Рішення № 74939398, 26.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 червня 2018 року № 826/15048/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Агро Трейд» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Агро Трейд» (далі також - ТОВ «Інвест Агро Трейд», позивач) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.09.2016 №4502615141 і №4512615141.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю та безпідставністю висновків акта ГУ ДФС у м. Києві від 17.06.2016 №163/26-15-14-01-04/39651630 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Інвест Агро Трейд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.02.2015 по 31.12.2015 в частині висновків про завищення перевіряємим товариством сум податку на прибуток і податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з контрагентами - ТОВ «Розвиток 2015», ТОВ «Горсан», ФГ «Вікторія», ПП «Євро Агро Дістріб'юшн», ТОВ «Латель», ТОВ «Трейд-Капітал Інвест Груп», СФГ «Вікторія», ТОВ «Древ-Пром Систем», ТОВ «Будмастерстар». Позивач стверджує, що господарські операції з названими контрагентами-постачальниками товарів реально відбулися та підтверджені всіма необхідними первинними документами, що надають позивачу право на формування витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками таких вчинених операцій.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2016 відкрито провадження в справі №826/15048/16 за вказаним позовом ТОВ «Інвест Агро Трейд», закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (головуючий суддя Огурцов О.П.).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2017 справу прийнято до провадження суддею Скочок Т.О. та призначено дану справу до судового розгляду.

У судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги повністю, а представник відповідача проти позову заперечував з підстав, наведених у тексті його заперечень на позов.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що в ході проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача встановлені факти протиправності формування ним показників витрат і податкового кредиту за звітні періоди 2015 року за рахунок нереальних фінансово-господарських операцій з суб'єктами підприємницької діяльності з ознаками фіктивності, що відповідно призвело до заниження задекларованих платником суми податків. Висновки акта перевірки від 17.06.2016 №163/26-15-14-01-04/39651630 відповідач вважає обґрунтованими та правомірними, а прийнятті на його підставі податкові повідомлення-рішення - законними.

На підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній станом на день вчинення відповідної процесуальної дії) суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Працівниками ГУ ДФС у м. Києві була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Інвест Агро Трейд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.02.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 17.06.2016 №163/26-15-14-01-04/39651630 (далі - акт перевірки).

Згідно висновків цього акта перевірки, відповідач встановив порушення позивачем, зокрема: норм пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, що призвело до заниження ТОВ «Інвест Агро Трейд» податку на прибуток підприємств за 2015 рік на загальну суму 2 279 319 грн.; норм п.п. 198.1, 198.2, 198.3 і 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ТОВ «Інвест Агро Трейд» податку на додану вартість за звітні періоди квітень-грудень 2015 року на загальну суму 2 383 792 грн.

Суть зазначених правопорушень, на думку перевіряючих, полягає у неправомірному формуванні позивачем показників витрат (13 445 184 грн.) і податкового кредиту з податку на додану вартість (2 688 054 грн.) за перевіряємий період за рахунок нереальних господарських операцій з контрагентами-постачальниками товарів ТОВ «Розвиток 2015» (задекларований обсяг поставок - 902 288,40 грн., в т.ч. ПДВ - 150 381,40 грн.), ТОВ «Горсан» (задекларований обсяг операцій - 885 193,20 грн., в т.ч. ПДВ - 147 532,20 грн.), ФГ «Вікторія» (задекларований обсяг поставок - 812 262 грн., в т.ч. ПДВ - 135 377 грн.), ПП «Євро Агро Дістріб'юшн» (задекларований обсяг поставок - 3 037 004 грн., в т.ч. ПДВ - 506 167,40 грн.), ТОВ «Латель» (задекларований обсяг операцій - 771 145,30 грн., в т.ч. ПДВ - 128 524,20 грн.), ТОВ «Трейд-Капітал Інвест Груп» (задекларований обсяг поставок - 1 550 976 грн., в т.ч. ПДВ - 258 496 грн.), СФГ «Вікторія» (задекларований обсяг поставок - 165 730,60 грн., в т.ч. ПДВ - 27 621,77 грн.), ТОВ «Древ-Пром Систем» (задекларований обсяг поставок - 244 487,10 грн., в т.ч. ПДВ - 40 747,85 грн.), ТОВ «Будмастерстар» (задекларований обсяг операцій - 761 801,30 грн., в т.ч. ПДВ - 126 966,90 грн.), а також з ТОВ «Лаярд», ТОВ «Саксон-Траст», ТОВ «Молнія», ТОВ «Крісмас Трейд», ТОВ «Іюль», ТОВ «Новатрейд Компані» і ТОВ «Колос-Трейдинг». Такі висновки акта перевірки були сформовані в тому числі з наступних мотивів:

