій Товариством митній декларації №504010000/2015/000061 (а.с.23-26) зазначена інформація щодо прийнятого 12.01.2015 року Митницею рішення №504000003/2015/000001/1 про коригування митної вартості товарів (надалі - Рішення №000001/1). В графі 47 під кодом 028 (ПДВ з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання, згідно з Класифікатором видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами) вказана сума - 171716,28 грн., спосіб платежу (сп) - 55 (різниця між сумами платежів, нарахованих за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (у разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу), згідно з Класифікатором способів розрахунків).

Таким чином, сума 171716,28 грн. - це різниця в сумах платежів, що була визначена, виходячи з Рішення №000001/1.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.06.2015 року у справі №814/773/15 визнано протиправним і скасовано Рішення №000001/1 (а.с.13-15, 16-19).

В графі 44 під кодом 1501 у поданій Товариством митній декларації №504010000/2016/000657 (а.с.27-32) зазначена інформація щодо прийнятого 18.03.2016 року Митницею рішення №504010000/2016/000004/2 про коригування митної вартості товарів (надалі - Рішення №000004/2). В графі 47 під кодом 028 (ПДВ) вказана сума 115644,82 грн., під кодом 020 (ввізне мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, згідно з Класифікатором видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами) - сума 30144,38 грн., спосіб платежу (сп) - 55.

Таким чином, сума 145789,20 грн. (115644,82 + 30144,38) - це різниця в сумах платежів, що була визначена, виходячи з Рішення №000004/2.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.07.2016 року у справі №814/1045/16 визнано протиправним та скасовано Рішення №000004/2 (а.с.20-22).

В графі 44 під кодом 1501 у поданій Товариством митній декларації №504010000/2016/000441 (а.с.33-36) зазначена інформація щодо прийнятого 09.02.2016 року Митницею рішення №504000006/2016/000005/2 про коригування митної вартості товарів (надалі - Рішення №000005/2). В графі 47 під кодом 028 (ПДВ) вказана сума 19196,09 грн., під кодом 020 (ввізне мито) - сума 5003,72 грн., спосіб платежу (сп) - 55.

В графі 44 під кодом 1501 у поданій Товариством митній декларації №50401000/2016/000350 (а.с.37-41) зазначена інформація щодо Рішення №000005/2. В графі 47 під кодом 028 (ПДВ) вказана сума 28881,18 грн., під кодом 020 (ввізне мито) - сума 7528,27 грн., спосіб платежу (сп) - 55.

В графі 44 під кодом 1501 у поданій Товариством митній декларації №504010000/2016/000353 (а.с.42-44) зазначена інформація щодо Рішення №000005/2. В графі 47 під кодом 028 (ПДВ) вказана сума 28050,21 грн., під кодом 020 (ввізне мито) - сума 7311,66 грн., спосіб платежу (сп) - 55.

Таким чином, сума 95971,13 грн. (19196,09 + 5003,72 + 28881,18 + 7528,27 + 28050,21 + 7311,66) - це різниця, що була визначена, виходячи з Рішення №000005/2.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.04.2016 року у справі №814/336/16 визнано протиправним та скасовано Рішення №000005/2 (а.с.11-12).

Відтак, сума 413476,61 грн. (171716,28 + 145789,20 + 95971,13), яку намагається повернути позивач з бюджету - це суми митних платежів, які позивач сплатив в порядку п.7 ст.55 МК України з метою отримання товару у вільний обіг під фінансові гарантії, і які визначені Митницею рішеннями про коригування митної вартої №000001/1, №000004/2 та №000005/2.

Отже, сплата таких сум не може вважитися добровільною з боку позивача, оскільки проведена відповідно до п.7 ст.55 МК України, який передбачає, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

З цих підстав колегія суддів відхиляє посилання представника апелянта на постанову Верховного Суду від 24.04.2018 року по справі №814/1980/16 за позовом ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» до Миколаївської митниці ДФС, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області з аналогічним предметом спору позовом, оскільки в цій справі підставою для скасування касаційною інстанцією ухвалених по спрів судових рішень та направлення справи на новий розгляд стала необхідність з'ясувати, чи самостійно позивач визначив митну вартість товарів не за ціною договору (першим методом), а за іншими другорядними методами в митних деклараціях, по яким в матеріалах справи відсутні відповідні рішення про коригування митної вартості товарів, або це сталося внаслідок коригування митної вартості відповідачем, тобто чи є відповідні рішення митного органу по вказаним митним деклараціям і чи скасовані вони.

