Постанова № 74939449, 20.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 766/10026/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Дорошинська В.Е.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Бойка А.В., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23 березня 2018 року (м. Херсон, дата складання повного тексту рішення - 23.03.2018р.) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

13.06.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області із адміністративним позовом до ГУ ПФУ в Херсонській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив суд:

- зобов'язати відповідача здійснити з 01.01.2017 року обчислення, перерахунок та виплату призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІІ йому пенсії за вислугу років у розмірі 88% від суми місячної чинної заробітної плати згідно довідок Державної установи «Херсонська виправна колонія (61) міжобласної спеціалізованої туберкульозної лікарні» від 10.05.2017 року №27/4-1563, від 06.06.2017 року №27/4-1856 та від 17.11.2017 року №27/4-15-17/Б-6 без обмежень граничного розміру з обов'язковим повним нарахуванням та повною виплатою з урахуванням: посадового окладу - 1750 грн.; підвищення посадового окладу (15% посадового окладу) 262,5 грн.; підвищення посадового окладу за шкідливі умови праці 7,5% - 131,25 грн.; окладу за військовим званням - 125 грн.; вислугу років 30% - 641.25 грн.; щомісячної премії 190% - 5279,62 грн.; надбавки за виконання особливо важливої роботи 50% - 1389,38 грн.; одноразової грошової допомоги при звільнені на пенсію - 28411,28 грн.;

- зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області виконати постанову суду негайно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно та без законних підстав не перераховано йому пенсію на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 23 березня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі. Зобов'язано ГУ ПФУ в Херсонській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІІ за вислугу років у розмірі 88% від суми місячної чинної заробітної плати згідно довідок Державної установи «Херсонська виправна колонія (61) міжобласної спеціалізованої туберкульозної лікарні» 10.05.2017 року №27/4-1563, від 06.06.2017 року №27/4-1856 та від 17.11.2017 року №27/4-15-17/Б-6, починаючи з 01.01.2017 року без обмежень граничного розміру з обов'язковим повним нарахуванням та повною виплатою з урахуванням наступних видів грошового забезпечення: посадового окладу -1750 грн.; підвищення посадового окладу (15% посадового окладу) 262,5 грн.; підвищення посадового окладу за шкідливі умови праці 7,5% - 131,25 грн.; окладу за військовим званням - 125 грн.; вислугу років 30% -641,25 грн.; щомісячної премії 190% - 5279,62 грн.; надбавка за виконання особливо важливої роботи 50% - 1389,38 грн.; одноразова грошова допомога при звільнені на пенсію 28411,28 грн. Допущено негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, начальник ГУ ПФУ в Херсонській області 11.04.2018 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23.03.2018 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність усіх належних підстав для її часткового задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ОСОБА_1 з 10.02.1995 року по 22.09.2009 року проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби і був звільнений у відставку за п.65 «А» (за віком) з посади помічника установи по роботі з особовим складом.

Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 06.10.2009 р. Пенсійним фондом України, підтверджено право позивача на отримання пенсії.

З вказаного періоду позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ Херсонської області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст.ст. 12,13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Державною установою «Херсонською виправною колонією (61) Міжобласною спеціалізованою туберкульозною лікарнею» була виготовлена довідка від 10.05.2017 року №27/4-1563 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1

Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Херсонській області з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням постанови КМУ від 28.12.2016р. №1036 «Про внесення змін до постанови КМУ від 07.11.2007р. №1294».

18.05.2017 року відповідачем листом №14/Б-99-1 відмовлено у перерахунку пенсії з посиланнями на те, що пенсія нарахована та виплачується згідно вимог чинного законодавства.

Не погоджуюсь з такими діями та рішеннями пенсійного фонду, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, з неправомірності спірних дій та бездіяльності відповідача.

Проте, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, не може повністю погодитися з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх частково необгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

За приписами ч.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Так, як вбачається з матеріалів справи позивач при звільненні займав посаду «помічник начальника установи по роботі з особовим складом».

Згідно ж з наявної в матеріалах справи довідки Державної установи «Херсонська виправна колонія (61) - Міжобласна спеціалізована туберкульозна лікарня» від 10.08.2017 року №27/274 зазначена вище посада на якій пропрацював позивач була перейменована на «начальник відділу по роботі з персоналом установи».

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 року №1036 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294» (яка була чинною на момент звернення позивача до пенсійного органу) було підвищено розмір грошового забезпечення військовослужбовцям, у тому числі на посаді, на якій працював позивач, що у відповідності до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є підставою для перерахунку пенсії позивача.

Отже, враховуючи викладене, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що збільшення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як особі, яка отримує пенсію відповідно до цього Закону.

При цьому, як було вірно встановлено судом першої інстанції, на момент звернення позивача до територіального органу Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії, порядок перерахунку пенсій військовослужбовцям дійсно не врегульований, однак невжиття заходів Кабінетом Міністрів України щодо врегулювання вказаного питання не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії позивачу та може призвести до порушення його прав, гарантованих Конституцією України.

Дана правова позиція відповідає і висновкам викладеним Верховним судом 15.02.2018 року у зразковій справі №Пз/9901/8/18 (820/6514/17).