- стосовно ТОВ «Розвиток 2015»: назване Товариство не звітувало з податку на прибуток за 2015 рік та з ПДВ за вересень 2015 року; встановлена кількість працівників - 1 особа; свідоцтво платника ПДВ анульоване 24.11.2015; за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено невідповідність номенклатур закуплених ТОВ «Розвиток 2015» та реалізованих позивачу товарів; відповідно до тексту отриманого від ОУ ГУ ДФС у м. Києві протоколу допиту свідка від 24.12.2015 з'ясовано, що ОСОБА_5 заперечувала факт державної реєстрації на своє ім'я ТОВ «Розвиток 2015» та причетність до господарської діяльності такого товариства, оформлення та підписання від імені Товариства бухгалтерської і фінансової звітності;

- стосовно ТОВ «Горсан»: назване Товариство не звітувало з податку на прибуток за 2015 рік та з ПДВ за серпень 2015 року; встановлена кількість працівників - 1 особа; свідоцтво платника ПДВ анульоване 09.10.2015; за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено невідповідність номенклатур закуплених ТОВ «Горсан» та реалізованих позивачу товарів; відповідно до тексту отриманого від ОУ ГУ ДФС у м. Києві протоколу допиту свідка від 24.12.2015 з'ясовано, що ОСОБА_6 без наміру здійснення підприємницької діяльності та за грошову винагороду зареєстровано на своє ім'я суб'єкт підприємницької діяльності - ТОВ «Горсан». При цьому, ОСОБА_6 жодних первинних документів не підписував та фінансово-господарських операцій від імені ТОВ «Горсан» не здійснював; до Єдиного реєстру досудових рішень внесені відомості про досудове розслідування №32015100060000213 від 08.10.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 і 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України. Досудовим розслідуванням в рамках цього кримінального провадження встановлено, шо ТОВ «Горсан» було створено з метою прикриття незаконної діяльності, без мети ведення фінансово-господарської діяльності та на підставних осіб;

- стосовно ФГ «Вікторія»: за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 2051 КК України, відносно ФГ «Вікторія» наявний вирок суду від 04.12.2015 у справі №379/1651/15-к; за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено невідповідність номенклатур закуплених ФГ «Вікторія» та реалізованих позивачу товарів;

- стосовно ПП «Євро Агро Дістріб'юшн»: за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, відносно ПП «Євро Агро Дістріб'юшн» наявний вирок суду від 14.04.2016 у справі №201/4704/16-4;

- стосовно ТОВ «Латель»: назване Товариство не звітувало з податку на прибуток за 2015 рік та з ПДВ за серпень 2015 року; встановлена кількість працівників - 1 особа; свідоцтво платника ПДВ анульоване 02.10.2015; за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено невідповідність номенклатур закуплених ТОВ «Латель» та реалізованих позивачу товарів/послуг; до Єдиного реєстру досудових рішень внесені відомості про досудове розслідування №32015100060000213 від 08.10.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 і 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України. Досудовим розслідуванням в рамках цього кримінального провадження встановлено, шо ТОВ «Латель» було створено з метою прикриття незаконної діяльності, без мети ведення фінансово-господарської діяльності та на підставних осіб;

- стосовно ТОВ «Трейд-Капітал Інвест Груп»: назване Товариство не звітувало з податку на прибуток за 2015 рік; встановлена кількість працівників - 1 особа; відповідно до АІС «Податковий блок» Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів, між ТОВ «Інвест Агро Трейд» і ТОВ «Трейд-Капітал Інвест» існує розбіжність показників за період червень 2015 року на суму ПДВ 18 079,20 грн.; до Єдиного реєстру досудових рішень внесені відомості про досудове розслідування №32014040000000156 від 28.11.2014, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 358 КК України. Досудовим розслідуванням в рамках цього кримінального провадження встановлено проведення державної реєстрації ТОВ «Трейд-Капітал Інвест» з метою прикриття незаконної діяльності, без мети ведення фінансово-господарської діяльності та на підставних осіб;

