Рішення № 74938640, 25.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 року № 826/2786/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АСТРА СОЮЗ» доГоловного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби Українипро визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АСТРА СОЮЗ» (далі по тексту - позивач, ТОВ «БК АСТРА СОЮЗ») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач-1, Головне управління ДФС у місті Києві), Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач-2, ДФС України), в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття від Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АСТРА СОЮЗ» договору про визнання електронних документів від 16 серпня 2017 року, від 17 серпня 2017 року, від 11 вересня 2017 року, від 12 жовтня 2017 року та від 20 жовтня 2017 року;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 28 грудня 2017 року №0215181213 та податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 15 січня 2018 року №0035471207.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним підтверджено свій статус як добросовісного платника податків, а саме: отримано посилені сертифікати відкритих ключів; подано всі необхідні документи для укладення договору; директором Товариства підтверджено відсутність будь-яких ознак фіктивності оперативному працівнику Державної податкової інспекції в Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві. Тобто, позивач зі своєї сторони виконав усі необхідні умови для укладання договору. Представник позивача звернув увагу суду на те, що не зважаючи на усі вжиті позивачем заходи, податковим органом не вчинялись жодні дії для ефективного та своєчасного реагування та захисту прав Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АСТРА СОЮЗ».

Також позивач стверджує, що через протиправне обмеження з боку ДФС України права Товариства на укладення договору та подання податкових документів у електронному вигляді, відповідна податкова декларація не могла бути подана у строки, визначені Податковим кодексом України. При цьому, одразу після укладення договору з ДФС України 20 листопада 2017 року та отримання можливості подавати документи в електронному вигляді, позивачем 23 листопада 2017 року подано до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію за жовтень 2017 року.

На думку позивача, затримка реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та несвоєчасне подання податкової декларації сталась не з вини Товариства, а внаслідок протиправних дій відповідача-2, а відтак підстави для притягнення позивача до відповідальності відсутні.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідачів в наданому відзиві на позовну заяву зазначив, що Головним управлінням ДФС у м. Києві у межах компетенції розглянуто звернення щодо можливих неправомірних дій службових осіб оперативного управління Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві, які надійшли на Урядову гарячу лінію в інтересах ТОВ «БК АСТРА СОЮЗ», а саме ОСОБА_2 від 24 жовтня 2017 року, ОСОБА_3 від 24 жовтня 2017 року, ОСОБА_4 від 25 жовтня 2017 року, ОСОБА_5 від 25 жовтня 2017 року, ОСОБА_6 від 25 жовтня 2017 року.

При цьому, за результатами попереднього розгляду встановлено, що з порушених у вказаних зверненнях питань, які є аналогічними за змістом, оперативним управлінням Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління у м. Києві листом від 02 листопада 2017 року №2031/10/26-57-2103 представнику позивача повідомлялось про необхідність звертатись за місцем реєстрації підприємства, а саме до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві для вирішення питання щодо включення ТОВ «БК АСТРА СОЮЗ» в систему документообігу та здійснення ним фінансово-господарської діяльності.

Додатково представник відповідачів зазначив, що згідно даних інформаційного ресурсу «Архів електронної звітності» договір №201120171 від 20 листопада 2017 року про визнання електронних документів, укладений між Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК АСТРА СОЮЗ» станом на дату надання відповіді є чинним.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив відповідачів, у якій зазначив, що відповідачами не зазначено жодних підстав для відмови у прийнятті договору про визнання електронних документів, надсилання якого на електронну адресу органу ДФС України здійснювалось позивачем неодноразово - 16 серпня 2017 року, 17 серпня 2017 року, 11 вересня 2017 року, 12 жовтня 2017 року та 20 жовтня 2017 року. При цьому, відповідачами не доведено у чому саме полягали недоліки договору про визнання електронних документів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2018 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 29 травня 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю. Представник відповідачів заперечував проти задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

16 серпня 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «БК АСТРА СОЮЗ» направлено в електронному вигляді із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення договір №160820171 про визнання електронних документів.

17 серпня 2017 року позивач отримав квитанцію №2, з якої вбачається, що документ не прийнято, зазначено про необхідність виправлення документа та відправлення його знову, оскільки вказана недостовірна інформація щодо місцезнаходження контролюючого органу, з яким укладається договір. Пункт 5.3 розділу ІІІ Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року №233 та зареєстрованої в Мінюсті України 16 квітня 2008 року за №320/15011, платник податків, ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БК АСТРА СОЮЗ» 17 серпня 2017 року направило Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві в електронному вигляді із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення договір №170820171 про визнання електронних документів.