Разом з тим, судова колегія не може погодитись з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, а саме в частині проведення перерахунку з урахуванням одноразової грошової допомоги при звільненні.

Так, згідно приписів ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII, особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Статтею 43 вказаного Закону передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Далі, як вбачається з приписів ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Проте, статтею 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Так, аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

Хоча грошова допомога при звільненні з військової служби й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення. Вона відноситься до разових платежів та виплачується лише при звільненні військовослужбовця, т.б. має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема, військовослужбовців. За цими ознаками одноразова грошова допомога при звільненні не може входити до додаткового грошового забезпечення, яке повинно враховуватися при нарахуванні пенсії.

Крім того, як встановлено судовою колегією та вбачається з наявної в матеріалах справи довідки Державної установи «Херсонська виправна колонія (61) - Міжобласна спеціалізована туберкульозна лікарня» від 10.05.2017 року №27/4-1563, страхові внески з одноразової грошової допомоги виплаченої позивачу при звільненні не утримувались.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про відсутності належних підстав для задоволення позовних вимог позивача у цій частині.

При цьому, одночасно слід звернути увагу на те, що аналогічна правова позиція з цього питання вже булав неодноразово викладена як Верховним Судом України, зокрема, в постанові від 12.09.2017 року у справі №21-1115а16, так і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03.04.2018 року у справі №345/2849/17 та від 03.05.2018 року у справі №728/1876/17.

Що ж стосується інших п/вимог позивача про скасування обмеження його пенсії максимальним розміром, то з цього приводу необхідно зазначити наступне.

Так, згідно з положеннями ст.43 вказаного вище Закону, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 (десяти) прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Тимчасово, т.б. у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) було обмежено до суми, яка не може перевищувати 10740 грн.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 року №1774-VШ внесені зміни до ч.7 ст.43 Закону України від 09.04.1992 року №2262, відповідно до яких, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 (десяти) прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, тимчасово, до 31.12.2017 року, максимальний розмір пенсії встановлено таким, що не може перевищувати 10740 грн.

Разом з тим, рішенням Конституційного суду України у справі №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають ст.17 Конституції України положення першого речення частини 7 статті 43 Закону №22б2-ХІІ в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом від 24.12.2015 року № 911-VI, в якій було зазначено, що тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740 грн.

Однак, положення першого речення частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом під 06.12.2016 року №1774-VII, на теперішній час не було визнано неконституційним.

Отже, ці норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії на момент звернення позивача із заявою були чинними і неконституційними не визнані, а тому, відповідно, підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами.

В той же час, як встановлено колегією суддів з матеріалів справи, згідно наданої позивачем до ГУ ПФУ в Херсонській області довідки про розмір грошового забезпечення від 17.11.2017р. №27/4-15-17/Б-6, розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2017 року становить 9447,76 грн., т.б. відсоткове значення (до 100%) від зазначеної суми що становить розмір призначеної пенсії, взагалі не може перевищувати встановлені та визнані неконституційними граничні суми максимального розміру пенсії 10740 грн.

Крім того, щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження граничного розміру та виплачувати її надалі, колегія суддів зазначає, що у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, а тому суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє, оскільки на час розгляду справи судом права позивача в цій частині порушені не були.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог і в цій частині.

Також, при цьому слід зазначити, що аналогічна правова позиція з даного спірного питання висловлена як Верховним Судом України від 06.03.2017 року в справі №490/5309/16-а, так і Верховним Судом від 14.03.2018 року в справі №183/342/17, від 03.04.2018 року у справі №361/4922/17.

Одночасно, при прийнятті остаточного рішення, колегія суддів вважає за необхідне ще вказати, що згідно ч.1 ст.371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, до того ж, деякі висновки суду не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм діючого у цій сфері законодавства.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення має право скасувати його повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Отже, за таких обставин та враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, а також в зв'язку із тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, у відповідності до ч.2 ст.9 та п.п.3,4 ч.1 ст.317 КАС України, вважає за необхідне скасувати судове рішення суду 1-ї інстанції та прийняти нове - про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.308,311,315,317,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - задовольнити частково.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23 березня 2018 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІІ за вислугу років у розмірі 88% від суми місячної чинної заробітної плати згідно довідок Державної установи «Херсонська виправна колонія (61) міжобласної спеціалізованої туберкульозної лікарні» 10.05.2017 року №27/4-1563, від 06.06.2017 року №27/4-1856 та від 17.11.2017 року №27/4-15-17/Б-6, починаючи з 01.01.2017 року з урахуванням: посадового окладу - 1750 грн.; підвищення посадового окладу (15% посадового окладу) 262,5 грн.; підвищення посадового окладу за шкідливі умови праці 7,5% - 131,25 грн.; окладу за військовим званням - 125 грн.; вислуги років 30% - 641,25 грн.; щомісячної премії 190% - 5279,62 грн.; надбавки за виконання особливо важливої роботи 50% - 1389,38 грн.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 20.06.2018р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: А.В. Бойко

О.В. Єщенко