- стосовно СФГ «Вікторія»: встановлена кількість працівників на товаристві - 1 особа; свідоцтво платника ПДВ анульоване 17.09.2015; за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено невідповідність номенклатур закуплених СФГ «Вікторія» та реалізованих позивачу товарів; до Єдиного реєстру досудових рішень внесені відомості про досудове розслідування №32015110130000002 від 19.01.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358 КК України. Досудовим розслідуванням в рамках цього кримінального провадження встановлено проведення державної реєстрації СФГ «Вікторія» з метою прикриття незаконної діяльності, без мети ведення фінансово-господарської діяльності та на підставних осіб;

- стосовно ТОВ «Древ-Пром Систем»: встановлена кількість працівників на товаристві - 1 особа; за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено невідповідність номенклатур закуплених ТОВ «Древ-Пром Систем» та реалізованих позивачу товарів; до Єдиного реєстру досудових рішень внесені відомості про досудове розслідування №32014040000000090 від 05.08.2014, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205 КК України. Досудовим розслідуванням в рамках цього кримінального провадження встановлено проведення державної реєстрації ТОВ «Древ-Пром Систем» з метою прикриття незаконної діяльності, без мети ведення фінансово-господарської діяльності та на підставних осіб;

- стосовно ТОВ «Будмастерстар»: за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено невідповідність номенклатур закуплених ТОВ «Будмастерстар» та реалізованих позивачу товарів; до Єдиного реєстру досудових рішень внесені відомості про досудове розслідування №32015100060000213 від 08.10.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 і 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України. Досудовим розслідуванням в рамках цього кримінального провадження встановлено проведення державної реєстрації ТОВ «Будмастерстар» з метою прикриття незаконної діяльності, без мети ведення фінансово-господарської діяльності та на підставних осіб.

07.07.2016 ГУ ДФС у м. Києві на підставі цього акта перевірки прийняло податкові повідомлення-рішення за №3012615161 і №3022615161.

За результатами оскарження платником (позивачем) цих податкових повідомлень-рішень від 07.07.2016 в адміністративному порядку відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України, рішенням Державної фіскальної служби України від 14.09.2016 №19998/6/99-99-11-01-02-25 такі податкові повідомлення-рішення були скасовані в частині визначення податкових зобов'язань з ПДВ і податку на прибуток за рахунок невизнання перевіркою правомірності фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Інвест Агро Трейд» з ТОВ «Лаярд», ТОВ «Саксон-Траст», ТОВ «Молнія», ТОВ «Крісмас Трейд», ТОВ «Іюль», ТОВ «Новатрейд Компані» і ТОВ «Колос-Трейдинг».

19.09.2016 ГУ ДФС у м. Києві на підставі цього акта перевірки та з урахуванням рішення ДФС України від 14.09.2016 №19998/6/99-99-11-01-02-25 прийняло спірні у даній справі податкові повідомлення-рішення

- за №4502615141 (форми «Р»), яким визначило позивачу до сплати грошове зобов?язання з податку на додану вартість у розмірі 1 901 038,75 грн. (в тому числі за основним платежем - 1 520 831 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 380 207,75 грн., - що становить 50 % від суми заниженого податку);

- за №4512615141 (форми «Р»), яким визначило позивачу до сплати грошове зобов?язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 228 819 грн. (основний платіж).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення від 19.09.2016 протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України (в редакції Закону від 28.12.2014 № 71-VIII) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Тобто, починаючи з 1 січня 2015 року податок на прибуток розраховується виходячи із бухгалтерського фінансового результату (як різниці між отриманими підприємством доходами та понесеними ним витратами протягом звітного періоду) за національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку (далі по тексту - НП(С)БО) чи міжнародними стандартами фінансової звітності (далі по тексту - МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбачені ПК України (як то амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій).

Базою оподаткування визначено грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п. 135.1 ст. 135 ПК України), а звітним для цілей податку на прибуток періодом - календарний рік (п. 137.4 ст. 137 ПК України).

В силу норм п.п. 44.1, 44.2 і 44.3 ст. 44 ПК України (в редакції Закону від 28.12.2014 №71-VIII) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У свою чергу правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі по тексту - Закон №996-ХІV).