18 серпня 2017 року позивачу надіслано квитанцію №2, в якій зазначено про неприйняття документу, а також необхідність виконання вимог розділу 3 Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року №233 та зареєстрованої в Мінюсті України 16 квітня 2008 року за №320/15011.

В подальшому, 11 вересня 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «БК АСТРА СОЮЗ» направлено до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві в електронному вигляді із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення договір №110920171 про визнання електронних документів, за результатами розгляду якого позивач 13 вересня 2017 року отримав квитанцію №2.

У вказаній квитанції №2 від 13 вересня 2017 року зазначено, що документ не прийнято, а для укладення договору про визнання електронних документів необхідно виконати вимоги Розділу 3 Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року №233 та зареєстрованої в Мінюсті України 16 квітня 2008 року за №320/15011 (код: 1).

З матеріалів справи також вбачається, що 12 жовтня 2017 року на адресу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві направлено в електронному вигляді із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення договір №121020171 про визнання електронних документів.

13 жовтня 2017 року позивач отримав квитанцію №2, відповідно до якої документ не прийнято, зазначено, що для укладення договору про визнання електронних документів необхідно виконати вимоги Розділу 3 Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року №233 та зареєстрованої в Мінюсті України 16 квітня 2008 року за №320/15011 (код: 1).

Також, 20 жовтня 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «БК АСТРА СОЮЗ» направлено до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві в електронному вигляді із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення договір №201020171 про визнання електронних документів, за результатами розгляду якого позивач 24 жовтня 2017 року отримав квитанцію №2.

У вказаній квитанції №2 від 24 жовтня 2017 року зазначено, що документ не прийнято, а для укладення договору про визнання електронних документів необхідно виконати вимоги Розділу 3 Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року №233 та зареєстрованої в Мінюсті України 16 квітня 2008 року за №320/15011 (код: 1).

В подальшому, 20 листопада 2017 року позивачем знову направлено до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві в електронному вигляді із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення договір №201120171 про визнання електронних документів.

23 листопада 2017 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «БК АСТРА СОЮЗ» направлено квитанцію №2, відповідно до якої вказаний документ прийнято податковим органом.

При цьому, в день прийняття договору про визнання електронних документів, 23 листопада 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БК АСТРА СОЮЗ» подало податкову декларацію №9247419627 за жовтень 2017 року.

Квитанцією №2 від 23 листопада 2017 року підтверджується прийняття контролюючим органом зазначеної податкової декларації.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 28 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано податкову накладну №1 від 14 вересня 2017 року та податкову накладну №2 від 29 вересня 2017 року.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2017 року, за результатами якої складено відповідний акт перевірки №21705/26-15-12-13-20 від 07 грудня 2017 року.

Перевіркою встановлено порушення вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, а саме - несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Крім того, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підприємством - Товариством з обмеженою відповідальністю «БК АСТРА СОЮЗ», за результатами якої складено акт перевірки №26249/26-15-12-07-20/41077441 від 19 грудня 2017 року.

Дані перевірки свідчать про порушення ТОВ «БК АСТРА СОЮЗ» граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків до податкових накладних за січень-листопад 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідальність платника передбачена пунктом 1201.1статті 1201 Податкового кодексу України.

На підставі висновків зазначених актів перевірки податковим органом 28 грудня 2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0215181213, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК АСТРА СОЮЗ» застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за несвоєчасне подання декларації за жовтень 2017 року.

Також, 15 січня 2018 року контролюючим органом видано податкове повідомлення-рішення №0035471207, яким до позивача за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України, застосовано штраф у розмірі 25 000,00 грн.

Незгода позивача із діями щодо неприйняття договору про визнання електронних документів, а також з податковими повідомленнями-рішеннями зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення правовідносин), платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

При цьому, хоча пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України встановлено право платника податків на вибір способу подання податкової звітності до контролюючих органів, а саме: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису, іншими нормами цього Кодексу (підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39, пунктом. 49.4 статті 49 Податкового кодексу України) для певної категорії платників (зокрема, платників податку на додану вартість) встановлений імперативний порядок подання податкової звітності виключно в електронному вигляді.

Згідно з підпунктом 191.1.44 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України, який визначає перелік функцій контролюючих органів, передбачено, що контролюючі органи надають послуги електронного цифрового підпису, а підпункт 20.1.7 пункту 20.1 статті 20 Податку кодексу України надає контролюючому органу право отримувати від платників податків, платників єдиного внеску та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу, використання електронних документів, правовий статус електронного цифрового підпису регулюються Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року №851-IV (далі по тексту - Закон України від 22 травня 2003 року №851-IV).

Зокрема, відповідно до частини 1 статті 14, частини 1 статті 15 Закону України від 22 травня 2003 року №851-IV електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту.

