Постанова № 74939519, 23.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/4590/18 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Петрика І.Й., Сорочка Є.О.

за участю секретаря с/з: Бордунової К.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВЕ ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ "ОБ'ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" до Міністерства юстиції України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об'єднані зернові технології" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об'єднані зернові технології", в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України в частині задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об'єднані зернові технології" від 01.03.2018, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06.03.2018 за №7206-33-18, щодо скасування реєстраційних дій, які були вчинені 02.02.2018 державним реєстратором Смалиус В.В. щодо нерухомого майна - комплексу будівель і споруд виробничо-складської бази, що знаходяться за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, смт. Павлиш, вул. 40 років Перемоги, буд. 68.

Разом з адміністративним позовом позивачем до суду було подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 12.03.2018, виданого за наслідками розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об'єднані зернові технології" від 01.03.2018 та шляхом заборони Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, а також будь-яким суб'єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо нерухомого майна - комплексу будівель і споруд виробничо-складської бази, що знаходяться за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, смт. Павлиш, вул. 40 років Перемоги, буд. 68.

В своїх доводах заявник посилається на те, що існує очевидна небезпека позбавлення позивача права власності на комплекс будівель і споруд виробничо-складської бази, що знаходяться за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, смт. Павлиш, вул. 40 років Перемоги, буд. 68, через очевидну протиправність наказу Міністерства юстиції України та порушення ним прав, свобод та інтересів позивача, оскільки невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить виконання рішення суду. Крім того, позивач зауважив на тому, що у разі невжиття заходів забезпечення позову заявленим вище способом Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Преміум" буде загрожувати суттєва фінансова шкода.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2018 року заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" про забезпечення адміністративного позову задоволено частково: заборонено Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, а також будь-яким суб'єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо нерухомого майна - комплексу будівель і споруд виробничо-складської бази, що знаходяться за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, смт. Павлиш, вул. 40 років Перемоги, буд. 68.

В іншій частині заяви відмовлено.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об'єднані зернові технології" не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2018 року та постановити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

В апеляційній скарзі апелянт зауважує на тому, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на вищевказану норму, колегія суддів вважає за необхідне здійснювати апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об'єднані зернові технології".

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та прийнятим на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, а апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Преміум" було відкрито Товариству з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об'єднані зернові технології" відновлювальну мультивалютну відкличну кредитну лінію у доларах США з лімітом у сумі, еквівалент якої не може перевищувати 2 500 000,00 доларів США.

Як свідчать матеріали даної справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об'єднані зернові технології" було порушено вимоги іпотечного договору №112/КЛ/14/І-3, посвідченого 09.04.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального Округу Верповською О.В. за зареєстрованим №1935, в частині порушення графіку погашення процентів. У зв'язку з відсутністю реагування на повідомлення позивача про усунення порушень за кредитним договором, державним реєстратором Смалиус В.В. було зареєстровано за Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Преміум" право власності на предмет іпотеки - комплекс будівель і споруд виробничо-складської бази, що знаходяться за адресою: Кіровоградська обл., Онуфріївський район, смт. Павлиш, вул. 40 років Перемоги, буд. 68, на підставі іпотечного договору №112/КЛ/14/І-3.

Зважаючи на факт невиконання третьою особою умов вищевказаного кредитного договору, позивач в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України звернувся із заявою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Частково задовольняючи заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що інтереси позивача можуть бути порушені у зв'язку з можливим позбавленням його права власності на предмет іпотеки, та як наслідок ускладнення виконання рішення суду в майбутньому.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (частина перша статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, позов, згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Отже, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" зазначено, що суд, при розгляді заяв про забезпечення позову має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Водночас, пунктом 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що комплекс будівель і споруд виробничо-складської бази, які знаходяться за адресою: Кіровоградська обл., Онуфріївський район, смт. Павлиш, вул. 40 років Перемоги, буд. 68, є предметом іпотеки за договором від 09.04.2015 №112/КЛ/14/І-3, який в свою чергу забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитним договором №112/КЛ/14.

За невиконання умов кредитного договору право власності на предмет іпотеки було зареєстровано за позивачем, проте дії державного реєстратора були оскаржені Товариством з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об'єднані зернові технології" до Міністерства юстиції України, яке за результатом розгляду даної скарги винесло спірний Наказ.

За нормами чинного законодавства, факт доведення наявності зазначених заявником підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має також здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Дослідивши заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" про вжиття заходів забезпечення позову, колегія суддів дійшла висновку, що заявником були наведені прийнятні та переконливі доводи того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову саме шляхом заборони Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, а також будь-яким суб'єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень та заборони вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо нерухомого майна - комплексу будівель і споруд виробничо-складської бази, що знаходяться за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, смт. Павлиш, вул. 40 років Перемоги, буд. 68.

При цьому, застосований судом вид забезпечення позову у повній мірі відповідає обсягу позовних вимог, оскільки під час розгляду заяви про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини даної справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та правильно застосовано норми процесуального права при ухвалення оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВЕ ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ "ОБ'ЄДНАНІ ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ" без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Петрик І.Й.

Суддя Сорочко Є.О.

Повний текст постанови виготовлено - 06.06.2018р.