За визначенням ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) «первинний документ» - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а «господарська операція» - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 11 Закону №996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Частинами першою - четвертою ст. 9 Закону №996-ХІV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій (визначення яких як фактів підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів міститься в абз. 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88) є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, за змістом норм Закону №996-ХІV та Положення №88 визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

За приписами ч. 5 цієї статті Закону №996-ХІV господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Згідно з ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Зокрема, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності закріплені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248). Так, відповідно до положень п.п. 5 - 9 цього НП(С)БО витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

Крім того, нормами п.п. 200.1, 200.2 і 200.4 ст. 200 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, відповідно до норм пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. «а» п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу. Зокрема, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Виходячи з аналізу наведених норм Кодексу в сукупності суд дійшов висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум витрат та податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. Дана правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, як викладені у його постановах від 30.01.2018 №К/9901/2803/18 (у справі №820/11856/13-а), від 31.01.2018 №К/9901/5557/18 (у справі №826/245/14), від 06.02.2018 №К/9901/7258/18 (у справі №810/6695/14), 04.04.2018 № К/9901/27694/18 (у справі №808/2519/15).

Як вбачається з тексту акта перевірки протягом перевіряємого періоду ТОВ «Інвест Агро Трейд» здійснювало господарську діяльність з оптової торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Окрім того, згідно наданих позивачем копій статуту ТОВ «Інвест Агро Трейд» і витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство здійснює наступні види господарської діяльності: неспеціалізована оптова торгівля, виробництво продуктів борошно-круп'яної промисловості; складське господарство; вантажний автомобільний транспорт.

Відповідно до поданих сторонами до матеріалів справи документів суд встановив, що між ТОВ «Інвест Агро Трейд» (як покупцем) та суб'єктами підприємницької діяльності (постачальниками) - ТОВ «Розвиток 2015», ТОВ «Горсан», ФГ «Вікторія», ПП «Євро Агро Дістріб'юшн», ТОВ «Латель», ТОВ «Трейд-Капітал Інвест Груп», СФГ «Вікторія», ТОВ «Древ-Пром Систем», ТОВ «Будмастерстар» укладено ряд однотипних за змістом договорів поставок товарів.

А саме з ТОВ «Розвиток 2015» - договір поставки від 01.09.2015 №010915 (який від імені постачальника підписаний директором ОСОБА_5), з ТОВ «Горсан» - договір №200715 поставки висівок пшеничних від 20.07.2015 (який від імені постачальника підписаний директором ОСОБА_7), з Фермерським господарством «Вікторія» - договір №220815 від 22.06.2015 (який від імені постачальника підписаний директором ОСОБА_8), з ПП «Євро Агро Дістріб'юшн» - договір поставки №30/03-11 від 30.03.2015 (до матеріалів справи надана копія договору не підписаного зі сторони постачальника), з ТОВ «Латель» - договір №200715 поставки висівок пшеничних від 20.07.2015 (який від імені постачальника підписаний директором ОСОБА_9, при цьому реквізити цього договору ідентичні реквізитам договору поставки, що був укладений між позивачем і ТОВ «Горсан»), з ТОВ «Трейд-Капітал Інвест Груп» - договір №150415 від 15.04.2015 (який від імені постачальника підписаний директором ОСОБА_10), з Селянським (фермерським) господарством «Вікторія» - договір №090615 від 09.06.2015 (який від імені постачальника підписаний директором ОСОБА_11), з ТОВ «Древ-Пром Систем» - договір №310815 від 31.08.2015 (який від імені постачальника підписаний директором ОСОБА_12), з ТОВ «Будмастерстар» - договір №200715 поставки висівок пшеничних від 20.07.2015 (який від імені постачальника підписаний директором ОСОБА_13, при цьому реквізити цього договору ідентичні реквізитам договорів поставок, що були укладені між позивачем і ТОВ «Горсан», ТОВ «Латель»)

За умовами вказаних договорів постачальник зобов'язувався в порядку та на умовах визначених цими договорами передати у власність покупця товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених цими договорами, - прийняти й оплатити товар. Під товаром у договорах розуміється висівки пшеничні відповідної якості.

Загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру, строк відвантаження товару, місце та умови доставки товару, визначаються сторонами у рахунках постачальника та/або видаткових накладних. Ціна товару, також, вказується в накладних до окремих партій і вважається погодженою між постачальником і покупцем при наявності печаток обох сторін договору

Постачальник зобов'язаний відвантажити та доставити товар. Постачальник поставляє Товар на умовах СРТ ЧСЗ, м. Миколаїв, вул. Індустріальна 1, згідно «Інкотермс» в редакції 2010 року за винятком застережень, прямо передбачених даним договором. Конкретні умови та строки поставки товару обумовлюється сторонами в специфікації. Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної та/або акту-приймання-передачі на товар уповноваженими представниками сторін. При поставці товару покупцеві надаються з боку постачальника: рахунок-фактура; податкова накладна; видаткова накладна; сертифікат якості виробника або податкова та видаткова накладні, товарно-транспортна накладна.

