Постанова № 74939547, 26.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 745/297/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Сосницького районного суду Чернігівської області від 24 травня 2018 року, суддя Смаль І.А., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Сосницького районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 23 квітня 2018 року, складену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Тромбачем А.А., на підставі якої притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 153 КпАП України, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Сосницького районного суду Чернігівської області від 24 травня 2018 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до Сосницького районного суду Чернігівської області.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом оскарження у даній справі є постанова про накладення адміністративного стягнення від 23 квітня 2018 року №89/05.

10 травня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом про скасування вищезазначенної постанови про наклавдення адміністративного стягнення передбаченого ст. 153 КпАП України.

Разом з тим, 10 травня 2018 року ухвалою Сосницького районного суду Чернігівської області відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду.

24 травня 2018 року позивач подав заяву про поновлення строку для звернення до суду з адміністративним позовом, мотивуючи її тим, що оскаржувану постанову ОСОБА_2 отримав 02 травня 2018 року у зв'язку з цим у нього не було часу своєчасно отримати правову допомогу для подання позову.

Колегія суддів зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Зокрема, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі, і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа "Стаббігс та інші проти Великобританії" (рішення від 22.10.1996 року), "Девеер проти Бельгії" (рішення від 27.02.1980 року)).

Статтею 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Згідно з ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову № 89/05 від 23 квітня 2018 року про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_2 отримав 02 травня 2018 року, що підтверджується копією витягу з книги для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень, № відправлення 1610001368016 (а.с. 45). Зазначений доках спростовує висновок суду першої інстанції про те, що позивач отримав постанову 28 квітня 2018 року.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що конверт про відправлення поштового повідомлення містить поштові штемпелі з датою відправлення повідомлення (28.04.2018 року), а не його вручення.

Також суд першої інстанції не врахував обставин, вказаних у заяві про поновлення строку та підтверджених матеріалами справи, не надав належної оцінки доводам позивача щодо часу звернення ним до суду з даним позовом, а тому прийшов до помилкового висновку про пропущення строку звернення до суду.

Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Вирішуючи питання законності та обґрунтованості прийнятого судом першої інстанції рішення, колегія суддів вважає за необхідне перевірити, чи узгоджується воно з нормами міжнародного права та чи не буде у даному випадку порушено право особи на судовий захист.

Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, виходячи з норм чинної Конституції України, а також з норм Міжнародного права, суд приходить до висновку, що залишення позовних вимог позивачки без розгляду унеможливить доступ останньої до правосуддя для повного захисту прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що строк звернення до Сосницького районного суду Чернігівської області позивачем пропущено з поважних причин, а тому підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали Сосницького районного суду Чернігівської області від 24 травня 2018 року та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 312, 313, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Сосницького районного суду Чернігівської області від 24 травня 2018 року скасувати, а справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення направити до Сосницького районного суду Чернігівської області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 20 червня 2018 року.