Ухвала суду № 74939009, 25.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/601/17

У Х В А Л А

25 червня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бужак Н.П. та суддів Костюк Л.О., Троян Н.М., розглянувши клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ден Плюс" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

У С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ден Плюс" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, у якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.11.2016 року: №0006741402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов?язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 3443675,00 грн основного платежу та 274698,00 грн штрафними (фінансовими) санкціями, та №0006751402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов?язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 3527265,00 грн основного платежу та 881816,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Крім того, апелянтом заявлено клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п. 12 Розділу VIІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, враховуючи те, що апеляційна скарга була подана до набрання чинності КАС України у новій редакції, перевірку на відповідність її вимогам процесуального закону слід здійснювати за правилами встановленими на момент її подання.

Частиною шостої статті 187 КАС України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві до апеляційної скарги не долучено документ про сплату судового збору, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з обмеженим фінансуванням.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», на момент подання апеляційної скарги, суб'єкти владних повноважень зобов'язані сплачувати судовий збір.

Пунктом 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» передбачено, обов'язок щодо забезпечення належного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору покладено на Кабінет Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з статтею 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Враховуючи норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення сплати судового збору, а апелянтом не надано доказів на підтвердження неможливості його сплати.

Керуючись частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Відмовити Головному управлінню ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Бужак Н.П.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.