Загальна вартість договору визначається на підставі сум, зазначених у специфікаціях. Оплата Товару, що поставляється за даним Договором, проводиться шляхом врахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника відповідно до умов зазначених у специфікаціях до цього договору. Датою оплати вважається дата списання банком грошових коштів із поточного рахунку покупця.

Крім того, між ТОВ «Інвест Агро Трейд» (як клієнтом) і ТОВ «Латель» (як експедитором) був укладений договір транспортного експедирування №280715 від 28.07.2015. За умовами цього договору експедитор зобов'язується від свого імені та за рахунок кошті клієнта здійснювати комплекс робіт з організації перевезень вантажів вантажними автомобілями у міських, міжміських та міжнародних сполученнях, фрахтуючи для цього автотранспорт третьої сторони - перевізника, а клієнт - оплачувати надані послуги. З метою виконання цього договору експедитор укладає договори щодо надання транспортно-експедиційних послуг. Згідно п.п. 1.4, 6.1, 6.2 і 6.7 цього договору клієнт пред'являє, а експедитор приймає до перевезення вантажі на підстави заявки, яка є невід'ємною частиною даного договору. Передача-прийняття послуг за цим договором здійснюється на підставі акта виконаних послуг. Платежі за послуги експедитора з перевезення/експедирування здійснюються за договірними цінами, в строки вказані у заявках. Винагорода експедитору визначається як різниця сум, отриманих від клієнта та перерахованих перевізнику за виконані перевезення вантажів, окрім випадків, коли експедитор є одночасно перевізником.

Також, між ТОВ «Інвест Агро Трейд» (як замовником) і ТОВ «Будмастерстар» (як виконавцем) був укладений договір №280715 про надання послуг транспортного експедирування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 28.07.2015. Згідно умов цього договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується організувати та виконати доставку автомобільним транспортом ввірений йому замовником вантаж (відповідно із транспортною накладною) до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (вантажоодержувачу), а замовник - сплатити за надані послуги встановлену плату. Замовник за цим договором може виступати також і вантажоодержувачем.

На підтвердження обставин поставки товару, отримання транспортних послуг за вказаними договорами та проведення розрахунків з контрагентами позивач надав суду копії наступних документів:

- специфікації до договору №150415 від 15.04.2015;

- специфікації до договору №090615 від 09.06.2015;

- видаткових накладних;

- роздруківок електронних податкових накладних;

- рахунків на оплату по договору №30/03-11 від 30.03.2015;

- товарно-транспортних накладних, згідно текстів яких замовниками автомобільних перевезень та вантажовідправниками визначені - ТОВ «Розвиток 2015», ТОВ «Горсан», ТОВ «Вікторія», ПП «Євро Агро Дістріб'юшн», ТОВ «Латель», ТОВ «Трейд-Капітал Інвест Груп», СФГ «Вікторія», ТОВ «Древ-Пром Систем»; вантажоодержувачем - ТОВ «Будтехинжинеринг» за договором №5058 з ТОВ «СМГ» для ТОВ «Інвест Агро Трейд», найменування вантажу - висівки пшеничні, пункти навантаження - Дніпропетровська обл./Київська обл., пункт розвантаження - ЧСЗ, м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1;

- товарно-транспортних накладних, згідно текстів яких замовником автомобільних перевезень та вантажовідправником визначено - ТОВ «Інвест Агро Трейд»; перевізником - ТОВ «Латель»; вантажоодержувачем - ТОВ «Будтехинжинеринг» за договором №5058 з ТОВ «СМГ» для ТОВ «Інвест Агро Трейд», найменування вантажу - висівки пшеничні, пункти навантаження - Дніпропетровська обл./Вільнянськ/Свердловка, пункт розвантаження - ЧСЗ, м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1;

- товарно-транспортних накладних, згідно текстів яких замовником автомобільних перевезень та вантажовідправником визначено - ТОВ «Інвест Агро Трейд»; перевізником - ТОВ «Будмастерстар»; вантажоодержувачем - ТОВ «Будтехинжинеринг» за договором №5058 з ТОВ «СМГ» для ТОВ «Інвест Агро Трейд», найменування вантажу - висівки пшеничні, пункти навантаження - Світловодськ, пункт розвантаження - ЧСЗ, м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1;

