Постанова № 74938832, 23.01.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 січня 2018 року справа № 804/5493/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.,

суддів: Мельника В.В. Чепурнова Д.В. ,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року у справі №804/5493/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

26.08.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.06.2016 року №366/04-67-13-04.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковим органом безпідставно визначено грошові зобов'язання позивача, а саме збільшено (донараховано) грошові зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 29.06.2016 року №366/04-67-13-04.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати вказане рішення та відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджується та вірно встановлено судом першої інстанції, що на підставі договору від 27.10.2011 року за реєстровим номером 1985 позивач придбав 1/4 частину будівлі аптечного закладу за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ближня, 31-Б.

Згідно вказаного договору будівля аптечного закладу розташована на земельній ділянці площею 0,1972 га, кадастровий номер 1210100000:08:249:0016. Таким чином, в користуванні позивача знаходиться земельна ділянка 0,0493 га за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Ближня, 31-Б. Дана земельна ділянка не приватизована, договір оренди земельної ділянки не укладався.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пункту 266.2.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України податок на майно належить до місцевих податків.

Пунктом 10.3 статті 10 ПК України визначено, що місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).

Згідно з підпунктом 12.3.1 пункту 12.3 статті 12 ПК України встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 ПК України сільськими, селищними, міськими радами при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 ПК України з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII ПК України для відповідного місцевого податку чи збору.

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Колегія суддів, звертає увагу на положення підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України, згідно яких рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Отже, у відповідності до норм ПК України місцеві ради зобов'язані відповідним рішенням місцевої ради вирішити питання щодо запровадження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та встановлення його ставок. Таке рішення має бути оприлюднене до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлених місцевих податків. В іншому разі норми відповідних рішень застосовується не раніше початку бюджетного року, що настав за плановим.

Слід зауважити, що рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 року №3/65 прийнято 15 липня 2015 року і не було офіційно опубліковане раніше вказаної дати, у зв'язку з чим застосування контролюючим органом вказаного рішення для визначення податку на землю у 2016 році є неправомірним, та могло б мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2017 року.

Аналогічну позицію висловив Виший адміністративний суд у постанові від 30.08.2016 року по справі №К/88/8077/16.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи апелянта, які стосуються обставин справи та містять посилання на загальні норми законодавства, що жодним чином не спростовує правове обґрунтування суду першої інстанції.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року у справі №804/5493/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя: С.В. Сафронова

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Д.В. Чепурнов