Однак по справі, яка розглядається, належними доказами підтверджено, що сума митних платежів, яку намагається повернути позивач, є різницею між сумами митних платежів, які нараховані позивачем за першим методом визначення митної вартості (за ціною договору) та сумами, які нараховані Митницею за рішеннями про коригування митної вартості.

З метою повернення вказаної суми, 10.11.2017 року Товариство, з посиланням на статтю 301 Митного кодексу України, статтю 43 Податкового кодексу України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року №643 «Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів» (надалі - Порядок повернення), затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року №450 «Положення про митні декларації» (надалі - Положення), подало до Митниці заяву №НГЗ - Исх-01-17-891 (а.с.45-47), в якій просило: оформити аркуші коригування до відповідних митних декларацій про повернення надмірно сплачених митних платежів; скласти та надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів в сумі 413476,61 грн., в т.ч.: 363488,58 грн. - ПДВ, 49988,02 грн. - мита, шляхом їх перерахування на поточний рахунок Товариства.

У листі від 14.11.2017 року №4816/10/14-70-19-38 (а.с.48) Митниця зазначила, що постанови суду, якими були скасовані рішення про коригування митної вартості, не є підставами для підготовки висновків про повернення коштів з державного бюджету. Крім того, відповідач, з посиланням на Положення та затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 року №1145 «Порядок оформлення аркуша коригування» (надалі - Порядок оформлення), вказав, що передумовою для подання Товариством заяви про повернення коштів є подання заяви про внесення змін до митних декларацій.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», суд першої інстанції виходив з того, що митницею протиправно не складено відповідний висновок про повернення надмірно сплачених платежів з відповідного бюджету та не подано його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, який відповідно здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 301 Митного кодексу України визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

Згідно частин 1, 3 ст.301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року №618, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 року за №1097/14364, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, (надалі - Порядок №618), для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (п.п.2, 3 розділу ІІІ Порядку №618).

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Керівник або заступник керівника митного органу на підставі результатів перевірки, в разі її проведення, підписує висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України - пакет документів на повернення коштів. Пакет документів на повернення коштів передається до загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України (п.п.4, 5, 6 розділу ІІІ Порядку №618).

Відповідно до п.7 розділу III Порядку №618 висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Згідно п.11 розділу III Порядку №618 за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Відповідно до пп.43.1 - 43.5 ст.43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до Миколаївської митниці ДФС із заявою від 10.11.2017 року №НГЗ - Исх-01-17-891, до якої додані копії всіх необхідних документів.

Однак, митним органом за результатами отриманої заяви позивача не було вжито заходів та вчинено дій, визначених Порядком №618, тобто митницею не виконано процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї зазначеним вище Порядком, а тому наявні підстави для зобов'язання останньої їх вчинити.

Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених зокрема у постановах від 15.04.2014 року у справі №21-29а14, від 12.11.2014 року у справах №21-268а14, №21-391а14, від 25.11.2014 року у справі №21-338а14, від 24.03.2015 року у справі №21-3а15, від 12.05.2015 року у справі №21-161а15, у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому затвердженим наказом Міндоходів України та Мінфіну України від 30.12.2013 року №882/1188 Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та Порядком №618, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Колегія суддів також зазначає, що у своєму листі митниця не посилається на наявність недоліків в документах, поданих позивачем у якості додатків до заяви, лист митниці не містять викладення обставин відмови у складанні висновку про повернення коштів, окрім посилань на ту обставину, що питання повернення коштів не було предметом судового розгляду у справах про оскарження рішення про коригування митної вартості.

За вказаними обставинами, колегія суддів вважає вірним рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та зобов'язання митного органу скласти за заявою висновок про повернення з Державного бюджету України зарахованих до бюджету митних платежів, оскільки, відповідач покладені на нього Порядком повернення обов'язки не виконав.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 25.06.2018 року.

Головуючий суддя Кравченко К.В.Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.