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), - згідно текстів яких ТОВ «Горсан» надало позивачу транспортні послуги згідно договору №280715 від 28.07.2015 на загальну суму 79 938,60 грн. (з ПДВ);

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), - згідно текстів яких ТОВ «Латель» надало позивачу транспортні послуги згідно договору №280715 від 28.07.2015 на загальну суму 121 679 грн. (з ПДВ);

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), - згідно текстів яких ТОВ «Будмастерстар» надало позивачу транспортні послуги згідно договору №280715 від 28.07.2015 на загальну суму 31 130,4 грн. (з ПДВ);

- довідки СФГ «Вікторія» щодо виробництва пшеничних висівок від 10.06.2015;

- договору відступлення права вимоги №1 від 20.09.2015, укладеного між ТОВ «Розвиток 2015» (кредитор 1), ТОВ «Сітігіда Трейд Групп» (кредитор 2) і ТОВ «Інвест Агро Трейд» (боржник). За умовами цього договору ТОВ «Розвиток 2015» відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України відступило своє право вимоги щодо погашення ТОВ «Інвест Агро Трейд» заборгованості перед кредитором 1 за договором від 01.09.2015 №010915 у сумі 902 288,39 грн. на користь ТОВ «Сітігіда Трейд Групп» (кредитора 2);

- договорів відступлення права вимоги №1 від 13.08.2015, 18.08.2015, 19.08.2015, 22.08.2015, укладений між ТОВ «Горсан» (кредитор 1), ТОВ «Латель» (кредитор 2) і ТОВ «Інвест Агро Трейд» (боржник). За умовами цього договору ТОВ «Горсан» відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України відступило своє право вимоги щодо погашення ТОВ «Інвест Агро Трейд» заборгованості перед кредитором 1 за договором від 20.07.2015 №200715 у сумах 167 110,46 грн., 389 121,88 грн., 213 714,12 грн. і 115 246,78 грн. на користь ТОВ «Латель» (кредитора 2);

- договору відступлення права вимоги №1 від 11.09.2015, укладений між ТОВ «Древ-Пром-Систем» (кредитор 1), ФСГ «Вікторія» (кредитор 2) і ТОВ «Інвест Агро Трейд» (боржник). За умовами цього договору ТОВ «Древ-Пром-Систем» відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України відступило своє право вимоги щодо погашення заборгованості позивача за договором від 01.09.2015 №010915 у сумі 244 487,10 грн. на користь ФСГ «Вікторія» (кредитора 2);

- договору відступлення права вимоги №1 від 31.07.2015, укладений між ТОВ «Будмастерстар» (кредитор 1), ТОВ «Латель» (кредитор 2) і ТОВ «Інвест Агро Трейд» (боржник). За умовами цього договору ТОВ «Будмастерстар» відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України відступило своє право вимоги щодо погашення ТОВ «Інвест Агро Трейд» заборгованості перед кредитором 1 за договором №200715 у сумі 410 801 грн. на користь ТОВ «Латель» (кредитора 2);

- договору відступлення права вимоги №1 від 23.07.2015, укладений між ТОВ «Будмастерстар», ТОВ «Іюль» і ТОВ «Інвест Агро Трейд». За умовами цього договору ТОВ «Будмастерстар» відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України відступило своє право вимоги щодо погашення ТОВ «Інвест Агро Трейд» заборгованості перед кредитором 1 за договором №010715 від 01.07.2015 у сумі 351 000 грн. на користь ТОВ «Іюль»;

- банківських виписок по розрахунковому рахунку ТОВ «Інвест Агро Трейд» в ПАТ «Укрсоцбанк» з відомостями про перерахування коштів на користь ТОВ «Сітігіда Трейд Груп», ПП «Євро Агро Дістріб'юшн», СФГ «Вікторія», ФГ «Вікторія», ТОВ «Трейд-Капітал Інвест Груп», ТОВ «Іюль», ТОВ «Латель» в якості оплати за «висівки пшеничні» згідно певних рахунків на оплату.

Додатково в якості документального підтвердження використання спірних товарів у своїй господарській діяльності позивач надав суду копії договорів поставок, укладених між ТОВ «Інвест Агро Трейд» (як постачальником) та суб'єктами господарювання - ТОВ «Спецвагон Транслізинг», ДП «Трансгарант-Україна», як покупцями, та видаткових накладних до таких договорів.

Дослідивши та проаналізувавши зміст перелічених вище документів, суд встановив наступні обставини:

- видаткові накладні за спірними договорами поставок у переважній більшості не містять таких обов'язкових реквізитів первинного документу як місце складання та посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, Також у видаткових накладних не зазначено відомості про прізвище, ім'я та по-батькові особи, відповідальної за отримання товарів та підписання первинних документів зі сторони покупця, що відповідно не дає змоги ідентифікувати таку особу;

- видаткові накладні постачальника ТОВ «Древ-Пром Систем» на загальну суму 244 487,10 грн., складені на підставі іншого договору (№010915 від 01.09.2015), ніж той, що вказаний у податкових накладних цього ж постачальника, які були виписані на адресу ТОВ «Інвест Агро Трейд» (а саме - договір від 31.08.2015 №310815);

- товарно-транспортні накладні не містять відомостей щодо посад, прізвищ, імен та по-батькові осіб, відповідальних за отримання вантажів від постачальників, вартість партій вантажів, реквізити товаросупровідних документів. Також в деяких товарно-транспортних накладних відсутня інформація про особу перевізника, натомість наявні відомості лише щодо водія автомобіля;

- позивачем документально не підтверджено факт уповноваження третьої особи - ТОВ «Будтехинжинеринг» на отримання вантажів (партій товарів) від постачальників за спірними договорами поставок;

- у товарно-транспортних накладних в якості товаросупровідного документу в усіх випадках вказане посвідчення якості, разом з тим копії таких документів представником позивача надані не були до суду та факт передачі таких посвідчень контрагентам-покупцям при реалізації аналогічної номенклатури товару документально не підтверджено;

- позивачем документально не підтверджено факт укладення договору №280715 від 28.07.2015 щодо надання останнім транспортних послуг з ТОВ «Горсан», а саме: не надано копію цього договору до перевірки та під час судового розгляду справи, а також не пред'явлено копії відповідних товарно-транспортних накладних, заявок на перевезення та ін. документів, оформлених на підставі такого договору, - що стали підставою для складання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 79 938,60 грн. (з ПДВ);

- обсяг відступленого ТОВ «Горсан» права вимоги до позивача з погашення заборгованості по оплаті товару за договором поставки №200715 від 20.07.2015 на користь ТОВ «Латель» згідно договорів відступлення права вимоги №1 від 13.08.2015, 18.08.2015, 19.08.2015 та від 22.08.2015 не відповідає загальній вартості поставленого товару згідно наявних у справі видаткових та податкових накладних;

- за трьохстороннім договором відступлення права вимоги №1 від 23.07.2015, укладеним між ТОВ «Будмастерстар», ТОВ «Іюль» і ТОВ «Інвест Агро Трейд», сторонами визначено відступлення ТОВ «Будмастерстар» на користь третьої особи права вимоги до позивача щодо погашення заборгованості у сумі 351 000 грн. на підставі іншого договору, ніж був предметом перевірки та наданий до матеріалів справи;

- за наданими позивачем копіями банківських виписок не можливо ідентифікувати проведення ТОВ «Інвест Агро Трейд» розрахунків з ТОВ «Сітігіда Трейд Груп», СФГ «Вікторія», ФГ «Вікторія», ТОВ «Трейд-Капітал Інвест Груп», ТОВ «Іюль», ТОВ «Латель» саме за спірними договорами, оскільки за змістом таких виписок переказ коштів здійснювався на виконання рахунків на оплату, копії яких позивачем до матеріалів справи без поважних причин не надавались.

При цьому, позивачем не були надані до суду жодні документальні докази проведення розрахунків з рештою контрагентів-постачальників та/або обліку в бухгалтерському обліку відповідних сум кредиторської заборгованості, здійснення оприбуткування, обліку та списання товарів, що надійшли від постачальників, проведення розрахунків з ТОВ «Горсан», ТОВ «Латель» і ТОВ «Будмастерстар» за наданні транспортно-експедиційні послуги. У зв'язку з чим суд приходить до висновку, що наданими позивачем матеріалами не підтверджено факти руху активів (товарів, коштів) та/або виникнення зобов'язань в результаті укладених спірних договорів.

Крім того, суд встановив, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень розміщені тексти вироків Таращанського районного суду Київської області від 04.12.2015 у кримінальній справі №379/1651/15-к за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 2051 КК України та Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.04.2016 у кримінальній справі №201/4704/16-к за обвинуваченням ОСОБА_14 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.