За змістом норм статті 16 цього Закону суб'єкти електронного документообігу користуються правами та мають обов'язки, які встановлено для них законодавством.

Якщо в процесі організації електронного документообігу виникає необхідність у визначенні додаткових прав та обов'язків суб'єктів електронного документообігу, що не визначені законодавством, такі права та обов'язки можуть встановлюватися цими суб'єктами на договірних засадах.

Тобто, порядок закріплення переліку прав та обов'язків сторін, що виникають в процесі організації електронного документообігу між ними, чітко визначені, а саме: у законах та інших нормативно-правових актів та/або у відповідному договорі, укладеному між такими сторонами.

В свою чергу, договір про визнання електронних документів укладається відповідно до положень Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (далі по тексту - Інструкція), затвердженої наказом Державної податкової інспекції України від 10 квітня 2008 року №233 «Про подання електронної податкової звітності» та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за №320/15011 (чинний на момент звернення позивача щодо прийняття договору про визнання електронних документів).

Так, за змістом положень розділу ІІІ цієї Інструкції податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі. Органи ДПС приймають податкову звітність з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. щоденно, крім вихідних, святкових і неробочих днів. У разі надходження податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС до 16 години платнику податків протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку - протягом перших двох годин наступного робочого дня.

Для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб криптографічного захисту інформації (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі (пункту 2 розділу ІІ Інструкції).

Крім того, у пунктах 5 та 6 розділу ІІІ Інструкції передбачається в обов'язковому порядку укладання між платником податків та органом ДПС (нині орган державної фіскальної служби) договору про визнання електронних документів за типовою формою, затвердженою наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року №233 як додаток 1 до Інструкції.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції №233 підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис»; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).

Як вбачається з наявних матеріалів справи та не спростовано відповідачем, позивач за результатами виконання всіх процедур, передбачених розділом ІІІ Інструкції, неодноразово надсилав примірник договору про визнання електронних документів.

При цьому, у отриманих Товариством з обмеженою відповідальністю «БК АСТРА СОЮЗ» квитанціях №2 від 17 серпня 2017 року, від 18 серпня 2017 року, від 13 вересня 2017 року, від 13 жовтня 2017 року, від 24 жовтня 2017 року зазначалось про необхідність виконання вимог розділу ІІІ Інструкції №233, без конкретизації виявлених податковим органом порушень, які допущені позивачем.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що станом на момент надіслання позивачем договору про визнання електронних документів, останнім отримано посилені сертифікати відкритих ключів на ЕЦП, цифрову печатку та шифрування строком дії до 2019 року, отримано та встановлено спеціалізоване програмне забезпечення «М.Е.doc» для забезпечення технічної можливості обміну електронними документами з фіскальними органами.

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача-2 щодо неприйняття від позивача договору про визнання електронних документів від 16 серпня 2017 року, від 17 серпня 2017 року, від 11 вересня 2017 року, від 12 жовтня 2017 року та від 20 жовтня 2017 року, а відтак наявність підстав для задоволення позовних вимог у зазначеній частині.

Як уже зазначалось вище, підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39, пунктом. 49.4 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що для певної категорії платників, зокрема, платників податку на додану вартість встановлений імперативний порядок подання податкової звітності виключно в електронному вигляді.

Наведене свідчить, що за відсутності чинного договору про визнання електронних документів подання податкової звітності в електронному вигляді неможливе.

В той же час, в ході розгляду та вирішення даної справи судом встановлено протиправність дій податкового органу щодо неприйняття від позивача договору про визнання електронних документів від 16 серпня 2017 року, від 17 серпня 2017 року, від 11 вересня 2017 року, від 12 жовтня 2017 року та від 20 жовтня 2017 року.

З урахуванням наведеного в сукупності, у суду наявні підстави для висновку, що саме протиправні дії контролюючого органу зумовили допущення позивачем порушення строків подання податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2017 року та строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних не з власної вини.

Відтак, судом вбачається протиправність притягнення позивача до відповідальності шляхом накладення на нього штрафних санкцій та, як наслідок, необхідність скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень як протиправних.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведено правомірність вчинення оскаржуваних дій та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АСТРА СОЮЗ» задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття від Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АСТРА СОЮЗ» договору про визнання електронних документів від 16 серпня 2017 року, від 17 серпня 2017 року, від 11 вересня 2017 року, від 12 жовтня 2017 року та від 20 жовтня 2017 року.

3. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 28 грудня 2017 року №0215181213 та від 15 січня 2018 року №0035471207.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АСТРА СОЮЗ» (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 12, оф. 213, код ЄДРПОУ 41077441) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, Львівська, площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197).

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АСТРА СОЮЗ» (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 12, оф. 213, код ЄДРПОУ 41077441) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Державної фіскальної служби України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко