Постанова № 74938360, 21.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/2402/17

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Бойка А.В., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року (м. Миколаїв, дата складання повного тексту рішення - 06.02.2018р.) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейдовий термінал «КОНКОРД»» до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, -

В С Т А Н О В И В:

15.11.2017 року ТОВ «Рейдовий термінал «КОНКОРД»» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ ДФС у Миколаївській області, в якому просило суд:

- визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію, надану відповідачем 17.10.2017 року за №2252/ІПК/10/14-29-12-06-21;

- зобов'язати ГУ ДФС у Миколаївській області надати нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що надана відповідачем індивідуальна податкова консультація щодо тлумачення механізму та необхідності сплати рентної плати за спеціальне використання води не відповідає нормам та змісту чинного ПКУ.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року адміністративний позов ТОВ «Рейдовий термінал «КОНКОРД»» задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію, надану ГУ ДФС у Миколаївській області 17.10.2017 року за №2252/ІПК/10/14-29-12-06-21. Зобов'язано ГУ ДФС у Миколаївській області надати нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, представник ГУ ДФС у Миколаївській області 20.04.2018 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.02.2018 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ТОВ «Рейдовий термінал «КОНКОРД»» звернулось до відповідача із листом №145/09-17 від 29.09.2017 року про надання письмової консультації щодо тлумачення механізму та необхідності сплати рентної плати за спеціальне використання води, якщо судно використовує водний шлях для заходження у морський порт (рейд морського порту) та якщо судно використовує річковий та морський шляхи, коли мета його заходу в акваторії філій ДП «АМПУ» при експлуатації морського судна «PRINCESS NICOLE», прапор Україна.

17.10.2017 року ГУ ДФС у Миколаївській області своїм листом №2252/ІПК/10/14-29-12-06-21 надав податкову консультацію, в якій зазначив, що відповідно до п.255.1 ст.255 ПКУ, «платниками Рентної плати» є водокористувачі - суб'єкти господарювання, які використовують воду, зокрема, для потреб водного транспорту. Об'єктом оподаткування Рентною платою для потреб водного транспорту є час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць) (пп.255.3.1 п.255.3 ст.255 Кодексу).

Згідно з пп.255.4.13 п.255.4 ст.255 Кодексу, «Рентна плата» не справляється з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування).

Відповідач стверджує, що «Рентна плата» не має справлятися за час використання річкового водного шляху морським водним транспортом позивача виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки. Подальший же час використання поверхневих вод річкового водного шляху вантажним та пасажирським флотом (для виходу, перебування на рейді та пересування між портами на річці) є об'єктом оподаткування Рентною платою.

Не погоджуюсь з наданою податковою консультацією відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності вимог та, відповідно, з неправомірності дій відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Як слідує зі змісту приписів пп.255.3.1 п.255.3 ст.255 ПК України, об'єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води без її вилучення з водних об'єктів є, зокрема, для потреб водного транспорту - час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).

В свою чергу, ставки рентної плати, визначені в пп.255.5.4 п.255.5 ст.255 ПКУ за спеціальне використання води встановлюються для потреб водного транспорту з усіх річок, окрім Дунаю, для вантажного самохідного і несамохідного флоту, що експлуатується, - 0,1659 гривні за 1 тоннаж - добу експлуатації.

Як вбачається з пп.255.1 ст.255 ПК України, «платниками рентної плати» за спеціальне використання води є:

- первинні водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів;

- суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Відповідно ж до пп.255.3.1 п.255.3 ст.255 ПК України, «об'єктом оподаткування рентною платою» за спеціальне використання води без її вилучення з водних об'єктів є:

- для потреб гідроенергетики - фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;

- для потреб водного транспорту - час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).

Так, ставки рентної плати визначені в пп.255.5.4 п.255.5 ст.255 ПКУ за спеціальне використання води встановлюються для потреб водного транспорту з усіх річок, крім Дунаю, для вантажного самохідного і несамохідного флоту, що експлуатується, - 0,1938 гривні за 1 тоннаж - добу експлуатації.

У відповідності ж до приписів пп.255.4.9 п.255.4 ст.255 ПКУ, рентна плата не справляється за морську воду, крім води з лиманів.

«Лиманом», в свою чергу, є затоплена водами моря пригирлова частина річкової долини або балки, визначення якого міститься у Водному кодексі України.

Разом з тим, нормами ст.255 ПК України не визначено ставок рентної плати для потреб водного транспорту при використанні лиманів.

В свою чергу, Постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.1996 року №640, затверджено перелік внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних.

Так, як встановлено судами обох інстанцій з матеріалів справи та спірної п/консультації, судно «PRINCESS NICOLE» здійснює вантажно-розвантажувальні операції у локаціях:

- ТОВ «Океан-судоремонт» - лиман;

- Рейд Миколаївської філії ДП «АМПУ» - лиман;

- Район довантаження Миколаївської філії ДП «АМПУ» - лиман;

- ТОВ «МСП Ніка-Тера» - лиман;

- Одеська філія ДП «АМПУ» - море;

- Херсонська філія ДП «АМПУ» - річка.

Як видно з вищевказаної Постанови КМУ №640, останньою визначено, що канал акваторії порту Миколаїв; Бузько-Дніпровсько-Лиманський канал; порт Миколаїв, підхідний канал; порт Дніпро-Бузький, підхідний канал, віднесено до «морських шляхів».

Отже, за умов запиту, морське судно «PRINCESS NICOLE» фактично здійснює використання поверхневих вод, які віднесено до категорії «морських шляхів».

Таким чином, в зв'язку із зазначеним та враховуючи вищевказані умови, у позивача, в даному випадку, відсутній об'єкт оподаткування рентною платою за спеціальне використання води для потреб водного транспорту, оскільки вказане вище морське судно не використовує річковий водний шлях (тоннаж - доба) і здійснення фактичних вантажних операцій відбувається виключно на лимані, за яким ставки рентної плати для потреб водного транспорту ПКУ не визначені, що, в свою чергу, і було правильно встановлено судом 1-ї інстанції.

Також, здійснення вантажних операцій у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах фактично відбувається на морських шляхах, що не є річковим водним шляхом.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суду 1-ї інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що зміст наданої позивачу індивідуальної податкової консультації не в повній мірі відповідає нормам та змісту ПК України відносно механізму та необхідності сплати рентної плати за спеціальне використання води для потреб водного транспорту при використанні лиманів при здійснені вантажних операцій на морських шляхах у Північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах морським судном «PRINCESS NICOLE».

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 21 червня 2018р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: А.В. Бойко

О.В. Єщенко