З текстів цих вироків районних судів, вбачається, що за результатами розгляду кримінальних справ, в присутності обвинувачених, районні суди визнали винними:

- ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205 КК України (придбання суб'єкта підприємницької діяльності - ФГ «Вікторія», код ЄДРПОУ 24494863, з метою прикриття незаконної діяльності) та ч. 2 ст. 2051 КК України (внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, вчинене за попередньою змовою групою осіб);

- ОСОБА_14 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України (співучасть в формі пособництва по створенню суб'єкта підприємницької діяльності - ПП «Євро Агро Дістреб'юшн», код ЄДРПОУ 39192703), та призначив вказаним особам відповідні покарання.

При цьому, як видно з текстів вироків, обвинувачені свою вину у скоєних злочинах визнали в повному обсязі, та підтвердили обставини викладені в обвинувальному акті/угоді про визнання винуватості, зокрема, про те, що: обвинувачені усвідомлювали протиправність своїх дій та що, створена (перереєстрована) відповідна юридична особа буде використовуватись в подальшому для прикриття незаконної діяльності інших осіб.

Обидва дані вироки районних судів за даними Єдиного державного реєстру судових рішень набрали законної сили.

В силу норм ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Оцінюючи значимість даних вироків суду в рамках спірних правовідносин поряд з іншими наявними у справі матеріалами суд зазначає наступне

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КК України, фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб'єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

Поряд з цим, згідно з ч. 1 ст. 2051 КК України підробленням документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців, є внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 цієї статті зазначеного Закону).

За змістом вказаних правових норм, документи бухгалтерського обліку, виписані від імені платника податку - постачальника товарів (послуг) особою, яка не уповноважена здійснювати господарську діяльність, не має значення звітного податкового документу як підстави для декларування платником податків - покупцем товарів (послуг) суми податкового кредиту та витрат відповідних податкових періодів. Поряд із цим відсутність певних реквізитів у документах, на підставі яких платник податків здійснив зміни у власному податковому обліку, або складання таких документів з певними порушеннями, які не призводять до неможливості ідентифікації осіб, які приймали участь у господарській операції та/або ідентифікації змісту та обсягу господарської операції не призводять до втрати такими документами значення доказу правомірності здійснення змін у податковому обліку, якщо інші докази свідчать про фактичне виконання такої господарської операції (дана правова позиція наведена в тексті постанови Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 813/2110/17).

Одночасно в іншій своїй постанові від 05.05.2018 у справі № 826/11377/14 Верховний Суд констатує, що факт фіктивності господарської діяльності не може залишитися неврахованою судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Вказаний правовий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах попередньо був викладений в рішеннях Верховного Суду України (постанови від 26.01.2016 у справі №21-4781а15, від 22.03.2016 у справі №21-170а16, від 22.03.2016 у справі №21-2927а15, від 29.03.2016 у справі №21-5315а15; від 12.04.2016 у справі №21-3270а15; від 26.04.2016 у справі №21-4976а15; від 24.0.5.2016 у справі №21-5332; постанова від 14.06.2016 у справі №21-1318а16).

Таким чином, беручи до уваги результати проведеного аналізу наданих позивачем до матеріалів справи копій первинних документів та сформований судом висновок про відсутність документального підтвердження реального руху активів (коштів, товарів) та зобов'язань між позивачем та його контрагентами-постачальниками згідно укладених договорів поставок та щодо надання послуг, а також наявність таких, що набрали законної сили вироків районних судів у справах №379/1651/15-к і №201/4704/16-к у сукупності, суд приходить до висновку про правомірність та обгрунтованість висновків акта перевірки про завищення позивачем сум витрат і податкового кредиту з ПДВ за перевіряємий період по господарських операціях з ТОВ «Розвиток 2015», ТОВ «Горсан», ФГ «Вікторія», ПП «Євро Агро Дістріб'юшн», ТОВ «Латель», ТОВ «Трейд-Капітал Інвест Груп», СФГ «Вікторія», ТОВ «Древ-Пром Систем», ТОВ «Будмастерстар». При цьому, що стосується інших доводів сторін, то вони не спростовують наведених вище висновків суду.

З огляду на вищевикладене суд не вбачає правових підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 19.09.2016 №4502615141 і №4512615141.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених .

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представника позивача стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 77, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Агро Трейд» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок